Рішення № 61225175, 07.09.2016, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.09.2016 Справа № 907/743/15

Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ушак І.Г. у відкритому судовому засіданні розглянув справу за позовом публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", м. Дніпропетровськ (далі - банк) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород (далі - ФОП ОСОБА_1, відповідач-1) та до публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах", м. Дніпропетровськ (далі - страхова компанія, відповідач-2) про стягнення заборгованості на суму 80094,72 грн., в т.ч. 39000 грн.- заборгованості по кредиту, 21317,95 грн. - боргу по процентах за користування кредитом, 15564,77 грн. - пені за несвоєчасне виконання зобов"язання, 4212 грн. - боргу по комісії за користування кредитом

представники сторін:

позивача - Дурдинець Р.Ю., представник за довіреністю;

відповідач-1 - ОСОБА_3, представник за довіреністю;

відповідач-2 - не з'явився

Позивач звернувся до суду з наведеними вимогами, у зв"язку з неналежним виконанням відповідачем-1 взятих на себе зобов'язань згідно договору, неповерненням отриманих кредитних коштів, внаслідок чого станом на 15.04.2015р. виникла заборгованість в розмірі 80094,72 грн., з яких: 39000 грн. - заборгованість за кредитом, 21317,95 грн. - заборгованість по процентах за користування кредитом, 15564,77 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 4212 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом.

Дана справа розглядалася господарським судом Закарпатської області, за результатами розгляду прийнято рішення суду від 23.01.15, яким позов задоволено частково, стягнуто на користь публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" з відповідача-1 - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - заборгованість на суму 69529,95 грн, в т. ч. 39000 грн.- заборгованості по кредиту, 21317,95 грн. боргу по процентах за користування кредитом, 5000 грн. - пені за несвоєчасне виконання зобов"язання, 4212 грн. - комісія за користування кредитом, в решті позовних вимог - відмовлено.

За результатами апеляційного перегляду (постанова Львівського апеляційного господарського суду від 21.03.16) рішення господарського суду залишено без змін, однак постановою Вищого господарського суду України від 15.06.16 зазначені процесуальні акти судів скасовано в частині заявлених та частково задоволених позовних вимог про стягнення пені за несвоєчасне виконання зобов'язання, та в цій частині справу направлено на новий розгляд до господарського суду Закарпатської області із вказівкою надати належну правову оцінку розрахунку пені зі з'ясуванням дати початку такого розрахунку та дати звернення до суду з позовом, наявності договору про збільшення строку позовної давності для стянення пені.

У ході нового судового розгляду позивач письмовими поясненнями та його представник у судовому засіданні просить стягнути пеню у сумі 5395,16 грн., нарахованої за період з 06.05.14 по 05.11.14, посилаючись на долучені до матеріалів справи розрахунки.

Відповідач-1 письмовою заявою та його представник усними поясненнями у ході судового розгляду справи наполягає на застосуванні позовної давності до вимог позивача в частині строків нарахування пені та відмові в цій частині, в іншій частині - клопоче про зменшення пені до 500,00 грн., посилаючись, зокрема, на складне матеріально-фінансове становище відповідача-1, хворобу дитини.

Відповідач-2 належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, участі уповноваженого представника у судовому розгляді справи не забезпечив та не надав суду письмового відзиву на позов.

За таких обставин справа вирішується в порядку передбаченому ст. 75 Господарського процесуального кодексу України без участі відповідача-2 за документами наявними у матеріалах справи.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у ході судового розгляду справи, суд, керуючись законом, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог про стягнення пені та відмову у задоволенні в іншій частині цих вимог.

При цьому суд виходив з наступного.

Матеріалами справи та з пояснень учасників процесу у ході судового розгляду встановлено:

- 10.09.2013р. фізична особа-підприємець ОСОБА_1, яка згодом змінила прізвище на ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1) звернулася до банку з заявою про відкриття поточного рахунку та картки із зразком підпису у ПАТ КБ "Приватбанк", за якою ФОП ОСОБА_1 приєдналася до Умов та правил надання банківських послуг ПАТ КБ "Приватбанк", Тарифів Банку, що розмішені в мережі Інтернет на сайті www.pb.ua, які разом із заявою та карткою зі зразком підпису складають договір банківського обслуговування б/н від 10.09.2013р., та взяла на себе зобов'язання виконувати умови договору;

- ФОП ОСОБА_1 банком було відкрито поточний рахунок НОМЕР_2 та карткові рахунки НОМЕР_3, НОМЕР_4, встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок НОМЕР_2 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами та правилами надання банківських послуг.

Згідно п. 3.2.1.1.1 Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів клієнта, в межах кредитного ліміту, про розмір якого банк повідомляє клієнта. Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Згідно п.3.2.1.1.3 Умов кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.

Розділом 3.2.1.4 Умов унормововано порядок розрахунків. Так, згідно п. 3.2.1.4.1. Умов передбачено, що за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Відповідно до підпункту 3.2.1.4.1.1 пункту 3.2.1.4.1 Умов розрахунок процентів за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1 -го до 20 -го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнулення"), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі, 0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Підпунктом 3.2.1.4.1.2 пункту 3.2.1.4.1 Умов визначено, у випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду , в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36 % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню.

