Рішення № 61251926, 07.09.2016, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2016 року Справа № 915/916/16

Господарський суд Миколаївської області у складі

судді Корицької В.О.,

при секретарі судового засідання Берко О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність б/н від 31.05.2016 року,

від відповідача представник не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Первомайське шляхове ремонтно будівельне управління» (ідентифікаційний код 03331430),

55214, Миколаївська область, м. Первомайськ, вул. Камяномостівська, 3,

адреса для листування: 54001, м. Миколаїв, вул. Шнеєрсона, 12/39,

до ОСОБА_2 житлово-комунального господарства Миколаївської обласної державної адміністрації,

54030, м. Миколаїв, вул. Шевченка, 40 (ідентифікаційний код 03365676),

про стягнення грошових коштів у сумі 152 067,55 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Первомайське шляхове ремонтно будівельне управління» звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовом до ОСОБА_2 житлово-комунального господарства Миколаївської обласної державної адміністрації про стягнення грошових коштів у сумі 152 067,55 грн.

Ухвалою суду від 23.08.2016 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 07.09.2016 року.

02.09.2016 року до суду надійшов відзив на позовну заяву.

07.09.2016 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача у судовому засіданні 07.09.2016 року позовні вимоги підтримала.

У поданому суду відзиві (а.с. 147-149) відповідач просить у задоволенні позову відмовити, посилаючись на наступне.

Укладання договорів про закупівлю робіт за державні кошти від 10.10.2012 року №№ 22/09-12, 4/09-12, 2/09-12, 21/09-12, від 06.09.2012 року № 3/09-12, від 01.11.2012 року № 35/10-12 на виконання робіт ПрАТ «Первомайське ШРБУ» з капітального ремонту доріг здійснювалось в рамках бюджетної програми 7841810 «Будівництво, реконструкція, ремонт і утримання вулиць та доріг комунальної власності у населених пунктах Миколаївської області та капітальний ремонт внітрішньоквартальних проїздів у м. Миколаєві», фінансування якої відбувалось за рахунок державних капітальних видатків, що розподіляються Кабінетом Міністрів України відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.07.2012 року № 533-р «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2012 рік та внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 21 березня 2012 року №177-р».

Підрядною організацією роботи були виконані у повному обсязі і оплачені управлінням частково тому, що проведення платежів в кінці бюджетного року здійснювалось в межах наявних фінансових ресурсів на єдиному казначейському рахунку, але у зв'язку із обмеженим ресурсом частина платежів по незахищеним видаткам у грудні 2012 року не була проведена. Не сплачені ПрАТ «Первомайське ШРБУ» кошти у розмірі 2 263 187,60 грн. були зареєстровані ГУ Державної казначейської служби України у Миколаївській області та обліковуються як кредиторська заборгованість управління.

З метою оплати виконаних за вищевказаними договорами робіт, управлінням було виконано всі необхідні дії в межах своїх повноважень для запобігання утворенню заборгованості перед позивачем.

Так, у 2012 році управлінням житлово-комунального господарства облдержадміністрації було взято бюджетне зобов'язання - укладено договори про закупівлю робіт за державні кошти від 10.10.2012 року №№ 22/09-12, 4/09-12, 2/09-12, 21/09-12, від 06.09.2012 року № 3/09-12, від 01.11.2012 року № 35/10-12. Договори було укладено в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисом на 2012 рік.

На виконання Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.03.2012 року № 309, управлінням подано до Головного управління державної казначейської служби України у Миколаївській області реєстри бюджетних фінансових зобов'язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів від 21.11.2012 № 8, від 07.12.2012 № 12, від 24.12.2012 № 16, платіжні доручення від 21.11.2012 № 406, від 07.12.2012 № 473, 474, від 24.12.2012 №562, 563, 564.

Вказані реєстри були одержані, зареєстровані і взяті на облік в ГУ ДКСУ у Миколаївській області відповідно 22.11.2012 року, 07.12.2012 року і 26.12.2012 року.

Відповідно до пп. 2.3.2, 2.3.3 Договору про здійснення розрахунково-касового обслуговування від 15.12.2011 року № 4, укладеного між управлінням житлово-комунального господарства облдержадміністрації та Головним управлінням Державної казначейської служби України у Миколаївській області, казначейство зобов'язується своєчасно здійснювати розрахункові операції за дорученням клієнта, здійснювати платежі на підставі платіжних доручень встановленої форми за дорученням клієнта у разі наявності в обліку відповідного бюджетного зобов'язання та бюджетного фінансового зобов'язання у межах залишків на рахунках для обліку відкритих асигнувань, за капітальними видатками - до п'яти операційних днів.

Відповідно до частини 1 статті 43 Бюджетного кодексу України Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Згідно з частинами 1, 20 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 № 460/2011, саме казначейство відповідно до покладених на нього завдань, у межах своїх повноважень, виконує контрольні функції, пов'язані із закупівлею товарів, робіт і послуг за державні кошти та здійснює розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства. Але платіжні доручення управління залишились не виконаними.

Протягом 2013-2016 років управління житлово-комунального господарства неодноразово ініціювало звернення облдержадміністрації, як головного розпорядника бюджетних коштів, до Міністерства фінансів України з проханням вирішення питання погашення кредиторської заборгованості, але питання залишається не вирішеним.

Із посиланням на приписи ст. ст. 607, 614 ЦК України відповідач наголошує на відсутності його вини у виникненні заборгованості, оскільки платежі не провело Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області та просить у задоволенні позову відмовити.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання 07.09.2016 року не забезпечив.

02.09.2016 року до суду від відповідача надійшло клопотання про перенесення судового засідання на іншу дату у звязку з перебуванням повноважного представника відповідача у плановій відпустці (а.с. 158). Доказів перебування представника відповідача у відпустці суду не надано.

Суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, оскільки у матеріалах справи достатньо документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.

Крім того, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Вказаної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 07.07.2016 року у справі № 910/21819/15.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

06.09.2012 року між ОСОБА_2 житлово-комунального господарства Миколаївської обласної державної адміністрації (далі відповідач, ОСОБА_2 ЖКГ Миколаївської ОДА, замовник) та Приватним акціонерним товариством «Первомайське шляхове ремонтно-будівельне управління» (далі позивач, ПрАТ «Первомайське ШРБУ», підрядник) було укладено Договір № 3/09-12 про закупівлю робіт за державні кошти (далі Договір № 3/09-12), відповідно до умов якого підрядник зобовязався у 2012 році виконати, а замовник прийняти і оплатити роботи з капітального ремонту дорожнього покриття вул. Толобухіна (від вул. Корабельної до міської лікарні) в м. Первомайську Миколаївської області (п. 1.1. договору № 3/09-12). (а.с. 20-26)

На виконання умов Договору № 3/09-12 підрядником у листопаді 2012 року було виконано роботи з капітального ремонту на загальну суму 553 080,00 грн. Вказані роботи були прийняті замовником у повному обсязі та без зауважень, що підтверджується підписаним Актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт від 19.11.2012 року (а.с. 30-33) та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2012 року від 19.11.2012 року (а.с. 29).

При цьому вказані роботи були оплачені частково на суму 178 000,00 грн.

Відтак, заборгованість ОСОБА_2 ЖКГ Миколаївської ОДА перед ПрАТ «Первомайське ШРБУ» за виконані роботи з капітального ремонту відповідно до Договору № 3/09-12 про закупівлю робіт за державні кошти від 06.09.2012 року становить 375 080,00 грн.

10.10.2012 року між ОСОБА_2 ЖКГ Миколаївської ОДА та ПрАТ «Первомайське ШРБУ» було укладено Договір № 2/09-12 про закупівлю робіт за державні кошти (далі Договір № 2/09-12), відповідно до умов якого підрядник зобовязався у 2012 році виконати, а замовник прийняти і оплатити роботи з капітального ремонту дорожнього покриття по вул. Дунаєва в с. Грушівка Грушівської сільської ради Первомайського району Миколаївської області (п. 1.1. договору № 2/09-12). (а.с. 36-40)

На виконання умов Договору № 2/09-12 підрядником у грудні 2012 року було виконано роботи з капітального ремонту на загальну суму 271 513,20 грн. Вказані роботи були прийняті замовником у повному обсязі та без зауважень, що підтверджується підписаним Актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт від 05.12.2012 року (а.с. 44-47) та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року від 05.12.2012 року (а.с. 43).

При цьому вказані роботи взагалі не були оплачені.

Відтак, заборгованість ОСОБА_2 ЖКГ Миколаївської ОДА перед ПрАТ «Первомайське ШРБУ» за виконані роботи з капітального ремонту відповідно до Договору № 2/09-12 про закупівлю робіт за державні кошти від 10.10.2012 року становить 271 513,20 грн.

10.10.2012 року між ОСОБА_2 ЖКГ Миколаївської ОДА та ПрАТ «Первомайське ШРБУ» було укладено Договір № 21/09-12 про закупівлю робіт за державні кошти (далі Договір № 21/09-12), відповідно до умов якого підрядник зобовязався у 2012 році виконати, а замовник прийняти і оплатити роботи з капітального ремонту частини дороги комунальної власності Таборівської сільської ради у с. Таборівка по вул. Піонерській ПК 0+00-ПК 3+00 Вознесенського району Миколаївської області (п. 1.1. договору № 21/09-12). (а.с. 50-54)

На виконання умов Договору № 21/09-12 підрядником у грудні 2012 року було виконано роботи з капітального ремонту на загальну суму 412 305,60 грн. Вказані роботи були прийняті замовником у повному обсязі та без зауважень, що підтверджується підписаним Актом приймання виконаних будівельних робіт від 21.12.2012 року (а.с. 58-61) та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року від 21.12.2012 року (а.с. 57).

При цьому вказані роботи взагалі не були оплачені.

Відтак, заборгованість ОСОБА_2 ЖКГ Миколаївської ОДА перед ПрАТ «Первомайське ШРБУ» за виконані роботи з капітального ремонту відповідно до Договору № 21/09-12 про закупівлю робіт за державні кошти від 10.10.2012 року становить 412 305, 60 грн.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 11.04.2016 року у справі № 915/305/16 за позовом Приватного акціонерного товариства «Первомайське шляхове ремонтно-будівельне управління» до відповідача ОСОБА_2 житлово-комунального господарства Миколаївської обласної державної адміністрації позовні вимоги було задоволено в повному обсязі (а.с. 64-67). Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 1 058 898, 80 грн., з яких:

- 375 080, 00 грн. заборгованість за договором № 3/09-12 від 06.09.2012 року;

- 271 513, 20 грн. заборгованості за договором № 2/09-12 від 10.10.2012 року;

- 412 305, 60 грн. - заборгованості за договором № 21/09-12 від 10.10.2012 року.

Станом на момент звернення до відповідача з вимогою (04.07.2016 року) вищевказане рішення Господарського суду Миколаївської області від 11.04.2016 року по справі № 915/305/16 не виконано, заборгованість в сумі 1 058 898,80 грн., з яких: - 375 080,00 грн. заборгованість за договором № 3/09-12 від 06.09.2012 року; - 271 513,20 грн. заборгованості за договором № 2/09-12 від 10.10.2012 року; - 412 305,60 грн. - заборгованості за договором № 21/09-12 від 10.10.2012 року, не оплачена.

01.11.2012 року між ОСОБА_2 ЖКГ Миколаївської ОДА та ПрАТ «Первомайське ШРБУ» було укладено Договір № 35/10-12 про закупівлю робіт за державні кошти (далі Договір № 35/10-12), відповідно до умов якого підрядник зобовязався у 2012 році виконати, а замовник прийняти і оплатити роботи з капітального ремонту автомобільної дороги по вул. Заводській у с. Камяний Міст Первомайського району Миколаївської області (п. 1.1. договору № 35/10-12). (а.с. 68-72)

На виконання умов Договору № 35/10-12 підрядником у грудні 2012 року було виконано роботи з капітального ремонту на загальну суму 181 562,40 грн. Вказані роботи були прийняті замовником у повному обсязі та без зауважень, що підтверджується підписаним Актом приймання виконаних будівельних робіт від 05.12.2012 року (а.с. 76-79) та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року від 05.12.2012 року (а.с. 75).

При цьому вказані роботи взагалі не були оплачені.

Відтак, заборгованість ОСОБА_2 ЖКГ Миколаївської ОДА перед ПрАТ «Первомайське ШРБУ» за виконані роботи з капітального ремонту відповідно до Договору № 35/10-12 про закупівлю робіт за державні кошти від 01.11.2012 року становить 181 562,40 грн.

10.10.2012 року між ОСОБА_2 ЖКГ Миколаївської ОДА та ПрАТ «Первомайське ШРБУ» було укладено Договір № 22/09-12 про закупівлю робіт за державні кошти (далі Договір № 22/09-12), відповідно до умов якого підрядник зобовязався у 2012 році виконати, а замовник прийняти і оплатити роботи з капітального ремонту частини дороги комунальної власності Бузької сільської ради у с. Бузьке по вул. Леніна 4ПК 6+70-4ПК 9+55 (0,285 км) Вознесенського району Миколаївської області (п. 1.1.договору № 22/09-12). (а.с. 82-86)

На виконання умов Договору № 22/09-12 підрядником у грудні 2012 року було виконано роботи з капітального ремонту на загальну суму 261 151,20 грн. Вказані роботи були прийняті замовником у повному обсязі та без зауважень, що підтверджується підписаним Актом приймання виконаних будівельних робіт від 21.12.2012 року (а.с. 89-92) та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року від 21.12.2012 року (а.с. 88).

При цьому вказані роботи взагалі не були оплачені.

Відтак, заборгованість ОСОБА_2 ЖКГ Миколаївської ОДА перед ПрАТ «Первомайське ШРБУ» за виконані роботи з капітального ремонту відповідно до Договору № 22/09-12 про закупівлю робіт за державні кошти від 10.10.2012 року становить 261 151,20 грн.

10.10.2012 року між ОСОБА_2 ЖКГ Миколаївської ОДА та ПрАТ «Первомайське ШРБУ» було укладено Договір № 4/09-12 про закупівлю робіт за державні кошти (далі Договір № 4/09-12), відповідно до умов якого підрядник зобовязався у 2012 році виконати, а замовник прийняти і оплатити роботи з капітального ремонту вул. Молодіжної у м. Южноукраїнську Миколаївської області (п. 1.1. договору № 4/09-12).(а.с. 95-99)

На виконання умов Договору № 4/09-12 підрядником у грудні 2012 року було виконано роботи з капітального ремонту на загальну суму 761 575,20 грн. Вказані роботи були прийняті замовником у повному обсязі та без зауважень, що підтверджується підписаним Актом приймання виконаних будівельних робіт від 21.12.2012 року (а.с. 103-106) та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року від 21.12.2012 року (а.с. 102) та Актами корегування за жовтень 2014 року від 10.10.2014 року та за лютий 2015 року від 06.02.2015 року (а.с. 108-110, 112-114).

При цьому вказані роботи взагалі не були оплачені.

Відтак, заборгованість ОСОБА_2 ЖКГ Миколаївської ОДА перед ПрАТ «Первомайське ШРБУ» за виконані роботи з капітального ремонту відповідно до Договору № 4/09-12 про закупівлю робіт за державні кошти від 10.10.2012 року становить 761 575,20 грн.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 05.04.2016 року у справі № 915/325/16 за позовом Приватного акціонерного товариства «Первомайське шляхове ремонтно-будівельне управління» до відповідача ОСОБА_2 житлово-комунального господарства Миколаївської обласної державної адміністрації позовні вимоги було задоволено в повному обсязі (а.с. 117-123). Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 1 204 288, 80 грн., з яких:

- 261 151,20 грн. заборгованість по договору про закупівлю робіт за державні кошти № 22/09-12 від 10.10.2012 року;

- 761 575,20 грн. заборгованості по договору про закупівлю робіт за державні кошти № 4/09-12 від 10.10.2012 року;

- 181 562,40 грн. - заборгованості по договору про закупівлю робіт за державні кошти № 35/10-12 від 01.11.2012 року.

Станом на момент звернення до відповідача з вимогою (04.07.2016 року) вищевказане рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.05.2016 року по справі № 915/325/16 не виконано, заборгованість в сумі 1 204 288, 80 грн., з яких - 261 151, 20 грн. заборгованість по договору про закупівлю робіт за державні кошти № 22/09-12 від 10.10.2012 року; - 761 575, 20 грн. заборгованості по договору про закупівлю робіт за державні кошти № 4/09-12 від 10.10.2012 року; - 181 562, 40 грн. - заборгованості по договору про закупівлю робіт за державні кошти № 35/10-12 від 01.11.2012 року не оплачена.

За своєю правовою природою всі вищевказані договори є договорами підряду.

В силу приписів ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договорів виникли зобов'язальні відносини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

При цьому, відповідно до приписів ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 11.04.2016 року справі № 915/305/16 щодо стягнення заборгованості в сумі 1 058 898, 80 грн., з яких: - 375 080, 00 грн. заборгованість за договором № 3/09-12 від 06.09.2012 року; - 271 513, 20 грн. заборгованості за договором № 2/09-12 від 10.10.2012 року; - 412 305, 60 грн. - заборгованості за договором № 21/09-12 від 10.10.2012 року набрало законної сили 25.04.2016 року.

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 05.04.2016 року у справі № 915/325/16 щодо стягнення заборгованості в сумі 1 204 288, 80 грн., з яких - 261 151, 20 грн. заборгованість по договору про закупівлю робіт за державні кошти № 22/09-12 від 10.10.2012 року; - 761 575, 20 грн. заборгованості по договору про закупівлю робіт за державні кошти № 4/09-12 від 10.10.2012 року; - 181 562, 40 грн. - заборгованості по договору про закупівлю робіт за державні кошти № 35/10-12 від 01.11.2012 року набрало законної сили 22.04.2016 року.

Враховуючи вищевикладене, факти наявності заборгованості відповідача перед позивачем за Договорами про закупівлю робіт за державні кошти № 3/09-12 від 06.09.2012 року, № 2/09-12 від 10.10.2012 року, № 21/09-12 від 10.10.2012 року, № 22/09-12 від 10.10.2012 року, № 4/09-12 від 10.10.2012 року, № 35/10-12 від 01.11.2012 року, встановлені рішеннями суду і не потребують доказування.

Умови договорів про закупівлю робіт за державні кошти № 3/09-12 від 06.09.2012 року, № 2/09-12 від 10.10.2012 року, № 21/09-12 від 10.10.2012 року, № 22/09-12 від 10.10.2012 року, № 4/09-12 від 10.10.2012 року, № 35/10-12 від 01.11.2012 року містять абсолютно тотожний розділ 4 «Порядок здійснення оплати», у якому сторонами не визначено термін виконання ОСОБА_2 ЖКГ Миколаївської ОДА обовязку з оплати виконаних будівельних робіт. Так п. 4.4. вищевказаних договорів сторонами погоджено наступне: «оплату виконаних робіт замовник проводить поетапно по мірі надходження з бюджету цільових коштів на оплату видатків по будівництву (реконструкції) обєкту в сумі, що не перевищує розмір фактичного надходження коштів з бюджету. Подальша оплата виконаних робіт здійснюється при наступних надходженнях коштів з бюджету до проведення повного розрахунку (умова із відкладальною обставиною відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦК України)».

Щодо умови, визначеної у п. 4.4. вищевказаних договорів, що оплата виконаних робіт здійснюється при наступних надходженнях коштів з бюджету до проведення повного розрахунку (умова із відкладальною обставиною відповідно до ч. 1 ст. 212 Цивільного кодексу України) слід зазначити наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 212 ЦК України, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обовязків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).

Однак, з огляду на положення норм статей 212, 251, 252 ЦК України, надходження коштів з державного бюджету не є подією, яка має неминуче настати зі спливом певного періоду, а тому не може бути відкладальною умовою та не створює для сторін цивільних прав та обовязків щодо визначення строку оплати фактично виконаних робіт.

Отже, зазначена умова договорів не є підставою вважати таким, що не настав (або таким, настання якого залежить від надходження коштів державного бюджету) строк виконання зобовязань по оплаті виконаних робіт, оскільки вказана умова стосується порядку проведення розрахунків, а не визначення строку оплати.

Такої правової позиції дотримується Вищий господарський суд України в постанові від 28.04.2014 у справі №910/3934/14, в постанові від 05.12.2013 у справі №910/6273/13, в постанові від 31.08.2011 у справі №47/81.

Вказівка в Договорах на те, що оплата виконаних робіт повязана з надходженням коштів з Державного бюджету не є встановленням строку виконання зобовязання відповідачем, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого повязана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого повязана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ч.ч.1, 2 ст. 252 Цивільного кодексу України).

Умовами укладених між сторонами договорів не визначено строку виконання зобовязання, та терміну, що визначався б календарною датою, до якої відповідач повинен був би розрахуватися або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Така ж подія як надходження коштів з державного бюджету не може розцінюватись як така, що має неминуче настати.

Враховуючи, що умова Договорів № 3/09-12 від 06.09.2012 року, № 2/09-12 від 10.10.2012 року, № 21/09-12 від 10.10.2012 року, № 22/09-12 від 10.10.2012 року, № 4/09-12 від 10.10.2012 року, № 35/10-12 від 01.11.2012 року про оплату виконаних робіт за обставин надходження коштів з бюджету на рахунок відповідача стосується лише виникнення обов'язку останнього, при цьому ніяким чином не обумовлюючи виникнення відповідного обов'язку позивача з виконання робіт, та не відповідає критерію невідомості щодо можливості настання таких обставин, оскільки, укладаючи договір з такою умовою сторони припускали і розраховували саме на належне виконання свого обов'язку замовником та здійснення ним оплати прийнятих підрядних робіт, така умова не є відкладальною у розумінні ч. 1 ст. 212 ЦК України, а отже розрахунок за виконані роботи, за відсутності конкретного строку оплати виконаних робіт в договорі, мав бути здійснений відповідачем за правилами ч. 2 ст. 530 ЦК України, якою встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

ПрАТ «Первомайське ШРБУ» зверталось до ОСОБА_2 ЖКГ Миколаївської ОДА з вимогою про сплату заборгованості за вищевказаними договорами, яка була отримана замовником 11.12.2015 року. (а.с. 124, 125)

У відповіді на вказану вимогу (а.с. 126-127) ОСОБА_2 ЖКГ Миколаївської ОДА повідомило, що заборгованість виникла у звязку з відсутністю фінансування.

Відповідно, з 21.12.2015 року ОСОБА_2 ЖКГ Миколаївської ОДА є таким, що прострочило виконання зобовязань за Договорами про закупівлю робіт за державні кошти № 3/09-12 від 06.09.2012 року, № 2/09-12 від 10.10.2012 року, № 21/09-12 від 10.10.2012 року, № 22/09-12 від 10.10.2012 року, № 4/09-12 від 10.10.2012 року, № 35/10-12 від 01.11.2012 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене ст. 625 ЦК України право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанова Верховного Суду України від 23.01.2012 року по справі № 37/64).

Відповідно до п. 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 року № 14 інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Вказана позиція викладена також в постанові Верховного Суду України від 23.01.12 року по справі № 37/64.

Відповідно до п. 1.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 року з останніми змінами від 10.07.2014 року № 14 з урахуванням пункту 30.1 статті 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою, а згідно з пунктом 8.1 статті 8 цього Закону банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Відповідно до листа Вищого господарського суду України від 29.04.2013 року № 01-06/767/2013 «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань» наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України. Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (вказана позиція зазначена у постанові Вищого господарського суду України від 01.11.2012 № 5011-32/5219-2012).

Таким чином, чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з прийняттям судового рішення, наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

З метою досудового урегулювання спору позивач звертався до відповідача із вимогою від 04.07.2016 року щодо сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми за Договорами про закупівлю робіт за державні кошти № 3/09-12 від 06.09.2012 року, № 2/09-12 від 10.10.2012 року, № 21/09-12 від 10.10.2012 року, № 22/09-12 від 10.10.2012 року, № 4/09-12 від 10.10.2012 року, № 35/10-12 від 01.11.2012 року (а.с. 128-133). Вказана вимога була отримана відповідачем 12.07.2016 року (а.с. 134).

У відповідь на вказану вимогу відповідач листом № 837/01-03 від 04.08.2016 року, посилаючись на відсутність коштів, запропонував не розглядати питання стягнення інфляційних втрат та 3 % річних.

Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем за Договором № 3/09-12 про закупівлю робіт за державні кошти від 06.09.2012 року становить 375 080, 00 грн. , за Договором № 2/09-12 про закупівлю робіт за державні кошти від 10.10.2012 року становить 271 513, 20 грн., за Договором № 21/09-12 про закупівлю робіт за державні кошти від 10.10.2012 року становить 412 305, 60 грн., за Договором № 35/10-12 про закупівлю робіт за державні кошти від 01.11.2012 року становить 181 562, 40 грн., за Договором № 22/09-12 про закупівлю робіт за державні кошти від 10.10.2012 року становить 261 151, 20 грн. та за Договором № 4/09-12 про закупівлю робіт за державні кошти від 10.10.2012 року становить 761 575, 20 грн.

Позивачем нараховано 3% річних та інфляційних втрат окремо по кожному договору.

Так, за Договором № 3/09-12 від 06.09.2012 року позивачем нараховано 3 % річних за період з 21.12.2015 року по 04.07.2016 року в сумі 6 073,21 грн. та інфляційні втрати за період з січня по травень 2016 року в сумі 19 129,08 грн.

За Договором № 2/09-12 від 10.10.2012 року позивачем нараховано 3 % річних за період з 21.12.2015 року по 04.07.2016 року в сумі 4 396,28 грн. та інфляційні втрати за період з січня по травень 2016 року в сумі 13 847,17 грн.

За Договором № 21/09-12 від 10.10.2012 року позивачем нараховано 3 % річних за період з 21.12.2015 року по 04.07.2016 року в сумі 6 675,96 грн. та інфляційні втрати за період з січня по травень 2016 року в сумі 21 027,58 грн.

За Договором № 35/10-12 від 01.11.2012 року позивачем нараховано 3 % річних за період з 21.12.2015 року по 04.07.2016 року в сумі 2 939,82 грн. та інфляційні втрати за період з січня по травень 2016 року в сумі 9 259,67 грн.

За Договором № 22/09-12 від 10.10.2012 року позивачем нараховано 3 % річних за період з 21.12.2015 року по 04.07.2016 року в сумі 4 228,50 грн. та інфляційні втрати за період з січня по травень 2016 року в сумі 13 318,71 грн.

За Договором № 4/09-12 від 10.10.2012 року позивачем нараховано 3 % річних за період з 21.12.2015 року по 04.07.2016 року в сумі 12 331,26 грн. та інфляційні втрати за період з січня по травень 2016 року в сумі 38 840,31 грн.

Детальний розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат наведений у позовній заяві (а.с. 9-12)

Судом перевірено розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат та встановлено, що розрахунок є арифметично правильним, таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, фактичним обставинам та матеріалам справи.

З огляду на викладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача щодо відсутності його вини у виникненні заборгованості відхиляються судом, оскільки наслiдки прострочення боржником грошового зобовязання у виглядi iнфляцiйних нарахувань та трьох процентiв рiчних не є санкцiями, а виступають способом захисту майнового права та iнтересу, який полягає у вiдшкодуваннi матерiальних втрат кредитора вiд знецiнення грошових коштiв унаслiдок iнфляцiйних процесiв та отриманнi компенсацiї вiд боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторовi, цi кошти нараховуються незалежно вiд вини боржника (лист Верховного Суду України від 01 липня 2014 року Аналіз практики застосування ст. 625 Цивільного кодексу України в цивільному судочинстві).

Судом також враховано наступне.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок взяття бюджетних зобов'язань, їх облік та реєстрація в органах Державного казначейства України регулюється бюджетним законодавством, у тому числі наказом Мінфіну від 02.03.2012 року № 309 Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Бюджетного кодексу України бюджетна система України і Державний бюджет України встановлюються виключно цим Кодексом та законом про Державний бюджет України. Якщо іншим нормативно-правовим актом бюджетні відносини визначаються інакше, ніж у цьому Кодексі, застосовуються відповідні норми цього Кодексу. Виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати Державного бюджету України.

Згідно статті 3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Статтею 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Згідно статті 43 Бюджетного кодексу України при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Державна казначейська служба України, діяльність якої спрямовується і координується через Міністра фінансів України, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України. Казначейське обслуговування бюджетних коштів передбачає: розрахунково-касове обслуговування розпорядників і одержувачів бюджетних коштів, а також інших клієнтів відповідно до законодавства; контроль за здійсненням бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень бюджету, взятті бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів та здійсненні платежів за цими зобов'язаннями; ведення бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання бюджетів з дотриманням національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку; здійснення інших операцій з бюджетними коштами.

