Постанова № 61281138, 12.09.2016, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1938/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2016 року 09 год. 20 хв. м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішень № 468/0/14-2/2015 від 13.10.2015 року та № 468/1/14-2/2015 від 10.11.2015 року, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з адміністративним позовом звернулась ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області про визнання протиправними та скасування рішення про порушення дисциплінарної справи № 468/15 відносно адвоката ОСОБА_1 № 468/0/14-2/2015 від 13.10.2015 р.; визнання неправомірним та скасування Рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності № 468/1/14-2/2015 від 10.11.2015 р.

Ухвалою суду від 16 червня 2016 року відкрито провадження по справі.

У судовому засіданні 06.09.2016 року залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2.

У судове засідання 06.09.2016 року зявились представники відповідача та третьої особи, позивач повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не зявився, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Представник відповідача письмових заперечень по справі не надавав, представник третьої особи надав письмові заперечення по справі, згідно яких зазначив, що позивачем було порушено положення Правил адвокатської етики щодо неприпустимості конфлікту інтересів на стадії прийняття доручення клієнта, зазначаючи про необґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відтак, згідно ч.6 ст.128 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що 20 серпня 2015 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області надійшла скарга ОСОБА_2 стосовно Адвоката ОСОБА_1, у якій заявниця просила притягнути позивача до дисциплінарної відповідальності за порушення Правил адвокатської етики. Скаржник посилалася на те, що позивачем було допущено порушення принципу неприпустимості конфлікту інтересів клієнтів, а також розголошено конфіденційну інформацію, отриману від одного клієнта в інтересах іншого. Вказана скарга була надіслана позивачу для ознайомлення, що не заперечувалось сторонами.

Під час розгляду адміністративної справи судом встановлено, що на підставі Угоди від 13.12.2013 року позивач надавала правову допомогу ОСОБА_2 Сакіні, а саме представляла її інтереси як позивача у Приморському районному суді м. Одеси у цивільній справі за її позовом до її сина, ОСОБА_3 Адиль огли та його колишньої дружини, ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, який було укладено під час перебування відповідачів у шлюбі. Як зазначив позивач, згодом вже після апеляційного розгляду вказаної справи, коли Угода з ОСОБА_2 Сакіною вже була виконана, позивачем було укладено Угоду з ОСОБА_3 Адиль огли, на підставі якої позивач надавала правову допомогу ОСОБА_3 Адиль огли у Київському районному суді м. Одеси та адвокат ОСОБА_1 представляла його інтереси як позивача у цивільній справі за позовом до ОСОБА_2 про стягнення процентів за користування кредитом, який був отриманий подружжям під час шлюбу. Позивач вказує на те, що предмет спору у першій та у другій справі яку вела адвокат ОСОБА_1 не пов'язані один з одним. Предметом спору, що розглядався Приморським районним судом м. Одеси були правовідносини, що виникли з договору позики, укладеного між ОСОБА_2 Сакіною з однієї сторони та ОСОБА_3 Адиль огли, ОСОБА_4 з іншої сторони. Предметом спору, що розглядається у Київському районному суді м. Одеси є правовідносини, що виникли з Кредитного договору, укладеного ОСОБА_3 під час знаходження у шлюбі з ОСОБА_2. Відтак, інтереси двох клієнтів позивача не суперечать один одному. Окрім того, угода з другим клієнтом позивача була укладена тоді, коди угода з першим клієнтом вже була виконана. Ніяких претензій з боку жодного з клієнтів на думку позивача з цього приводу не виникало.

Разом з тим, позивач зазначає, що не заперечувалось сторонами, Дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області 13.10.2015 року порушила дисциплінарну справу стосовно Адвоката ОСОБА_1, а 10.11.2015 року притягнула Адвоката ОСОБА_5 до дисциплінарної відповідальності, застосувавши дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю на строк до трьох місяців.

На думку позивача, такі Рішення відповідача є незаконними, такими, що порушують його права, гарантовані Законом України «Про Адвокатуру та адвокатську діяльність» та порушують принципи адвокатської діяльності, які декларовані у Правилах адвокатської етики. Вказані Рішення відповідача не відповідають матеріалам дисциплінарної справи та фактичним обставинам та відносинам, що склалися між позивачем та його клієнтам та з іншими учасниками процесу.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин 1, 3 статті 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI адвокатура України - це недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Згідно з частиною 2 статті 46 Закону № 5076-VI адвокатське самоврядування здійснюється через діяльність конференцій адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рад адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ревізійних комісій адвокатів регіонів (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої ревізійної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з'їзду адвокатів України.

Відповідно до частини 1 статті 50 Закону № 5076-VI Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів.

Частиною 5 Закону № 5076-VI встановлено, що до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать, зокрема, здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів. У передбачених цим Законом випадках повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури здійснює її кваліфікаційна або дисциплінарна палата.

Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів її палат. Рішення палати приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості її членів, крім випадків, передбачених цим Законом.

