Постанова № 61253884, 13.09.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

13 вересня 2016 року № 826/20213/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомпублічного акціонерного товариства «Київенерго»доМіжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Київенерго» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.10.2013 №0001104110, №0001114110, №0001124110.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.04.2015 за результатами розгляду касаційної скарги публічного акціонерного товариства «Київенерго» у даній адміністративній справі скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13.02.2014 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.04.2014, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. У мотивувальній частині даної ухвали вказано, що з метою реалізації принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, судам слід з'ясувати характер та зміст спірних операцій, дослідити усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, і на підставі цього зробити вмотивований висновок про те, чи відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій та зміни у їх майновому стані, як обов'язкова ознака господарської операції.

Розгляд справи здійснено з врахуванням частини п'ятої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, у відповідності до якої висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

У свою чергу, позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки контролюючого органу, які покладені в основу оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки фінансово-господарські операції позивача з товариством з обмеженою відповідальністю «Онікс Компані ЛТД», товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Мармур ЛТД», товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Горизонталь», товариством з обмеженою відповідальністю «Константа-Інкорпорейтед», НВПФ «Аналітика», товариством з обмеженою відповідальністю «Альтаір Альфа Плюс», товариством з обмеженою відповідальністю «Менеджмент Систем Консалтінг», приватним підприємством «Один два три», приватним підприємством «Спецшляхбуд» та МКП «Енергопідряд» є реальними, що підтверджується, за твердженнями останнього, належним чином оформленою первинною документацією.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, прийнятих у межах наданих контролюючому органу повноважень, у зв'язку з виявленими під час перевірки порушеннями вимог податкового законодавства з боку позивача.

Розгляд справи здійснено у письмовому провадженні, відповідно до приписів частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування великих платників проведено документальну позапланову виїзну перевірку приватного акціонерного товариства «Київенерго» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Онікс Компані ЛТД» за грудень 2011 року, січень, березень 2012 року, товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Мармур ЛТД» за квітень, липень 2012 року, товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Горизонталь» за квітень, липень 2012 року, товариством з обмеженою відповідальністю «Константа-Інкорпорейтед» за січень, березень 2012 року, НВПФ «Аналітика» за жовтень, грудень 2011 року, квітень-червень 2012 року, товариством з обмеженою відповідальністю «Альтаір Альфа Плюс» за квітень-липень, вересень 2012 року, товариством з обмеженою відповідальністю «Менеджмент Систем Консалтінг» за серпень, жовтень-грудень 2012 року, приватним підприємством «Один два три» за вересень 2010 року, приватним підприємством «Спецшляхбуд» за серпень 2012 року та МКП «Енергопідряд» за грудень 2011 року.

За результатами вказаної перевірки контролюючим органом зроблені такі висновки про порушення публічним акціонерним товариством «Київенерго» положень податкового законодавства:

- пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пунктів 138.1, 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 356 828,00 грн., у тому числі ІІІ квартал 2010 року на суму 2062,00 грн., ІІІ квартал 2012 року на суму 79330,00 грн., ІV квартал 2012 року на суму 275436,00 грн.;

- підпункту 7.2.3 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», підпункту 193.1 статті 193, пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем завищено податковий кредит на загальну суму 270 215,00 грн., у тому числі за вересень 2010 року на суму 1651,00 грн., жовтень 2011 року - 1541,00 грн., грудень 2011 року - 36291,00 грн., січень 2012 року - 1447,00 грн., березень 2012 року - 2480,00 грн., квітень 2012 року - 6127,00 грн., травень 2012 року - 2187,00 грн., червень 2012 року - 3270,00 грн., серпень 2012 року - 119181,00 грн., вересень 2012 року - 1278,00 грн., жовтень 2012 року - 93200,00 грн., листопад 2012 року - 1562,00 грн.

- встановлено завищення від'ємного значення, що у подальших звітних періодах враховується у зменшення об'єкта оподаткування на загальну суму 167558,00 грн., у тому числі: листопад 2012 року - 1558,00 грн., грудень 2012 року - 166000,00 грн.

На підставі викладеного, Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування великих платників складено акт від 18.09.2013 №1113/41-10/00131305 та прийнято такі податкові повідомлення-рішення від 02.10.2013:

№0001104110, яким публічному акціонерному товариству «Київенерго» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 337 768,75 грн., з яких за основним платежем нараховано 270 215,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 63 557,75 грн.;

№0001114110, яким публічному акціонерному товариству «Київенерго» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальному розмірі 446 035,00 грн., з яких за основним платежем нараховано 356 828,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 89 207,00 грн.;

№0001124110, яким публічному акціонерному товариству «Київенерго» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у загальному розмірі 167 558,00 грн.

Вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з абзацом третім підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 вказаного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту.

Аналогічне закріплене також у пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України.

Датою виникнення права платника податку на додану вартість на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

З аналізу наведених законодавчих приписів вбачається, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, є факт придбання товарів (послуг) з метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. А тому, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Як вбачається зі змісту акту Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 18.09.2013 №1113/41-10/00131305, висновки щодо порушення позивачем порядку формування валових витрат та податкового кредиту ґрунтуються на відсутності реальності вчинення господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Онікс Компані ЛТД», товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Мармур ЛТД», товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Горизонталь», товариством з обмеженою відповідальністю «Константа-Інкорпорейтед», НВПФ «Аналітика», товариством з обмеженою відповідальністю «Альтаір Альфа Плюс», товариством з обмеженою відповідальністю «Менеджмент Систем Консалтінг», приватним підприємством «Один два три», приватним підприємством «Спецшляхбуд» та МКП «Енергопідряд».

Так, між позивачем (замовник) та МКП «Енергопідряд»(підрядник) укладено договір від 21.11.2011 №1965/ЖТЕ-60-11, предметом якого є: капітальний ремонт, загальнобудівельні роботи, улаштування побутових приміщень в будівлі за адресою вул. Н.Ополчення, 16а. та договір від 21.11.2011 №1966/ЖТЕ-60-11, предметом якого є комплексний ремонт адміністративних та побутових приміщень будівлі за адресою вул. Бакинська, 2.

Відповідно до умов вказаних договорів підрядник виконує роботи відповідно до дефектного акту, локального кошторису, будівельних норм і правил, графіку виконання робіт. Підрядник повинен виконати роботи, якість яких відповідає умовам кошторисної документації, державним будівельним нормам та іншим нормативним документам України або міжнародним стандартам.

У пункті 4.2 договорів вказано, що для здійснення замовником оплати виконаних робіт підрядник надає у термін до 26 числа звітного місяця акт приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), акти на приховані роботи, фотоматеріали до початку робіт та після закінчення робіт з фото фіксацією всіх технологічних процесів протягом виконання робіт, сертифікати (паспорти) якості будівельних матеріалів, товарні накладні з цінами на будівельні матеріали та довідку про вартість виконаних будівельних робіт

Водночас, позивачем на підтвердження виконання умов даних договорів, які полягають у підтвердженні реальності (товарності) вказаних фінансово-господарських операцій, не надано суду копій актів на приховані роботи, фотоматеріалів до початку робіт та після закінчення робіт з фото фіксацією всіх технологічних процесів протягом виконання робіт, сертифікатів (паспортів) якості будівельних матеріалів, товарних накладних з цінами на будівельні матеріали, а також не зазначено про причину неможливості їхнього подання.

У свою чергу, між позивачем (замовник) та приватним підприємством «Спецшляхбуд» (виконавець) укладено договори про закупівлю послуг за державні кошти (відновлення асфальтобетонного покриття) від 13.04.2012 №516-12, №519-12, №522-12.

Умовами договорів передбачено складання наступних документів: актів КБ-2, довідки КБ-3, схеми із зазначенням товщини шарів асфальту та підсипки, накладних на всі матеріали, платіжних доручень, контрольних карток, актів прийняття місць розкриття, актів ущільнення ґрунту, дефектних актів, кошторисної документації.

Позивачем на підтвердження реального виконання робіт за спірними договорами надано суду копії: актів КБ-2, довідок КБ-3, податкових накладних та кошторисної документації.

Суд зауважує, що позивачем не надано накладних на матеріали, контрольних карток, актів прийняття місць розкриття.

Також, між позивачем (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Менеджмент Систем Консалтінг» (виконавець) укладено такі договори:

- від 12.11.2012 №MSC/18001/04-TRG про надання інформаційно-консультаційних послуг у формі семінару на тему «Провідний аудитор системи керування охороною праці та промисловою безпекою згідно з вимогами міжнародного стандарту OHSAS 18001:2007»;

- від 16.11.2012 №MSC/14001/14-TRG про надання інформаційно-консультаційних послуг у формі семінару на тему «Провідний аудитор системи екологічного менеджменту відповідно до вимог ISO 14001:2004 та ISO 19011:2002»;

- від 28.02.2012 №178-11 про закупівлю послуг за державні кошти. Предметом договору є надання консультативних послуг з питань управління комерційною діяльністю Впровадження системи менеджменту охорони праці (СМОП).

- від 03.03.2011 №300-11 про закупівлю послуг за державні кошти. Предметом договору є надання консультативних послуг з питань управління комерційною діяльністю (Впровадження системи екологічного менеджменту (СЕМ),

- від 04.10.2012 №1964-12 про закупівлю послуг за державні кошти. Предметом договору є надання консультативних послуг з питань управління комерційною діяльністю (Інформаційно-консалтингові послуги з питань організації проведення незалежного оцінювання та моніторингу системи управління безпеки життя та здоров'я працівників у процесі трудової діяльності),

- від 13.09.2012 №1709-12 про закупівлю послуг за державні кошти. Предметом договору є надання консультативних послуг з питань управління комерційною діяльністю (Інформаційно-консалтингові послуги з питань організації проведення незалежного оцінювання та моніторингу системи управління охороною навколишнього середовища).

Умовами згадуваних договорів передбачено укладання наступних первинних документів: запитів про надання відомостей та документації, актів прийому-передачі послуг, рахунків на оплату послуг, звітів по аналізу документації, робочих програм аудиту, звітів аудиту, сертифікатів відповідності.

На підтвердження реального виконання умов спірних договорів позивачем надано копії: рахунків-фактур, актів здачі-прийняття послуг, податкових накладних та платіжних доручень, звітів аудитів. Інші документи, складання яких передбачено умовами вказаних договорів, суду не надано.

Разом з тим, суд звертає увагу, що з наявних у матеріалах справи копій актів прийому-передачі послуг неможливо встановити в чому саме полягали вказані послуги, а також чим саме підтверджується факт проведення таких семінарів, впровадження систем менеджменту, проведення незалежного оцінювання, моніторингу та аудиту саме за результатами наданих товариством з обмеженою відповідальністю «Менеджмент Систем Консалтінг» послуг. Копії сертифікатів, які надані позивачем на підтвердження реальності господарських взаємовідносин із названим контрагентом, не відображають, що відповідні послуги отримали саме представники/працівники позивача.

На підтвердження реального здійснення господарських відносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Альтаір Альфа Плюс» позивачем надано суду копії видаткових накладних, податкових накладних, платіжних доручень та оборотно-сальдової відомості за рахунком 631.

Проте, суд зауважує, що позивачем не надано копій договорів та рахунків-фактури, посилання на які є у наданих позивачем документах, а саме: у податкових накладних.

Аналогічну невідповідність встановлено і в первинній документації, складеної на підтвердження господарських взаємовідносин позивача із приватним підприємством «Один два три», товариством з обмеженою відповідальністю «КФ «Горизонталь», товариством з обмеженою відповідальністю «Константа-Інкорпорейтед», товариством з обмеженою відповідальністю «Онікс Компані ЛТД», товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Мармур ЛТД». Так, позивачем не надано суду договорів, рахунку, накладної, на які є посилання у відповідних податкових накладних, як підставу їх складання.

Так, на підтвердження реального здійснення господарських відносин з приватним підприємством «Один два три» надано копії прибуткових ордерів, податкових накладних, видаткових накладних, рахунків на оплату, платіжних доручень та оборотно-сальдової відомості за рахунком 631.

На підтвердження реального здійснення господарських відносин з товариством з обмеженою відповідальністю «КФ «Горизонталь» позивачем надано суду копії довідок про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати, актів приймання будівельних робіт, податкових накладних, платіжних доручень, прибуткових ордерів, видаткових накладних, рахунків-фактур, оборотно-сальдової відомості за рахунком 631, копії яких долучено до матеріалів справи.

На підтвердження реального здійснення господарських відносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Константа-Інкорпорейтед» позивачем надано суду копії: прибуткових договорів, видаткових та податкових накладних, рахунків-фактур, довідки про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати, акту приймання виконаних будівельних робіт, платіжні доручення, оборотно-сальдової відомості за рахунком 631.

