Ухвала суду № 61251228, 07.09.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 вересня 2016 року м. Київ К/800/12187/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Мороз Л. Л., Сороки М. О.,

розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фавор" до Сумської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Сумської митниці ДФС на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14 січня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року,

у с т а н о в и л а :

У грудні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фавор" (далі - ТОВ "Фавор") звернулось до суду з адміністративним позовом до Сумської митниці ДФС, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 805130000/2015/000050/2 від 26 листопада 2015 року;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 805130000/2015/00071 від 26 листопада 2015 року;

- стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2436,00 гривень.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що за результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, Сумською митницею ДФС відмовлено позивачу у прийнятті митної декларації та оформлено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 805130000/2015/00071.

Застосувавши інший метод визначення митної вартості товарів ніж заявлений ТОВ "Фавор", відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 805130000/2015/000050/2 від 26 листопада 2015 року.

Підставою для прийняття оскаржуваного рішення орган доходів і зборів вважає те, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, не може бути прийнятий у зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не є об'єктивними та достатньо підтвердженими документально.

Вважаючи, що такі дії та рішення відповідача не відповідають вимогам чинного законодавства стосовно порядку митного оформлення товарів та застосування методів визначення митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з вимогою про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови контролюючого органу.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 14 січня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року, адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № 805130000/2015/000050/2 від 26 листопада 2015 року та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 805130000/2015/00071 від 26 листопада 2015 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір у розмірі 2436,00 гривень.

У своїй касаційній скарзі орган доходів і зборів, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Представник ТОВ "Фавор" у своїх запереченнях зазначає на необґрунтованість касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а судові рішення без змін.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 06 серпня 2015 року між позивачем та ТОВ "Фарос" (Російська Федерація) укладено зовнішньоекономічний контракт № 344-ВЭД щодо поставки білої жерсті, у відповідності до якого позивач придбаває товар за кількістю, асортиментом, вартістю та умовами поставки, погодженими сторонами в специфікаціях до діючого контракту, які становлять його невід'ємну частину.

На виконання вимог зовнішньоекономічного контракту згідно із інвойсами № 13 та № 14 від 06 серпня 2015 року та специфікаціями № 13 та № 14 від 24 листопада 2015 року до контракту № 344-ВЭД від 06 серпня 2015 року на адресу позивача надійшов товар, а саме "прокат плоский з вуглецевої сталі завширшки більше 600 мм: жерсть біла ЕЖК у листах, завтовшки менш як 0,5 мм: 0,22 mmх 712 mmx 972 mm - 22638 кг, 0,22 mmх 712 mmх 712 mm - 5495 кг, ГОСТ 13345-85, твердість А2, клас покриття 1. Виробник ОАО "ММК". Маркування відсутнє. Товар походженням з Росії".

З метою здійснення митного оформлення товару ввезеного на територію України, 26 листопада 2015 року ТОВ "Фавор" подано вантажну митну декларацію № 805130000/2015/015683, в якій митна вартість задекларована позивачем із застосуванням першого методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, тобто за ціною договору на загальну суму 1581774,43 рублів РФ (574247,39 грн.), у тому числі ціна товару по контракту - 1554229,25 рублів РФ (564247,39 грн.) та вартість перевезення - 10000,00 гривень.

В підтвердження правильності визначення митної вартості позивач надав органу доходів і зборів необхідні документи для митного оформлення, зокрема: зовнішньоекономічний контракт № 344-ВЭД від 06 серпня 2015 року, специфікацію № 13 від 24 листопада 2015 року, специфікацію № 14 від 24 листопада 2015 року, рахунок-фактуру № 13 від 24 листопада 2015 року, рахунок-фактуру № 14 від 24 листопада 2015 року, міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 13 від 24 листопада 2015 року, міжнародну автомобільну накладну (CMR) № 14 від 24 листопада 2015 року, митну декларацію країни відправлення № 10108070/251115/0003591 від 25 листопада 2015 року, митну декларацію країни відправлення № 10108070/251115/0003592 від 25 листопада 2015 року, довідку про транспортні витрати № 226 від 26 листопада 2015 року та довідку про транспортні витрати № 227 від 26 листопада 2015 року.

У зв'язку із виникненням сумнівів щодо правильності застосування декларантом першого методу органом доходів і зборів запропоновано позивачу надати додаткові документи, а саме: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прайс-листи виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертизи організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Однак, ТОВ "Фавор" надіслано відповідачу лист № 228 від 26 листопада 2015 року, в якому вказано, що банківські платіжні документи не були надані, оскільки за умовами зовнішньоекономічного договору № 344-ВЭД від 06 серпня 2015 року вартість товару сплачується протягом 90 днів з дня поставки товару. Щодо страхових документів, то позивачем вони не надавалися, оскільки страхування товару не здійснювалося.

Разом з вищевказаним листом з метою підтвердження митної вартості позивачем додатково надано договір, укладений ТОВ "Фарос" з ТОВ "Агро-Альянс" № 130 від 04 грудня 2014 року, товарну накладну № 872 від 09 вересня 2015 року, товарну накладну № 895 від 21 вересня 2015 року, прайс-лист від 17 листопада 2015 року та прайс-лист від 23 листопада 2015 року.

Однак, під час перевірки контролюючий орган дійшов висновку про те, що використані декларантом відомості не є об'єктивними та достатньо підтвердженими документально, зокрема вартість товару зазначена у наданих декларантом накладних № 872 від 09 вересня 2015 року та № 895 від 21 вересня 2015 року, згідно з якими ТОВ "Агро-Альянс" продав товар "жерсть біла" підприємству ТОВ "Фарос", вища за вартість товару згідно з інвойсами № 13 від 24 листопада 2015 року та № 14 від 24 листопада 2015 року, за якими ТОВ "Фарос" продав товар "жерсть біла" позивачу.

Незважаючи на надання декларантом у вищенаведених додаткових документів, відповідачем було відмовлено ТОВ "Фавор" у прийнятті митної декларації та оформлено картку відмови № 805130000/2015/00071.

За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів, 26 листопада 2015 року Сумською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 805130000/2015/000050/2, яким скориговано митну вартість товару, а саме: "прокат плоский з вуглецевої сталі завширшки більше 600 мм: жерсть біла ЕЖК у листах, завтовшки менш як 0,5 мм: 0,22 mmх 712 mmx 972 mm - 22638 кг, 0,22 mmх 712 mmх 712 mm - 5495 кг, ГОСТ 13345-85, твердість А2, клас покриття 1. Виробник ОАО "ММК". Маркування відсутнє. Товар походженням з Росії", з 1581774,43 рублів РФ до 1823710,47 рублів РФ, застосувавши метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що митним органом необґрунтовано витребувано у позивача додаткові документи в підтвердження заявленої ним митної вартості товару за основним методом, оскільки подані ТОВ "Фавор" документи підтверджують числові значення складових митної вартості жерсті білої.

Зазначена позиція була підтримана і Харківським апеляційним адміністративним судом, який переглянув постанову суду першої інстанції та залишив її без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначені висновки судів вважає вірними та такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального та процесуального права.

Згідно із частиною восьмою статті 257 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості про митну вартість товарів та метод її визначення.

Відповідно до частини другої статті 264 Митного кодексу України митна декларація та інші документи подаються до органу доходів і зборів в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати органу доходів і зборів оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

Згідно із статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є:

- декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур"" від 15 лютого 2011 року, якими запроваджено стандартні правила, а саме на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, гласності та прозорості.

В силу частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

За нормами статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Так, контроль правильності визначення митної вартості товарів включає в себе контроль правильності обрання декларантом методу визначення митної вартості товарів.

Згідно із пунктом 2 частини шостої статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Аналізуючи вищезазначені положення, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що орган доходів і зборів має право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковим, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає Митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

З матеріалів справи вбачається, що вартість задекларованого товару підтверджується рахунком-фактурою № 13 від 24 листопада 2015 року, рахунком-фактурою № 14 від 24 листопада 2015 року, специфікацією № 13 від 24 листопада 2015 року, специфікацією № 14 від 24 листопада 2015 року, митною декларацією країни відправлення № 10108070/251115/0003592 від 25 листопада 2015 року, довідкою про транспортні витрати № 226 від 26 листопада 2015 року та довідкою про транспортні витрати № 227 від 26 листопада 2015 року.

Відповідно до поданої ТОВ "Фавор" декларації поставка товару ввезеного на митну територію України здійснювалася на умовах FCA RU Мирний, що відповідає укладеному зовнішньоекономічному контракту № 344-ВЭД від 06 серпня 2015 року.

Слід зауважити, що надані декларантом документи для митного оформлення товару не містять розбіжностей, та мають всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (ціну, яка була фактично сплачена декларантом за товар, кількість, ціна за одиницю товару, найменування товару, вагу тощо).

Разом з цим, на вимогу контролюючого органу позивачем з метою підтвердження митної вартості додатково надано договір, укладений ТОВ "Фарос" з ТОВ "Агро-Альянс" № 130 від 04 грудня 2014 року, товарну накладну № 872 від 09 вересня 2015 року, товарну накладну № 895 від 21 вересня 2015 року, прайс-лист від 17 листопада 2015 року та прайс-лист від 23 листопада 2015 року.

З оскаржуваного рішення вбачається, що контролюючий орган дійшов висновку про те, що використані декларантом відомості не є об'єктивними та достатньо підтвердженими документально, зокрема вартість товару зазначена у наданих декларантом накладних № 872 від 09 вересня 2015 року та № 895 від 21 вересня 2015 року, згідно з якими ТОВ "Агро-Альянс" продав товар "жерсть біла" підприємству ТОВ "Фарос", вища за вартість товару згідно з інвойсами № 13 від 24 листопада 2015 року та № 14 від 24 листопада 2015 року, за якими ТОВ "Фарос" продав товар "жерсть біла" позивачу.

Отже, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів № 805130000/2015/000050/2 від 26 листопада 2015 року за своєю суттю прийнято суб'єктом владних повноважень за результатами перевірки додаткових документів, а саме договору, укладеного між ТОВ "Фарос" та ТОВ "Агро-Альянс" № 130 від 04 грудня 2014 року, проте на момент перевірки документів, передбачених статтею 53 Митного кодексу України відповідачем жодних розбіжностей не було виявлено, а тому витребування додаткових документів є необґрунтованим.

Разом з цим, посилання на господарські відносини між суб'єктами господарювання Російської Федерації та визначення ціни товару між даними суб'єктами господарювання є також необґрунтованими, оскільки доказів того, що діяльність нерезидентів впливає на порушення позивачем вимог Митного кодексу України, Сумською митницею ДФС не надано.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані органом доходів і зборів.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 222-224, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Сумської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 14 січня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2016 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді Л. Л. Мороз

М. О. Сорока