Вирок № 61303809, 15.09.2016, Володарський районний суд Київської області

Справа № 364/281/13-к

Провадження № 1/364/1/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2016 року, Володарський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Моргун Г. Л.,

з участю секретаря Сіваченко Л.В., Кулинич Г.І.,

прокурора Лобчук В.В.,

захисника підсудного ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Володарка справу про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, який проживає ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, українця, військовозобовязаного, не працюючого, не судимого,

у вчиненні злочину, що передбачає кримінальну відповідальність за ст. 121 ч. 1 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Судом визнано доведеним, що підсудний ОСОБА_2 вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння, за наступних обставин.

Так, підсудний ОСОБА_2, 01.05.2011 року близько 00 год. 15 хв., знаходячись поблизу будинку № 2 по вул. Жовтнева в с. Великополовецьке Сквирського району Київської області, на грунті раптово виниклих неприязних відносин в ході сварки, яка переросла в бійку, діючи умисно наніс потерпілому ОСОБА_3 два удари в область життєво-важливого органу голови, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження: закрита черепно-мозкова травма з забоєм головного мозку (в лівій тімяній ділянці та лівій висковій ділянці по крововиливу під мяку мозкову оболонку на ділянці 7х5 см.) , в області лівого тімяного бугра рана щелевидної форми з нерівними краями в області кутів тканини перемички розміром 6х0.1 см. довжник рани розташований горизонтально верхній край рани підритий, в області лівого вуха та завушній ділянці синець розміром 4х3 см., які згідно висновку судово-медичної експертизи № 40/Д від 03.06.2011 року відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень так як небезпечні для життя в момент заподіяння.

Після цього ОСОБА_2, припинивши свої злочинні дії , разом із ОСОБА_4, який був очевидцем вказаної події, взявши ОСОБА_3 під руки з метою умити останнього, повели його до ставу «Центральний», що розташований по вул. Жовтнева в с. Великополовецьке Сквирського району Київської області. По дорозі до ставу на асфальтному покритті, неподалік АЗС, ОСОБА_2 з метою подолання опору потерпілого ОСОБА_3 наніс йому один удар ногою в область грудної клітини та два удари правою рукою в область голови, внаслідок чого потерпілий отримав тілесні ушкодження : перелом 5-го ребра зліва по передній підмишечній лінії, зі сторони зовнішньої кісткової пластинки лінія перелому з викришуванням губчастої речовини, в області перенісся синець довгастої форми розташований нижче рівня оточуючої шкіри розміром 4х2 см. на фоні синця садно характеру вищеописаного розміром 2х0.7 см., в області зовнішнього кута лівого ока синець характеру вищеописаного розміром 3х1 см., в області нижньої повіки лівого ока синець характеру вищеописаного розміром 3х1 см., в області лівого лобного бугра синець характеру вищеописаного розміром 3х1., на верхній губі набряк та винець синього кольору розміром 6х3 см.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 40/Д від 03.06.2011 року перелом ребра відноситься до категорії тілесних пошкоджень середньої степені важкості так як для зрощення перелому потрібно більше 21 дня. Інші тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину у вчиненні злочину визнав повністю, ствердив суду обставини вчинення злочину , що зазначені в обвинувальному висновку , вказуючи, що 01.05.2011 року близько 00 год. 15 хв., він разом з ОСОБА_4 знаходився поряд з будинком № 2 по вул. Жовтнева в с. Великополовецьке Сквирського району Київської області. ОСОБА_4 зайшов до підїзду даного будинку і через одну хвилину почав його кликати на допомогу. ОСОБА_4 вискочив на вулицю з підїзду, а він став іти до будинку, тобто на крик ОСОБА_4 Біля будинку ОСОБА_3 кинувся до нього з ножем в правій руці. Він відразу вдарив ОСОБА_3 ногою в область центральної частини грудини та одночасно з цим вирвав ножа з його руки, при цьому поранивши руку. Відразу вдарив ОСОБА_3 два рази правою рукою в область обличчя. Не виключає, що ОСОБА_3 міг від одного з цих ударів вдаритися об стіну будинку. Після його ударів ОСОБА_3 сам встав та він поклав ніж в кишеню штанів ОСОБА_3 та не знає чи бачив ОСОБА_4 як він наносив ОСОБА_3 удари, так як ОСОБА_4 в цей час знаходився за спиною у нього. ОСОБА_3 став кричати та лаятися, обзивати їх нецензурними словами та погрожувати їм з ОСОБА_4 В цей час ніж знаходився в ОСОБА_3 ОСОБА_4 став запитувати в ОСОБА_3, навіщо той ходить по чужих будинках. Так як ОСОБА_4 був наляканий, то він сказав йому, що знову зі сторони ОСОБА_3 продовжуються «мандри» по чужих будинках і запропонував ОСОБА_4 відвести ОСОБА_3 до бувшого дільничного інспектора міліції ОСОБА_5, який проживає ІНФОРМАЦІЯ_5, для того щоб той викликав працівників міліції, оскільки ОСОБА_3 ходить вільно по селу із ножем «Заточка», невеликого розміру з білою рукоядкою. В судовому засіданні ОСОБА_2 вказав суду, що вказаного ножа він поклав до передньої правої кишені штанів ОСОБА_3 Підсудній вказав, що в той час, коли він підвів ОСОБА_3 з асфальту та мав відвести його до ОСОБА_5, він взявши своєю рукою ОСОБА_3 за одне плече, а ОСОБА_4 за інше, стали іти в напрямку вул. Кошева в с. Великополовецьке Сквирського району Київської області та повідомив ОСОБА_3 , що оскільки він не припиняє свої дії та ходить в нічний час з ножем по чужих квартирах, то здасть його працівникам міліції. Дійшовши до роздоріжжя , ОСОБА_3 трохи відійшов із стану запаморочення і став обзивати його та ОСОБА_4 нецензурними словами, робив спроби вирватися з їх рук. Саме в цей час ОСОБА_3 рукою вийняв з кишені штанів ножа і замахувався в його сторону , та його удар був спрямований в область грудей чи шиї, але він від його удару ухилився та відчув, що ОСОБА_3 зачепив ножем область лівого передпліччя. Він відбив його руку та вихопивши ножа, вдарив ОСОБА_3 ногою в область грудей чи правого передпліччя, від якого той упав на асфальт сідницями та при його спробі знову піднятися він наніс ОСОБА_3 удар долонею правої руки в область носа, таким чином розбивши йому ніс, з якого пішла кров. Від його ударів ОСОБА_3 головою об асфальт не бився, та впавши на лікті, відразу почав підводитися. Взявши за плечі ОСОБА_3 він з ОСОБА_4 стягли його з дороги на узбіччя і поклали на траві. Він в свою чергу став підводитися на ноги. Він бачив, як у ОСОБА_3 по обличчю в області носа текла кров. Будучи на узбіччі ОСОБА_3 вставав, але падав і знову вставав. Побачивши такий стан ОСОБА_3, він хотів привести його до тями і все ж відвести до ОСОБА_5 перед тим вмивши його біля ставка.

Підсудний ОСОБА_2 в судовому засіданні вказував, що розкаюється у вчиненому і просив вибачення за скоєне та надати йому можливість виправитись. Запевняв суд, що подібного більше не буде вчиняти, стане на шлях виправлення.

Підсудний ОСОБА_4 в судовому засіданні повністю ствердив покази підсудного ОСОБА_2, вказавши на їх правдивість.

Поскільки підсудний вину у вчиненні злочину визнав повністю, заслухавши думку учасників судового розгляду, відповідно до ч.3 ст. 299 КПК України (1960 року), суд визнав недоцільним досліджувати докази стосовно встановлених досудовим слідством обставин справи, обмежившись допитом підсудного, оскільки встановленні фактичні обставини справи ніким не оспорюються.

Суд кваліфікує дії підсудногоОСОБА_2 за ст. 121 ч. 1 КК України , як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння.

При призначенні покарання підсудному, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу винного і обставини справи, що помякшують і обтяжують покарання.

ОСОБА_2 раніше не судимий, не працює, по місцю проживання характеризується позитивно, брав участь у бойових діях в зоні АТО, що стверджено відповідною довідкою, що міститься в матеріалах справи (т 3 а.с .15, т. 9 а.с. 93, 152, ), злочин вчинив тяжкий .

До обставин, що помякшують покаранняОСОБА_2 суд відносить:

- щире каяття,

- вчинення злочину підсудним, який перебував у стані емоційного збудження, яке виникло на фоні тривалої неправомірної поведінки потерпілого ОСОБА_3, який перебував у стані алкогольного спяніння та мав при собі ніж, яким декілька разів мав намір заподіяти удар ОСОБА_2 та ОСОБА_4,

- участь у бойових діях в зоні АТО, що стверджується посвідченням серії УБД № 038178 (а.с. 94).

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 судом не встановлено.

Беручи до уваги те, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, одночасно враховуючи вище викладене, а також те , що ОСОБА_2 вперше притягується до кримінальної відповідальності, суд прийшов до наступних висновків. Призначаючи покарання ОСОБА_2, суд враховує наявність трьох обставин, що помякшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину , відсутність обтяжуючих обставин, з урахуванням особи винного, який повністю визнав свою вину, дав суду правдиві та послідовні покази, щиро розкаювався у вчиненому та неодноразово просив вибачення за скоєне. Наведене вище дає суду підстави, застосувати відносно ОСОБА_2 ст.69 КК України та призначити йому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті, застосувавши при цьому відносно нього ст. 72 ч.5 КК України, оскільки судом встановлено , що строк попереднього увязнення ОСОБА_2 становить два роки 18 днів та врахувавши йому строк попереднього увязнення, починаючи з 03.05.2011 року ( том 1 а.с. 130) по 21.05.2013 року ( том 6 а.с. 150) , що становить із розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі : чотири роки 36 днів. При цьому суд відповідно до вимог абзацу 3 частини 5 ст. 72 КК України має звільнити засудженого від відбування покарання, якщо строк попереднього увязнення, відбутий засудженим у межах кримінального провадження, дорівнює або перевищує фактично призначене йому покарання, передбачене частиною першою цієї статті.

Одночасно з вищенаведеним слід зазначити, що органи досудового слідства визнали ОСОБА_6 цивільним позивачем.

Згідно до ст. 50 КПК України (1960 р.), цивільний позивач або його представник мають право: подавати докази; заявляти клопотання; брати участь у судовому розгляді; просити орган дізнання, слідчого і суд про вжиття заходів до забезпечення заявленого ним позову; підтримувати цивільний позов; ознайомлюватися з матеріалами справи з моменту закінчення досудового слідства, а у справах, в яких досудове слідство не провадилось, після закінчення справи до судового розгляду; заявляти відводи; подавати скарги на дії особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду, а також подавати скарги на вирок або ухвали суду в частині, що стосується цивільного позову, а за наявності відповідних підстав на забезпечення безпеки.

Цивільний позивач зобовязаний на вимогу органу дізнання, слідчого, прокурора і суду предявляти всі необхідні документи, звязані з заявленим позовом.

Суд вирішуючи питання щодо заявленого у даній кримінальній справі цивільного позову вважає, що його слід залишити без розгляду, виходячи з тих міркувань, що ОСОБА_6, яка визнана потерпілою по кримінальній справі та визнана цивільним позивачем жодного разу на виклик суду не зявлялася в судове засідання, причини своєї неявки суду не повідомляла. При таких обставинах та відповідно до ч. 1 ст. 291 КПК України (1960 року), суд зобовязаний застосувати наслідки неявки цивільного позивача та залишити цивільний позов без розгляду, розяснивши, що ОСОБА_6, як цивільний позивач має право звернутися з позовом в порядку цивільного судочинства, після набрання вироком законної сили.

Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку ст.81 КПК України.

Відповідно до вимог ст. 93 КПК України судові витрати понесені на проведення криміналістичної експертизи в сумі 607 грн. 82 коп. слід стягнути з ОСОБА_2 на користь держави.

Запобіжний захід ОСОБА_2 у виді підписки про невиїзд, обраний Володарським районним судом Київської області 21.05.2013 року - слід скасувати.

