Ухвала суду № 61250431, 31.08.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

31 серпня 2016 рокусправа № 804/818/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чабаненко С.В.

суддів: Іванова С.М. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 березня 2016 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби, Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС та Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 05 вересня 2013 року №0006382200, від 10 червня 2013 року №0000322730, №0000332730, №000002434 та №0006372200.

Справа неодноразово переглядалась судами, та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 січня 2016 року постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2015 року в частині скасування постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2014 року у справі №804/16194/13-а про відмову в задоволенні позову ПАТ "ІнГЗК" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС, Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 05 вересня 2013 року №0006382200 в частині 135547,50грн. за основним платежем та 33886,87грн. - штрафними (фінансовими) санкціями, від 10 червня 2013 року №0000322730 в частині 43868,10 грн. за основним платежем та 10967,00 грн. - штрафними (фінансовими) санкціями - скасовано, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2014 року у справі №804/16194/13-а у відповідній частині - залишено без змін; постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2015 року у справі №804/16194/13-а в частині задоволення позову ПАТ "ІнГЗК" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС, Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 05 вересня 2013 року №0006382200 в частині 3386985,50грн. за основним платежем та 1239463,03грн. - штрафними (фінансовими) санкціями, від 10 червня 2013 року №0000322730 в частині 2561860,90грн. за основним платежем та 627932,00грн. - штрафними (фінансовими) санкціями, від 10 червня 2013 року №0000332730 та від 10 червня 2013 року №000002434 - залишено без змін; постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2014 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2015 року у справі №804/16194/13-а в частині розгляду позовних вимог ПАТ "ІнГЗК" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління ДФС, Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 10 червня 2013 року №0000322730 в частині 175848,00грн. за основним платежем та 43962,00грн. - штрафними (фінансовими) санкціями та від 10 червня 2013 року №0006372200 - скасовано та справу у відповідній частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 березня 2016 року - адміністративний позов ПАТ "ІнГЗК" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 10 червня 2013 року №0000322730 в частині 175848,00грн. за основним платежем та 43962,00грн. - штрафними (фінансовими) санкціями та від 10 червня 2013 року №0006372200 - задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС від 10 червня 2013 року №0000322730 в частині нарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 175848,00грн. за основним платежем та на суму 43962,00грн. (за штрафними (фінансовими) санкціями. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 10 червня 2013 року №0006372200.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Криворізька південна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулась до суду з апеляційною скаргою, згідно якої просить скасувати постанову суду від 14 березня 2016 року та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову.

Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував.

Відповідачі, належним чином повідомлені про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є поштове повідомлення, в судове засідання не з'явились.

Згідно ч. 4 ст. 196 КАС України, нез'явлення в судове засідання представників сторін апеляційної скарги не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши підстави для апеляційного перегляду справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, у період з 14 лютого 2013 року по 08 травня 2013 року СДПІ по РВПП у м. Дніпропетровську ДПС було проведено планову виїзну перевірку ПАТ "ІнГЗК" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2010 року по 31 грудня 2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 17 травня 2013 року № 336/27.3-00190905, відповідно до висновків якого встановлено наступні порушення:

- підпунктів 7.4.1, 7.4.4 пункту 7.4, підпункту 7.5.2 пункту 7.5 статті 7, пункту 10.6 статті 10 Закону України "Про податок на додану вартість" та пунктів 3.2, 3.4, 4.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року №166, та пунктів 46.1, 46.5 статті 46, пункту 47.1 статті 47, пункту 48.1 статті 48, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25 січня 2011 року №41, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 2781577 грн.;

- підпунктів 14.1.54, 14.1.180 пункту 14.1 статті 14, пунктів 18.1, 18.2 статті 18, пункту 110.1 статті 110, підпункту 170.5.4 пункту 170.5, підпункту 170.10.1 пункту 170.10 статті 170, пункту 6 підрозділ 1 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, в результаті чого не утримано та не перераховано податку на доходи фізичних осіб до бюджету у сумі 69050,48 грн.

На підставі висновків акта перевірки 10 червня 2013 року СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську винесено податкове повідомлення-рішення №0000322730, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість за основним платежем на суму 2781577грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 682862грн.

Також на підставі акта перевірки Криворізькою південною ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення №0006372200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, за основним платежем на суму 69050,48грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 17262,62грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку щодо протиправності податкового повідомлення-рішення від 10 червня 2013 року № 0000322730 в частині нарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 175848,00грн. за основним платежем та на суму 43962,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями та податкового повідомлення-рішення від 10 червня 2013 року № 0006372200.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з огляду на наступне.

Вищий адміністративний суд України, направляючи справу на новий розгляд в частині перегляду податкового повідомлення-рішення від 10.06.2013 року № 0000322730 щодо нарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 175848,00грн. за основним платежем та на суму 43962,00грн. (за штрафними (фінансовими) санкціями, зазначив судам на необхідність дослідження підтвердження позивачем збільшення податкових зобов'язань на 175 848грн. у вересні 2010 року та виконання позивачем його обов'язку сплатити грошове зобов'язання з податку на додану вартість та штрафних санкцій в результаті подання уточнюючого розрахунку за вересень 2010 року.

Як вбачається з матеріалів справи підставою для визначення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 175848,00грн. за основним платежем та на суму 43962,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями згідно податкового повідомлення-рішення СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську від 10 червня 2013 року №0000322730 стало виявлення податковим органом під час перевірки завищення позивачем податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ "ИЗ-КАРТЕКС" на суму 175848,00грн.

У висновках акту перевірки контролюючим органом зазначено, що в порушення пункту 4.3 статті 4, підпункту 7.3.6 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР з наступними змінами та доповненнями у відповідній редакції (далі по тексту - Закон України №168/97-ВР) ПАТ "ІнГЗК" за рахунок невірного віднесення до податкового кредиту сум ПДВ при отриманні послуг від нерезидента, завищено податковий кредит за жовтень 2010 року на суму ПДВ 175848грн.

Відповідно до пункту 4.3 статті 4 Закону України №168/97-ВР встановлено, що для послуг, які поставляються нерезидентами з місцем їх надання на митній території України, базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість таких робіт (послуг) з урахуванням акцизного збору, а також інших податків, зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються у ціну поставки робіт (послуг) згідно із законами України з питань оподаткування. Визначена вартість перераховується в українські гривні за валютним (обмінним) курсом Національного банку України, що діяв на кінець операційного дня, що передує дню, в якому було складено акт, який засвідчує факт отримання послуг.

Згідно з підпунктом 7.3.6 пункту 7.3 статті 7 Закону України №168/97-ВР датою виникнення податкових зобов'язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з розрахункового рахунка платника податку в оплату робіт (послуг) або дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася першою.

Згідно з підпунктом 7.5.2 пункту 7.5 статті 7 Закону України №168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті.

З вищенаведеного колегія суддів доходить висновку, що при операціях щодо надання нерезидентами на території України послуг, у платника податків виникає податкові зобов'язання з ПДВ в момент списання коштів з його рахунку як оплати цих послуг або оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) нерезидентом, та право на податковий кредит - з дати сплати податкових зобов'язань.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, що 06 жовтня 2010 року між ПАТ "ІнГЗК" (замовник) та ТОВ "ИЗ-КАРТЭКС" (Російська Федерація - підрядник) було укладено договір №8705-03, згідно якого підрядник зобов'язувався провести монтаж механічної та електричної частин, налагодження електрообладнання екскаватора ЕКГ-10. Ціна робіт - 3400000,00 рублів без ПДВ.

30 вересня 2010 року сторонами договору підписано акт виконаних робіт №1, згідно якого ТОВ "ИЗ-КАРТЭКС" здав, а ПАТ "ІнГЗК" прийняв роботи по монтажу механічної та електричної частин, налагодження електрообладнання екскаватора ЕКГ-10 загальною вартістю 3400000,00 руб.

З податкової декларації податку на додану вартість за вересень 2010 року, поданої в жовтні 2010 року, ПАТ "ІнГЗК" не включило до складу податкових зобов'язань суму 175848грн. за договором від 06 жовтня 2010 року №8705-03 та актом виконаних робіт №1.

В свою чергу, 21 лютого 2011 року позивачем до податкового органу подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний період вересень 2010 року, в якому позивач зазначив податкові зобов'язання у розмірі 175848грн.

Відповідно до абз. 3 п. 198.6 ст. 198 ПК України, починаючи з 01 січня 2011 року, у разі, якщо платник ПДВ не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, дата виписки податкової накладної в даному випадку 30 вересня 2010 року.

Отже, колегія суддів зазначає про те, що після уточнення податкового зобов'язання за вересень 2010 року, право на подання уточнюючого розрахунку з податкового кредиту по імпорту послуг за жовтень 2010, зберігається за позивачем до вересня 2011 року.

З уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, поданих позивачем до контролюючого органу 21.02.2011р. вбачається, що ПАТ "ІнГЗК" здійснило збільшення податкових зобов'язань з ПДВ за вересень 2010 року на суму 175848грн., здійснило збільшення податкового кредиту на суму 175848грн. у вересні 2010 року та зменшило податковий кредит на відповідну суму у жовтні 2010 року, погасивши таким чином своє зобов'язання з ПДВ за вересень 2010 року на суму 175848грн. (т.4 а.с.65-70, т.10 а.с.108-109).

Таким чином вищенаведене свідчить, що висновки контролюючого органу про порушення позивачем приписів пункту 4.3 статті 4, підпункту 7.3.6 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у даному випадку є безпідставними, отже суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо протиправності податкового повідомлення-рішення СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську від 10 червня 2013 року №0000322730 в частині нарахування грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 175848,00грн. за основним платежем та на суму 43962,00грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Також Вищий адміністративний суд України, направляючи справу на новий розгляд в частині перегляду податкового повідомлення-рішення від 10.06.2013 року № 0006372200 в своїй ухвалі вказав судам на необхідність встановлення дати проведення позивачем нарахування дивідендів.

Відповідно до п.п.14.1.49 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України дивіденди - це платіж, що здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав чи інвестиційних сертифікатів на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв'язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку.

Особливості нарахування (виплати) та оподаткування окремих видів доходів встановлюються статтею 170 Податкового кодексу України.

Так, згідно п.170.5.1. цієї статті податковим агентом платника податку під час нарахування (виплати) на його користь дивідендів, крім випадків, зазначених у підпункті 165.1.18 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу, є емітент корпоративних прав або за його дорученням - інша особа, яка здійснює таке нарахування (виплату).

Згідно п.170.5.3. цієї статті дивіденди, нараховані платнику податку емітентом корпоративних прав - резидентом, що є юридичною особою, оподатковуються за ставкою, визначеною у пункті 167.2 статті 167 цього Кодексу, крім дивідендів на користь фізичних осіб (у тому числі нерезидентів) за акціями або іншими корпоративними правами, які мають статус привілейованих або інший статус, що передбачає виплату фіксованого розміру дивідендів чи суми, яка є більшою за суму виплат, розраховану на будь-яку іншу акцію (корпоративне право), емітовану таким платником податку, які згідно із підпунктом 153.3.7 пункту 153.3 статті 153 цього Кодексу прирівнюються з метою оподаткування до виплати заробітної плати з відповідним оподаткуванням.

Згідно п.170.5.4. вказаної статті доходи, зазначені у цьому пункті, остаточно оподатковуються під час їх виплати за їх рахунок.

Водночас, 06.08.2011 року набрали чинності зміни до Податкового кодексу України, згідно яких до підрозділу 1 розділу ХХ Податкового кодексу України додано пункт 6 наступного змісту: "оподаткування доходів платника податку, нарахованих за наслідками податкових періодів до 01.01.2011 року, здійснюється за ставками та згідно з нормами, що діяли до 01.01.2011 року, незалежно від дати їх фактичної виплати (надання)".

Отже, з вищенаведеного колегія суддів доходить висновку, що визначальним питанням для правильного вирішення справи є встановлення дати проведення позивачем саме нарахування дивідендів, за результатами чого і має бути проведено оподаткування, незалежно від факту виплати

Як встановлено судом першої інстанції у перевіряємому періоді ПАТ "ІнГЗК" було розглянуто питання щодо порядку розподілу прибутку за результатами діяльності товариства у 2010, 2011 та у 2012 роках та Протоколом Загальних зборів акціонерів від 24.03.2011 № 1 затверджено звіт про результати фінансово-господарської діяльності ПАТ "ІнГЗК" за 2010 рік, розглянуто питання щодо розподілу прибутку за результатами діяльності товариства за 2010 рік, а також про нарахування дивідендів.

Відповідно до Звіту про фінансові результати за 2010 рік (Ф-2) чистий прибуток ПАТ "ІнГЗК" склав 3233698000грн. (р.220).

Відповідно до Протоколу №1 Загальних зборів акціонерів ВАТ "ІнГЗК" від 24.03.2011р., зокрема п'ятим питанням порядку денного було заслухано "Визначення порядку розподілу прибутку за результатами діяльності Товариства у 2010 році". Зборами вирішено по п.5.1 питання 5 прибуток за результатами діяльності Товариства у 2010 році направити на виплату дивідендів акціонерам ВАТ "ІнГЗК", пунктом 5.2. затверджено строк виплати дивідендів за підсумками 2010 року: дата початку строку виплати - 24.03.2011р., дата закінчення строку виплати дивідендів - 23.03.2014р. Спосіб та порядок виплати дивідендів акціонерам затверджено для фізичних осіб України дивіденди виплачуються на банківський рахунок або готівкою з каси Товариства; акціонерам - фізичним особам, що не є нерезидентами України, дивіденди виплачуються на інвестиційні рахунки в банківських установах України або на рахунки в закордонних банках. Пунктом 5.4 Протоколу доручено Генеральному директору Товариства здійснити всі дії, необхідні для своєчасної та повної виплати дивідендів акціонерам Товариства (т.10 а.с.146-152).

Загальна сума нарахованих дивідендів склала 3367388215,84грн., в т.ч.: юридичним особам - резидентам - 72779,61грн.; юридичним особам - нерезидентам - 3359458556,28грн.; фізичним особам - резидентам - 7836111,57грн.; фізичним особам - нерезидентам - 20768,38грн.

На виконання означеного протоколу Загальних зборів акціонерів підприємством відповідно до п.167.2 ст.167 Податкового кодексу України в березні 2011 нараховано та перераховано податку з доходів фізичних осіб з суми нарахованих дивідендів в розмірі 5% в сумі 392844грн., в тому числі: податку з доходів фізичних осіб резидентів України - 391805,57грн. та податку з доходів фізичних осіб нерезидентів України - 1038,43грн.

Виплату нарахованих за результатами діяльності підприємства за 2010 рік дивідендів в загальному розмірі 690504,83грн. здійснено в період з 06.08.2011р. по 31.12.2012р., та сплачено податок з доходів фізичних осіб за ставкою 5% у розмірі 34525,24грн.

З матеріалів справи вбачається, що саме нарахування дивідендів фізичним особам на підставі Протоколу №1 Загальних зборів акціонерів ВАТ "ІнГЗК" від 24.03.2011р. було здійснено бухгалтерією підприємства 30 березня 2011р. шляхом складення Відомостей сплати дивідендів за 2010 рік на суму нерозподіленого прибутку минулих років фізичним особам - акціонерам Публічного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" №3 на 8 осіб, №4 на 303 особи та №5 на 2794 особи (всього 3105 осіб, різниця в 7 осіб - юридичні особи) (т.10 а.с.137-145).

Колегія суддів, враховуючи, що позивач в повному обсязі нарахував дивіденди фізичним особам-акціонерам у березні 2011 року та сплатив узгоджену суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб з нарахованих дивідендів 20.04.2011р., доходить висновку, що підстави для застосування пункту 6 підрозділу 1 розділу ХХ ПК України у контролюючого органу відсутні, оскільки на момент нарахування дивідендів зазначена норма не діяла.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності податкового повідомлення-рішення Криворізької південної ОДПІ від 10 червня 2013 року №0006372200.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

З урахуванням викладеного, судом першої інстанції винесено законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст.160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Криворізької південної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 березня 2016 року по справі № 804/818/16 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складення у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: С.В. Чабаненко

Суддя: С.М. Іванов

Суддя: А.В. Шлай