Ухвала суду № 61234033, 05.09.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-сс/785/1250/16

Номер справи місцевого суду: 522/16082/16-к

Головуючий у першій інстанції Дерус

Доповідач Потанін О. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.09.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати по кримінальним справам апеляційного суду Одеської області в складі:

Головуючого-судді: Потаніна О.О.

Суддів: Бриткова С.І., Гончарова О.О.

За участю прокурора: Морванюк Ю.О.

При секретарі: Джинчарадзе Н.С.

Захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 31.08.2016 року про задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, визначено розмір застави у розмірі, що дорівнює 3000000 (три мільйони) гривень,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, працюючого на посаді виконувача обовязків директора Інституту сільського господарства Причорноморя Національної академії аграрних наук України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, який зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_4 та мешкає у АДРЕСА_1, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 ч. 4 КК України

ВСТАНОВИЛА:

Органами досудового розслідування ОСОБА_2 підозрюється в скоєні злочинів передбачених ст. 368 ч.4 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 наказом віце-президента Національної академії аграрних наук України від 14.04.2016 № 59к призначено на посаду виконувача обовязків директора Інституту сільського господарства Причорноморя Національної академії аграрних наук України.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» він є субєктом відповідальності за корупційні правопорушення, а згідно з Пунктом 2 Примітки до ст. 368 КК України - службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Статтею 1 Статуту Інституту сільського господарства Причорноморя Національної академії аграрних наук України (далі Інститут сільського господарства Причорноморя НААНУ) визначено, що цій науковій установі підпорядковані як самостійні статутні субєкти, з правами юридичної особи девять державних підприємств, у тому числі Державне підприємство «Дослідне господарство «ім. О.В. Суворова» Інституту сільського господарства Причорноморя НААНУ» (далі ДП ДГ «ім. О.В. Суворова»).

Відповідно до ст. 6 Статуту Інституту сільського господарства Причорноморя ОСОБА_3 00729511 ОСОБА_1 здійснює свої права з управління науковою установою через її директора. Директор здійснює оперативне управління науковою установою і несе персональну відповідальність за діяльність наукової установи.

Директор, діючи з межах законодавства, в інтересах наукової установи, згідно з контрактом та цим статутом, самостійно вирішує питання діяльності наукової установи, за винятком питань, віднесених до компетенції ОСОБА_1, зокрема: організовує і здійснює керівництво науково-дослідною і господарською діяльністю наукової установи та загальне керівництво підпорядкованими їй науковими установами і самостійними дослідними господарствами; діє без окремої довіреності від імені наукової установи, представляє її в установах, організаціях та підприємствах; здійснює інші повноваження, передбачені статутом наукової установи та його контрактом з Академією.

Згідно з ст.ст. 1, 6, 7 статуту ДП ДГ «ім. О.В. Суворова» ЄДРПОУ 00449131 це державне підприємство підпорядковане науковій установі - Інституту сільського господарства Причорноморя НААНУ. Академія здійснює свої права щодо управління ДП ДГ «ім. О.В. Суворова» безпосередньо через директора наукової установи та Господарства. Академія здійснює разом з науковою установою контроль за фінансовою, виробничою та іншою господарською діяльністю Господарства. Директор Господарства призначається на посаду шляхом укладання контракту з директором наукової установи, якій Господарство безпосередньо підпорядковане, за погодженням з Академією. Звільнення директора Господарства з посади здійснюється тією ж установою на підставах, передбачених у контракті, за погодженням з Академією. Ревізія (перевірка) діяльності Господарства проводиться Академією, науковою установою, якій воно безпосередньо підпорядковане, а також фінансовими та іншим контролюючими органами.

Встановлено, що виконувач обовязків директора Інституту сільського господарства Причорноморя Національної академії аграрних наук України ОСОБА_2 вчинив за наступних обставин ряд злочинних дій, які дискредитували його, як працівника наукової установи, отримали негативний суспільний резонанс на території міста ОСОБА_4, суттєвим чином підірвали авторитет та престиж НААНУ.

