Ухвала суду № 61279661, 08.09.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 444/1516/15 Головуючий у 1 інстанції: Мікула В.Є.

Провадження № 22-ц/783/1829/16 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

Категорія: 53

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2016 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі: головуючого судді: Ванівського О.М.,

суддів: Богонюка М.Я., Бермеса І.В.,

при секретарі: Жукровській Х.І.,

за участю: представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 18 грудня 2015 року,-

в с т а н о в и л а:

В липні 2015 року позивач - ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до Рава-Руського професійного ліцею, третя особа: директор Рава-Руського професійного ліцею Букієвської Ж.Я. про визнання незаконним та скасування наказів, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди, в якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просила: визнати незаконним та скасувати наказ директора Рава-Руського професійного ліцею № 47-к від 27.04.2015 р. про відсторонення ОСОБА_3 від роботи класним керівником; визнати незаконним та скасувати наказ директора Рава-Руського професійного ліцею №86 від 28.04.2015 р. в частині проведення перевірки якості знань ОСОБА_3; визнати незаконним та скасувати наказ директора Рава-Руського професійного ліцею № 154-к від 02.09.2015 року про оголошення догани ОСОБА_3; допустити ОСОБА_3 до виконання посадових обов'язків класного керівника Рава-Руського професійного ліцею; стягнути з Рава-Руського професійного ліцею на користь ОСОБА_3 середній заробіток за весь період відсторонення ОСОБА_3 від роботи класного керівника без збереження заробітної плати; стягнути з Рава-Руського професійного ліцею на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в розмірі 3 000 грн. 00 коп..

Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 18 грудня 2015 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_3 до Рава-Руського професійного ліцею, третя особа: директор Рава-Руського професійного ліцею Букієвська Ж.Я. про визнання незаконним та скасування наказів, стягнення середнього заробітку та моральної шкоди - відмовлено.

Додатковим Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 23 червня 2016 року у задоволенні позову ОСОБА_3 до Рава-Руського професійного ліцею, третя особа: директор Рава-Руського професійного ліцею Букієвська Ж.Я. про визнання незаконним та скасування наказів, стягнення середнього заробітку, моральної шкоди та скасуванні наказу директора Рава-Руського професійного ліцею №154-к від 02.09.2015р. про оголошення догани ОСОБА_3 - відмовлено.

Рішенням Жовківського районного суду Львівської області від 18 грудня 2015 року оскаржив представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, рішення є незаконним, необґрунтованим та винесеним із грубим порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що судом не враховано положень ст.46 КЗпП України щодо підстав відсторонення працівника від роботи, оскільки позивач отримувала заробітну плату на посаді класного керівника. Крім того, суд не дав належної оцінки поданню Львівської обласної профспілки працівників електроенергетики та електротехнічної промисловості України та не врахував, що заяви учнів були написані під тиском керівництва ліцею та погрозами щодо їх відрахування. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо скасування наказу №86 від 28.04.2015р. суд не врахував, що проведення перевірки якості знань майстрів у обраний директором спосіб є незаконним, оскільки чинним законодавством передбачено інший порядок визначення відповідності педагогічного працівника займаній посаді та рівня його кваліфікації, а саме шляхом проведення атестації. Також судом не враховано, що оспорюваний наказ директора Рава-Руського професійного ліцею №154-к від 02.09.2015р. про оголошення догани ОСОБА_3 винесений з аналогічних підстав, що є порушенням ст..149 КЗпП України.. Просить скасувати рішення Жовківського районного суду Львівської області від 18 грудня 2015 року та ухвалити нове, яким задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник апелянта, третя особа в судове засідання не з'явилися, хоча про розгляд справи повідомлялась належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, про причини неявки суд не повідомили та з клопотанням про відкладення розгляди справи не зверталися, тому розгляд справи відповідно до ч.2 ст. 305 ЦПК України здійснюється колегією суддів за відсутності осіб, які беруть участь у справі. На думку колегії суддів матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_2 на її заперечення, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.

Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того, що позивачкою ОСОБА_3 допущено порушення визначені в Наказах №47-к від 27.04.2015р., №86 від 28 квітня 2015р., вказані накази видані відповідно до чинного законодавства, правомочною на те особою та у відповідності із Статутом Рава-Руського професійного ліцею, а відтак правомірно застосовано до позивача такий захід стягнення як догана.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 працює в Рава-Руському професійному ліцеї на посаді викладача спецдисциплін та здійснювала керівництво групою №25.

Оспорюваним Наказом №47-к від 27 квітня 2015р. позивачці ОСОБА_3 вказано на недостойну поведінку, як педагога у відношенні з учнями та працівниками ліцею та відсторонено від керівництва в групі №25 з 01.05.2015р.(а.с.4)

Відповідно до ч.1 ст.46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння; відмови або ухилення від обов'язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

Разом з тим, позивач була відсторонена не від роботи, а від класного керівництва групою №25, тобто від виконання певних функціональних обов'язків, що входить у посадові обов'язки Директора Рава-Руського професійного ліцею п.3.8 Посадової інструкції Директора(а.с.38-39).

