Рішення № 61288096, 14.09.2016, Приморський районний суд Запорізької області

Копія Справа № 326/1037/16-цр.

Провадження № 2/326/412/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2016 року м. Приморськ

Приморський районний суд Запорізької області в складі:

головуючої - судді Чапланової О.М.,

при секретарі Кузікіній К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі структурного підрозділу Приморського району електричних мереж до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 25.03.2016 року ОСОБА_1, керуючи автомобілем ВАЗ-2101 д/з НОМЕР_2, по вул.Леніна (Молодіжній) в с.Орлівка Приморського району Запорізької області, вчинив дорожньо-транспортну пригоду, під час якої скоїв наїзд на опору повітряної лінії електропередачі №127 ПЛ-10 кВ Ф-63 п/ст «Інзівка», що належить ВАТ «Запоріжжяобленерго» в особі структурного підрозділу Приморського району електричних мереж.

Щодо відповідача було складено адміністративний протокол за ст.124 КУпАП.

Постановою Приморського районного суду Запорізької області від 15.04.2016 року вину відповідача в скоєнні правопорушення встановлено.

Внаслідок скоєної ДТП опора №127 ПЛ-10 кВ Ф-63 п/ст «Інзівка» по вул.Леніна (Молодіжній) в с.Орлівка Приморського району Запорізької області була пошкоджена. Витрати Приморського РЕМ на відновлення вказаної опори склали 7994,28 грн.

Позивач, просить суд стягнути з відповідача на його користь 7994,28 грн. у відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та судові витрати в сум 1378 грн.

Представник позивача, яка про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, надала письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила справу розглянути за її відсутності. У випадку неявки відповідача, просила справу розглянути за його відсутності та ухвалити заочне рішення.

Відповідач, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, надав письмову заяву, в якій позовні вимоги визнав у повному обсязі, зазначив, що він згоден на те, щоб спричинена позивачу в результаті ДТП шкода у розмірі 7994,28 грн. була стягнута з нього. На момент вчинення ДТП поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності у нього не було, письмове повідомлення про ДТП до МТСБУ він не надавав. Просив справу розглянути за його відсутності.

Матеріалів справи достатньо для розгляду справи за відсутності представника позивача і відповідача.

У зв'язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу при розгляді даної справи не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, судом фактично встановлено наступні обставини.

У пункті 4 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» зазначено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

З огляду на презумпцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК) відповідач звільняється від обов'язку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК). Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов'язана відшкодувати шкоду.

Відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Згідно із постановою Приморського районного суду Запорізької області від 15.04.2016 року (а.с. 9) 25.03.2016 року о 14-55 годині ОСОБА_1, керуючи автомобілем ВАЗ-2101 д/з НОМЕР_2, по вул.Леніна (Молодіжній) в с.Орлівка Приморського району Запорізької області, не витримав безпечну швидкість руху та скоїв наїзд на електроопору, внаслідок чого пошкодив її та автомобіль, після чого залишив місце ДТП.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 повністю визнав свою провину, розкаявся у скоєному.

Відповідно до зазначеної постанови у діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, згідно якої передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та до нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн.

За довідкою Приморського РЕМ ВАТ «Запоріжжяобленерго» об`єкт: опора №127 ПЛ-10 кВ Ф-63 п/ст «Інзівка» є власністю та обліковується на балансі Приморського РЕМ ВАТ «Запоріжжяобленерго» (а.с. 8). Відповідно до кошторисного розрахунку на відновлення пошкодженої ділянки ВЛ-10 кВ Ф-63 ПС «Інзівка», вартість матеріальної шкоди складає 7994,28 грн. (а.с. 7).

На адресу відповідача ОСОБА_1 06.05.2016 року Приморським РЕМ було надіслано претензію про відшкодування матеріальних збитків в сумі 7994,28 грн., завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 10).

Згідно статуту, ВАТ «Запоріжжяобленерго» зареєстровано в Запорізькій міській раді, є юридичною особою, яка займається розподіленням та постачанням електроенергії (а.с. 12-28).

Згідно із ч.1 та ч.2 ст. 1166 ЦПК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно із ч.2 та ч.5 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України).