Керуючись ст. ст.323, 324 КПК України (1960 року), суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 , визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України та призначити йому покарання у виді чотирьох років позбавлення волі .

Застосувати до засудженого ОСОБА_2ст.72 ч. 5 КК України і звільнити його від відбування призначеного покарання, зарахувавши йому у строк покарання строк попереднього увязнення з 03.05.2011 року по 21.05.2013 року з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Цивільний позов ОСОБА_6 залишити без розгляду.

Речові докази по справі :

1. Два паперові пакети зі зразками крові взятими в обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_4;

2. 5 паперових пакетів з вмістом марлевих тампонів зі зразками речовини темно-бурого кольору, картонну коробку із двома гіпсовими зліпками слідів взуття, поліпропіленовий пакет з вмістом сонцезахисних окулярів, запальнички, носову хустинку, кухонного ножа;

- поліпропіленові пакети з вмістом спортивної олімпійки чорного кольору з білими вставками на рукавах, футболки темно-зеленого кольору, спортивної кофти темно-сірого кольору, спортивних штанів синього кольору з вставками сірого кольору на холошах, джинсів темно-синього кольору, шкіряних кросівок темного кольору зі шнурками, паперовий пакет зі зрізами нігтів з пальців рук трупа ОСОБА_3,

- кепка чорного кольору;

- поліпропіленовий пакет з вмістом двох патронів, вилучених при обшуку в будинку № 37 по вул. Кошовій у с. Великеполовецьке, які передані на зберігання до камери схову речових доказів Сквирського відділу поліції ГУПН в Київській області знищити;

3. Поліетиленовий пакет з вмістом одягу вилученого в ОСОБА_4 , а саме: штани джинсові темно-синього кольору, олімпійку синього кольору на блискавці, туфлі чорного кольору передати власникові;

4. Поліетиленовий пакет з вмістом одягу вилученого у ОСОБА_2, а саме : светр синтетичний чорного кольору, ремінь шкіряний чорного кольору з металевою застібкою, штани джинсові темно-синього кольору, мокасини світло-коричневого кольору;

- шкіряне портмоне коричневого кольору, в якому знаходяться наступні речі:

- посвідчення тракториста-машиніста АГ №336593 на ім'я ОСОБА_2 та талон попередження до нього;

- посвідчення тракториста-машиніста третього класу Ш №310624 на ім'я ОСОБА_2 та талон попередження до нього;

- посвідчення (Чорнобильське) В-П №505264 4-ї категорії на ім'я ОСОБА_2;

- медична довідка щодо придатності до керування транспортним засобом 2МДЖ №207861 на ім'я ОСОБА_2;

- посвідчення водія АІВ 003224 на ім'я ОСОБА_2 та талон попередження до нього;

- медична довідка щодо придатності до керування транспортним засобом 12ЯЯЯ №083817 на ім'я ОСОБА_2;

- купюри Національного банку України номіналом 10 грн. - 1 купюра, 5 грн. - 6 купюр, 2 грн. - 2 купюри, 1 грн. - 2 купюри;

- монети на суму 3 грн. 62 коп. та одна монета іноземної держави з надписом «TEN PENCE»;

- парфуми «LAKOSTE» у трап'яному футлярі;

- трапчаний футляр чорного кольору до окулярів;

- нашивка охоронця;

- посвідчення інженера по охороні праці №018-06 на ім'я ОСОБА_2;

- свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування №2604907899 на ім'я ОСОБА_2; тимчасовий реєстраційний талон КХС №259729 на А091 Богдан;

- різноманітні візитні картки та пластикові картки супермаркетів та АЗС,

- металевий ланцюг;

- светр синтетичний чорного кольору з блискавкою від грудної частини до ворота;

- ремінь поясний шкіряний чорного кольору з металевою бряшкою передати власникові.

Стягнути з ОСОБА_2 судові витрати в сумі 607 грн. 82 коп. за проведення криміналістичної експертизи на користь держави.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 - підписку про невиїзд - скасувати.

На вирок може бути подано апеляцію в Апеляційний суд Київської області через Володарський районний суд протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим в той же строк з моменту ознайомлення з копією вироку.

Суддя Г. Л. Моргун