Рішення № 61234017, 08.09.2016, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4084/16

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1В

Доповідач Калараш А. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.09.2016 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Калараш А.А.

суддів - Заїкіна А.П. ,Процик М.В.

з участю секретаря - Сідлецької Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання поруки за договором поруки припиненою, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Київського районного суду м.Одеси від 09 червня 2015 року, -

встановила:

В квітні 2012 року ПАТ «Дельта Банк» звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором і з врахуванням уточнень в обґрунтування позовних вимог посилалось на те, що 09 квітня 2008 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 219-0131002/ФКВІП-08, відповідно до якого ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 44053 долара США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11,6 відсотків річних, кінцевим строком погашення до 08 квітня 2023 року.

На забезпечення виконання ОСОБА_2 своїх зобовязань по погашенню кредиту , 09 квітня 2008 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_3 був укладений договір поруки № 219-0131002/ZФПОР-08/01 та окремо в той же день з ОСОБА_4 ,був укладений договір поруки № 219-0131002/ZФПОР-08/02.

30 червня 2010 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір про передачу активів та кредитних зобовязань «Укрпромбанку» на користь АВТ «Дельта Банк».

Свої зобовязання по погашенню кредиту відповідач ОСОБА_2 виконував неналежним чином, внаслідок чого станом на 09.02.2015 року утворилася заборгованість на загальну суму 53819,80 дол. США.

Позивач остаточно просив суд стягнути у солідарному порядку з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на свою користь заборгованість за договором кредиту у розмірі 1 358 770 гривень 51 копійка.( т.2 а.с.76).

Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 30січня 2013 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі (т.1 а.с. 113-114).

Ухвалою того ж суду від 24 грудня 2014 року заочне рішення скасовано на підставі заяви ОСОБА_4, поданої представником ОСОБА_5, справу призначено до розгляду в загальному порядку (т.2 а.с. 34).

У грудні 2014 року відповідач ОСОБА_4 подав зустрічну позовну заяву до ПАТ «Дельта Банк» про визнання договору поруки припиненим,посилаючись на те,що Банком пропущено шестимісячний строк для предявлення до нього вимоги, як поручителя.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 первісний позов не визнав, просив відмовити у задоволенні первісного позову. Зустрічний позов підтримав ,просив задовольнити .

Рішення ухвалено у відсутність позивача та відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 09 червня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість в сумі 1358770 гривень 51 копійка.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» судовий збір у розмірі 1609 гривень 50 копійок.

В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Дельта Банк» судовий збір у розмірі 1609 гривень 50 копійок.

Зустрічний позов ОСОБА_4 до ПАТ «Дельта Банк» про визнання договору поруки припиненим - задоволено.

Визнано Договір поруки № 219-0131002/ZФПОР-08/02 від 09.04.2008 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» та ОСОБА_4 - припиненим.

В апеляційній скарзі ПАТ «ОСОБА_5 банк», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог Банку до ОСОБА_4 та задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ПАТ «Дельта Банк» про визнання поруки за договором поруки припиненою і в цій частині ухвалити нове рішення , яким позов задовольнити в повному обсязі, у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши докази у справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ПАТ «Дельта Банк» підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції.

Частково задовольняючи позов ,суд першої істанції ,посилаючись на положення ч.4 ст. 559 ЦПК України виходив з того,що порука за договором поруки ,укладеного між ОСОБА_4 та Банком припинена ,оскільки з моменту останнього платежу за договором кредиту до моменту звернення Банком до суду минуло більше 6 місяців.

Стягуючи в солідарному порядку з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Банку заборгованість за договором кредиту , суд першої інстанції виходив з того,що ОСОБА_6 набув право дострокової вимоги ,оскільки відповідачі свої зобовязання по погашенню кредиту не виконували,внаслідок чого утворилася заборгованість.

ОСОБА_7 повністю погодитися з висновками суду першої інстанції не можна.

Колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги з наступного.

З матеріалів справи вбачається , що 09 квітня 2008 року між ТОВ «Укрпромбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 44053 тис. доларів США зі сплатою 11,60 % річних з кінцевим строком повернення до 08 липня 2023 року (т.1 а.с.7-14).

На забезпечення виконання зобов'язань за цим договором 09 квітня 2008 року між банком та ОСОБА_3 та окремо з ОСОБА_4 були укладені договори поруки (т.1 а.с.15,16).

Відповідно до п.1 договорів поруки відповідачі ОСОБА_3, та окремо ОСОБА_4 поручилися перед Банком нести солідарну відповідальність з ОСОБА_2 за невиконання ОСОБА_2 своїх зобовязань по погашенню кредиту.

Відповідно до частини першої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником.

Банк свої зобов'язання виконав у повному обсязі та надав відповідні грошові кошти.

Відповідно до статей 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідач ОСОБА_2 умови договору кредиту порушив, внаслідок чого заборгованість за кредитом станом на 09 лютого 2015 року становить 1358770,51 грн., а саме заборгованість:

-за кредитом 43153,85 доларів США, що еквівалентно 1076956,03 грн.;

-за відсотками 10665,95 доларів США, що еквівалентно 266181,56 грн.;

-за комісією 15632,92 грн. (т.2 а.с. 76), що підтверджується розрахунком заборгованості ,який узгоджується з умовами договору кредиту ( т.1 а.с.77).

Матеріали справи не містять, а відповідачами всупереч до вимог ст. 60 ЦПК України не надані докази у спростування розміру заборгованості за договором кредиту.

30 червня 2010 року між ТОВ «Укрпромбанк» та АТ «Дельта Банк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», та Національним банком України було укладено договір про передачу активів та кредитних зобов'язань ТОВ "Укрпромбанк" на користь АТ "ОСОБА_6.

В матеріалах справи містяться докази передачі активів та кредитних зобов'язань ТОВ «Український промисловий банк» на користь позивача, зокрема і кредитних зобов'язань ОСОБА_2 (т.1 а.с.34-38,39).

15 квітня 2011 року ОСОБА_6 на адресу ОСОБА_2 направляв повідомлення про наявність простроченої заборгованості (т. 1 а.с.29).

Відповідальність сторін за порушення умов договору кредиту сторони передбачили в розділі 5 договору кредиту.

Право Банку вимагати достроково погасити заборгованість за договором кредиту сторони передбачили в п.6.2 договору кредиту.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами то в разі прострочення повернення чергової частини позики позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів,належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Банк скористався своїм правом та 09 лютого 2012 року звернувся на адресу поручителів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 з досудовою вимогою щодо дострокового виконання зобовязання за кредитним договором (т.1 а.с.31,32).

ОСОБА_7, позичальник не проводив погашення заборгованості за кредитними договорами ні ТОВ «Український промисловий банк», ні ПАТ «Дельта Банк», про що свідчить наявний в матеріалах справи розрахунок заборгованості (т.1 а.с.77).

За таких підстав ОСОБА_6 обгрунтовано звернувся до суду з позовом до відповідачів з вимогою про дострокове стягнення суми заборгованості за договором кредиту.

Стосовно зустрічного позову ОСОБА_4 слід зазначити наступне.

Згідно із частиною четвертою статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобовязання не встановлений або встановлений моментом предявлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не предявить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого повязана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець повязує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (частина друга стаття 251 та частина друга стаття 252 ЦК України).

Договором поруки не визначено строку, після закінчення якого порука припиняється, оскільки умовами цього договору встановлено, що він діє до повного припинення всіх зобовязань боржника за кредитним договором.

Таким чином, у договорі поруки не встановлено строку її дії відповідно до статті 252 ЦК України, а тому підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 цього Кодексу про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя.

Строк основного зобовязання по договору кредиту сторонами був визначений 08.04.2023 року (т.1 а.с. 7).

Банк на підставі п.6.2 договору кредиту та ч.2 ст.1050 ЦК України звернувся з досудовою вимогою про дострокове погашення кредиту та 09.02.2012 року направив відповідачам досудову вимогу,чим змінив строк основного зобовязання.

До суду з позовом ОСОБА_6 звернувся у квітні 2012 року тобто в межах шестимісячного строку .

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Банку до ОСОБА_4 та задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_4 ,суд першої інстанції не звернув увагу на те,що у разі предявлення банком вимог до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобовязання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобовязань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

Разом з тим правовідносини поруки за договором не можна вважати припиненими в іншій частині ,яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобовязань за кредитним договором про погашення кредиту до збігу шестимісячного строку з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частини зобовязань,та в частині вимог про дострокове погашення кредитних коштів.

Заначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 17.09.2014 року , яка відповідно до ч.1 ст. 360-7 ЦПК Укрїни є обовязковою для застосування.

Відповідно до п. 2.4,2.5 договору кредиту та графіку погашення кредиту вбачається ,що чергові платежі боржник має здійснювати щомісячно частками у розмірі 563,05 доларів США по 20 число включно кожного місяця.

Останій платіж по погашенню кредиту , відповідачем ОСОБА_2 було здійснено у 2011 році.

Матеріали справи не містять докази звернення відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до суду з заявою про застосування строку позовної давності. Таким чином, правові підстави для застосування наслідків спливу позовної давності до вимог про стягнення заборгованості по кредиту та процентам відсутні, так як заяву про можливість застосування позовної давності до винесення судом першої інстанції рішення відповідачами зроблено не було (постанова ВСУ в справі №6-780цс15 від 30 вересня 2015 року).

Суд першої інстанції не звернув уваги на вищенаведене та помилково задовольнив зустрічний позов ОСОБА_4 визнавши поруку припиненою.

За таких підстав, відповідно до п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, апеляційна скарга ПАТ «Дельта Банк» підлягає задоволенню,а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України на користь Банку з відповідачів в рівних частках підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3219 грн. ,сплачений Банком при зверненні до суду з позовом та у розмірі 3540,90 грн. ,сплачений Банком при принесенні апеляійної скарги , а всього у розмірі 6759,9 грн.

Керуючись ст.ст. 303, п.4 ч.1 ст.309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити.

Рішення Київського районного суду м.Одеси від 09 червня 2015 року скасувати.

Позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити .

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» солідарно з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) , ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2) поручителя за договором поруки № 219-0131002/ZФПОР-08/01 від 09.04.2008 року та солідарно з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) , ОСОБА_4 (ІПН № НОМЕР_3) поручителя за договором поруки № 219-0131002/ZФПОР-08/02 від 09.04.2008 року заборгованість за договором кредиту № 219-0131002/ФКВІП-08 від 09.04.2008 року у розмірі 1358770 (один мільйон триста пятдесят вісім тисяч сімсот сімдесят) гривень 51 копійка, яка складається з заборгованості ;

-за кредитом у розмірі 43153,85 доларів США, що еквівалентно 1076956,03 грн.;

-за відсотками у розмірі 10665,95 доларів США, що еквівалентно 266181,56 грн.;

-за комісією у розмірі 15632,92 грн.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» про визнання поруки за договором поруки припиненою відмовити.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» з ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 2253,3 грн.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» з ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 2253,3 грн.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» з ОСОБА_4 судові витрати у розмірі 2253,3 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді апеляційного суду

Одеської області ОСОБА_8

ОСОБА_9

ОСОБА_7