Стаття 33 Закону №5076-VI визначає загальні умови дисциплінарної відповідальності адвоката, у відповідності до якої, адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Статтею 34 Закону №5076-VI встановлено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката є: порушення вимог несумісності; порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.

Право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки (стаття 36 Закону №5076-VI).

Стаття 37 Закону №5076-V встановлює стадії дисциплінарного провадження, до яких відносить: проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; порушення дисциплінарної справи; розгляд дисциплінарної справи; прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Згідно статті 38 Закону №5076-VI заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати. Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань. За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи. Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Статтею 39 Закону №5076-VI встановлено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Аналізуючи вищезазначені норми законодавства, суд дійшов висновку, що підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальність є дисциплінарний проступок адвоката, при цьому саме поняття дисциплінарного проступку не визначається нормами Закону № 5076-VI та іншими нормативними актами, однак частиною 2 статті 34 вказаного закону встановлено перелік діянь, вчинення яких визнаються дисциплінарним проступком адвоката.

У свою чергу, за змістом частини 1 статті 35 Закону № 5076-VI, вчинення адвокатом дисциплінарного проступку може мати своїм наслідком застосування до нього одного з таких дисциплінарних стягнень: попередження; зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

При цьому, частиною 2 статті 31 Закону № 5076-VI передбачено, що накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку; порушення адвокатом вимог щодо несумісності; систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.

З аналізу вищевказаної норми вбачається, що перелік підстав для накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю є вичерпним.

Проаналізувавши зміст Рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області № 468/1/14-2/2015 від 10.11.2015 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності Адвоката ОСОБА_1, суд встановив, що оскаржуване рішення взагалі не містить відповідний пункт статті 31 Закону № 5076-VI, на підставі якої до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю, так само не містить і Рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області № 468/0/14-2/2015 від 13.10.2015 року про порушення дисциплінарної справи № 468/15 відносно Адвоката ОСОБА_1 вичерпних висновків та визначення статті та пунктів, які не були дотримані позивачем, на думку Дисциплінарної палати КДКА Одеської області.

Крім того, суд зауважує, що положення пункту 4 частини 2 статті 32 Закону № 5076-VI є бланкетною нормою і вимагає від органу, який застосовує дисциплінарне стягнення обов'язкового зазначення, які саме принципи, статті та пункти адвокатської етики порушені адвокатом.

Вищевказане, у свою чергу, свідчить про прийняття відповідачем оскаржуваних рішень всупереч положенням частини 2 статті 31 Закону № 5076-VI.

Також, суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 67 Правил адвокатської етики щодо відносин дисциплінарної відповідальності адвокатів діє презумпція невинуватості. Адвокат не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов'язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь (пункт 7 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 30.08.2014 № 120).

Тобто, чинним законодавством України передбачено, що обов'язок щодо доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладено виключно на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження.

Разом з тим, відповідачем не було враховано та надано оцінку письмовим поясненням, та доказам на підтвердження обставин щодо участі позивача при розгляді справ у Приморському та Київському районних судах м. Одеси та те, що справи мають різний предмет спору та жодних доказів на підтвердження вчинення дисциплінарного проступку позивачем у повному обсязі Дисциплінарної палати КДКА Одеської області в оскаржуваних рішеннях не зазначено, як і не надано до суду.

Крім того, суд зазначає, що частиною 1 статті 8 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

У свою чергу, верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Одним із елементів верховенства права є принцип пропорційності, який означає, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею.

При цьому, пунктом 8 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Так, судом при прийнятті рішення враховано факт застосування відповідачем до позивача дисциплінарного стягнення з порушенням принципу пропорційності, а саме: порушення права позивача на працю та отримання ним гонорарів з метою забезпечення належних умов для життя та можливого порушення прав інших клієнтів позивача щодо отримання ними кваліфікованої юридичної допомоги від адвоката.

Суд вважає, що рішення у дисциплінарній справі адвоката повинно бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення повинні враховуватися всі обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката (щодо притягнення її раніше до дисциплінарної відповідальності) та інші обставини справи.

Проте, оскаржуване рішення прийнято комісією без належної мотивації та оцінки всіх доказів у справі, за відсутності посилань на конкретний пункт та статтю Закону №5076-VI, з порушенням статті 67 Правил адвокатської етики (щодо презумпції невинуватості адвоката), без врахування письмових пояснень адвоката, наданих ним в процесі дисциплінарного провадження, з порушенням принципу пропорційності.

За таких обставин, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача повністю.

Відповідно до статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 159 - 163, 167, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішень № 468/0/14-2/2015 від 13.10.2015 року та № 468/1/14-2/2015 від 10.11.2015 року задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області № 468/0/14-2/2015 від 13.10.2015 року про порушення дисциплінарної справи № 468/15 відносно Адвоката ОСОБА_1.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області № 468/1/14-2/2015 від 10.11.2015 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності Адвоката ОСОБА_1.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо рішення було прийняте у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії такого рішення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили у відповідності зі статтею 254 КАС України.

СуддяО.М. Тарасишина