Увечері 15.08.2016 біля будинку №31-А по вул. Качалова м. Одесі під час зустрічі з депутатом Одеської обласної ради ОСОБА_4, який працевлаштовувався на посаду заступника директора ДП ДГ «ім. О.В. Суворова», ОСОБА_2 висловив йому вимогу про те, що дослідне господарство та його керівництво може безперешкодно здійснювати господарську діяльність тільки за умови сплати йому неправомірної вигоди. ОСОБА_2 пригрозив, що у разі несплати йому неправомірної вигоди, він направить на ДП ДГ «ім. О.В. Суворова» комісію з перевіркою, яка обовязково виявить порушення фінансово-господарської діяльності підприємства, за результатами якої відповідні матеріали направлять до фінансових та контролюючих органів, а також будуть вирішені питання щодо звільнення керівництва підприємства.

У продовження вказаних злочинних дій 22.08.2016 о 17:15 годині у АДРЕСА_2 у м ОСОБА_4, виконувач обовязків директора Інституту сільського господарства Причорноморя НААНУ ОСОБА_2, з корисливих мотивів, умисно, з метою отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, повторно висунув заступнику директора ДП ДГ «ім. О.В. Суворова» ОСОБА_4 вимогу передати йому неправомірну вигоду у розмірі 3 млн грн із розрахунку по 500 грн за один га землі, яка обробляються зазначеним дослідним господарством. Також він повторно повідомив ОСОБА_4 про свої наміри направити до господарства комісію з перевіркою, про наміри звільнити директора дослідного господарства ОСОБА_5, оскільки він відмовляється передавати неправомірну вигоду та підбурює на це й інших директорів ДП ДГ, підпорядкованих науковій установі.

Побоюючись негативних наслідків для себе та ДП ДГ «ім. О.В. Суворова», ОСОБА_6 погодився з незаконними вимогами ОСОБА_2 щодо передачі йому неправомірної вигоди та попросив надати йому час для пошуку грошових коштів. Після отримання згоди ОСОБА_4 щодо передачі йому неправомірної вигоди, ОСОБА_2 повідомив останньому, що у такому разі комісії направляти він не буде, вказав на необхідність передачі частини обумовленої неправомірної вигоди до кінця серпня 2016 року, остаточно передати всю суму неправомірної вигоди до кінця 2016 року, а також запропонував ОСОБА_4 призначити його директором ДП ДГ «ім. О.В. Суворова» замість ОСОБА_5

29 серпня 2016 року приблизно о 16:45 годині на території автозаправної станції «Сокар» за адресою вул. Ангарна, 2-З, у смт. Авангард, Овідіопольського району, Одеської області, в автомобілі НОМЕР_1 виконувач обовязків директора Інституту сільського господарства Причорноморя НААНУ ОСОБА_2, умисно, з корисливих мотивів, отримав від заступника директора ДП ДГ «ім. О.В. Суворова» ОСОБА_4 частину раніше обумовленої неправомірної вигоди у розмірі 500 (пятсот) тис. грн. за безперешкодне здійснення господарської діяльності вказаним ДП ДГ, за не направлення науковою установою перевірок на підприємство, не ініціювання перевірок з боку контролюючих та фінансових установ, а також за не звільнення керівництва вказаного ДП ДГ.

Після отримання неправомірної вигоди ОСОБА_2 затримано слідчим прокуратури Одеської області та співробітниками Служби Безпеки України.

29.08.2016 року о 16.55 год. ОСОБА_2 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

30.08.2016 ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 31.08.2016 року задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів ОСОБА_2, визначено розмір застави у розмірі, що дорівнює 3000000 гривень.

В апеляції адвокат ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу, ухвалити нову ухвалу, якою обрати більш мякий запобіжний захід у вигляді особистого зобовязання або домашнього арешту або застави у значно меншому розмірі. Вважаємо цю ухвалу незаконною та такою, що підлягає скасуванню із наступних підстав.