В судовому засіданні встановлено, що порушення ОСОБА_1, якій 25.03.2016 року о 14-55 годині керував автомобілем ВАЗ-2101 д/з НОМЕР_2, по вул.Леніна (Молодіжній) в с.Орлівка Приморського району Запорізької області, Правил дорожнього руху України, призвело до пошкодження опори №127 ПЛ-10 кВ Ф-63 п/ст «Інзівка», що належить ВАТ «Запоріжжяобленерго». Вартість матеріальної шкоди, спричиненої ВАТ «Запоріжжяобленерго» в результаті зазначеної ДТП, складає 7994,28 грн.

Згідно із п.16 вказаної Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013року № 4, відповідно до статті 21 Закону №1961-ІУ на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тобто володільці транспортних засобів, за винятком осіб, звільнених від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності згідно з пунктом 13.1 статті 13 цього Закону, зобов'язані застрахувати ризик своєї цивільної відповідальності, яка може настати внаслідок завдання шкоди життю, здоров'ю або майну інших осіб при використанні транспортних засобів. У зв'язку із цим при пред'явленні позовних вимог про відшкодування такої шкоди в результаті дорожньо-транспортної пригоди безпосередньо до особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, суд має право виключно в порядку, передбаченому статтею 33 ЦПК, залучити до участі у справі страхову організацію (страховика), яка застрахувала цивільну відповідальність володільця транспортного засобу. Непред'явлення вимог до страховика за наявності підстав для стягнення завданої шкоди саме зі страховика є підставою для відмови в позові до завдавача шкоди у відповідному розмірі.

Оскільки відповідно до статті 3 Закону № 1961-ІУ обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється як з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, так і захисту майнових інтересів страхувальників, враховуючи положення статті 1194 ЦК, питання про відшкодування шкоди самою особою, відповідальність якої застрахована, вирішується залежно від висловленої нею згоди на таке відшкодування та виконання чи невиконання нею передбаченого статтею 33 Закону № 1961-IV обов'язку щодо письмового надання страховику, з яким укладено відповідний договір (у передбачених випадках Моторному (транспортному) страховому бюро України, далі - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого зразка. У разі відсутності такої згоди завдана потерпілому шкода підлягає відшкодуванню страховиком у межах передбаченого договором страхування страхового відшкодування. Наявність такої згоди у вигляді відповідної заяви цієї особи та виконання нею передбаченого статтею 33 Закону № 1961-IV обов'язку з'ясовується судом першої інстанції, у зв'язку з чим до участі у справі може бути залучений страховик.

При відшкодуванні страховиком шкоди, завданої особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, така особа сплачує потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У разі невиконання особою, відповідальність якої застрахована, обов'язку письмового надання страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у передбачених випадках - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, шкода відшкодовується завдавачем шкоди.

В судовому засіданні встановлено, що на момент скоєння ДТП - 25.03.2016 року, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 застрахована не була, письмове повідомлення про дану дорожньо-транспортну пригоду встановленого зразка до МТСБУ відповідач не надавав. У письмовій заяві ОСОБА_1 надав згоду на те, щоб спричинена позивачу в результаті ДТП шкода у розмірі 7994,28 грн. була стягнута з нього.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню матеріальна шкода, спричинена внаслідок ДТП, що сталася 25.03.2016 року, у розмірі 7994 грн. 28 коп.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VІ з відповідача необхідно стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору у сумі 1378 грн., які підтверджені наданим позивачем платіжним дорученням (а.с.1).

Керуючись: ч.1, ч.2 ст. 1166, ч.2, ч.5 ст. 1187 ЦК України, 10, 11, 15, 60, 61, 79, 88, 197, 209, 212, 214, 215, 223 ЦПК країни, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі структурного підрозділу Приморського району електричних мереж до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1, на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі структурного підрозділу Приморського району електричних мереж (Банк: ЗРУ ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 313399, р/р 26000111111126, ЄДРПОУ 00130926), матеріальну шкоду, завдану в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в розмірі 7994 (сім тисяч дев`ятсот дев`яносто чотири) грн. 28 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний № НОМЕР_1, на користь Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі структурного підрозділу Приморського району електричних мереж витрати по оплаті судового збору у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн.

На рішення може бути подана апеляційна скарга у Апеляційний суд Запорізької області через Приморський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя підпис О.М. Чапланова

З оригіналом згідно: суддя О.М. Чапланова

14.09.2016