Ухвала суду № 61243506, 06.09.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22 -ц/790/4327/16 Головуючий 1 - інстанції - Подус Г.С.

Справа № 638/7449/15-ц Доповідач -Зазулинська Т.П.

Категорія - право власності

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого ЗАЗУЛИНСЬКОЇ Т.П.,

суддів КРУГОВОЇ С.С.,

МІНЕНКОВОЇ Н.О.,

секретаря Прологаєвої А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 18 травня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, законним представником якої є ОСОБА_5, треті особи: 10-та Харківська державна нотаріальна контора, Відділ реєстрації актів цивільного стану Дзержинського районного управління юстиції міста Харкова про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності; за зустрічним позовом ОСОБА_5 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа: Десята Харківська державна нотаріальна контора про визнання права власності на 2/3 квартири,-

в с т а н о в и л а :

У травні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до Дзержинського районного суду міста Харкова з позовом, в якому просив встановити факт родинних відносин, а саме визнати ОСОБА_6 його батьком, зобов'язати відділ реєстрації актів цивільного стану Дзержинського районного управління юстиції міста Харкова внести зміни в актовий запис № 899 від 14 липня 1957 року в Книзі реєстрації народжень в графі батьки: батько ОСОБА_6 та видати нове свідоцтво про народження. Визнати його таким, що постійно мешкав в квартирі АДРЕСА_1 разом зі своїм батьком ОСОБА_6, та таким, що прийняв спадщину після померлого батька ОСОБА_6 ; визнати у порядку спадкування за законом за ОСОБА_7 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.

В обгрунтування позову посилався на те, що ОСОБА_6 був його батьком, проте не був вказаний як батько у свідоцтві про народження. Батьку належала на праві власності1/3 частина квартири АДРЕСА_1. З початку 2011 року і до смерті батька: ІНФОРМАЦІЯ_2 року він постійно проживав з ним, оскільки батько був людиною похилого віку, часто хворів, потребував сторонньої допомоги.

У жовтні 2015 року ОСОБА_5 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, звернулася до суду із зустрічним позовом , в якому просила про визнання за ОСОБА_4 права власності на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 року.

В обгрунтування вимог, заявлених у зустрічному позові ОСОБА_5 посилалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер ОСОБА_6 - дідусь її неповнолітньої дочки ОСОБА_4, спадщину після якого прийняв ОСОБА_4 батько її доньки.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер ОСОБА_6 , єдиною спадкоємицею якогоза законом 1-ї чергиєх донька ОСОБА_4, яка спадщину прийняла, подавши у встановлений законом строк заяву до нотаріальної контори, проте оформити спадщину на 2/3 частини квартири не уявляється можливим, оскільки правовстановлюючи документи знаходяться у відповідача ОСОБА_3 Крім того, вона не має можливості забезпечити доступ до спірної квартири працівників бюро технічної інвентаризації.

Рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 18 травня 2016 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 11.07.2016 року про виправлення описок, позов ОСОБА_3 задоволено частково. Встановлено факт родинних відносин: визнано ОСОБА_6 батьком ОСОБА_3 В іншій частині вимог - відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_5 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 задоволено у повному обсязі. Визнано за ОСОБА_4 право власності на 2/3 квартири АДРЕСА_5

Додатковим рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 11.07.2016 року вирішено питання про розподіл між сторонами судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить змінити рішення суду першої інстанції від 18.05.2016 року : задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі і відмовити у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_5

В обгрунтування скарги посилається на неповне з"ясування судом обставин, які мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Зазначає, що суд першої інстанції надав неправильну оцінку показанням свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, що призвело до ухвалення необґрунтованого рішення.

Вважає, що відповідь «Харківської міської поліклініки № 11» є сумнівним доказом його не проживання з батьком та не може бути абсолютним свідченням того, що ОСОБА_3 не проживав постійно в квартирі АДРЕСА_2.

ОСОБА_5 на апеляційну скаргу подала заперечення, в яких просить про її відхилення і залишення рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на безпідставність доводів скарги.

Треті особи просять розглянути справу без участі своїх представників.

ОСОБА_3 та його представник апеляційну скаргу уточнили, вважають, що рішення суду першої інстанції має бути скасовано в частині відмови у визнанні фактів спільного проживання ОСОБА_3 з батьком на час відкриття спадщини та прийняття ним спадщини і в частині відмови у визнанні за ОСОБА_3 права власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 року на 1/6 частину квартири.

Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України: в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції колегія суддів доходить висновку, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

У справі встановлено, не заперечується будь-якою із сторін та підтверджено наявним у справі свідоцтвом про право власності на житло від 21. 12. 2001 року реєстровий № 1-01-228005, що квартира АДРЕСА_1 належала на праві спільної часткової власності ОСОБА_10, ОСОБА_6 та ОСОБА_11, - по 1/3 частині кожному.

