Рішення № 61254055, 07.09.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2016Справа №910/12838/16Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Бігмі Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву до про Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ ХОЛДИНГ ГРУП» розірвання договору оренди та повернення майна Представники:

від Позивача: Черних Я.С. (представник за Довіреністю);

від Відповідача: не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву (надалі також - «Позивач») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ ХОЛДИНГ ГРУП» (надалі також - «Відповідач») про розірвання договору оренди та повернення майна.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що 07.11.2013 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ ХОЛДИНГ ГРУП» (Орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №6646, відповідно до умов якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно - частина внутрішньої поверхні стін нежилих приміщень в учбовому корпусі №1 загальною площею 8,64 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Немировича - Данченка, 2, що перебуває на балансі Київського національного університету технологій та дизайну (Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 31.05.2013 р. і становить 52800 грн. Як зазначає Позивач, на виконання умов Договору Відповідачу було передано майно, проте Відповідач всупереч умовам Договору неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо своєчасного та повного здійснення перерахування орендної плати за період липень 2015 р. - березень 2016 р. Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ ХОЛДИНГ ГРУП» по орендній платі становить 6 194 грн. 41 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивачем нараховано пеню в розмірі 677 грн. 85 коп., інфляційні у розмірі 93 грн. 84 коп. та штраф у розмірі 157 грн. 94 коп. За таких підстав, на підставі статті 651 Цивільного кодексу України просить Суд розірвати Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №6646 від 07.11.2013 року, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ ХОЛДИНГ ГРУП», а також зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ ХОЛДИНГ ГРУП» повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву державне нерухоме майно - частину внутрішньої поверхні стін нежилих приміщень в учбовому корпусі №1 загальною площею 8,64 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Немировича - Данченка, 2, що перебуває на балансі Київського національного університету технологій та дизайну.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2016 року клопотання Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву про відстрочку сплати судового збору за подання до Господарського суду міста Києва позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАРАНТ ХОЛДИНГ ГРУП" про розірвання договору оренди та повернення майна задоволено. Відстрочено Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву сплату судового збору в розмірі 2 756 грн. 00 коп. до прийняття судом рішення у справі №910/12838/16.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.07.2016 року порушено провадження у справі № 910/12838/16, судове засідання призначено на 27.07.2016 року.

27.07.2016 року в судове засідання з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив. Представники сторін вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі від 15.07.2016 року не виконали.

Суд, ознайомившись з матеріалами справи, з метою повного та всебічного розгляду спору, прийшов до висновку - зобов'язати Відповідача надати докази на підтвердження погашення заборгованості в розмірі 6 194, 41 грн. за Договором №6646 від 07.11.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2016 року відкладено розгляд справи на 07.09.2016 року, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, невиконанням вимог ухвали суду, витребуванням додаткових доказів по справі.

06.09.2016 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

В судовому засіданні 07 вересня 2016 року представник Позивача надав усні пояснення по суті спору, якими підтримав позовні вимоги та доводи позовної заяви, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поверненням на адресу суду поштового конверту за закінченням встановленого строку зберігання, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

За змістом пункту 32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України», якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Відповідно до інформації розміщеної на веб-сайті Міністерства юстиції України, місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ ХОЛДИНГ ГРУП» є 03680, м.Київ, ВУЛИЦЯ СОЛОМ'ЯНСЬКА, будинок 3, квартира 920.

Суд зазначає, що Ухвали Господарського суду міста Києва у справі № 910/12838/16 направлялись на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ ХОЛДИНГ ГРУП», зазначену на веб-сайті Міністерства юстиції України.

Згідно з абзацем 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, Суд приходить до висновку, Відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що Відповідач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 07 вересня 2016 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

07.11.2013 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ ХОЛДИНГ ГРУП» (Орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №6646, відповідно до умов якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно - частина внутрішньої поверхні стін нежилих приміщень в учбовому корпусі №1 загальною площею 8,64 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Немировича - Данченка, 2, що перебуває на балансі Київського національного університету технологій та дизайну (Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 31.05.2013 р. і становить 52800 грн.

Майно передається в оренду з метою розміщення носіїв соціальної та комерційної реклами, без права виробництва реклами на площах, що орендуються. (п.1.2 Договору)

Відповідно до п.2.1 Договору Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у Договорі, але не раніше дати підписання Сторонами цього Договору та акта приймання - передавання майна.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. №786 і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - травень 2013 р. 660 грн. 00 коп. Орендна плата за перший місяць оренди листопад 2013 р. встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2013 р.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. (п.3.3 Договору)

У п.3.6 Договору визначено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Відповідно до п.3.7 Договору орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному розмірі, підлягає індексації і стягується до бюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Орендар зобов'язався своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та Балансоутримувачу (у платіжних дорученнях, які оформлює Орендар, вказується «призначення платежу» за зразком, який надає Орендодавець листом при укладенні договору оренди). (п.5.3 Договору)

У п.10.1 Договору встановлено, що цей Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 07.11.2013 р. до 07.10.2016 р. включно.

