ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 вересня 2016 року м. Київ К/800/12215/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого - Смоковича М. І.,
суддів: Мороза В. Ф., Сороки М. О.,
розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області про визнання протиправною скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року,
у с т а н о в и л а :
У жовтні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (далі - Інспекція) про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення № 223, прийняту 06 жовтня 2015 року головним інспектором будівельного відділу нагляду Інспекції Марштупа М. М. та начальником Інспекції Малієм К. А. стосовно притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
В мотивування позову зазначає, що за результатами проведення позапланової перевірки дотримання позивачем вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, 25 вересня 2015 року посадовими особами Інспекції сформовано акт та протокол про адміністративне правопорушення.
На підставі матеріалів перевірки суб'єктом владних повноважень прийнято постанову № 223 від 06 жовтня 2015 року, у відповідності до якої ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною тринадцятою статті 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 гривень.
Посилаючись на безпідставність висновків відповідача стосовно завершення реконструкції об'єкту, ОСОБА_1 звернулась до суду з вимогою про скасування постанови про притягнення її до адміністративної відповідальності.
Постановою Центрального районного суду міста Миколаєва від 17 грудня 2015 року позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправною та скасовано постанову № 223 від 06 жовтня 2015 року, якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною тринадцятою статті 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 гривень.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року скасовано постанову Центрального районного суду міста Миколаєва від 17 грудня 2015 року та прийнято нову, якою відмовлено у позові.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Інспекція у своїх запереченнях зазначає на необґрунтованість касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 25 вересня 2015 року посадовими особами Інспекції проведено позапланову перевірку дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва: "Реконструкція нежитлового приміщення під розміщення кафе за адресою: вул. Адмірала Макарова, 58-Б, м. Миколаїв", за результатами якої складено акт, в якому відображено порушення позивачем вимог частини десятої статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", яке полягає в експлуатації реконструйованих приміщень кафе "Ласунка", що знаходиться по вулиці Адмірала Макарова, 58-Б, у місті Миколаїв, без прийняття вказаного об'єкту до експлуатації.
В акті перевірки вказано, що позивачем подано до Інспекції декларацію про початок виконання будівельних робіт на об'єкті "Будівництво літнього майданчику для обслуговування існуючого кафе за адресою: вул. Адмірала Макарова, 58-Б в Центральному районі м. Миколаєва", що зареєстрована 03 лютого 2012 року за № МК083 12017962 та декларацію про початок виконання будівельних робіт на об'єкті Реконструкція нежитлового приміщення під розміщення кафе за адресою: вул. Адмірала Макарова, 58-Б, м. Миколаїв", що зареєстрована 22 квітня 2013 року № МК 083131120531, що свідчить про виконання будівельних робіт за вищевказаною адресою після 19 січня 2012 року.
Крім того, в акті перевірки відображено факт проведення будівельних робіт з реконструкції нежитлових приміщень за рахунок збудованої капітальної споруди - прибудови до нежитлових приміщень по вулиці Адмірала Макарова, 58-Б в місті Миколаєві, розміром 6,00 м х 10,00 м, з влаштуванням цементного фундаменту під нею, висотою 0,5 м та капітальною покрівлею на металевих опорах, однак на момент перевірки будівельні роботи завершені.
Таким чином, відповідачем встановлено порушення, яке полягає в експлуатації без прийняття до експлуатації реконструйованого приміщення кафе "Ласунка", розташованого по вулиці Адмірала Макарова, 58-Б в місті Миколаєві.
25 вересня 2015 року суб'єктом владних повноважень сформовано припис № 250 про усунення порушень містобудівного законодавства, виявлених під час проведення перевірки, шляхом зупинення експлуатації приміщення вищезазначеного кафе, а також шляхом приведення у строк до 29 грудня 2015 року об'єкту у відповідність до вимог містобудівного законодавства, у порядку, встановленому діючим законодавством України.
Разом з цим, відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною тринадцятою статті 96 КУпАП, а саме експлуатація об'єктів будівництва ІІІ категорії складності, які завершені будівництвом з 19 січня 2012 року та не прийняті в експлуатацію.
На підставі вищевказаного протоколу Інспекцією прийнято постанову по справі про адміністративне правопорушення № 223, якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 гривень.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що у діях ОСОБА_1 відсутня об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого частиною тринадцятою статті 96 КУпАП, з огляду на те, що відповідачем не було надано жодних доказів того, що після реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт, позивачем було здійснено яку-небудь реконструкцію нежитлового приміщення, крім того, відповідачем також не враховано скасування реєстрації декларації про початок будівельних робіт.
