Ухвала суду № 61283725, 06.09.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

_________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 вересня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого - судді Рейнарт І.М.

суддів Кирилюк Г.М., Мараєвої Н.М.

при секретарі Ігнатьєву Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 7 червня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1до Київської міської ради, Державної архітектурно-будівельної інспекції України про оскарження бездіяльності органу місцевої влади,

№ апеляційного провадження: № 22-ц/796/10623/2016 Головуючий у суді першої інстанції: Декаленко В.С.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Рейнарт І.М.встановила:

у квітні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом про скасування статусу незаконних, самочинних забудов та надання статусу законних кімнаті, площею 18,8кв.м., кухні, площею 13,8кв.м., під літерою «К», гаражу під літерою «Л», площею 21,6кв.м.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що є власником будинку №52 по вул. Захарівській у м. Києві на підставі договору дарування від 29 квітня 1996 року, за власний кошт здійснив реконструкцію старої частини домоволодіння, яка була проведена згідно проекту Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту «НДІПРОЕКТРЕКОНСТРУКЦІЯ».

Позивач стверджував, що з 2009 року ним виконано усі дії, необхідні для узаконення реконструйованої частини будинку за постановою Кабінету Міністрів України №1035 від 9 вересня 2009 року, проте на свої неодноразові звернення до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю з вимогою узаконити перебудови, отримав відмову, чим порушені його права власника.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 24 листопада 2015 року до участі у справі залучено правонаступника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 7 червня 2016 року впозові відмовлено.

У поданій апеляційній скарзі позивач просить ухвалити рішення про визнання його будов законними.

Позивач посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права та не врахування його права на узаконення прибудов відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1035 від 29 вересня 2009р.

Відповідачі, будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду апеляційної скарги (с.с.6, 7 т.2), у судове засідання своїх представників не направили, тому відповідно до ст. 305 ЦПК України колегія суддів провела судовий розгляд у відсутність представників відповідачів.

- 2 -

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, який підтримав апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи та заперечення Держархбудінспекції України на апеляційну скаргу, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач на підставі договору дарування від 29 квітня 1996р. є власником Ѕ частини будинку 52 по вул. Захарівській, у м. Києві. За твердженням позивача, інша частина будинку зруйнована і нікому на праві власності не належить.

Відповідно до копії технічного паспорта на садибний (індивідуальний) житловий будинок, виготовленого 19 вересня 2008р. Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, за адресою вул. Захарівська, 52 у м. Києві розташований житловий будинок, позначений літерою «К», та гараж, позначений літерою «Л», які є самовільним будівництвом.

21 жовтня 2009р. позивач звернувся до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві із заявою про прийняття до експлуатації реконструйованої частини домоволодіння, що у технічному паспорті значиться під літерою «К», та складається з кімнати, площею 18,8кв.м., та кухні, площею 13,8кв.м., на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 1035 від 9 вересня 2009р. «Про затвердження Тимчасового порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків з господарськими спорудами і будівлями, споруджених без дозволу на виконання будівельних робіт».

16 листопада 2009р. листом заступника начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві позивача було повідомлено про необхідність надання довідки встановленої форми про погодження прийняття приватної будівлі в експлуатацію, видану на підставі рішення виконавчого органу Київської міської ради.

10 грудня 2012р. позивач повторно звернувся до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю із заявою про прийняття в експлуатацію об'єктів перебудови, реконструкції згідно постанови Кабінету Міністрів України № 1035 від 9 вересня 2009р.

Листом від 20 грудня 2012р. заступника начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві позивача було повідомлено про втрату чинності постановою Кабінету Міністрів України № 1035 від 9 вересня 2009р. з 23 травня 2011р. та повідомлено нормативний акт, на підставі якого встановлено процедуру та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом індивідуальних житлових будинків, збудованих до 31 грудня 2009р. без дозволу на виконання будівельних робіт.

13 лютого 2015р. позивач втретє звернувся до Інспекції державної архітектурно-будівельного контролю із заявою про прийняття в експлуатацію самовільно збудованих приміщень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1035 від 9 вересня 2009р.

ЛистомДепартаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві від 18 лютого 2015р. позивачу було повідомлено про втрату чинності вказаною постановою Кабміну та роз'яснено існуючий порядок прийняття об'єктів у експлуатацію.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості та безпідставності.

Колегія суддів вважає, що вказаний висновок суду першої інстанції відповідає обставинам справи та ґрунтується на нормах матеріального і процесуального права.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1035 від 9 вересня 2009р. був затверджений Тимчасовий порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків з господарськими спорудами і будівлями, споруджених без дозволу на виконання будівельних робіт.

Тимчасовим порядком встановлювався механізм та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків з господарськими спорудами і будівлями, споруджених забудовниками - фізичними

- 3 -

особами у період з 5 серпня 1992р. до 1 січня 2008р. без дозволу на виконання будівельних робіт, на підставі заяви про прийняття в експлуатацію, яку подано до 31 грудня 2010р.

Пунктами 2 та 3 Тимчасового порядку було встановлено, що приватні будівлі приймає в експлуатацію інспекція державного архітектурно-будівельного контролю за місцем їх розташування відповідно до цього Тимчасового порядку, яка видає забудовникам на платній основі сертифікат відповідності таких будівель державним будівельним нормам, стандартам та правилам згідно з додатком 1. Для одержання сертифіката забудовник разом із заявою за формою згідно з додатком 2 подає інспекції державного архітектурно-будівельного контролю: 1) на приватні житлові будинки садибного типу, дачні та садові будинки загальною площею до 200 кв. метрів включно, кількість надземних поверхів яких не перевищує двох, з господарськими спорудами і будівлями загальною площею до 100 кв. метрів включно: довідку про погодження прийняття приватної будівлі в експлуатацію, видану на підставі рішення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради за формою згідно з додатком 3; технічний паспорт приватної будівлі, виданий бюро технічної інвентаризації.

Отже, на момент звернення позивача до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю 29 жовтня 2009р. крім технічного паспорта на будинок, позивач повинен був надати довідку про погодження прийняття приватної будівлі в експлуатацію, видану на підставі рішення міської ради. Із поданої позивачем заяви вбачається, що така довідка ним додана не була.

Постанова Кабінету Міністрів України № 1035 від 9 вересня 2009р. втратила чинність на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 553 від 23 травня 2011р.

Зі змісту частини п'ятої статті 11 ЦК України випливає, що цивільні права можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства.

Порядок та умови набуття права власності на новостворене майно та об'єкти незавершеного будівництва врегульовані положеннями статті 331 ЦК України.

Відповідно до частини другої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Зазначена стаття не передбачає можливості виникнення права власності на новостворене нерухоме майно за рішенням суду.

Отже, суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку про відсутність правових підстав для визнання за позивачем права власності на самочинно збудовані ним приміщення.

Також суд першої інстанції правомірно виходив з того, що способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у статті 16 ЦК України.

Проте, обраний позивачем спосіб захисту шляхом надання статусу законних приміщенням та гаражу, які ним самочинно збудовані, не передбачений ст. 16 ЦК України, а також іншими нормами матеріального права.

Разом з тим, відповідно до Порядку прийняття в експлуатацію і проведення технічного обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт, який затверджено наказом міністерства регіонального розвитку будівництва та житлово-комунального господарства України № 79 від 24 квітня 2015р. та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 травня 2015р. за № 547/26992, встановлено процедуру та умови прийняття в експлуатацію збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт і проведення технічного обстеження: індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд,

- 4 -

збудованих у період з 05 серпня 1992 року до 12 березня 2011 року.

Таким чином, нормами діючого законодавства визначений порядок прийняття житлових будинків та господарських споруд, збудованих без відповідного дозволу, в експлуатацію, і вказані норми не передбачають можливості прийняти самочинно збудовані приміщення у експлуатацію на підставі рішення суду.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги про необхідність застосування при вирішення даного спору постанови Кабінету Міністрів України № 1035 від 9 вересня 2009р., є необґрунтованими, оскільки вказана постанова, як на момент звернення позивача до суду, так і на момент ухвалення рішення суду, втратила свою чинність.

Крім того, вказаною постановою не було передбачено можливості прийняти самочинно збудовані споруди в експлуатацію на підставі рішення суду.

Судом першої інстанції повно досліджені обставини справи та надані сторонами докази, правильно застосовані норми матеріального права, не допущено порушень норм процесуального права, які можуть бути підставою для скасування рішення суду, тому колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Подільського районного суду м. Києва від 7 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: