Ухвала суду № 61234860, 05.09.2016, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 662/201/16-ц Головуючий в І інстанції: Марківський О.В. Номер провадження: 22-ц/791/1775/16 Доповідач: Вейтас І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

головуючогоВейтас І.В.,суддів:Склярської І.В., Цуканової І.В.,секретар Сікора О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 24 червня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 про визнання права власності та витребування майна із чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИЛА:

В лютому 2016 року ОСОБА_5 звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що він був членом КСП «Таврія» і йому було видано свідоцтво про право власності на майновий пай члена сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат), згідно якого він став власником 0,002716 відсотка вартості майна пайового фонду вищевказаного підприємства. Позивач вказує, що його часка у спільному майні була виділена йому в натурі і на підставі рішення ліквідаційної комісії підприємства в 2000 році йому було передано у власність будівлю боксу АДРЕСА_1. Позивач вказує, що протягом тривалого часу не оформлював своє право власності, потім дізнався, що вказаним ангаром користується ОСОБА_6, тому він змушений звернутись до суду за захистом своїх прав власника. Посилаючись на положення ст.ст. 328, 387,392 ЦК України просив визнати за ним право особистої власності на будівлю гаражу - бокс АДРЕСА_1 та витребувати у відповідача ОСОБА_6 вказаний гараж - бокс.

Рішенням Новотроїцького районного суду Херсонської області від 24 червня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_5 в апеляційній скарзі вказує, що суд не встановив фактичних обставин справи, не оцінив докази надані позивачем та посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_6 вказує, що позивач не надав суду належних доказів набуття права власності на спірне нерухоме майно, тому вважає рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову законним, посилаючись на безпідставність доводів апеляційної скарги, просить рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін та їх представників, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серія НОМЕР_1 виданого 27.10.2003 року ОСОБА_5 має право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства «Таврія» с.Новомихайлівка Новотроїцького району Херсонської області, відповідно до списку осіб, які мають право на майновий пай, затвердженого зборами співвласників. Частка ОСОБА_5 визначена у розмірі 8087 гривень (а.с.4).

Згідно архівної довідки трудового архіву Новотроїцького району Херсонської області від 05.01.2015 року № 02-2/14 колгосп «Таврія» 04.09.1992 року реорганізовано в колективне сільськогосподарське підприємство «Таврія», 25.11.1997 року вказане підприємство реорганізовано в акціонерне товариство закритого типу «Таврія» з передачею майнових прав та обов'язків. 25.03.2000 року товариство реорганізовано в приватне сільськогосподарське підприємство агрофірма «Таврія», державну реєстрацію якого, припинено 07.04.2005 року у зв'язку з визнанням її банкрутом.

Пунктами 8, 9, 12, 15, 16 "Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств", який затверджений наказом Міністерства аграрної політики України за № 62 від 14.03.2001 року, передбачено, що кожен із співвласників має право скористатися своїм майновим паєм, зокрема шляхом отримання свого майнового паю у натурі індивідуально. Збори співвласників після розгляду пропозицій комісії щодо визначення розмірів майнових паїв затверджують результати розподілу майна пайового фонду та переліки майна зокрема для виділення майнових паїв особам, які виявили бажання отримати свої паї в індивідуальну власність.

Виділення майнових паїв у натурі окремим особам, які виявили бажання отримати свої майнові паї в індивідуальну власність, проводиться підприємством - користувачем майна із переліку майна, виділеного на ці цілі.

При виділенні майна в натурі конкретному власнику підприємство-правонаступник (користувач) одночасно з підписанням акта приймання-передавання майна робить відмітку про виділення майна в натурі у Свідоцтві про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, що засвідчується підписом керівника підприємства та печаткою. Свідоцтво з відміткою про виділення майна в натурі індивідуально, акт приймання-передавання майна можуть бути підставою для оформлення прав власності на зазначене майно в установленому порядку.

Відповідно до положень ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Звертаючись до суду з позовом про визнання права власності на будівлю гаражу - боксу АДРЕСА_1 позивач зазначив як доказ виділення та передачі йому вказаного майна - ксерокопію акту приймання передачі господарству майна без дати (а.с.3), за змістом якого ОСОБА_5 прийняв будівлю зберігання с/г техніки бокс НОМЕР_2 вартістю 11 100 гривень. На вказаному акті міститься відбиток печатки приватного сільськогосподарського підприємства агрофірма «Таврія» та підпис незазначеної особи без розшифровки підпису.

На свідоцтві про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серія НОМЕР_1 ОСОБА_5 міститься відмітка «погашено на суму 8087 гривень» відбиток печатки та підпис «гл.бух.».

Належних та допустимих доказів того, що нерухоме майно, на яке просить визнати право власності позивач, було визначено зборами співвласників для розпаювання та виділено саме йому, позивачем не надано суду першої інстанції, не містять таких доказів і доводи апеляційної скарги.

В поясненнях до апеляційної скарги позивач зазначає, що невідповідність грошової суми, яка вказана в сертифікаті (8087 гривень) та сумою вартості боку НОМЕР_2 (11100 гривень) стала наслідком того, що розмір його майнового паю формувався з пайового внеску позивача та пайового внеску його батьків, однак належних доказів, що б підтвердили цей факт, як то - рішення зборів співвласників про затвердження результатів розподілу майна пайового фонду з зазначенням групи співвласників - позивача та його батьків, ним не надано.

Колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги щодо незаконного заволодіння ОСОБА_6 спірним нерухомим майном, як підставу для скасування рішення суду, оскільки відповідно до положень ст. 387 ЦК України тільки власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Оскільки позивачем не доведено його право власності на спірне нерухоме майно, підстав для витребування вказаного майна немає.

Зважаючи на наведені обставини, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено його право власності на спірне нерухоме майно та, відповідно його право на витребування вказаного майна від відповідача.

Разом тим, ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції помилково зазначив, що даний спір між цими ж сторонами щодо даного предмету спору вже було вирішено судами, при цьому суд першої інстанції ухилився від правової оцінки наведених вище обставин, які мають істотне значення для справи.

Однак зважаючи, що допущені судом першої інстанції помилки у застосуванні матеріального права не призвели до неправильного вирішення спору по суті заявлених вимог, у зв'язку з чим не є підставами для скасування прийнятого у даній справі судового рішення, а обумовлюють лише відмову у задоволенні позову з підстав, викладених у даній ухвалі.

З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, оскільки вони не містять посилання на нові факти або засоби доказування, які мають значення для справи та не відповідають вимогам закону, що регулює спірні правовідносини. За підстав колегія суддів не вбачає законних підстав для задоволення вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Новотроїцького районного суду Херсонської області від 24 червня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий І.В.Вейтас

Судді: І.В.Склярська

І.В.Цуканова