Постанова № 61224036, 06.09.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2016 р. Справа№ 910/5482/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Верховця А.А.

суддів: Остапенка О.М.

Разіної Т.І.

За участі представників сторін:

від апелянта - Приватного акціонерного товариства "ІСА Прайм Девелопментс": представник Король Д.В., що діє на підставі довіреності № б/н від 11.05.2016;

від ініціюючого кредитора - Публічного акціонерного товариства "УКРСОЦБАНК": Комлик І.С., діє на підставі довіреності № 02-36/3203 від 18.12.2015;

арбітражний керуючий Баскаков О.В., діє на підставі посвідчення арбітражного керуючого № 421 від 27.02.2013.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "ІСА Прайм Девелопментс"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.04.2016

у справі № 910/5482/16 (суддя Пасько М.В.)

за заявою публічного акціонерного товариства "УКРСОЦБАНК"

до Приватного акціонерного товариства "ІСА Прайм Девелопментс"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2016 порушено провадження у справі №910/5482/16 про банкрутство Приватного акціонерного товариства (далі за текстом - ПрАТ) "ІСА Прайм Девелопментс", визнано грошові вимоги публічного акціонерного товариства "УКРСОЦБАНК" на суму 260130174,42 грн, введено процедуру розпорядження майном, призначено розпорядником арбітражного керуючого Баскакова О.В., вирішено інші процесуальні питання, пов'язані з подальшим розглядом справи.

Згадана ухвала мотивована тим, що вимоги ініціюючого кредитора - Публічного акціонерного товариства (далі за текстом - ПАТ) "УКРСОЦБАНК" підтверджуються наявними матеріалами заяви та загальна сума підтверджених грошових вимог до боржника складає 260130174, 42 грн, що становить більше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати.

Господарський суд першої інстанції, дійшов висновку, що заявлені вимоги є безспірними та такими, що не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, в зв`язку з чим визнав наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою господарського суду першої інстанції, ПрАТ "ІСА Прайм Девелопментс" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.04.2016 у справі № 910/5482/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити в порушенні провадження у справі. Разом з апеляційною скаргою було заявлено клопотання про відновлення пропущених строків оскарження.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу ПрАТ "ІСА Прайм Девелопментс" зазначає, що вважає судове рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2016 № 910/5482/16, яке оформлено у вигляді ухвали, незаконним та необґрунтованим.

В підтвердження доводів апелянт посилається на частину 1 статті 1, абзац 2 частини 3 статті 10, абзац 8 частини 1 статті 14, абзац 2 частини 7 статті 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі за текстом - Закон про банкрутство), частину 1 статті 572, частину1 статті 575 Цивільного кодексу (далі за текстом - ЦК) України та частину 1 статті 4 Закону України «Про іпотеку».

Скаржник наголошує на тому, що місцевий господарський суд, в порушення процитованих норм права, порушив провадження про банкрутство за вимогами кредитора, які забезпечені заставою.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2016 вказану апеляційну скаргу у справі № 910/5482/16 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді: Верховця А.А., суддів: Остапенка О.М., Разіної Т.І.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.08.2016 вищевказаною колегією суддів поновлено ПрАТ "ІСА Прайм Девелопментс" строк апеляційного оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 28.04.2016 у справі № 910/5482/16, прийнято до провадження апеляційну скаргу ПрАТ "ІСА Прайм Девелопментс" та призначено розгляд апеляційної скарги на 23.08.2016 о 14:20.

19.08.2016 через відділ відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від представника ініціюючого кредитора ПАТ "УКРСОЦБАНК" Комлик І.С. надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу.

В судовому засіданні 23.08.2016 відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, оголошувалась перерва до 30.08.2016 - 14 год. 30 хв, для надання можливості реалізації процесуальних прав учасників провадження у справі, подання доказів і участі в їх дослідженні в судовому процесі.