Відповідно до підпункту 3.2.1.4.1.3 пункту 3.2.1.4.1. Умов у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів* з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го* дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними.

При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 56 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, клієнт сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної, заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (підпункт 3.2.1.4.1.4 пункту 3.2.1.4.1.Умов).

Банк на свій розсуд має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого умовами, змінити умови кредитування - зажадати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі шляхом подання відповідного повідомлення (п.п.а)п.3.2.1.2.3.4.).

Пунктом 3.2.1.5.1 Умов встановлена відповідальність, а саме при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених умовами п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п. 3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Пунктами 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.4 Умов збільшено період нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань протягом 3-х років з дня коли відповідне зобов'язання мало бути виконане клієнтом та п.3.2.1.5.7 Умов збільшено строк позовної давності до 5-ти років щодо вимоги про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

Погашення кредиту, сплата відсотків здійснюється у валюті кредиту. Погашення неустойки здійснюються в гривні (п.3.2.1.4.8 Умов).

Довідкою про розміри встановлених кредитних лімітів № 08.7.0.0.0/150603090116 від 03.07.2015р. та виписку з банку по рахунку НОМЕР_2 встановлено, що позивач зобов'язання виконав, встановивши кредитний ліміт ФОП Дановій, яка свої зобов'язання належним чином не виконала , оскільки не повернула отриманих коштів, внаслідок чого станом на 15.04.2015р. виникла заборгованість за кредитом на суму 39000 грн.; заборгованість по процентах за користування кредитом - на суму 21317,95 грн. та заборгованість по комісії за користуванням кредитом - на суму 4212 грн.

Суд, вирішуючи даний спір приймає до уваги, що рішенням господарського суду Закарпатської області у даній справі від 23.11.15, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21.03.16 та постановою Вищого господарського суду України, встановлено та не потребує доведення, за приписами ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, правова природа договору укладеного сторонами даного спору як змішаного договору - договору банківського рахунку та кредитного договору (ч. 2 ст. 628 Цивільного кодексу України); встановлено також, що ФОП ОСОБА_1 в порушення взятих зобов'язань, з урахуванням Умов та Правил надання банківських послуг, допустила прострочення повернення кредитних коштів і сплати процентів та комісії за користування кредитом, у зв'язку з чим, у неї виникла вищенаведена заборгованість за кредитом, процентами за користування кредитом та 4 комісією за користування кредитом на загальну суму 64529,95 грн., яка присуджена до стягнення.

Предметом нового судового розгляду є позовні вимоги банку в частині пені за прострочення виконання зобов'язань за договором, що з урахуванням заяви позивача у ході нового судового розгляду становлять суму 5395,16 грн. нараховану за період з 06.05.14 по 05.11.14.

Суд, перевіривши правові підстави нарахування пені, правильність розрахунку, дійшов висновку про правомірність нарахування позивачем пені на суму 4067,58 грн. за період з 7.07.14 по 5.11.14 і відсутність правових підстав для нарахування пені на суму 1327,58 грн. за період 06.05.14 до 07.07.14, як за період, що перевищує один рік до дати звернення до суду, що узгоджується з приписами Цивільного кодексу України щодо застосування спеціальної позовної давності в один рік щодо вимог про стягнення неустойки, та що, у свою чергу є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині.

При цьому суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст. 256, 257, 267 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу; загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Для окремих видів вимог законом встановлена спеціальна позовна давність.

Так, ч. 2 ст. 258 ЦК України передбачає, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 259 ЦК України).

Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У даній справі Умови, пунктом 3.2.1.5.7 яких збільшено строк позовної давності до 5-ти років щодо вимоги про стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, не містять підпису відповідача-1 і суду не надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що Умови містили збільшений строк позовної давності в момент підписання заяви на відкриття рахунку, або в подальшому такі Умови, зокрема щодо збільшення строку позовної давності, не змінювались; заява ФОП Данової від 10.09.2013 домовленості сторін щодо збільшення строку позовної давності також не містить.

За таких умов доводи банку про наявність угоди сторін про збільшення строку позовної давності за вимогами про стягнення пені не можуть вважатися обгрунтованими, і в спірних відносинах належить застосовувати позовну давність встановлену законом.

Щодо стягнення підставно нарахованої позивачем пені на суму 4067,58 грн., суд, з огляду на клопотання ФОП Данової, приймаючи до уваги всі обставини справи, важкий фінансовий стан, наявність у відповідача-1 малолітньої дитини, яка потребує лікування, суд вважає за можливе, як виняток, на підставі ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, зменшити розмір нарахованої позивачем пені, стягнути її в розмірі 500 грн. та відмовивши в іншій її частині.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4-3, 33-34, 43, 44-49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (49094 м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) пеню в сумі 500 грн.(п'ятсот грн. 00 коп.).

3. В іншій частині позову - відмовити.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку передбаченому цим же кодексом. Повний текст рішення складено 9.09.16

Суддя Ушак І.Г.