Постанова № 61304412, 15.09.2016, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

219/6314/16-а

2-а/219/83/2016

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14. 09 . 2016 Артемівський міськрайонний суд Донецької області

У складі судді Хомченко Л.І.

Секретар Халаджи А.В.

За участю позивача ОСОБА_1

Представника відповідача ОСОБА_2

Розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Бахмут Адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської Ради ,Головного управління Державної казначейської служби України у Донецької області Про визнання дій по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат неправомірними , стягнення суми недоплаченої грошової допомоги до 5 травня за 2016 рік

В С Т А Н О В И В :

30.06.2016 року позивач звернувся з вказаним позовом до відповідачів посилаючись на те що він є інвалідом війни 3 групи з 2006 року . Відповідно до ст. 13 ЗУ Про статус ветеранів війни ,гарантії їх соціального захисту щорічно до 5 травня інвалідам війни 3 групи виплачується разова грошова допомога у розмірі семи мінімальних пенсій за віком ,вважає що до сплати у 2016 році йому підлягає щорічна грошова допомога у сумі 7 мінімальних пенсій за віком ( 1074 х7)=8128 гривень. Відповідач 8.04.2016 року перерахував йому грошову допомогу до 5 травня за 2016 рік у розмірі 2310 гривень ,і таким чином фактична недоплата складає(8218-2310)=5908 гривень. Просив визнати протиправними дії відповідача управління правці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради Донецької області щодо нарахування та виплати йому щорічної разової грошової допомоги до 5 травня 2016 року у меншому розмірі ніж передбачено статтею 13 Закону України від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ,,Про статус ветеранів війни,гарантії їх соціального захисту. Просив зобовязати відповідача управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради Донецької області та Управління Державного казначейства в Донецької області провести йому донарахування та доплату щорічної разової допомоги до 5 травня за 2016 рік відповідно до ст. 13 Закону України від 22.10.1993 року ,, Про статус ветеранів

війни і гарантії їх соціального захисту за 2016 рік у розмірі 5908 гривень.

14.07.2016 року позивач звернувся до суду з уточненим позовом у якому просив визнати дії першого відповідача щодо нарахування та виплати йому соціальної разової допомоги до 5 травня за 2016 рік неправомірними та стягнути з першого відповідача на його користь недоотриману суму допомоги до 5 травня за 2016 рік у сумі 5908 гривень.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені вимоги ,просив позов задовольнити по підставах викладених у позовній заяві .

Представник першого відповідача у судовому засіданні позов не визнав , просив відмовити у задоволенні позову так як виплати позивачу проведено правильно відповідно до ПостановиКМУвід02.03.2016року№ 141.

Представник другого відповідача у судове засідання не з,явився ,про час та дату розгляду справи його було повідомлено.

Заслухав пояснення сторін та дослідив матеріали справи суд встановив наступні обставини:

Позивач ОСОБА_3знаходиться наобліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради Донецької області ,маєстатус інвалідавійнитретьої групи та має право на пільги для інвалідів війни,втомучислімаєправонащорічнугрошовудопомогудо5травня.Позивач у травні 2016 року звертавсядовідповідачаззаявоюпронаданняінформаціїщодонарахуваннятавиплатийомущорічноїгрошовоїдопомогидо5травня за 2016рік.

Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради Донецької області листом № 08/1587.від 8.06.2016 рокуроз'яснило позивачу,щоуквітні2016рокуйомубулавиплаченавказанагрошовадопомогаурозмірі 2310 гривень згідно ПостановиКМУвід02.03.2016року№ 141(а.с.11).

Таким чином відповідачем у спірний період здійснено нарахування та виплата позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як інваліду війни ІІІ групи, у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України, що свідчить про відсутність протиправностіу діях відповідача та є підставою для відмови у задоволенні позову.

Спірні правовідносини,що склались між сторонами ,врегульованіКонституцією України,Бюджетним кодексом України,Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно до ч.5ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується

разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Таким чином, розмір щорічної разової грошової допомоги інвалідам війни до 5 травня визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Згідно п.26розділу VІ «Прикінцеві і перехідні положення» Бюджетного кодексу України(в редакціїЗакону України від 28 грудня 2014 року №79-VІІІ), який набрав законної сили 01.01.2015 року, встановлено, що норми і положення, серед іншого, ст.ст.12,13,14,15,16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч.2ст.19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Статтею 46 Конституції Українивизначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

У відповідності до ч.2ст.95 Конституції Українивиключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Врішенні Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011зазначено, що одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень. Передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення

шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Крім того, такі заходи можуть бути обумовлені необхідністю запобігання чи усунення реальних загроз економічній безпеці України, що згідно з частиною першоюстатті 17 Конституції Україниє найважливішою функцією держави. Водночас зміст основного права не може бути порушений, що є загальновизнаним правилом. Неприпустимим також є встановлення такого правового регулювання, відповідно до якого розмір пенсій, інших соціальних виплат та допомоги буде нижчим від рівня, визначеного в частині третійстатті 46 Конституції України, і не дозволить забезпечувати належні умови життя особи в суспільстві та зберігати її людську гідність, що суперечитиместатті 21 Конституції України.

Врішенні Конституційного Суду України від 25 січня 2012 року №3-рп/2012зазначено, що суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією Українита законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції, на основі і на виконанняБюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України. Однією з ознак України як соціальної держави є забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України виходячи з фінансових можливостей держави, яка зобов'язана справедливо і неупереджено розподіляти суспільне багатство між громадянами і територіальними громадами та прагнути до збалансованості бюджету України. При цьому рівень державних гарантій права на соціальний захист має відповідатиКонституції України, а мета і засоби зміни механізму нарахування соціальних виплат та допомоги - принципам пропорційності і справедливості.

Повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституціїта законів України.

Суди під час вирішення справ про соціальний захист громадян керуються, зокрема, принципом законності. Цей принцип передбачає застосування судами законів України, а також нормативно-правових актів відповідних органів державної влади, виданих на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України, в тому числі нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, виданих у межах його компетенції ‚ на основі і на виконанняБюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України на відповідний рік та інших законів України.

Крім того, право встановлювати законодавчі обмеження щодо виплати пенсії узгоджуються з правовою позицією Європейського суду з прав людини, викладеною у справі «ОСОБА_4 проти України», яка полягає в тому, що зменшення розміру пенсійного забезпечення не є порушенням права власності у розумінні Протоколу №1, оскільки таке зменшення відбувається шляхом внесення законодавчих змін до акту, яким встановлено таке право власності. Крім того, суд стверджує, що перша і найважливіша вимога ст.1 Протоколу №1 є те, що будь-яке втручання з боку державних органів в мирне володіння майном, повинно бути законним і що воно повинне переслідувати законну мету в інтересах суспільства. Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним переслідуваній меті. Іншими словами, необхідно знайти справедливий баланс до вимог загальних інтересів спільноти та вимог захисту основних прав особистості. Необхідний баланс не буде знайдений, якщо особі або особам доводиться нести індивідуальний і надмірний тягар. При цьому Суд зазначає, що зменшення розміру пенсії очевидно було обумовлено міркуваннями економічної політики та фінансових труднощів, з якими зіткнулася держав.

В силу вимог п.1 ч.1постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №141«ОСОБА_2 питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» установлено, що у 2016 році виплату разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», здійснює Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - органи соціального захисту населення), які через відділення зв'язку або через установи банків перераховують їх на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання), у таких розмірах, зокрема, інвалідам війни та колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів, ґетто та інших місць примусового тримання, визнаним інвалідами загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: I групи - 2975 гривень; II групи - 2600 гривень; III групи - 2310 гривень.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач отримав щорічну одноразову допомогу до 05 травня відповідно до встановлених Постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №141 «ОСОБА_2 питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2016 рік у розмірі 2310 гривень як інвалід війни 3 групи.

За таких обстави, суд приходить до висновку, що щорічна разова грошова допомога до 5 травня за 2016 рік була нарахована та виплачена позивачу у розмірі 2310 гривень відповідно до положеньБюджетного кодексу Українита постанови Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №141 «ОСОБА_2 питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Враховуючи викладені обставини позовні вимоги позивача до управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради про визнання дій не правомірними щодо нарахування одноразової грошової допомоги до 5 травня за 2016 рік та стягнення суми недоплаченої грошової допомоги у розмірі 5908 гривень є такими, що не підлягають задоволенню.

У вимогах позивача зачавлених до другого відповідача слід також відмовити , так як вони не обґрунтовані вимогами діючого законодавства та заявлені безпідставно.

Згідно ч. 5ст. 94 КАС України, у разі відмови в задоволенні позовних вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, а також залишення адміністративного позову без розгляду, судові витрати понесені відповідачем, компенсуються за рахунок Державного бюджету.

Керуючись ст. ст.ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» Постановою Кабінету Міністрів України № 141 від 02.03.2016 п.26розділу VІ «Прикінцеві і перехідні положення» Бюджетного кодексу Українистаттями160,167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської Ради ,Головного управління Державної казначейської служби України у Донецької області Про визнання дій по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат неправомірними , стягнення суми недоплаченої грошової допомоги до 5 травня за 2016 рік у сумі 5908 гривень залишити без задоволення.

Постанова у повному обсязі виготовлена 14.09.2016 року.

Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня її оголошення.

Суддя :

Справа № 219/6314/16-а

2-а/219/83/2016

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Суддя Л