Ухвала суду № 61283726, 08.09.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

провадження №22-ц/796/8752/2015 Головуючий у 1-й інстанції: Яровенко Н.О.

справа №752/8080/15-ц Доповідач: Поліщук Н.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2016 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м.Києва в складі:

Головуючого-судді Поліщук Н.В.

суддів Головачова Я.В., Болотова Є.В.

за участю секретаря Горбачової І.В.

заявника ОСОБА_1

представника заявника ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду м.Києва від 23 червня 2016 року у справі за заявою ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення Апеляційного суду м.Києва від 13 лютого 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6, ОСОБА_3, Київської міської ради, треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гавловська Ірина Олексіївна, Орган опіки та піклування Шевченківської районної у м.Києві державної адміністрації, Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м.Києві про визнання договору нікчемним, витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування державної реєстрації, визнання права власності в порядку спадкування за заповітом та виселення, -

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про відстрочку виконання рішення Апеляційного суду м.Києва від 13 лютого 2014 року до набрання законної сили рішення Шевченківського районного суду м.Києва у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та застосування наслідків недійсності правочину.

Заяву обґрунтовує тим, що рішенням Апеляційного суду м.Києва від 13 лютого 2014 року витребувано з її володіння на користь ОСОБА_9 квартиру АДРЕСА_1, визнано за ним право власності на цю квартиру, а її разом із сином ОСОБА_6 та матір»ю ОСОБА_3 виселено з цієї квартири.

Зазначає, що її сім»я перебуває важкому фінансовому становищі, не має можливості забезпечити себе іншим житлом або винайняти його. У провадженні Шевченківського районного суду м.Києва перебуває зазначена вище цивільна справа, позитивні наслідки розгляду якою дадуть змогу повернути кошти, сплачені за придбання квартири АДРЕСА_1, та придбати інше житло для родини.

Також посилається на те, що квартира вибула з власності її володільця, спадкоємцем та правонаступником у справі якого є позивач, внаслідок його необачного поводження, що вплинуло на становище, у якому тепер опинилась сім»я ОСОБА_1 Вважає, що зазначені обставини згідно із практикою Європейського суду з прав людини у справах «Трегубенко проти України», «Брумареску проти Румунії», «Гладишев проти Росії» є такими, що повинні захистити інтереси не тільки власника, а й осіб, які унаслідок необачних дій власника опинились у складній ситуації.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Києва від 23 червня 2016 року у задоволенні заяви відмовлено.

Не погодившись з постановленою ухвалою, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати та постановити нову про задоволення заяви.

Апеляційну скаргу обґрунтовує доводами заяви та посилається на незаконність ухвали суду першої інстанції.

В судовому засіданні заявник, її представник та відповідач ОСОБА_3 підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити.

Інші учасники цивільного процесу в судове засідання не з»явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені судом належним чином.

Позивач ОСОБА_10 подав письмові заперечення проти апеляційної скарги та заяву про розгляд справи за його відсутності.

Колегія суддів дійшла висновку про можливість слухання справи за відсутності нез»явившихся осіб на підставі ст.305 ЦПК України.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з»явились в судове засідання, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що зазначені у заяві обставини не є такими, що можуть бути підставою для відстрочки виконання рішення суду.

Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погоджується.

Як убачається з матеріалів справи, рішенням Апеляційного суду м.Києва від 13 лютого 2014 року у цій справі позов ОСОБА_4 задоволено частково, витребувано із чужого незаконного володіння ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1, визнано за ОСОБА_4 право власності на цю квартиру, ОСОБА_1, її неповнолітнього сина ОСОБА_6 та матір ОСОБА_3 виселено з цієї квартири.

Відповідно до ст.373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Тобто, за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення, його виконання може бути розстрочено на певних умовах або відстрочено.

При вирішенні питання про розстрочку або відстрочку виконання рішення повинні бути ураховані інтереси стягувача та оцінені повідомлені боржником обставини, на які він вказує, як на підставу розстрочки або відстрочки виконання рішення та які повинні бути суттєвими, в залежності від чого установлюється можливість задоволення такої заяви.

Розстрочка або відстрочка виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Закон пов»язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення суду лише з об»єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Відповідно до ст.3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановлені його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріплені можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

З матеріалів справи убачається, що в липні 2015 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 звертались до Шевченківського районного суду м.Києва із заявою про відстрочку виконання рішення Апеляційного суду м.Києва від 13 лютого 2014 року з посиланням на обставини, зазначені також у цій справі.

Ухвалою колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м.Києва від 17 грудня 2015 року відстрочено виконання рішення Апеляційного суду м.Києва від 13 лютого 2014 року в частині виселення ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_2 до 30 квітня 2016 року.

Відтак, ураховуючи суттєвий проміжок часу з дня набранням рішенням законної сили 13 лютого 2014 року, що є достатнім для організації боржниками виконання рішення суду, обов»язковість якого встановлена законом (ст.124 Конституції України, ст.14 ЦПК України) є підстави для висновку про забезпечення прав і законних інтересів стягувачів і боржників у даній справі.

Вимоги заявника в черговий раз про відстрочку виконання рішення є порушенням принципів, закріплених у ст.3 ЦК України та вимог щодо наявності поважних причин для відстрочки виконання рішення суду, а викладені у заяві підстави для відстрочення виконання рішення не є такими, що є винятковими та перешкоджають виконанню рішення суду з урахуванням контрактних обставин справи та наведеного вище.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та на їх правильність не впливають.

Відповідно до ст.312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги і залишення без змін ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 208, 218, 307, 312, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу Шевченківського районного суду м.Києва від 23 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - суддя Н.В. Поліщук

Судді Я.В. Головачов

Є.В. Болотов