Робота класного керівника регулюється Положенням про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти, яке затверджено Наказом Міністерства освіти і науки України 06.09.2000 № 434.

Відповідно до п 2.2. вказаного Положення обов'язки класного керівника покладаються директором навчального закладу на педагогічного працівника або на досвідченого майстра виробничого навчання, за його згодою, і не можуть бути припинені до закінчення навчального року. У виняткових випадках з метою дотримання прав та інтересів учнів (вихованців) та їх батьків зміна класного керівника може бути здійснена протягом навчального року. (Пункт 2.2 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки № 489 від 29.06.2006)

Із врахуванням наведеного, Директором ліцею Букієвською Ж.Я. правомірно було видано Наказ №47-к від 27 квітня 2015р. про відсторонення ОСОБА_3 від керівництва в групі №25 у зв'язку із недостойною поведінкою, як педагога у відношенні з учнями та працівниками ліцею.

Як вбачається із наказу №86-к від 28 квітня 2015р., для успішного використання комп'ютерної техніки в навчальних цілях та навиків майстрів в/н та викладачів в роботі з комп'ютером, як того вимагає навчальна програма з професії «Оператор комп'ютерного набору, обліковець з реєстрації бухгалтерських даних» наказано 29.042015р. провести перевірку якості знань майстрів в/н та викладачів з професії «Оператор комп'ютерного набору, обліковець з реєстрації бухгалтерських даних» - робота з комп'ютером(а.с.5)

Згідно вказаного наказу перевірці підлягали 9 осіб, серед яких позивач - ОСОБА_3. Всі особи з наказом ознайомились за винятком ОСОБА_3 і ОСОБА_6, які від підпису відмовились, що зафіксовано у самому наказі - «від підпису відмовляюсь».

Як вбачається із Посадової інструкції Директора Рава-Руського професійного ліцею, зокрема п.3.5. до посадових обов'язків директора входить вирішення наукових, науково-методичних, адміністративних, фінансових та інших питань, що виникають в процесі діяльності ліцею, а згідно п.4.1 Директор має право видавати накази і давати розпорядження працівникам ліцею.

Доводи апелянта щодо порушення її прав відповідачем у зв'язку із видачею вищевказаного наказу є необґрунтовані, оскільки вказаним наказом перевірялась якість знань з метою успішного використання комп'ютерної техніки, а не проведення атестації, метою якої є визначення відповідності працівника займаній посаді.

Безпідставними, є також доводи апелянта щодо незаконності Наказу №154-к від 02.09.2015р. про оголошення догани із врахуванням наступного.

Відповідно до ст. 139 КЗпП України, працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 за час класного керівництва учнівською групою № 25 не виконувала вимог Посадової інструкції класного керівника: п.3.2 щодо вивчення особистості кожного учня в групі, його нахилів, інтересів (не вела щоденника психолого-педагогічних спостережень за кожним учнем); п.3.3 щодо створення сприятливого мікросередовища і морально-психологічного клімату для кожного учня; п.3.7 щодо сприяння здобуттю додаткової освіти учнями через систему гуртків у ліцеї (з 30-ти учнів групи лише троє залучені до занять у танцювального гуртку); п.3.9 щодо участі учнів групи у фізкультурно-масових, спортивних та інших заходах, які сприяють зміцненню здоров'я учнів групи; п.3.10 щодо ведення у встановленому порядку документації групи; п. 3.12 щодо планування виховної роботи в групі, п.3.20 щодо систематичного підвищення своєї професійної кваліфікації й участі у діяльності методичних об'єднань та інших формах методичної робі (жодного разу на таких засіданнях не була); п. 3.21 щодо дотримання етичних норм поведінки, які відповідають громадському статусу педагога у ліцеї; п.6.3 щодо планування своєї роботи на навчальний рік; п.6.4 щодо письмових звітів про свою діяльність.

У відповідності з ч. 1 ст. 147 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення догана або звільнення.

Відповідно до ст. 147-1 КЗпП України, дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) працівника.

Порушення працівником трудової дисципліни визнається дисциплінарним проступком і є підставою для застосування дисциплінарної відповідальності. Механізм її застосування базується на правових нормах, визначених Кодексом законів про працю України.

Порушенням трудової дисципліни є невиконання чи неналежне виконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Відповідно до ст. 149 КЗпП України, до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен витребувати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноваженим ним органом повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції правильно виходив з того, що відповідачем не порушена процедура притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, а доказів, на спростування обставин, з підстав, яких було накладено дисциплінарне стягнення позивачем не представлено. При цьому суд першої інстанції врахував, що відповідачем при застосуванні до ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення за порушення трудової дисципліни у виді догани, перевірено усі обставини, а також відмову позивача надати пояснення щодо зазначених обставин та мотивів її поведінки.

Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Таким чином, розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що районний суд повно та всебічно дослідив та оцінив обставини у справі, подані сторонами докази та правильно визначив характер спірних правовідносин.

Рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону і зібраним по справі доказам. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для скасування рішення Жовківського районного суду Львівської області від 11 листопада 2015 року колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст.308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - відхилити.

Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 18 грудня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: О.М. Ванівський

Судді: М.Я. Богонюк

І.В.Бермес