Постанова № 61258365, 20.05.2015, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/2154/15-п

Провадження № 33/779/91/2015

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції Руденко Д. М.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2015 року м. Івано-Франківськ

Суддя Апеляційного суду Івано-Франківської області Томенчук Б.М., із участю апелянта ОСОБА_2, розглянувши справу про адміністративне правопорушення за його апеляційною скаргою на постанову Івано-Франківського міського суду від 16 квітня 2015 року,-

в с т а н о в и в :

Вказаною постановою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, на утриманні має неповнолітню дитину, не працюючого, українця, громадянина України,-

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 3400 грн.

Згідно постанови суду ОСОБА_2 визнано винуватим у тому, що він 08.02.2015 року приблизно о 02:35 годині у м. Івано-Франківську по вул. Миколайчука, керував автомобілем НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного спяніння, а саме: різкий запах з ротової порожнини, почервоніння очей, тремтіння пальців рук, чим порушив вимоги п.2.9 ПДР, та ухилився від проходження огляду на стан спяніння.

Не погодившись із вказаною постановою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить, постанову суду скасувати як незаконну, адміністративне стягнення змінити зі штрафу на громадські роботи. Вважає, що протокол про адмінправопорушення складено з грубим порушенням законодавства, зокрема свідків відмови від проходження медичного огляду на стан спяніння не було, йому не було вручено копії складеного протоколу. Крім цього, стверджує, що він не відмовлявся від проходження медичного огляду. Вказує, що не перебував у стані алкогольного сп,яніння, однак на пропозицію працівників міліції підписав зізнання у протилежному. Також вважає, що суд при накладенні адмінстягнення не взяв до уваги його майновий та сімейний стан, оскільки він тимчасово не працює, дружина перебуває у відпустці по догляду за малолітньою дитиною, тому вони перебувають на утриманні батьків-пенсіонерів.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2, який підтримав подану апеляційну скаргу, та просив виправдати його, перевіривши матеріали справи, мотиви і доводи його апеляційної скарги, вважаю, що вона не підлягає до задоволення з таких підстав.

Незважаючи на заперечення ОСОБА_2 вини у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його вина доводиться протоколом про адміністративне правопорушення, в якому він власноруч вказав, що випив пляшку пива, після чого керував автомобілем, на медичне освідчення їхати відмовився, вину визнав.

Протокол є процесуальним документом, в якому зазначається суть правопорушення та інші дані, необхідні для розгляду справи, і не може вважатися беззаперечним доказом вини особи.

Разом з тим, суд керувався поясненнями самого правопорушника, який у протоколі про адмінправопорушення вину у вчиненому визнав (а.с.2), а також поясненнями працівників міліції (а.с.3,4), з якими він був ознайомлений і згідний.

Як вбачається зі змісту вказаного протоколу про адмінправопорушення, він складений у присутності двох свідків із зазначенням їх прізвищ та адрес, а також із дотриманням інших вимог ст.256 КУпАП.

Таким чином пояснення ОСОБА_2 щодо спростування його вини не заслуговують на увагу, а розцінюються судом як бажання уникнути відповідальності за скоєне адмінправопорушення, тому підстав для задоволення його апеляційної скарги не вбачається.

Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно ст.33 КУпАП суд повинен врахувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно характеристики ОСББ Зірка каскаду ОСОБА_2 за місцем проживання характеризується позитивно, одружений та має на утриманні неповнолітню доньку, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.19).

Разом з тим прохання ОСОБА_2 про зміну адміністративного стягнення зі штрафу на громадські роботи не підлягає до задоволення, оскільки санкція ч.1 ст.130 КУпАП не передбачає такого виду адмінстягнення. Крім того, громадські роботи згідно КУпАП є більш суворим видом адмінстягнення, ніж штраф.

Таким чином підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2 не вбачається.

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського міського суду від 16 квітня 2015 року відносно нього без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Івано-Франківської області ОСОБА_1