ІНФОРМАЦІЯ_4 року померла ОСОБА_10 Її спадкоємці за законом 1-ї черги: ОСОБА_6 - чоловік та ОСОБА_4 - син від спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_10 відмовились і спадщину, а саме 1/3 квартири АДРЕСА_1, прийняв син - ОСОБА_3, якому 21.08.2007 року 10-ю Харківською державною нотаріальною конторою було видано відповідне свідоцтво про право на спадщину за законом.

ІНФОРМАЦІЯ_5 року помер ОСОБА_6, про що відділом РАЦС по місту Харкову Харківського міського управління юстиції зроблено актовий запис за № 14695, та видано свідоцтво про смерть. З заявою про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_6, у визначений ст.1270 ЦК України строк, до 10-ї Харкііської державної нотаріальної контори звернувся тільки син померлого ОСОБА_4, що підтвердено дослідженими судом матеріалами спадкової справи № 226/2012, та не заперечується позивачем ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_6 року помер ОСОБА_4, про що відділом РАЦС по місту Харкову реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції зроблено актовий запис за № 16453, та видано свідоцтво про смерть.Спадщину після його смерті прийняла неповнолітня донька ОСОБА_4 , за згодою матері, ОСОБА_5, подавши заяву про прийняття спадщини до 10-ї Харківської державної нотаріальної контори у шестимісячний строк з часу відкриття спадщини.

ОСОБА_3 не заперечує, що після смерті батька ОСОБА_6 він не звертався з заявою про прийняття спадщини і таку заяву подав тільки його брат ОСОБА_4

Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що на день смерті ОСОБА_6 йому належало 2/3 частини квартири АДРЕСА_3: 1/3 - на підставі свідоцтва про право власності на житло від 21. 12. 2001 року реєстровий № 1-01-228005, а інша 1/3 частина, - як прийнята у спадщину після смерті батька ОСОБА_6 Інших, крім неповнолітньої доньки ОСОБА_4, спадкоємців 1-ї черги померлий ОСОБА_6 не мав, заповітів за життя не складав.

Вимоги ОСОБА_3 про встановлення факту постійного проживання з батьком ОСОБА_6 , про прийняття ним спадщини, що відкрилась після смерті батька та визнання права власності в порядку спадкування за законом на частину квартири суд визнав недоведеними та відмовив у їх задоволенні.

При цьому виходив з того, що відповідно до ст. ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно ч. 1 ст. 29 ЦК місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання, в якому фізична особа проживає. Місце проживання необхідно відрізняти від місця перебування фізичної особи, тобто того місця, де вона не проживає, а тимчасово знаходиться.

Свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_13, ОСОБА_9 підтвердили той факт, що ОСОБА_3 здійснював допомогу свому батьку, часто перебував у нього дома, але не підтвердили того, що він постійно проживав з батьком. Свідки ОСОБА_14., ОСОБА_15, ОСОБА_16 також підтвердили той факт, що ОСОБА_6після смерті дружини проживав удвох з сином - ОСОБА_4

На запит суду КЗОЗ «Харківська міська поліклініка № 11» надано відповідь , що ОСОБА_3 звертався до дільничного терапевта на прийом 27.12.2012 року, 31.12.2012 року, 04.01.2013 року та 02.01.2013 року, 05.03.2013 року до лікаря уролога за адресою фактичного місця мешкання: АДРЕСА_4.

Відповідно до ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно зі ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони грунтуються на законі і відповідають обставинам справи, які з"ясовані судом повно і всебічно.

За правилами частини другої статті З СК України сім"ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Відповідіно до ч.2 ст.59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стверджуючи, що його батько ОСОБА_6 часто хворів та потребував сторонньої допомоги, яку надавав батькові він, для чого був змушений переїхати до батька, належних та допустимих доказів на підтвердження такого стану здоров"я батька і проживання з батьком однією сім"єю на час відкриття спадщини ОСОБА_3 до суду не надав, доводами його апеляційної скарги висновки суду не спростовуються, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції в оскаржуваній ним частині відсутні.

В частині встановлення факту родинних відносин ОСОБА_3 з ОСОБА_6, померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 року, рішення не оскаржено і апеляційним судом не переглядалось.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307,ст. ст. 308, 313, 314, 315, 317, 319, 324 ЦПК України колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду міста Харкова від 18 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на ухвалу апеляційного суду може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий (підпис) Т.П.Зазулинська

Судді (підпис) С.С. Кругова

(підпис) Н.О.Міненкова