Справа № 365/589/16-а
Номер провадження: 2-а/365/24/16
П О С Т А Н О В А
іменем України
13.09.2016 смт. Згурівка Київської області
Згурівський районний суд Київської області в складі:
головуючого-судді ДЕНИСЕНКО Н.О.
за участі секретаря
судового засідання ОСОБА_1
представника позивача КОСТЕНКА О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до поліцейського Сектору реагування патрульної поліції Згурівського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про визнання рішення посадової особи протиправним і його скасування,
В С Т А Н О В И В:
1 вересня 2016 року представник позивача звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом, посилаючись на те, що 21 серпня 2016 року відповідач виніс постанову серії ПС2 № 348684, відповідно до якої притягнув ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та наклав адміністративне стягнення в розмірі 425 грн за, нібито, те, що останній о 2 годині 40 хвилин 21 серпня 2016 року не мав при собі посвідчення водія. Вважає, що ця постанова винесена з порушенням чинного законодавства, оскільки винесена на місці вчинення правопорушення, а не за місцем його вчинення, що унеможливило виконання вимог ст. 245 КУпАП щодо повного і всебічного розгляду справи та позбавило ОСОБА_3 скористися своїми права, передбаченими ст. 268 КУпАП. Ця постанова ОСОБА_3 вручена не була, а була направлена рекомендованим листом лише 23.08.2016, тому просить визнати спірну постанову протиправною, скасувати її справу закрити.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, відповідач позов не визнав повністю.
В судовому засіданні представник позивач надав пояснення, які повністю відтворюють зміст позовної заяви, уточнивши, що в постанові зазначено про непред'явлення для перевірки посвідчення водія, а не його відсутність. Проте відповідач не пропонував позивачу пред'явити для перевірки посвідчення водія, склав постанову у відсутність останнього, не ознайомив з її змістом та позивач не відмовлявся від її отримання. Таким чином, відповідач позбавив позивача можливості бути пристутнім при розгляді адміністративного матеріалу та скористатися своїми правами. Просить визнати недопустимим доказом CD-диск, наданий відповідачем, як такий, що отриманий з порушенням закону.
В судовому засіданні відповідач пояснив, що він займає посаду поліцейського сектору реагування патрульної поліції Згурівського ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУ НП в Київській області. Його дії по винесенню постанови про адміністративне правопорушення щодо позивача вчиненні у спосіб та в межах наданих йому повноважень. 21.08.2016 приблизно о 2 годині 40 хвилин по вулиці Українській, 47 в смт. Згурівка Київської області він зупинив автомобіль «Тойота» червоного кольору, за кермом якого перебував позивач, якому він запропонував пред'явити посвідчення водія, чого останній не виконав. Позивач вів себе зухвало, відмовився підписати постанову, як і складений протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, у присутності двох свідків. Відмову позивача у підписанні постанови він не оформив письмово, так як типовий бланк постанови не містить відповідних граф. Проте направив на адресу позивача копію постанови рекомендованим поштовим відправленням. Доказом адміністративного правопорушення є показання свідків. Запис на диску, долученому до справи, здійснено за допомогою побутової камери та камери мобільного телефону свідка ОСОБА_5, де зафіксовано дії поліцейських у зв'язку із агресивною поведінкою позивача - водія автомобіля та його пасажира. При винесенні постанови він використав бланк постанови старого зразка відповідно до п. 18 Р. ХІ Закону України «Про Національну поліцію».
В судовому засіданні свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 показали, що позивач 21.08.2016 дійсно відмовився пред'явити відповідачу посвідчення водія. Крім того, свідок ОСОБА_5 підтвердив, що він зупиняв автомобіль червоного кольору, яким керував позивач. Свідок ОСОБА_7 додав, що коли він підійшов до місця події, то за кермом автомобіля знаходився позивач.
Керуючись принципами верховенства права та законності, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні в судовому засіданні доказів в їх сукупності, які є у справі, суд дійшов висновку.
Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини, а саме, що поліцейський СРПП Згурівського ВП Переяслав-Хмельницького ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_4, який є уповноваженою на те посадовою особою, виніс постанову в справі про адміністративне правопорушення від 21 серпня 2016 року серії ПС2 № 348684, притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн за те, що позивач 21 серпня 2016 року о 2 годині 40 хвилин на вулиці Українській в смт. Згурівка Київської області керував автомобілем «Тoyota corolla», реєстраційний номер НОМЕР_1, та не пред'явив для перевірки посвідчення водія категорії «В», чим порушив вимоги п. 2.1 «а» ПДР України. Підпис позивача у постанові відсутній. Постанова направлена позивачу рекомендованим листом № 2559 від 23.08.2016 (а.с.7- копія постанови).
Із копії протоколу про адміністративне правопорушення серії А1 № 947581 від 21.08.2016 вбачається, що позивач 21.08.2016 о 2 годині 40 хвилин по вулиці Українській, 47 в смт. Згурівка керував автомобілем «Тoyota corolla», реєстраційний номер НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку у пристуності двох свідків та не підписав протокол.
Зазначені в постанові серії ПС2 № 348684 від 21 серпня 2016 року обставини були підтверджені в судовому засіданні поясненнями відповідача та належними та допустимими доказами, зокрема поясненнями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7
Згідно з п. 18 Р. ХІ Закону України «Про Національну поліцію» до 31 грудня 2016 року поліції дозволяється використання службових посвідчень, бланків, печаток, штампів, логотипів та емблем міліції та Міністерства внутрішніх справ України.
Таким чином, вбачається, що винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача одразу на місці вчинення без попереднього складання відповідного протоколу не порушує вимоги законодавства та права позивача, з огляду на те, що позивач на місці події не оспорив допущене порушення і адміністративне стягнення, що на нього було накладено.
Так, за умовами Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого у неавтоматичному режимі, що затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року за №1395, визначено, що у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, поліцейський відразу виносить постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, без складання протоколу.
Крім того, згідно з ч. 3,4 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Також, за умовами ч. 5 ст. 258 КУпАП визначено, що якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.
Зазначені вимоги закону передбачають складання протоколу лише за умови оспорення допущеного порушення та адміністративного стягнення, що накладається.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Згідно з п. 2 розділу ІІІ Інструкці, постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 126 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п. 1 розділу IV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Згідно зі ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Отже, повноваження щодо розгляду справи про порушення ПДР, а саме, вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КпАП України, винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення та визначення виду адміністративного стягнення належать службовій особі Національної поліції.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями).
Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати передбачені ними вимоги, а особи, які порушують їх, відповідно до п. 1.9 цих Правил несуть відповідальність згідно із законодавством.
Адміністративним правопорушенням на підставі ч. 1 ст. 126 КУпАП є керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії,.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з ч. 1 ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 18 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач надав суду належні та допустимі докази щодо правомірності прийнятого ним як посадовою особою рішення. Будь-яких доказів, які б підтверджували обставини, на які посилається позивач, суду не надано. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, на думку суду, є доведеним.
Суд не вбачає підстав для визнання CD-диска, наданого відповідачем, недопустимим доказом, так як відповідач не обгрунтовує свої заперечення щодо предмета спору на підставі цього доказу. Натомість пояснив, що відеозйомка проводилася із метою зафіксувати дії поліцейських (а.с.29 - CD-диск).
Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, показаня свідків, дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що адміністративний позов необхідно залишити без задоволення повністю, так як в судовому засіданні не доведено, що постанова є протиправною, оскільки вона винесена уповноваженою особою, з дотриманням правил чинного законодавства, з урахуванням обставин справи та відповідач прийняв рішення в межах санкції ч. 1 ст. 126 КАС України.
Доказів, які б спростували факт вчинення адміністративного правопорушення позивачем та обставин, що виключають його адміністративну відповідальність, представник позивача у межах розгляду цієї справи не надав і судом таких обставин не встановлено. Сторона позивача не надала належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідач не вимагав від позивача пред'явлення посвідчення водія та що позивач на місці події оспорив допущене порушення і адміністративне стягнення, що на нього було накладено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 7, 8, 18, 126, 245, 251, 258, 268, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 8, 9, 10, 11, 12, 17, 18, 19, 21, 69, 70, 71, 72, 76, 86, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 171-2 КАС України,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_3 до поліцейського Сектору реагування патрульної поліції Згурівського відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області старшого лейтенанту поліції ОСОБА_4 про визнання рішення посадової особи протиправним і його скасування залишити без задоволення повністю.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Київського адміністративного апеляційного суду через Згурівський районний суд Київської області протягом 10 днів з дня отримання копії постанови, складеної у повному обсязі.
Повний текст постанови складено 14 вересня 2016 року.
ГОЛОВУЮЧИЙ Н.О.ДЕНИСЕНКО
Судове рішення № 61268222, Згурівський районний суд Київської області було прийнято 13.09.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 365/589/16-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: