Рішення № 61261349, 07.09.2016, Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Єдиний унікальний номер 149/753/16-ц

Номер провадження 2/149/377/16

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

07 вересня 2016 р. м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Тарнавського М. В.

при секретарі Гавлович Л. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмільник цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про розподіл боргів подружжя,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області із вказаним позовом до відповідача ОСОБА_2, відповідно до якого просить визнати борг у розмірі 6 360 000 грн., спільним боргом подружжя в рівних частках, посилаючись на те, що в період коли вони із відповідачкою перебували у шлюбі, ними було вирішено питання про відкриття власного бізнесу. Для початку було необхідно купити нежитлові приміщення, щоб в подальшому переобладнати їх під станцію технічного обслуговування. На той момент у подружжя не було грошових коштів щоб придбати нерухомість та провести її реконструкцію і переобладнати підстанцію. Тому позивач звернувся до свого знайомого - ОСОБА_4 із пропозицією укласти договір про спільну діяльність.

За умовами договору ОСОБА_4 передав позивачу грошові кошти у розмірі 300 000 (триста тисяч) доларів США. для купівлі нежитлової споруди.

У подальшому позивачем було придбано по біржовому контракту від 23 січня 2002 року нерухоме майно. В подальшому було проведено реконструкцію даної споруди під станцію технічного обслуговування. Грошові кошти у розмірі 300 000 доларів США були взяті позивачем для відкриття бізнесу для утримання родини: жінки та двох їхніх синів. Деякий час ОСОБА_2, працювала на станції та вела бухгалтерію. Тобто грошові кошти були використані в інтересах сімї. На сьогоднішній день позивач має виконати зобов'язання по поверненню коштів, які були ним взяті для купівлі та реконструкції станції технічного обслуговування, яка визнана спільним майном подружжя та поділена між нами порівну, а тому данний борг має бути визнано спільним боргом подружжя і розподілено між ними як і майно - в рівних частинах.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просить іх задовольнити.

Представник відповідача та відповідач проти позовних вимог заперечували, просили відмовити в задоволенні позову.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку про ухвалення рішення виходячи з наступного:

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з з 14.06.1995 року перебували у зареєстрованому шлюбі від якого мають двох дітей.

20.01.2002 року між ОСОБА_5 та СПД ОСОБА_6 укладено договір про спільну діяльність. За умовами договору сторони, згідно вимог статті 430 ЦК УРСР, зобов"язуються спільно діяти для досягнення спільної господарської мети, у відповідності до якої Сторона 1 (ОСОБА_5.) надає Стороні 2 (ОСОБА_1.) грошові кошти в сумі 300000 доларів США, для розвитку бізнесу та досягнення спільних цілей у сфері господарської діяльності, а саме для купівлі нежитлової споруди, що розташована в АДРЕСА_1. За умовами договору ОСОБА_1 в строк до 20.01.2013 року зобов"язаний повернути ОСОБА_5 отримані від останнього кошти.

19 вересня 2014 року рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області визнано об"єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 будівлі та споруди, що розташовані по АДРЕСА_2, що в цілому складаються з складу літ. "Б", гаражу літ. "Г" з гаражною ямою літ. "Г/Г", магазину літ. "В1", складу літ. "В" з гаражною ямою літ. "Г/В", складу літ. "К". вбиральні літ."Д", льоху літ. "Ж", піднавісу літ. "Л". Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину будівель та споруд, що розташовані в АДРЕСА_2 та в цілому складаються з: складу літ. "В", магазину літ. "В1", льоху літ. "Ж". Визнано за ОСОБА_6 право власності на 1/2 частину будівель та споруд, що розташовані в АДРЕСА_2 та в цілому складаються з: склад літ. "Б", гараж літ. "Г", вбиральні літ. "Д", піднавісу літ. "Л", складу літ. "К".

Згодом, а саме 22 вересня 2014 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 було укладено договір відступлєння права вимоги за умовами якого ОСОБА_7, став новим кредитором за договором про спільну діяльність від "20" січня 2002 року.

Останній звертався до позивача із вимогою виконати покладене на ОСОБА_1 зобов'язання, однак враховуючи скрутне матеріальне становище, нестабільність економічної ситуації в країні (значне здороження іноземної валюти) позивач не міг сплатити заборговані кошти.

Тому ОСОБА_7, звернувся із позовом до суду і борг був стягнутий із позивача у судовому порядку. Грошові кошти у розмірі 300 000 доларів США були взяті ОСОБА_1 для відкриття бізнесу, для утримання родини: жінки та двох їхніх синів.

Статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно частини третьої статті 61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім'ї, то гроші, які були одержані за цим договором, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частина четверта статті 65 СК України передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.

Враховуючи вищезазначене та встановлені фактичні обставини, можна дійти висновку, що у подружжя, окрім права спільної сумісної власності, також виникає зобов'язання в інтересах сім'ї у вигляді повернення кредитних коштів, виконання якого подружжя здійснює як солідарні боржники.

Відповідно до ст. ст. 10, 15, 88, 209, 212, 215 ЦПК України, ст. ст. 60, 65, 70 СК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про розподіл боргів подружжя - задовільнити повністю.

Визнати борг у розмірі 6 360 000 гривень спільним боргом подружжя в рівних частках.

Визнати за ОСОБА_2 1/2 частину боргу, який стягнутий на користь ОСОБА_3, за рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 01 березня 2016 року у розмірі 3 180 000 гривень.

Визнати за ОСОБА_1 1/2 частину боргу, який стягнутий на користь ОСОБА_3, за рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 01 березня 2016 року у розмірі 3 180 000 гривень.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 3 180 000 гривень.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі у розмірі 6 890 гривень.

Рішення можна оскаржити до Апеляційного суду Вінницької області через Хмільницький міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий суддя М. В. Тарнавський