Ухвала суду № 61252373, 01.09.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ [1]

01 вересня 2016 року Колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва

в складі: головуючого - Немировської О.В.,

суддів - Чобіток А.О., Крижанівської Г.В.

при секретарі - Субчаку Ю.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра», третя особа: ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим,

за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» - Стрюкової ІриниОлександрівни на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02 липня 2015 року,

встановила:

у березні 2015 року позивач звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати припиненим договір поруки.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 02 липня 2015 р. позов було задоволено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, представник відповідача - Стрюкова І.О. подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

При зверненні до суду з даним позовом, позивач ОСОБА_1 вказувала, що між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_2 22.07.2008 р. було укладено Кредитний договір, за умовами якого позичальнику були надані кошти в сумі 205 905 дол. США на строк до 11.06.2033 р. зі сплатою 14,99% річних шляхом погашення щомісячними ануітетними платежами. Того ж дня з нею було укладено Договір поруки, за яким вона поручилась перед банком за належне виконання позичальником зобов'язання. 16.06.2009 р. банк направив позичальнику вимогу про дострокове виконання зобов'язання та визначив термін виконання зобов'язання протягом семи днів з дня надіслання банком вимоги. Тому позивач вважала, що договір поруки припинив свою дію 23.12.2009 р., оскільки протягом 6 місяців банк не пред'явив до неї вимоги як до поручителя.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 02 липня 2015 р. позов було задоволено.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 20.01.2016 р. рішення суду було залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 18.05.2016 р. ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 20.01.2016 р. було скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що порука ОСОБА_1 є припиненою в силу ч. 4 ст. 559 ЦК України.

Такий висновок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим та відповідає встановленим по справі обставинам.

Суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права та послався на положення ст. 553-559, 628, 629 ЦК України.

Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_2 22.07.2008 р. уклав Кредитний договір з ВАТ КБ «Надра», згідно якого зобов'язувався погашати кредит та відсотки за користування щомісячними ануітетними платежами. Того ж дня з ОСОБА_1 було укладено Договір поруки. В п.2.1 Договору поруки вказується, що кредитор набуває право вимагати від поручителя виконання зобов'язання, що витікає з Кредитного договору при умові, якщо в установлений Кредитним договором строк виконання позичальником зобов'язання в цілому чи в будь-якій його частині не будуть виконані, а також при умові обов'язкового направлення поручителю Повідомлення з вимогою виконати зобов'язання позичальника в цілому або в тій чи іншій його частині.

В п. 5.3. Договору зазначено, що дія цього договору закінчується належним виконанням позичальником взятих на себе зобов'язань по Кредитному договору чи виконанням поручителем своїх зобов'язань згідно з умовами цього договору.

Як видно з матеріалів справи, вимога про дострокове погашення заборгованості по кредиту була направлена ОСОБА_2 16.06.2009 р. (а/с22).

В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції було оглянуто матеріали цивільної справи №761/4510/2016 р. з Шевченківського районного суду М.Києва та встановлено наступне. Оскільки взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором від 22.07.2008 р. позичальник не виконував належним чином, утворилась заборгованість, яку банк просив стягнути з позичальника та поручителя солідарно, про що звернувся 16.03.2010 р. з позовною заявою до Шевченківського районного суду м. Києва. В квітні 2011 р. ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічною позовною заявою, в якій просила визнати недійсним договір поруки. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 24.12.2013 р. зустрічну позовну заяву було залишено без розгляду. Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 24.12.2013 р. було стягнуто на користь банку солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заборгованість по тілу кредиту та відсоткам, а також судові витрати. Вказане рішення було скасовано та призначено справу до розгляду. На даний час рішення по справі не ухвалено.

Доводи, викладені представником відповідача в апеляційній скарзі, про те, що позичальник не виконав належним чином взятих на себе зобов'язань, а тому порука не може бути визнана припиненою відповідно до п. 5.3 Договору поруки, є необґрунтованими, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Умови договору поруки про його дію до повного виконання зобов'язання боржника не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні ст. 251 та ч. 4 ст. 559 ЦК України, а тому застосуванню підлягають положення ч. 4 ст. 559 ЦК України щодо припинення поруки, якщо протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання кредитор н пред'явить вимоги до поручителя.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції було повно та всебічно встановлено обставини справи, перевірено їх доказами, правильно застосовано норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а тому рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

ухвалила:

апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» - Стрюкової ІриниОлександрівни відхилити, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 02 липня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів

Головуючий

Судді

№ справи: 761/6949/15-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/9129/2016

Головуючий у суді першої інстанції:Піхур О.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.