Підзахисний на державній службі почав працювати лише чотири місяці тому, з квітня 2016 року, має постійне місце проживання в м. Одесі, позитивно характеризується, стан здоровя не дозволяє йому довгий час знаходитися під вартою в ОСІ, лікар діагностував у нього гіпертонічну хворобу 2 ступеню. Його підзахисний категорично заперечує , що отримував грошові вигоди у ОСОБА_4 та наполягає на тому факті, що в силу своїх повноважень він не мав змоги призначати або звільняти директора Державного підприємства, не мав змоги та можливості направляти будь-які комісії чи перевірки. Оцінюючи в сукупності обставини вчиненого правопорушення, вважає, що прокурор та слідчий не довели слідчому судді належним чином неможливість застосування до підозрюваного, зважаючи на дані про його особу, більш мякого запобіжного заходу, та вважає вказаний запобіжний захід невмотивовано жорстоким.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, захисника який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, вивчивши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляція підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Слідчий звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором, про застосування відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи клопотання тим, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покарання за яке передбачено у вигляді позбавлення волі від 8 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна та зі спеціальною конфіскацією, вчинив особливо тяжке кримінальне правопорушення, знаходячись на свободі може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити нове кримінальне правопорушення, продовжити свою злочинну діяльність, знаходячись на свободі може незаконно впливати на потерпілих, свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 184 КПК України, під час досудового розслідування встановлено наявність ризику, передбаченого в п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, в обґрунтування необхідності застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_2 ставиться запобігання подальших спроб приховуватись від органів досудового розслідування і суду. Інші, менш суворі запобіжні заходи, на думку слідчого, не забезпечать виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, передбачених чинним Кримінальним процесуальним кодексом і його належної поведінки.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого, вважаючи мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими та такими, що дають право слідчому судді на застосування найбільш суворого заходу.

Підозрюваний та його захисник під час розгляду клопотання заперечували проти його задоволення.

З наданих матеріалів досудового розслідування вбачається, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

Викладені обставини, свідчать про наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може порушити покладені на нього Законом процесуальні обовязки.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2 є запобігання спробам переховуватися від органу досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню та вчинити інше кримінальне правопорушення.

В той же час виявлення даного злочину було скоєно в повному обсязі під контролем правоохоронних органів і всі докази по справі зафіксовані в встановленому діючим законодавством порядку.

Застосування до затриманого підозрюваного більш мякого запобіжного заходу неможливе, оскільки існують ризики того, що він, перебуваючи на свободі, може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню.

Доказами цього, на думку слідчого судді є те що, ОСОБА_2 вчинив особливо тяжкий злочин.

Колегія суддів, не змогла погодитись з даним висновком, так як ОСОБА_2 є підозрюваним по справі, обвинувальний акт йому не вручався, вина його судом не доказана.

Висновок слідчого судді, є не заснованим на діючому законодавстві, є передчасним і порушує право підозрюваного на захист на захист.

Обговорюючи питання про обґрунтованість клопотання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя посилається на ряд підстав, які говорять про необхідність застосування більш мякого запобіжного заходу, але при прийнятті рішення їх не застосовує. Що є також суттєвим порушенням права на захист підозрюваного і ст..372 КПК України.

Так при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя посилається на обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання (кримінальне правопорушення є особливо тяжким),а також на обставини що загрожують ОСОБА_2 у разі визнання винуватим, його вік та стан його здоровя.

Положення п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачають, що розмір застави стосовно особи, яка підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів мінімальної заробітної плати. При цьому, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обовязків та не може бути завідомо непомірним для нього, що узгоджується з розясненнями викладеними у листі ВССУ 04.04.2013 № 511-550/0/4-13, а саме: «Слідчому судді необхідно враховувати майновий стан підозрюваного, обвинуваченого та не допускати встановлення такого розміру застави як альтернативи триманню під вартою, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.»

Враховуючи положення ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених КПК України.

Незважаючи на ці вимоги закону слідчий суддя не перевірив їх, прокурор і слідчий таких даних не мають і суду їх не надали. Незважаючи на це і без якого будь не будь обґрунтування приймається рішення , що запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 3 000 000 грн. зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного під час досудового розслідування, який буде пропорційними, помірними, та таким, що не становитимуть надмірний тягар для підозрюваного, тобто не буде суперечити п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України.

Посилання що прокурором під час розгляду клопотання надано матеріали, які є достатніми для переконання, що жоден із більш мяких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам є голослівним і не підтвердженим в судовому засіданні.

Колегія суддів перевіряючи доводи апеляції перевірила всі викладені обставини з совокупністю приведених доказів по причасності обвинуваченого до скоєння злочину в якому він підозрюється і ризиків в обґрунтованості міри запобіжного заходу..

Суд першої інстанції, застосовуючи до ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, вірно вказав на те, що останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ст. 368 ч.4 КК України , яке є тяжким злочином.

Приведені докази про причасність підозрюваного до скоєння злочинів і затримання його на місці події є достатніми для обрання запобіжного заходу

При таких обставинах слідчий суддя обґрунтовано вказав, що є достатньо доказів про наявність ризиків того, що ОСОБА_2 перебуваючи на свободі, може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, незаконно впливати на потерпілу та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення. Ці ризики дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_2 може порушити покладені на нього Законом обовязки.

При таких обставинах, колегія суддів вважає, що слідчий суддя хоч і прийшов до обґрунтованого висновку о необхідності застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в той же час допустив низку порушень діючого законодавства, не прийняв до уваги всіх обставин по справі, що на думку колегії суддів тягне за собою скасування прийнятого рішення з винесенням нової ухвали.

При прийнятті нового судового рішення колегія суддів дає належну оцінку всім обставинам по справі в тому числі і тим, які були підставою для скасування судового рішення слідчого судді, майновому стану підозрюваного, його сімейному стану і стану здоровя і того, що підозрюваний відсторонений від своїх службових обовязкив і не може будь яким чином впливати на будь кого з свідків і на встановлені докази, і приходить до думки що клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою підлягає частковому задоволенню

Обговорюючи можливість застосування розміру застави, колегія виходить з положень ст.. 182 ч.5 п.3 КПК України і з урахуванням розміру неправомірної вигоди і майнового стану підозрюваного призначає заставу у максимальному розмірі передбаченої даним положенням закону. Підстав для визначення виключних випадків по справі при обранні застави не вбачається.

Керуючись ст.ст. 177, 178,182-183, 405, 407, 419,422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 31.08.2016 року про задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів відносно ОСОБА_2, визначено розмір застави у розмірі, що дорівнює 3000000 гривень скасувати.

Винести нову ухвалу якою клопотання начальника першого слідчого відділу управління прокуратури Одеської області ОСОБА_8 задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_2 Миколаєвича, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ОУВП УДПтСУ в Одеській області (21).

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обовязкив в сумі 300 розмірів мінімальної заробітної плати, що становить 435000 гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу.

Підозрюваний звільняється з під варти після внесення застави.

У разі внесення застави. Покласти на підозрюваного ОСОБА_2 обовязки строком на 2 місяці, передбачені ст..194 ч.5 КПК України:

1 Прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, або суду;

2. Не відлучатись з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3. Повідомляти вказаних осіб про зміну місця роботи та місця проживання;

4. Здати на зберігання документи які дають право на виїзд за кордон.

Розяснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обовязкив застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду державного бюджету України й використовується у порядку встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Срок дії ухвали становить 60 днів і обчислюється з 29 серпня 2016 року.

Ухвала у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 28 жовтня 2016 року

Ухвала є кінцевою і подальшому оскарженню не підлягає.

Судді: О.О.Потанін

ОСОБА_9

ОСОБА_10

З оригіналом згідно: суддя Потанін О.О.