Рішення № 6126944, 30.07.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"30" липня 2009 р. Справа № 9/122-09

За позовом Приватного підприємства «Хвиля-V»

До Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

Про стягнення 79386,53 грн.

Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:

Від позивача:Шаповал С.М., (довіреність № 1/09 від 23.06.2009 р.)

ОСОБА_3, (довіреність б/н від 23.06.2009 року)

Від відповідача:не зявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду Київської області передані вимоги Приватного підприємства «Хвиля-V»до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 36816,00 грн. основного боргу, 19288,86 грн. пені, 20416,08 грн. інфляційних втрат, 2865,59 грн. трьох відсотків річних, 793,87 грн. державного мита, 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 7938,65 грн. витрат на послуги адвоката з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просять позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, в засідання суду жодного разу не зявився, поважних причин незявлення не повідомив.

Ухвали від 30.06.2009 та від 14.07.2009 господарським судом надсилалися відповідачу за адресою: 09610, АДРЕСА_2. Ця адреса зазначена позивачем в позовній заяві, а також вказана як місце проживання відповідача у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 24.06.2009 року, наявному в матеріалах справи.

Однак вказані ухвали повернулися до господарського суду без вручення їх відповідачу з відміткою поштового відділення «за зазначеною адресою не проживає».

Відповідно до частини 1 статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»).

Враховуючи викладене, господарський суд належним чином повідомив відповідача про дату та місце розгляду справи № 9/122-09.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається на наявними матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до п. 1. 4. Статуту Приватного підприємства «Хвиля-V»затвердженого зборами учасників протоколом № 1 від 14 січня 2008 року, вказано, що Приватне підприємство «Хвиля-V»є повним правонаступником всього майна, прав та обовязків Малого підприємства «Хвиля».

Пунктом 1.7 цього Статуту Приватне підприємство володіє, користується та розпоряджається належним йому на праві власності майном, може від свого імені набувати майнові та особисті немайнові права, нести обовязки,виступати позивачем та третьою особою в суді, господарському або третейському суді на території України та за кордоном.

24.04.2006р. між Малим підприємством «Хвиля», правонаступником якого є позивач, та відповідачем був укладений договір про постачання товарів, згідно з умовами якого МП «Хвиля», за договором продавець, зобовязалося поставити у власність відповідача, за договором покупця, товар насіння цукрового буряку гібриду Авіатор в кількості 590 посівних одиниць вартістю 36816,00 грн. з ПДВ, а відповідач зобовязався прийняти товар та оплатити його на умовах договору.

Відповідно до п. 3.1 договору товар повинен бути поставлений покупцеві протягом 10 днів з моменту укладення даного договору, але не пізніше 01.05.2006р.

Як вбачається з накладної № 91/1 від 24.04.2006р. та довіреності серії ЯИХ № 816059 від 24.04.2006р., 24.04.2006р. позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар на суму 36816,00 грн.

Пунктом 5.1 договору визначено, що відповідач проводить розрахунок з позивачем шляхом безготівкового розрахунку або с/господарською продукцією по цінам на момент розрахунку.

Відповідно до п.6.1 договору, вказано , що даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до моменту його остаточного виконання , але в будь-якому випадку до 01.10.2006 року.

За ствердженням позивача, станом на 01.10.2006 року відповідач не розрахувався.

Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час; боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

03.11.2006 р. позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою сплатити суму боргу в розмірі 36816,00 грн. грошовими коштами або провести розрахунок будь-якою с/г продукцією.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 526, 629 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 33 Господарсько-процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх

вимог і заперечень.

Відповідач жодного разу в судове засідання не з”явився, вимоги ухвали суду не виконав, заперечень проти існування боргу перед позивачем або інших доказів не надав і не надіслав.

В матеріалах справи відсутні докази повного або часткового виконання відповідачем своїх зобовязань щодо оплати товару, у звязку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 36816,00 грн.

За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основної суми боргу у розмірі 36816,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 7.1 договору за односторонню необґрунтовану відмову від виконання своїх зобовязань винна сторона сплачує штраф у розмірі 0,1% за один день прострочки.

Штрафна санкція, встановлена вищевказаним положенням договору від 24.04.2006 року, за своєю правовою природою є пенею.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 19288,86 грн. за період з 11.11.2006 р. по 15.06.2009 р.

Згідно зі ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше на встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Згідно роз”яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за не виконання або неналежне виконання грошових зобовязань»від 29.04.1994 року № 02-5/293, пеня встановлена чинним законодавством або договором, підлягає сплаті за весь період часу, протягом якого не виконано грошове зобовязання з урахуванням 6-місячного строку позовної давності.

