Ухвала суду № 61253141, 07.09.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2016 р.Справа № 524/4991/16-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Шевцової Н.В. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Шалаєвої І.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20.07.2016р. по справі № 524/4991/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області

про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (надалі по тексту відповідач), в якому просив:

- визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області щодо відмови в задоволенні заяви позивача, ОСОБА_1, від 08.06.2016 року про переведення його з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";

- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області провести перерахунок та призначити з 01.06.2016 року ОСОБА_1 пенсію за віком, відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, забезпечити її виплату та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20.07.2016р. адміністративний позов ОСОБА_1 до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Кременчуці Полтавської області щодо відмови в задоволенні заяви позивача, ОСОБА_1, від 08.06.2016 року про переведення його з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону України № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Кременчуці Полтавської області провести перерахунок та призначити з 01.06.2016 року ОСОБА_1 пенсію за віком, відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосування показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, забезпечити її виплату та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20.07.2016р. скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позову.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що, з 22.04.1997 року позивач отримує призначену пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Після звільнення з військової служби 21.04.1997 року він, з 09.12.1998 по 08.04.2012 року, працював на підприємстві ВАТ«Кременчуцький завод технічного вуглецю». У зв'язку з цим з його заробітної плати, у встановленому законом порядку, відраховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Після досягнення пенсійного віку та звільнення з роботи, він 08.06.2016 року звернувся до УПФУ в м. Кременчуці із заявою про переведення його з пенсії за вислугу років, яку отримує згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" на пенсію за віком, яку просив призначити за нормами ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та надав необхідні для цього документи.

Листом від 16 червня 2016 року №109 УПФУ в м. Кременчуці позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком, з мотивацією зменшення розміру пенсії.

Проте при відмові в призначенні пенсії за віком було застосовано показник середньої заробітної плати за 2007 рік в розмірі 1 197, 91 грн., який нібито враховувався під час призначення попереднього виду пенсії, посилаючись на ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача щодо відмови позивачу у переведенні його пенсії за вислугу років на пенсію за віком є необґрунтованими та такими, що порушують права, свободи та законні інтереси позивача.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Пункт 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», визначено види пенсій, а саме пенсія за віком, пенсія по інвалідності, пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

За приписами ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" для обчислення пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною 3 статті 45 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.

Згідно ст. 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" військовослужбовцям, які мають право на пенсію за цим Законом та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", призначається одна пенсія за їх вибором.

Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначають різні підходи (формули) обчислення пенсії за вислугу років та пенсії за віком. Зокрема, відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" не передбачено при обчисленні пенсії за вислугу років застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні.

При цьому позивачу було призначено пенсію за вислугу років у відповідності до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись із заявою про призначення пенсії, позивач не просив призначити пенсію із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, а навпаки наполягав на застосуванні показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, згідно до ч. 2 ст. 40 Закону.

Колегія суддів зазначає, що при призначенні позивачу пенсії за віком, застосуванню підлягає ч. 2 ст. 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно якої для обчислення пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки що передують року звернення за призначенням пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 року у справі № 21 -612а 14.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на постанову Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 року № 327 «Про підвищення рівня соціального захисту населення» колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вказаною постановою передбачено порядок проведення перерахунку пенсії, а позивач звернувся з заявою про призначення пенсії, а тому приписи вказаної постанови застосуванню до вказаних правовідносин не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.08.2016 року відстрочено Кременчуцькому об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України Полтавської області сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20.07.2016р. по справі № 524/4991/16-а до ухвалення апеляційним судом рішення у даній справі та відкрито провадження у справі.

З 01 вересня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 № 484-VIII, яким внесено зміни до Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (надалі - Закон № 3674-VI).

Згідно з приписами пп.2 п.3 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову фізичною особою немайнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" станом на 01.01.2016 року мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 1378 гривень.

Таким чином, при поданні позовної заяви ставка судового збору складала 551,2 грн., тому за подання апеляційної скарги апелянту необхідно було сплатити 606,32 грн.

Оскільки, ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2016 року прийнято рішення про залишення без змін постанови Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20.07.2016р., то колегія суддів приходить до висновку про необхідність стягнення з Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області судового збору у розмірі 606,32 грн.

Відповідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 20.07.2016р. по справі № 524/4991/16-а залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Велика набережна, 9,м. Кременчук,Полтавська область,39630, код ЄДРПОУ 40367050) судовий збір у розмірі 606 грн. 32 коп. до спеціального фонду Державного бюджету України - утримувач УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок 31210206781011, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М.Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. Повний текст ухвали виготовлений 12.09.2016 р.