Ухвала суду № 61269182, 17.08.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4704/16

Головуючий у першій інстанції Бойчук А. Ю.

Доповідач Громік Р. Д.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Громіка Р.Д.,

суддів - Панасенкова В.О., Парапана В.Ф.,

при секретарі - Томашевській К.В.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 21 березня 2016 року по цивільній справі за заявою ОСОБА_2, за участю заінтересованої особи - Комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» Одеської міської ради про встановлення факту, що має юридичне значення,

встановила:

Заявник звернувся до суду з заявою про встановлення дійсного розміру загальної площі житлового приміщення.

Обґрунтовуючи свої вимоги, заявник зазначав, що при виготовленні технічного паспорту 13.06.1997 року Одеськім міжміським бюро технічної інвентаризації було допущено помилку, а саме помилково вказано, що загальна площа квартири складає 47,4 кв.м., тоді як загальна площа квартири складає 43,7 кв.м.

Ухвалою суду відмовлено у відкритті провадження за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення.

Не погодившись з ухвалою, ОСОБА_2 звернулась до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій ставиться питання про скасування ухвали та направлення справи для продовження розгляду.

Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Згідно п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Як вбачається з матеріалів справи, в своїй заяві про встановлення факту ОСОБА_2 послалася лише на те, що свідоцтво про право власності та техпаспорт на квартиру суперечать одне одному в частині метражу загальної площі, що в подальшому може привести до виникнення проблем з продажу квартири.

Відповідно до статті 258 ЦПК України, у заяві повинно бути зазначено:

1) який факт заявник просить встановити та з якою метою;

2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт;

3) докази, що підтверджують факт.

До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

До апеляційного суду від суду першої інстанції надійшла справа разом із наступними документами:

-Протокол розподілу (а.с.1);

-Акт працівників суду про відсутність у поштовому відправленні всіх додатків до заяви ОСОБА_2 (а.с.2);

-Оригінал заяви ОСОБА_2 без будь-яких додатків (а.с.3-4);

-Конверт поштового відправлення на адресу суду (а.с.5-6);

-Сама оскаржена ухвала суду про відмову у відкритті провадження від 21.03.2016р. (а.с.7-8).

Відмовляючи у відкритті провадження по справі, суд першої інстанції послався на наступне.

Згідно з вимогами ч.4 ст. 256 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" визначено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Пунктом 17 зазначеної постанови встановлено, що факт володіння громадянином жилим будинком (квартирою) на праві власності встановлюється, якщо у заявника був правовстановлюючий документ на цей будинок (квартирою), але його втрачено і немає можливості підтвердити наявність права власності не в судовому порядку. В таких справах заявник має подати докази про відсутність можливості одержання чи відновлення відповідного документу про право власності та про те, що на підставі цього документа жилий будинок (квартирою) належав йому на праві власності.

Виходячи з вищевказаних обставин, з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, який має бути вирішений у порядку позовного провадження. А відповідно до ч.4 ст.256 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.

На підставі наведеного суддя дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції передчасно виніс ухвалу про відмову у відкритті провадження по справі, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції не звернув своєї уваги на те, що пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" визначено, що вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, встановленим ст.137 ЦПК УРСР (в даний час 119 ЦПК України 2004р.), так і вимогам щодо її змісту, передбаченим ст.274 ЦПК УРСР (в даний час 258 ЦПК України 2004р.). Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя відповідно до ст.139 ЦПК УРСР (в даний час 121 ЦПК України 2004р.) постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу. У кожному разі суддя зобов'язаний перевірити підвідомчість даної заяви суду. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у прийнятті заяви на підставі п.1 ст.136 ЦПК, а коли справу вже порушено - закриває провадження в ній на підставі п.1 ст.227 ЦПК ( 1502-06 ). У тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов'язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

(Пункт 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму

Верховного Суду України N 15 ( v0015700-98 ) від 25.05.98 )

Не отримавши від заявника жодного документу, не перевіривши наявність та відповідність додатків та їх змісту, суд дійшов передчасного та необґрунтованого висновку про наявність спору про право.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що ухвала Приморського районного суду м. Одеси від 21 березня 2016 року винесена передчасно, вона не може вважатися законною та обґрунтованою, і тому підлягає скасуванню з передачею цього питання на новий розгляд до того ж суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303-304, 307, 312, 315, 317, 319, 324-325 ЦПК України судова колегія,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 21 березня 2016 року скасувати, передати питання на новий розгляд до того ж суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та подальшому оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді В.О. Панасенков

В.Ф. Парапан