Оскільки позивачем нарахована пеня з 11.11.2006 року по 15.09.2009 року,тобто за 34 місяці 4 дні, то зазначений строк перевищує граничний термін нарахування пені за невиконання зобовязання з винної сторони встановлений законодавством України, а за таких обставин, стягненню підлягає сума за розрахунками суду у сумі 3120,79 грн. за період з 11.11.2006 року по 11.05.2007 року.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарський суд, перевіривши подані позивачем розрахунки, враховуючи заявлені періоди, вважає, що задоволенню підлягають вимоги про стягнення з відповідача інфляційні втрати в розмірі 19807,01 грн. та три проценти річних в сумі 2865,59 грн.

Позивачем також заявлена вимога про покладення на відповідача судових витрат, повязаних з оплатою послуг адвоката, в сумі 7938,65 грн.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються, зокрема, з витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката.

Частиною 3 ст. 48 ГПК України встановлено, що витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Згідно зі ст. 12 Закону України „Про адвокатуру” оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Між позивачем та адвокатом ОСОБА_2 був укладений договір про надання послуг адвоката № АО/2 від 18.06.2009, згідно з п. 1.1 якого адвокат ОСОБА_2, за договором адвокат, зобовязався надати позивачу, за договором клієнту, визначені цим договором послуги адвоката (правову допомогу) щодо захисту інтересів останнього в господарському суді з питань розгляду справи за позовом позивача до відповідача про стягнення заборгованості та штрафних санкцій, а позивач зобовязався оплатити такі послуги.

Перелік послуг адвоката визначено в п. 2.1 договору № АО/2, до яких належать, зокрема, підбір та вивчення документів з виїздом до позивача за його місцезнаходженням та визначення способу захисту прав і інтересів позивач, складання позовної заяви та підготовка позовних матеріалів для звернення до Господарського суду Київської області, представництво інтересів позивача в Господарському суді Київської області в ході розгляду справи за позовом позивача до відповідача про стягнення заборгованості та штрафних санкцій (особиста участь адвоката або уповноваженої ним особи в судових засіданнях тощо).

Адвокат ОСОБА_2 діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 21/511, виданого Закарпатською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури 09.03.2006.

Пунктом 2.4 договору № АО/2 встановлено, що у випадку залучення адвокатом до виконання послуг, передбачених п. 2.1 цього договору, іншої особи, адвокат гарантує, що такою особою буде або інший адвокат, або помічних адвоката із стажем роботи в галузі права не менше 5 років.

Адвокатом ОСОБА_2, окрім особистої участі, також був залучений до участі у справі № 9/122-09 за довіреністю від 23.06.2009 адвокат ОСОБА_3, який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3982/10, виданого Київською обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури 21.05.2009.

Факт надання адвокатських послуг підтверджується актом виконаних робіт від 25.06.2009 до договору № АО/2 від 18.06.2009, ухвалою Господарського суду Київської області від 14.07.2009 у справі № 9/122-09 та цим рішенням.

Пунктами 4.1, 5.1 договору № АО/2 визначено, що за надані послуги позивач сплачує адвокатові винагороду, що становить 7900,00 грн.; позивач здійснює оплату за цим договором на умовах попередньої оплати 100% вартості послуг шляхом перерахування коштів на рахунок адвоката або готівкою на руки по касовому ордеру або іншим незабороненим чинним законодавством України способом протягом 14 робочих днів після підписання цього договору.

19.06.2009 позивачем було сплачено адвокату 7900,00 грн. за платіжним дорученням № 224 від 19.06.2009.

Таким чином судові витрати позивача на оплату послуг адвоката відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача в сумі 7900,00 грн.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Київської області, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (09610, АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства «Хвиля-V»(19200, Черкаська область, м. Жашків, вул. Леніна, 26, кв. 58; код ЄДРПОУ 24415510) 36816,00 (тридцять шість тисяч вісімсот шістнадцять) грн. основного боргу, 3120,79 грн. (три тисячі сто двадцять грн.. 79 коп.) пені, 19807,01 грн. (девятнадцять тисяч вісімсот сім грн. 01 коп.) інфляційних втрат, 2865,59 грн. (дві тисячі вісімсот шістдесят пять грн. 59 коп.) три відсотки річних, 7900,00 (сім тисяч девятсот) грн. витрат на послуги адвоката, 793,87 грн. (сімсот девяноста три грн. 87 коп.) державного мита, 312,50 грн. (триста дванадцять грн. 50 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині в позові відмовити.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після спливу десятиденного строку з дня прийняття рішення.

Суддя