Ухвала суду № 61298929, 14.09.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/15952/16-ц Провадження № 22-ц/772/2909/2016Головуючий в суді першої інстанції Сичук М.М.Категорія Доповідач Шемета Т. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючої: Шемети Т.М.,

суддів: Панасюка О.С., Зайцева А.Ю.

за участю: секретаря судового засідання Топольської В.О.,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

представника відповідача та третьої особи ОСОБА_4,

представника позивача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 Апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_6, третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_7 про застосування наслідків недійсного правочину - проведення реституції між сторонами кредитного договору, що визнаний судом недійсним,

за апеляційною скаргоюОСОБА_2, поданою її представником ОСОБА_4, на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 03.08.2016 року про забезпечення позову, -

в с т а н о в и л а :

В липні 2016 року ПАТ «Універсал Банк» звернувся до суду з вказаним позовом одночасно з яким подав заяву про забезпечення позову, в якій просив постановити ухвалу про забезпечення позову у вигляді накладення арешту на все майно належне ОСОБА_6 в межах заявленого позову у розмірі 318 005, 95 Швейцарських франків та судового збору в розмірі 120 818, 76 грн. В обґрунтування заяви посилався на те, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання грошових зобов'язань перед ПАТ «Універсал Банк», які виникли на підставі кредитного договору від 24.10.2007 року, а тому є вірогідність приховування майна за рахунок якого може бути задоволено позовні вимоги. До того ж у Вінницькому міському суді розглядається цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Універсал Банк» про визнання недійсним договору іпотеки. Стверджує, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду, оскільки добровільно відповідач відмовляється виконувати свої грошові зобов'язання перед Банком.

Ухвалою судді Вінницького міського суду Вінницької області від 03.08.2016 року заяву ПАТ «Універсал Банк» про забезпечення позову задоволено частково: накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_2 в межах заявленого позову у розмірі 318 005, 95 швейцарських франків.

Не погоджуючись з ухвалою, відповідач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову. Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд першої інстанції не пересвідчився чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду при задоволенні позову, не з'ясував обсяг позовних вимог та дані про особу відповідача, накладаючи арешт на все нерухоме та рухоме майно суддя не вказав його родові ознаки та вартість, не прийняв до уваги факту укладення договору іпотеки від 24.10.2007 року, згідно якого в забезпечення кредитного договору в іпотеку передано житловий будинок по АДРЕСА_1, а тому вважає, що накладення арешту на невідоме майно є недоцільним.

В судовому засіданні апеляційного суду відповідач ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, представник відповідача та третьої особи ОСОБА_4 подану апеляційну скаргу підтримали з викладених у ній підстав. Представник позивача ОСОБА_5 заперечив проти задоволення апеляційної скарги, подав суду заперечення, викладені в письмовому виді, вважає оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, постановленою з дотриманням вимог процесуального закону, просить врахувати що іпотека, якою було забезпечено кредитний договорі, рішенням суду визнана недійсною, хоча це рішення ще не набуло законної сили.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з огляду на наступне.

Частково задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з співмірності заявлених вимог, а також з того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Такий висновок суду є вірним, ґрунтується на нормах закону та відповідає встановленим обставинам по справі.

Так, судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини:

-24.10.2007 року між ВАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 037-2900/756-0344, відповідно до якого ВАТ «Банк Універсальний» надав ОСОБА_2 кредитні кошти в сумі 396383 швейцарських франків, зі строком повернення у повному обсязі до 10.10.2023 року та сплатою процентів в розмірі відповідно до умов кредитного договору. На забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором було укладено договір поруки № 037-2900/756-0344-Р від 24.10.2007 року між ВАТ «Банк Універсальний» та ОСОБА_7

-Виконання зобов'язання позичальника забезпечено також договором іпотеки укладеним 24.10.2007 року між позивачем та відповідачем, посвідченим приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Миронюк Н.В., зареєстрованим за реєстровим № 2910, предметами іпотеки є : житловий будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,0967 га, кадастровий НОМЕР_1, яка розташована за тією ж адресою що і будинок.

-рішенням Староміського районного суду м. Вінниці від 19.02.2010 року, стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_7 на користь ВАТ «Універсал Банку» заборгованість за кредитним договором № 037-2900/756-0344 (на придбання майна, кредит зі зменшеними ризиками) від 24 жовтня 2007 року в розмірі 385 326 швейцарських франків 38 сантимів, що станом на день ухвалення рішення суду еквівалентно 2 855 268 грн. 48 коп. Зустрічний позов ОСОБА_2 до ВАТ «Універсал Банку» про визнання недійсним пункту кредитного договору залишено без задоволення. Рішення набуло законної сили 02.03.2010 року після апеляційного перегляду, за результатами якого рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 28.04.2010 року рішення Староміського суду м. Вінниці від 19.02.2010 року змінено, зокрема, в резолютивній частині замінено словами « в розмірі 2 854 427 грн. 31 коп.» в іншій частині залишено без змін. (а.с.7-9).

- Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 02.09.2015 року кредитний договір №0372900/7560344 від 24.10.2007 року укладений між ВАТ «Банк Універсальний» та ОСОБА_2 визнано недійсним, виконавчий лист №2-91 від 15.06.2010 року виданий Староміським районним судом м. Вінниці визнано таким, що не підлягає виконанню, стягнуто з ПАТ «Універсал Банк» на користь ОСОБА_2 понесені збитки у розмірі 120 952,70 грн. та вирішено питання про судові витрати (а.с.10-11) .

- Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 19.10.2015 року ухвалено нове рішенні, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 про визнання кредитного договору недійсним відмовлено.

- Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.04.2016 року рішення апеляційного суду Вінницької області від 19.10.2015 року скасовано а рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 02.09.2015 року залишено в силі (а.с.12-15).

В липні 2016 року ПАТ «Універсал Банк» подав позов до ОСОБА_2, про застосування наслідків недійсності правочину - проведення реституції між сторонами кредитного договору, що визнаний судом недійсним (а.с.2-6), одночасно подавши заяву про забезпечення позову, оскільки вважає, що існує реальна загроза неповернення коштів отриманих за кредитним договором, який визнаний у судовому порядку недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення

позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України встановлено, що позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачеві, забороною вчиняти певні дії.

Як роз'яснив Верховний Суд України у п. 4 Постанови Пленуму від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами виник спір щодо повернення грошових коштів отриманих відповідачем за договором кредиту, який визнаний у судовому порядку недійсним.

Ринкова вартість іпотечного майна: будинку та земельної ділянки, згідно договору іпотеки становить 1 891 856 гривень та є недостатньою, з огляду на ціну позову, яка становить 318 005 швейцарських франків 95 сантимів, що еквівалентно на день подачі позову 8 054 583 гривні 10 коп.. Суд врахував розмір заявлених позовних вимог та наклав арешт на все майно відповідача, однак в межах суми заявленого позову.

Отже, суд дійшов вірного висновку про необхідність забезпечення позову, вжиті ним заходи у вигляді арешту в межах розміру заявлених вимог є співмірними, доказів порушення прав відповідача ОСОБА_2 таким забезпеченням стороною не надано та не здобуто в судовому засіданні.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, які б стали підставою для скасування оскаржуваної ухвали, а тому подану апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржувану ухвалу залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 151-153, 303, 307, 312-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, подану її представником ОСОБА_4, відхилити.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 03.08.2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуюча: Т. М. Шемета

Судді: О. С. Панасюк

А. Ю. Зайцев