Одеський апеляційний адміністративний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у позові, виходив з того, що у зв'язку із виявленням порушення позивачем вимог частини десятої статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", яке полягає в експлуатації закінчених будівництвом об'єктів, неприйнятих в експлуатацію, Інспекцією правомірно прийнято постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначені висновки суду апеляційної інстанції вважає обґрунтованими та такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального та процесуального права.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України встановлено, що основними завданнями Держархбудінспекції України є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та контролю у сфері житлово-комунального господарства, а саме:
- здійснення в межах своїх повноважень державного контролю за дотриманням законодавства, стандартів, нормативів, норм, порядків і правил із зазначених питань;
- виконання дозвільних та реєстраційних функцій у будівництві, ліцензування господарської діяльності, пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури;
- внесення Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України пропозицій щодо формування політики із відповідних питань.
Поняття державного архітектурно-будівельного контролю міститься у частині першій статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та означає сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
За змістом статті 2 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів: контролю органами державної фіскальної служби; валютного контролю; державного експортного контролю; контролю за дотриманням бюджетного законодавства; банківського нагляду; державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції; державного нагляду за дотриманням вимог ядерної безпеки; державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації;при проведенні оперативно-розшукової діяльності, дізнання, прокурорського нагляду, досудового слідства і правосуддя, державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення.
Поняття державного нагляду (контролю) міститься у статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та означає діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Отже, державний нагляд (контроль) повинен здійснюватися уповноваженими органами центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів в межах повноважень передбачених законом.
Приписами статті 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, що експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.
Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.
В силу частини тринадцятої статті 96 КУпАП експлуатація об'єктів будівництва, які завершені будівництвом з 19 січня 2012 року та не прийняті в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації, вчинені щодо об'єктів III категорії складності, тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З матеріалів справи вбачається, що 09 червня 2011 року Миколаївською міською радою прийнято рішення № 6/22, у відповідності до якого затверджено документацію із землеустрою та передано фізичній особі - ОСОБА_1 в оренду земельну ділянку, площею 58 кв.м, строком на 5 років для розміщення та обслуговування літнього майданчика до приміщень існуючого кафе "Ласуня".
Однак, замість облаштування літнього майданчика позивачем самочинно, в порушення погодженого ескізного проекту на облаштування тимчасової споруди, здійснено капітальну прибудову до приміщення кафе на цементному фундаменті висотою 0,5 м розміром 6,00 м х 10,10 м з капітальною покрівлею на металевих опорах, що підтверджується актом обстеження від 08 серпня 2012 року складеним спеціалістами Миколаївської міської ради за участю представника ОСОБА_1
Так, згідно з рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 02 липня 2013 року, яке міститься в матеріалах справи, зобов'язано ОСОБА_1 знести самочинно збудовану капітальну споруду - прибудову до приміщення належного їй кафе "Ласуня", розташованого по вулиці Адмірала Макарова, 58-б у місті Миколаєві шляхом демонтажу цієї капітальної споруди розміром 6,0 х 10,10 м та разом із цементним фундаментом під нею, висотою 0,5 м та капітальною покрівлею на металевих опорах та привести земельну ділянку під вказаною прибудовою до попереднього стану.
Відповідно до статті 129 Конституції України судові рішення обов'язкові до виконання.
25 вересня 2015 року в ході проведення позапланової перевірки контролюючим органом встановлено, що позивачем експлуатуються реконструйовані приміщення кафе "Ласунка", розташованого по вулиці Адмірала Макарова, 58-б у місті Миколаєві, які відносяться до ІІІ категорії складності без прийняття їх в експлуатацію.
Враховуючи, що позивачем подано до Інспекції декларацію про початок виконання будівельних робіт на об'єкті "Будівництво літнього майданчику для обслуговування існуючого кафе за адресою: вул. Адмірала Макарова, 58-Б в Центральному районі м. Миколаєва", що зареєстрована 03 лютого 2012 року за № МК083 12017962 та декларацію про початок виконання будівельних робіт на об'єкті Реконструкція нежитлового приміщення під розміщення кафе за адресою: вул. Адмірала Макарова, 58-Б, м. Миколаїв", що зареєстрована 22 квітня 2013 року № МК 083131120531, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку про виконання будівельних робіт за вищевказаною адресою після 19 січня 2012 року.
Слід зауважити, що дозвіл стосовно розміщення на території об'єктів благоустрою будівель і споруд соціально-культурного, побутового, торговельного та іншого призначення № 090384/Т видано Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради на розміщення намету біля закусочної "Ласуня", що не має нічого спільного зі збудованою капітальною спорудою - прибудовою до нежитлових приміщень, розміром 6,00 м х 10,00 м з влаштуванням цементного фундаменту під нею, висотою 0,5 м та капітальною покрівлею на металевих опорах.
Окрім того, факт здійснення позивачем будівництва вищевказаної капітальної прибудови до приміщення кафе замість облаштування літнього майданчика, встановлено рішенням Апеляційного суду Миколаївської області від 02 липня 2013 року, яке міститься в матеріалах справи.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
З урахуванням наведеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством.
Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.
Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків суду та обставин справи не спростовують.
Керуючись статтями 222-224, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.
Головуючий М. І. Смокович
Судді В. Ф. Мороз
М. О. Сорока
Судове рішення № 61251195, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 07.09.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 490/10309/15-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: