Ухвала суду № 61298958, 01.09.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/18710/13-к

Провадження №11-кп/772/168/2016 Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : Сілаков С. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2016 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

головуючого Сілакова С.М.

суддів: Мішеніної С.В., Федчука В.В.,

при секретарі Доценко М.І.,

за участю прокурора Тимчишина В.М.

обвинувачених: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

захисників: ОСОБА_4, ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці кримінальне провадження № 12013010060000296 за апеляційними скаргами: прокурора у кримінальному проваджені ОСОБА_6, засудженого ОСОБА_2 на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 24 листопада 2015 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, не працюючий, одружений, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючий в ІНФОРМАЦІЯ_4, в силі ст.89 КК України раніше не судимий,

засуджений за ст.368-4ч.3 КК України до покарання у виді штрафу на користь держави у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000грн., без позбавлення права обіймати посади, повязані із наданням публічних послуг.

ОСОБА_3, 14 січня 1989 року

народження, уродженка м. Липовець Вінницької

області, громадянка України, одружена, ІНФОРМАЦІЯ_3, не

працююча, проживаюча в ІНФОРМАЦІЯ_5

Островського,78 кв.170, раніше не судима,

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст.368-4ч.3 КК України виправдана за відсутністю в її діянні складу кримінального правопорушення.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишено попередній у виді застави, а відносно ОСОБА_3 у виді особистого зобовязання - скасовано. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 про стягнення на його користь матеріальної шкоди у розмірі 100000 грн. залишено без розгляду. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави витрати за проведення експертиз в сумі 3230.04 грн. Після набрання вироком законної сили заставу у розмірі 91760грн., внесений ОСОБА_8 відповідно до квитанції № 150Х60947 від 8.07.2013 року на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області повернути останній. Вирішено долю речових доказів.

В с т а н о в и в:

Згідно вироку суду, ОСОБА_2 в червні 2013 року намагався незаконно отримати неправомірну вигоду у розмірі 400000грн. від ректора Вінницького національного медичного університету ім. Пирогова М.І. ОСОБА_7 З цією метою він як засновник та головний редактор друкованих засобів масової інформації: газети «Тарасова правда газета вільних людей» та Інтернет видання «Тарасова правда. Проект вільних людей» організував публікацію ряду статей про професійну діяльність ОСОБА_7, які на думку останнього принижують його честь та гідність та через посередників висунув йому вимогу про передачу вказаної суми шляхом її перерахування на рахунок приватного підприємця ОСОБА_3 2 липня 2013 року ОСОБА_7 під контролем правоохоронних органів перерахував на рахунок ОСОБА_3 100000грн., після чого ОСОБА_2 було видалено всі статті зі своїх Інтернет ресурсів, що стосувалися ОСОБА_7

Органом досудового слідства ОСОБА_3 обвинувачувалась в пособництві отримання ОСОБА_2 неправомірної вигоди в сумі 400000 грн., так як на її рахунки ОСОБА_7 мав перерахувати вказану суму та фактично перерахував 100000 грн., однак судом була виправдана за відсутністю в її діях складу правопорушення.

В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_9 просить скасувати вирок суду в частині виправдання ОСОБА_3 та ухвалити відносно неї обвинувальний вирок. На думку прокурора суд безпідставно не взяв до уваги телефонні розмови між нею та ОСОБА_2 з яких слідує, що вона приймала активну участь в скоєнні злочину відносно ОСОБА_7 та була обізнана щодо злочинних дій ОСОБА_2 Суд дав однобічну оцінку показам свідків обвинувачення ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, а також не взяв до уваги письмові докази платіжні доручення з реквізитами ФОП ОСОБА_3

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_2 просить частково скасувати вирок відносно нього та ухвалити виправдувальний вирок. На його думку в даному кримінальному провадженні не зібрано доказів скоєння ним злочину, передбаченого ч.3 ст.368-4 КК України. Він не є субєктом даного злочину, оскільки не надавав будь-яких публічних послуг від імені держави, а займався як журналіст підприємницькою діяльністю. Крім того, суд дав не вірну оцінку фактичним обставинам справи. Він лише здійснював журналістську діяльність на комерційній основі, виконуючи замовлення певних осіб щодо журналістського розслідування відносно діяльності керівництва медичного університету, зокрема, ректора ОСОБА_7 А вказані гроші, це компенсація за припинення розслідування, відшкодування понесених витрат в ході розслідування та втрату комерційної вигоди за її припинення.