На підтвердження реального здійснення господарських відносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Онікс Компані ЛТД» позивачем надано суду копії: прибуткових ордерів, рахунків-фактур, видаткових та податкових накладних, платіжних доручень.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження реального здійснення господарських відносин з товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Мармур ЛТД» надано суду копії таких документів: довідок про вартість виконаних будівельних робіт/та витрати, актів приймання виконаних будівельних робіт, податкових накладних, платіжних доручень, прибуткових ордерів, рахунків-фактур.

Крім того, між позивачем та Науково-виробничою приватною фірмою «Аналітика»(постачальник) укладено такі договори:

- договір поставки від 06.12.2011 №96, відповідно до умов якого (пункт 4.3) разом з товаром передаються: податкова та видаткова накладна, товаросупроводжувальні документи, технічний паспорт. В ході виконання умов договору сторонами складено податкові накладні, акт приймання-передачі, оплата підтверджується платіжним дорученням;

- договір на технічне обслуговування хіміко-аналітичного комплексу «Купол-55» від 31.03.2011 №31, копія якого долучена до матеріалів справи. В ході виконання умов договору сторонами складено податкові накладні, акт здавання-приймання виконаних робіт. Оплата підтверджується платіжним дорученнями, копії яких долучено до матеріалів справи.

Також, на підтвердження реального здійснення господарських відносин з Науково-виробничою приватною фірмою «Аналітика» позивачем надано копії: актів прийому виконаних робіт, рахунків-фактур, видаткових та податкових накладних, платіжних доручень, банківських виписок.

Проте документи, які визначені умовами названих договорів для поставки і обслуговування в пунктах 4.3 і 4.2 названих договорів (товаросупроводжувальні документи, технічний паспорт, технічний акт тощо) суду не надано.

З огляду на викладене, суд звертає увагу, що Інструкцією про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 №99 (яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів (пункт 2). Бланки довіреностей (додаток 1) видаються після їх реєстрації у Журналі реєстрації довіреностей (додаток 2), який має бути пронумерований, прошнурований та скріплений печаткою і підписами керівника і головного бухгалтера підприємства. Нумерація виданих протягом року довіреностей є наскрізною (пункт 3).

Суд звертає увагу, що позивачем не надано суду жодної довіреності на отримання ТМЦ та журналу реєстрації довіреностей, необхідність ведення яких булла передбачена станом на момент здійснення перевіряємих фінансово-господарських операцій.

Відповідно до «Инструкции о порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству» (надалі - Інструкція №П-7), по результатам приемки продукции по качеству и комплектности с участием представителей, указанных в пунктах 19 и 20 настоящей Инструкции, составляется акт о фактическом качестве и комплектности полученной продукции (пункт 29 Інструкції П-7).

Суд звертає увагу, що позивачем не надано копії вказаних актів, наявність яких є необхідною умовою виконання спірних договорів.

З огляду на викладене, оскільки позивачем не надано суду копій довіреностей на отримання ТМЦ, товарно-транспортних накладних, не надано копій договорів з товариством з обмеженою відповідальністю «КФ «Горизонталь», товариством з обмеженою відповідальністю «Константа-Інкорпорейтед», товариством з обмеженою відповідальністю «Онікс Компані ЛТД», товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Мармур ЛТД», посилання на які є у наданих позивачем документах, суд дійшов до висновку, що позивачем не надано належних доказів фактичного виконання умов спірних договорів.

Крім того, слід зазначити, що дійсний рух активів, на необхідності дослідження якого наголошено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 21.04.2015 у даній справі, включає в себе також наявність економічної причини (ділової мети).

Так, приписами підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що розумна економічна причина (ділова мета) - причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності.

Наявними у матеріалах справи доказами не підтверджено наявності у позивача економічної причини (ділової мети) за результатами фінансово-господарських операцій з товариством з обмеженою відповідальністю «Онікс Компані ЛТД», товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Мармур ЛТД», товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Горизонталь», товариством з обмеженою відповідальністю «Константа-Інкорпорейтед», НВПФ «Аналітика», товариством з обмеженою відповідальністю «Альтаір Альфа Плюс», товариством з обмеженою відповідальністю «Менеджмент Систем Консалтинг», приватним підприємством «Один два три», приватним підприємством «Спецшляхбуд» та МКП «Енергопідряд» за перевіряємий період.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що позивачем не спростовано, викладені в акті перевірки висновки про не підтвердження реальності досліджуваних операцій, відтак, податкові повідомлення-рішення, прийняті на їх підставі є такими, що прийняті контролюючим органом правомірно та у межах наданих йому повноважень.

Беручи до уваги зазначене, суд вказує, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.