Згідно з п.10.6 Договору його чинність припиняється внаслідок, зокрема, достроково за взаємною згодою Сторін або за рішенням суду.

Відповідно до п.10.7 Договору сторони погоджуються, що цей Договір буде достроково розірваний на вимогу Орендодавця, якщо Орендар, зокрема, систематично /більше трьох разів/ порушує терміни здійснення будь - яких платежів за цим договором та не надав платіжні доручення до регіонального відділення.

У разі припинення або розірвання цього Договору майно протягом 3 робочих днів повертається Орендарем Орендодавцю/Балансоутримувачу. (п.10.9 Договору)

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №6646 від 07.11.2013 року Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно - частину внутрішньої поверхні стін нежилих приміщень в учбовому корпусі №1 загальною площею 8,64 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Немировича - Данченка, 2, що перебуває на балансі Київського національного університету технологій та дизайну, що підтверджується Актом приймання - передачі орендованого майна за адресою: м. Київ, вул. Немировича - Данченка, 2 від 07.11.2013 року.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Відповідач всупереч умовам Договору неналежним чином виконує свої зобов'язання щодо своєчасного та повного здійснення перерахування орендної плати за період липень 2015 р. - березень 2016 р. Таким чином, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ ХОЛДИНГ ГРУП» по орендній платі становить 6 194 грн. 41 коп. Крім того, враховуючи неналежне виконання Відповідачем умов договору, Позивачем нараховано пеню в розмірі 677 грн. 85 коп., інфляційні у розмірі 93 грн. 84 коп. та штраф у розмірі 157 грн. 94 коп. За таких підстав, на підставі статті 651 Цивільного кодексу України просить Суд розірвати Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №6646 від 07.11.2013 року, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ ХОЛДИНГ ГРУП», а також зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ ХОЛДИНГ ГРУП» повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву державне нерухоме майно - частину внутрішньої поверхні стін нежилих приміщень в учбовому корпусі №1 загальною площею 8,64 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Немировича - Данченка, 2, що перебуває на балансі Київського національного університету технологій та дизайну.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву підлягають задоволенню з наступних підстав.

Внаслідок укладення Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №6646 від 07.11.2013 року між сторонами згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частиною 5 ст. 762 Цивільного кодексу України визначено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №6646 від 07.11.2013 року Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно - частину внутрішньої поверхні стін нежилих приміщень в учбовому корпусі №1 загальною площею 8,64 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Немировича - Данченка, 2, що перебуває на балансі Київського національного університету технологій та дизайну, що підтверджується Актом приймання - передачі орендованого майна за адресою: м. Київ, вул. Немировича - Данченка, 2 від 07.11.2013 року, який оформлений належним чином та підписаний уповноваженими представниками сторін і скріплений печатками підприємств без зауважень та заперечень, в добровільному порядку.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. №786 і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - травень 2013 р. 660 грн. 00 коп. Орендна плата за перший місяць оренди листопад 2013 р. встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2013 р.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. (п.3.3 Договору)

У п.3.6 Договору визначено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Орендар зобов'язався своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та Балансоутримувачу (у платіжних дорученнях, які оформлює Орендар, вказується «призначення платежу» за зразком, який надає Орендодавець листом при укладенні договору оренди). (п.5.3 Договору)

Суд зазначає, що факт наявності заборгованості Відповідача по орендній платі за період липень 2015 року - березень 2016 року на суму 5 264 грн. 78 коп. за Договором оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №6646 від 07.11.2013 року підтверджується матеріалами справи, а саме: детальним розрахунком заборгованості станом на 07.04.2016 року.

Однак, Суд звертає увагу на те, що до матеріалів справи не було додано належних та допустимих доказів відповідно до статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження сплати Відповідачем заборгованості перед Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву на суму 5 264 грн. 78 коп.

Отже, Суд зазначає, що Відповідач, в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов Договору, не здійснив оплату орендної плати в повному обсязі, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином.

Відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 1 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору

Відповідно до статі 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частина третя статті 653 ЦК України, частина четверта статті 188 ГК України також зазначає, що договір може бути розірвано або за домовленістю сторін, або на вимогу однієї з сторін за рішенням суду.

При цьому, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини другої статті 651 ЦК України).

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року у справі №6-75цс13.

Таким чином, чинне законодавство визначає, що підставою для розірвання договору у судовому порядку може бути доведений належними та допустимими доказами факт невиконання стороною зобов'язань за договором.

У п.10.1 Договору встановлено, що цей Договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 07.11.2013 р. до 07.10.2016 р. включно.

Згідно з п.10.6 Договору його чинність припиняється внаслідок, зокрема, достроково за взаємною згодою Сторін або за рішенням суду.

Відповідно до п.10.7 Договору сторони погоджуються, що цей Договір буде достроково розірваний на вимогу Орендодавця, якщо Орендар, зокрема, систематично /більше трьох разів/ порушує терміни здійснення будь - яких платежів за цим договором та не надав платіжні доручення до регіонального відділення.

Відповідно до статті 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Як встановлено Судом, Відповідач в порушення умов Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №6646 від 07.11.2013 року та норм Цивільного кодексу України не здійснив оплату орендних платежів за період липень 2015 року - березень 2016 року на загальну суму 5 264 грн. 78 коп., а також не надав Орендодавцю платіжні доручення на підтвердження здійснення оплати, тобто не виконав свої зобов'язання належним чином, у зв'язку з чим Суд прийшов висновку, що неотримання Позивачем очікуваного при укладенні договору у вигляді повної та своєчасної оплати орендних платежів встановлює істотність порушення Відповідачем умов договору.

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що у зв'язку з невиконанням Відповідачем зобов'язань по виконанню умов Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №6646 від 07.11.2013 року, Позивач значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору, а тому позовні вимоги Позивача про розірвання договору є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При зверненні до суду з вказаним позовом Позивач також просив зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ ХОЛДИНГ ГРУП» повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву державне нерухоме майно - частину внутрішньої поверхні стін нежилих приміщень в учбовому корпусі №1 загальною площею 8,64 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Немировича - Данченка, 2, що перебуває на балансі Київського національного університету технологій та дизайну.

Відповідно до частини першої статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Статтею 795 Цивільного кодексу України визначено, що повернення наймачем предмета договору найму, якщо ним є будівля або інша капітальна споруда (їх окрема частина), оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Таким чином, у разі дострокового припинення цього Договору, у Відповідача виникає обов'язок повернути Орендодавцю майно з оренди, оскільки Договір припинив свою дію, внаслідок чого Орендар втратив право на користування об'єктом оренди.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ ХОЛДИНГ ГРУП» повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву державне нерухоме майно - частину внутрішньої поверхні стін нежилих приміщень в учбовому корпусі №1 загальною площею 8,64 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Немировича - Данченка, 2, що перебуває на балансі Київського національного університету технологій та дизайну також є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками судових експертів.

Згідно із ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Таким чином, враховуючи вищевикладені положення норм чинного законодавства України, приймаючи до уваги вставлені фактичні обставини справи, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ ХОЛДИНГ ГРУП» про розірвання договору оренди та повернення майна підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача і стягуються в доход спеціального фонду Державного бюджету України, оскільки про зверненні до суду з вказаним позовом Позивачу було відстрочено сплату судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33,36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ

1. Позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву - задовольнити повністю.

2. Розірвати Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №6646 від 07.11.2013 року, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (01032, м.Київ, БУЛЬВАР ТАРАСА ШЕВЧЕНКА, будинок 50-Г, Ідентифікаційний код юридичної особи 19030825) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ ХОЛДИНГ ГРУП» (03680, м.Київ, ВУЛИЦЯ СОЛОМ'ЯНСЬКА, будинок 3, квартира 920, Ідентифікаційний код юридичної особи 37982944).

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ ХОЛДИНГ ГРУП» (03680, м.Київ, ВУЛИЦЯ СОЛОМ'ЯНСЬКА, будинок 3, квартира 920, Ідентифікаційний код юридичної особи 37982944) повернути Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву (01032, м.Київ, БУЛЬВАР ТАРАСА ШЕВЧЕНКА, будинок 50-Г, Ідентифікаційний код юридичної особи 19030825) державне нерухоме майно - частину внутрішньої поверхні стін нежилих приміщень в учбовому корпусі №1 загальною площею 8,64 кв.м., розміщене за адресою: м. Київ, вул. Немировича - Данченка, 2, що перебуває на балансі Київського національного університету технологій та дизайну.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ ХОЛДИНГ ГРУП» (03680, м.Київ, ВУЛИЦЯ СОЛОМ'ЯНСЬКА, будинок 3, квартира 920, Ідентифікаційний код юридичної особи 37982944) в доход спеціального фонду Державного бюджету України 2 756 (дві тисячі сімсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 09 вересня 2016 року.

Суддя О.В. Чинчин