Заслухавши доповідача, пояснення обвинуваченого ОСОБА_2 та його адвоката ОСОБА_4, які підтримали свою апеляційну скаргу, прокурора Тимчишина В.М., який підтримав свою апеляційну скаргу, обвинуваченої ОСОБА_3 та її адвоката ОСОБА_13, які просили вирок щодо неї залишити без змін, провівши частково судове слідство, перевіривши доводи апеляційних скарг та матеріали кримінального провадження, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_2 в одержанні ним неправомірної вигоди як особи яка провадить професійну діяльність, повязану з наданням публічних послуг, тобто у вчинені злочину, передбаченого ст.368-4ч.3 КК України за обставин, викладених у вироку, є обґрунтованим та відповідає фактичним обставинам справи і підтверджуються наявними у справі доказами, в їх сукупності. Зокрема, винуватість ОСОБА_2 підтверджується заявою потерпілого ОСОБА_7, який відмовився від дачі показів в судовому засіданні, однак погоджується з обвинуваченням, висунутим прокурором; - показами свідка ОСОБА_14 згідно яких вона була присутня при передачі конверта ОСОБА_3 ОСОБА_15, де знаходились 3 рахунки за рекламні послуги на загальну суму 400000грн. Конверт адресувався працівнику університету ОСОБА_16 Пізніше цей конверт передали ректору ОСОБА_7; - показами свідка ОСОБА_15, який повністю підтвердив покази ОСОБА_17: - показами свідка ОСОБА_12, яка працюючи головним бухгалтером медичного університету, підтвердила відсутність будь-якої співпраці медичного університету з ОСОБА_2 та ОСОБА_3; - показами свідка ОСОБА_18, якому ОСОБА_2 особисто підтвердив свою причетність до публікацій щодо медичного університету, не заперечував їх замовлення третіми особами; - показами свідка ОСОБА_16 згідно яких вбачається, що ОСОБА_2 є його колишнім зятем. Він просив останнього припинити публікацію компрометуючих статей щодо ОСОБА_7 ОСОБА_2 погоджувався при умові сплати йому 400000 грн., надав йому відповідні рахунки; - показами свідка ОСОБА_11, з яких вбачається що він працює начальником відділу ПАТ «УкрСиббанку». ОСОБА_3 являється клієнтом банку. Коли прийшли кошти на її рахунок, вона відмовилася їх отримувати; - показами цілого ряду свідків в тому числі працівників міліції, допитаними в судовому засіданні, щодо тих чи інших обставин справи.

Вина ОСОБА_2 також підтверджується іншими доказами, безпосередньо дослідженими в судовому засіданні на які суд посилається у своєму вироку. Зокрема, рахунками-фактурами щодо перерахування ОСОБА_7 400000грн. на рахунок Чорно іван Ю.В., оглядом інтернет-сайту «тарас-юа», де знайдено статті щодо ОСОБА_7, документами що підтверджують журналістську діяльність ОСОБА_19

Оцінивши у сукупності зібрані докази у кримінальності провадженні суд дійшов до вірного висновку щодо кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_2 та доведеності його вини у скоєні інкримінованого йому злочині.

Також оцінивши у сукупності зібрані докази у кримінальному провадженні суд першої інстанції дійшов до вірного висновку щодо невинуватості ОСОБА_3 у інкримінованому їй злочині.

Щодо доводів, викладених у апеляційній скарзі прокурора, слід зауважити наступне. Обвинувачувана ОСОБА_3 в судовому засіданні категорично заперечувала свою причетність щодо незаконного отримання грошей від ОСОБА_7 Дійсно, на прохання ОСОБА_2 вона виписала рахунок за рекламні послуги на суму 400000грн. Але згодом коли вона побачила, що на її рахунок надійшло 100000грн. від фізичної особи, вона відмовилась їх отримувати, заявивши по телефону ОСОБА_2, що це якась «підстава». Обвинувачений ОСОБА_3 також заперечує її участь у інкримінованому їй злочині.

Посилання прокурора на роздруківку телефонних розмов між нею та ОСОБА_2 та на покази вказаних ним свідків, як на докази її вини, є недостатніми.

Щодо апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_2 На думку суду апеляційної інстанції місцевий суд у своєму вироку дав вичерпні відповіді на питання, висвітлені у ній, викладені там доводи вважає надуманими та розцінює їх як бажання уникнути відповідальності за скоєне. Зокрема, в раховуючи зміст ст.ст.26,34 закону України «Про друковані засоби масової інформації в Україні», ст.25 закону України Про інформацію» слід зробити однозначний висновок, що ОСОБА_2, виконуючи замовлення певних осіб, публікуючи статті в своїх засобах масової інформації відносно ОСОБА_7., провадив професійну діяльність, повязану з наданням публічних послуг.

Таким чином підстав для скасування чи зміни вироку не має.

Щодо призначення міри покарання обвинуваченому ОСОБА_2, вона відповідає вимогам ст. 65 КК України та Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання». Судом врахована тяжкість вчиненого злочину, дані про особу винного, обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, -

У х в а л и в :

Апеляційні скарги: обвинуваченого ОСОБА_2, прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Вирок Вінницького міського сукду Вінницької області від 24 листопада 2015 року щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3 залишити без змін.

Ухвала набуває законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді: