Рішення № 61251669, 13.09.2016, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "13" вересня 2016 р. Справа № 906/719/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гансецького В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Державного підприємства "Ємільчинське лісове господарство" (с.Руденька Ємільчинського району Житомирської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СВП Майстер" (смт.Попільня Житомирської області)

про стягнення 18628,75 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 18628,75 грн., з яких 15628,75 грн. боргу згідно договору купівлі - продажу № 25 від 20.04.15р. та 3000,00 грн. боргу згідно договору перевезення вантажу № 27 від 20.04.15р.

Клопотанням від 09.09.16р. № 1595, позивач підтримав позовну заяву у повному обсязі та просив розглядати справу на підставі поданих ним документів за відсутності його представника (а.с.34,35).

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.30). У відзиві від 12.09.16р. позовні вимоги визнав частково, в сумі 16500,00 грн. та зазначив, що сплатив заборгованість в сумі 2128,75 грн., що підтвердив копією платіжного доручення № 1835 від 09.09.16р. (а.с.41,42).

У зв'язку з неявкою представників сторін, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між Державним підприємством "Ємільчинське лісове господарство" (далі - позивач/продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СВП Майстер" (далі - відповідач/покупець) договору купівлі - продажу № 25 від 20.04.15р. (а.с.11-13), відповідач у квітні 2015 року отримав від позивача лісопродукцію на загальну суму 15628,75 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними: № 005139 від 29.04.15р., № 005140 від 29.04.15р. (а.с.14,15).

Згідно пп.1.1 договору, продавець зобов'язався передати у власність покупця лісопродукцію, надалі - "продукція", передбачену Реєстром вільних договірних цін на лісопродукцію, а покупець зобов'язався прийняти її та вчасно за неї розрахуватися на умовах даного договору.

Найменування продукції: лісоматеріали круглі (підтоварник хвойний)(пп.1.2.1 пп.1.2 договору).

Відповідно до пп.2.3 договору, ціна, обсяг та термін передачі кожної партії продукції сторони обумовлюють у Специфікації, що є невід'ємною частиною договору.

Згідно пп.2.5 договору, розрахунок за продукцію здійснюється покупцем у формі безготівкового, готівкового розрахунку у національній валюті України.

Відповідно до пп.2.6 договору, форма оплати за продукцію за цим договором: безготівковий розрахунок, протягом 20 банківських днів після отримання продукції або її частини.

Згідно пп.2.7 договору, відлік 20-ти денного терміну починається від дати отримання продукції або її частини за відповідною товарно-транспортною накладною.

Відповідно до пп.6.1 договору, цей договір набирає чинності з дати підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2015 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по договору.

Згідно пп.6.2 договору, закінчення терміну дії договору не звільняє сторони від відповідальності по невиконаним зобов'язанням.

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

20.04.15р. між вказаними сторонами також було укладено договір № 27 перевезення вантажу (а.с.16,17).

Відповідно до пп.1.1 договору, перевізник зобов'язався доставити довірений йому одержувачем, вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу, а одержувач зобов'язався сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно пп.1.2 договору, одержувач у розумний строк повинен пред'явити перевізнику лісопродукцію, яка підлягає перевезенню (далі - вантаж).

Пунктом призначення вантажу є с.Перлівка Житомирського р-ну (полігон)(пп.1.3 договору).

Відповідно до пп.1.5 договору, одержувач проводить оплату за транспортне обслуговування (провізну плату) перевізнику у строк до 5 (п'яти) банківських днів з дати отримання вантажу або його частини за відповідною товарно-транспортною накладною, із розрахунку 1500,00 з ПДВ за 1 (одне) перевезення від місця навантаження до місця розвантаження вантажу та повернення транспортного засобу до перевізника.

Згідно пп.1.7 договору, загальна сума договору складає - 3000 грн.

Відповідно до пп.1.8 договору, факт виконання договору підтверджується складанням товарно-транспортної накладної.

Згідно пп.1.9 договору, розрахунки за даним договором здійснюються переведення коштів на розрахунковий рахунок перевізника або готівкою.

Відповідно до пп.2.2.1 пп.2.2 договору, одержувач зобов'язався своєчасно провадити оплату провізної плати за транспортне обслуговування.

На виконання умов договору № 27 перевезення вантажу від 20.04.15р. позивачем у квітні 2015 року було надано послуги по перевезенню лісопродукції на загальну суму 3000,00 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними: № 004563 від 28.04.15р., № 005116 від 29.04.15р. (а.с.18,19).

Згідно даних позивача, відповідач свої договірні зобов'язання щодо оплати отриманої лісопродукції та наданих позивачем послуг з її перевезення не виконав, внаслідок чого станом на день подачі позову утворилась заборгованість перед позивачем згідно обох зазначених договорів в загальній сумі 18628,75 грн. (а.с.3-7).

З матеріалів справи вбачається, що станом на день прийняття рішення у справі відповідачем після порушення провадження у справі частково погашено заборгованість в сумі 2128,75 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 1835 від 09.09.16р. (а.с.42).

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Договір перевезення регламентується главою 32 Господарського кодексу України та главами 64, 65 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.306 ГК України, перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Перевезення вантажів здійснюють вантажний залізничний транспорт, автомобільний вантажний транспорт, морський вантажний транспорт та вантажний внутрішній флот, авіаційний вантажний транспорт, трубопровідний транспорт, космічний транспорт, інші види транспорту.

Допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція.

Відносини, пов'язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно ст.908 ЦК України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч.1 ст.909 ЦК України та згідно з ч.1 ст.307 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч.5 ст.307 ГК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Згідно ст.920 ЦК України, у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, станом на день прийняття рішення у справі, утворилась заборгованість перед позивачем згідно договору купівлі - продажу № 25 від 20.04.15р. і договору перевезення вантажу № 27 від 20.04.15р. в загальній сумі 16500,00 грн., що підтверджується довідкою позивача № 1588 від 09.09.16р. (а.с.36), підписаним сторонами актом звіряння взаємних розрахунків станом на 01.07.16р. (а.с.40), платіжним дорученням № 1835 від 09.09.16р. (а.с.42) та іншими матеріалами справи.

Відповідно до ч.1 ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач своїм правом на участь в судовому розгляді справи не скористався, доказів сплати решти боргу не подав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладених договорів та такими, що підлягають задоволенню - з відповідача стягується на користь позивача 16500,00 грн. боргу згідно договору купівлі - продажу № 25 від 20.04.15р. і договору перевезення вантажу № 27 від 20.04.15р.

В частині стягнення 2128,75 грн. боргу, сплаченого відповідачем після порушення провадження у справі - провадження у справі припинити за відсутністю предмета спору (п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України).

Сплата судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СВП Майстер", 13500, смт.Попільня Житомирської області, вул.Аеродромна 13, ідентифікаційний код 35100184:

- на користь Державного підприємства "Ємільчинське лісове господарство", 11201, с.Руденька Ємільчинського району Житомирської області, вул.Жовтня 181, ідентифікаційний код 00991829 - 16500,00 грн. боргу згідно договору купівлі - продажу № 25 від 20.04.15р. і договору перевезення вантажу № 27 від 20.04.15р. та 1378,00 грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог провадження у справі припинити за відсутністю предмета спору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 13.09.16

Суддя Гансецький В.П.

Друк: 3 прим.:

1 - у справу,

2,3 - сторонам (рек. з повід. про вруч.).