Приписами статті 47 Бюджетного Кодексу України визначено, що відповідно до затвердженого розпису бюджету розпорядники бюджетних коштів одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів. Порядок складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 51 Бюджетного кодексу України стадіями виконання Державного бюджету України за видатками визнаються: 1) встановлення бюджетних асигнувань розпорядникам бюджетних коштів на основі затвердженого бюджетного розпису; 2) затвердження кошторисів розпорядникам бюджетних коштів; 3) взяття бюджетних зобов'язань; 4) отримання товарів, робіт та послуг; 5) здійснення платежів; 6) використання товарів, робіт та послуг на виконання бюджетних програм.

Відповідно до затвердженого бюджетного розпису розпорядники коштів Державного бюджету України одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів. Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Будь-які зобов'язання, взяті фізичними та юридичними особами за коштами Державного бюджету України без відповідних бюджетних асигнувань або ж з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України, не вважаються бюджетними зобов'язаннями. Витрати державного бюджету на покриття таких зобов'язань не можуть здійснюватися.

Після отримання товарів, робіт та послуг відповідно до умов взятого бюджетного зобов'язання розпорядник бюджетних коштів приймає рішення про їх оплату та подає доручення на здійснення платежу органу Державного казначейства України, якщо інше не передбачено нормативно-правовими актами.

Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів. Казначейство у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства, а також дорученнями Кабінету Міністрів України і Міністра фінансів. Казначейство є учасником системи електронних платежів Національного банку.

Державне казначейство України здійснює платежі за дорученнями розпорядників бюджетних коштів у разі: 1) наявності відповідного бюджетного зобов'язання для платежу у бухгалтерському обліку виконання Державного бюджету України; 2) відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню; 3) наявності у розпорядників бюджетних коштів невикористаних бюджетних асигнувань.

Відповідно до статті 57 Бюджетного кодексу України не пізніше 31 грудня або на останній день іншого бюджетного періоду Державне казначейство України закриває всі рахунки, відкриті у поточному бюджетному періоді.

Суд прийшов до висновку, що Держава Україна, визначаючи капітальні видатки для ОСОБА_2 житлово-комунального господарства Миколаївської обласної державної адміністрації на 2012 рік, гарантувала надання та оплату капітальних видатків при виконанні спірних договорів у 2012 році.

ОСОБА_2 житлово-комунального господарства Миколаївської обласної державної адміністрації, як орган виконавчої влади, який виступає від імені Держави Україна, взяло на себе зобов'язання щодо виконання спірних договорів в частині оплати виконаних робіт.

Для здійснення оплати за виконані роботи за спірними договорами відповідачем були надані до Головного управління Державної казначейської служби України платіжні доручення від 21.11.2012 року № 406, від 07.12.2012 року № 473, 474, від 24.12.2012 року № 562, 563, 564 на суму 2 338 884,80 грн. (а.с. 154-156), проте платіжні доручення залишились невиконаними.

Відповідальність за порушення грошового зобов'язання передбачена приписами статті 625 Цивільного кодексу України.

Як вже зазначалось вище, Державна казначейська служба України, діяльність якої спрямовується і координується через Міністра фінансів України, забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, поняття та загальний порядок проведення переводу коштів в межах Україні визначені у Законі України Про платіжні системи та переказ грошей і Україні.

Відповідно до пункту 1.37 вищевказаного Закону, розрахунково-касове обслуговування - послуги, що надаються банком клієнту на підставі відповідного договору, укладеного між ними, які пов'язані із переказом коштів з рахунка (на рахунок) цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договорами.

Статтею 13.1 цього Закону встановлено, що порядок виконання операцій із застосуванням платіжних інструментів, у тому числі обмежень щодо цих операцій визначаються законами України та нормативно-правовими актами Національного банку України.

Платіжне доручення розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунку на рахунок отримувача.

Відповідно до пунктів 32.1., 32.1.1., 32.2. статті 32 цього Закону, банк, що обслуговує платника, та банк, що обслуговує отримувача, несуть перед платником та отримувачем відповідальність, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів. Банки, які уклали агентські договори з юридичними особами (комерційними агентами), несуть відповідальність перед платником та отримувачем, пов'язану з проведенням переказу, відповідно до цього Закону та умов укладених між ними договорів. У разі порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим Законом строків виконання доручення клієнта на переказ цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними. У разі порушення банком, що обслуговує отримувача, строків завершення переказу цей банк зобов'язаний сплатити отримувачу пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може перевищувати 10 відсотків суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними. В цьому випадку платник не несе відповідальності за прострочення перед отримувачем.

Як зазначено в п. 1.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013 року, з урахуванням пункту 30.1 статті 30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою, а згідно з пунктом 8.1 статті 8 цього Закону банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. При цьому порушення банком, що обслуговує платника (боржника), строку перерахування коштів до банку, який обслуговує кредитора, або несвоєчасне зарахування банками коштів на рахунок кредитора, в зв'язку з чим, сталося прострочення виконання грошового зобов'язання, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання цього зобов'язання, однак надає боржникові право звернутися до банку, який його обслуговує, з вимогою щодо сплати пені відповідно до пункту 32.2 статті 32 названого Закону.

Враховуючи викладене, порушення Головним управлінням Державної казначейської служби України строків виконання платіжних доручень відповідача є підставою для застосування до нього неустойки у вигляді пені (при чому за позовом платника/розпорядника коштів), передбаченої пунктами 32.1., 32.1.1., 32.2. ст. 32 Закону України Про платіжні системи та переказ грошей і Україні, проте не звільняє відповідача від обовязку сплатити інфляційні витрати та 3 % річних за порушення строків оплати робіт, які не є санкцiями і не залежать від вини боржника (у даному випадку ОСОБА_2 житлово-комунального господарства Миколаївської обласної державної адміністрації), а виступають лише способом захисту майнового права та iнтересу, який полягає у вiдшкодуваннi матерiальних втрат кредитора вiд знецiнення грошових коштiв унаслiдок iнфляцiйних процесiв та отриманнi компенсацiї вiд боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір у сумі 2 281,02 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_2 житлово-комунального господарства Миколаївської обласної державної адміністрації (вул. Шевченка, 40, м. Миколаїв, 54030, ідентифікаційний код 03365676) на користь Приватного акціонерного товариства «Первомайське шляхове ремонтно-будівельне управління» (вул. Камяномостівська, 3, м. Первомайськ, Миколаївська область, 55214, ідентифікаційний код 03331430):

- 6 073, 21 грн. (шість тисяч сімдесят три грн. 21 коп.) - суму 3% річних за період з 21.12.2015 року по 04.07.2016 року включно на суму заборгованості 375 080, 00 грн. відповідно до Договору № 3/09-12 від 06.09.2012 року;

- 19 129, 08 грн. (девятнадцять тисяч сто двадцять девять грн. 08 коп.) - інфляційних втрат за період з січня по травень 2016 року включно на суму заборгованості 375 080, 00 грн. відповідно до Договору № 3/09-12 від 06.09.2012 року;

- 4 396, 28 грн. (чотири тисячі триста девяносто шість грн. 28 коп.) - суму 3% річних за період з 21.12.2015 року по 04.07.2016 року включно на суму заборгованості 271 513, 20 грн. відповідно до Договору № 2/09-12 від 10.10.2012 року;

- 13 847, 17 грн. (тринадцять тисяч вісімсот сорок сім грн. 17 коп.) - інфляційних втрат за період з січня по травень 2016 року включно на суму заборгованості 271 513, 20 грн. відповідно до Договору № 2/09-12 від 10.10.2012 року;

- 6 675, 96 грн. (шість тисяч шістсот сімдесят пять грн. 96 коп.) - суму 3% річних за період з 21.12.2015 року по 04.07.2016 року включно на суму заборгованості 412 305, 60 грн. відповідно до Договору № 21/09-12 від 10.10.2012 року;

- 21 027, 58 грн. (двадцять одна тисяча двадцять сім грн. 58 коп.) - інфляційних втрат за період з січня по травень 2016 року включно на суму заборгованості 412 305, 60 грн. відповідно до Договору № 21/09-12 від 10.10.2012 року;

- 2 939, 82 грн. (дві тисячі девятсот тридцять девять грн. 82 коп.) - суму 3% річних за період з 21.12.2015 року по 04.07.2016 року включно на суму заборгованості 181 562, 40 грн. відповідно до Договору № 35/10-12 від 01.11.2012 року;

- 9 259, 67 грн. (девять тисяч двісті пятдесят девять грн. 67 коп.) - інфляційних втрат за період з січня по травень 2016 року включно на суму заборгованості 181 562, 40 грн. відповідно до Договору № 35/10-12 від 01.11.2012 року;

- 4 228, 50 грн. (чотири тисячі двісті двадцять вісім грн. 50 коп.) - суму 3% річних за період з 21.12.2015 року по 04.07.2016 року включно на суму заборгованості 261 151, 20 грн. відповідно до Договору № 22/09-12 від 10.10.2012 року;

- 13 318, 71 грн. (тринадцять тисяч триста вісімнадцять грн. 71 коп.) - інфляційних втрат за період з січня по травень 2016 року включно на суму заборгованості 261 151, 20 грн. відповідно до Договору № 22/09-12 від 10.10.2012 року;

- 12 331, 26 грн. (дванадцять тисяч триста тридцять одна грн. 26 коп.) - суму 3% річних за період з 21.12.2015 року по 04.07.2016 року включно на суму заборгованості 761 575, 20 грн. відповідно до Договору № 4/09-12 від 10.10.2012 року;

- 38 840, 31 грн. (тридцять вісім тисяч вісімсот сорок грн. 31 коп.) - інфляційних втрат за період з січня по травень 2016 року включно на суму заборгованості 761 575, 20 грн. відповідно до Договору № 4/09-12 від 10.10.2012 року.

- 2 281, 02 грн. (дві тисячі двісті вісімдесят одна грн. 02 коп.) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги до канцелярії господарського суду Миколаївської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а у випадку проголошення судом вступної та резолютивної частин рішення з дня підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складений 12.09.2016 року.

СуддяВ.О. Корицька