30.08.2016 через відділ відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від представника апелянта ПрАТ "ІСА Прайм Девелопментс" Король Д.В. надійшли письмові заперечення на відзив ПАТ «УКРСОЦБОНК».

В судовому засіданні 30.08.2016 відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу (далі за текстом - ГПК) України в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, оголошувалась перерва до 06.09.2016 - 16 год. 00 хв., для надання можливості реалізації процесуальних прав учасників провадження у справі, подання доказів і участі в їх дослідженні в судовому процесі.

В судовому засіданні 06.09.2016 присутній представник апелянта - Король Д.В. підтримав позицію висловлену ним в попередніх судових засіданнях, просив скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.04.2016 у справі № 910/5482/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити в порушенні провадження у справі.

Представник ініціюючого кредитора - Комлик І.С. підтримав позицію висловлену ним в попередніх судових засіданнях, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.04.2016 у справі № 910/5482/16 без змін.

Арбітражний керуючий Баскаков О.В. при вирішенні даного питання поклався на розсуд колегії суддів.

По закінченні судового засідання, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону про банкрутство, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 106 вищевказаного кодексу передбачено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, вважає що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.03.2016 ПАТ "УКРСОЦБАНК" звернувся до місцевого господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство боржника, оскільки останній неспроможний сплатити борг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2016 прийнято заяву про порушення справи про банкрутство до розгляду та призначено підготовче засідання суду на 12.04.2016.

Як уже зазначалося вище, провадження у даній справі порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2016 в порядку ст.ст. 10, 16 Закону про банкрутство; визнано ПАТ "УКРСОЦБАНК" кредитором ПрАТ "ІСА Прайм Девелопментс" на суму 260130174, 42 грн, з яких: 13780,00 грн - вимоги першої черги, 227923687,63 грн - вимоги четвертої черги, а 32192706,79 грн - вимоги шостої черги, вирішено інші процесуальні питання, пов'язані з подальшим розглядом справи.

29.04.2016 на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України оприлюднено оголошення про порушення справи про банкрутство ПрАТ "ІСА Прайм Девелопментс".

За визначенням ст. 1 Закону про банкрутство кредитор - юридична або фізична особа, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Згідно ч. ст. 23 Закону про банкрутство конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що кредитор, за заявою якого порушено провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті.

Забезпечені кредитори зобов'язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону про банкрутство, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження. Ухвала є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 10 Закону про банкрутство, право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор. Справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції.

Згідно ч. 2 ст. 11 Закону про банкрутство, до заяви про порушення справи про банкрутство додаються, зокрема, докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави).

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження безспірності вимог, заявник послався на рішення Господарського суду м. Києва від 14.01.2013 у справі № 5011-35/15349-2012, наказ Господарського суду м. Києва від 17.04.2013 та постанову про відкриття виконавчого провадження від 29.04.2013.

Судова колегія звертає увагу, що за змістом мотивувальної частини постанови Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2013 у справі № 5011-35/15349-2012, якою залишено без змін рішення Господарського суду м. Києва від 14.01.2013 у справі № 5011-35/15349-2012, вбачається оцінка судом обставин того, що 28.04.2005 між ПАТ "Укрсоцбанк", як кредитором, та ПрАТ "Іса Прайм Девелопмент", як позичальником, був укладений Договір кредиту № 18/076-КР, за умовами якого кредитор зобов'язався надати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання у сумі 17 000000,00 доларів США, зі сплатою 12 процентів річних та комісій в розмірі та порядку, визначеними тарифами на послуги по наданню кредитів, які містяться в Додатку 1 до цього Договору, що є невід`ємною частиною цього Договору.

Згідно з п. 1.2. Договору кредиту кредит надається позичальнику на наступні цілі: придбання готельно-офісного комплексу з допоміжними спорудами, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, 42-44 літ. А, А', Б.

Додатковою угодою № 18/076-КР/2 від 09.06.2006 про внесення змін та доповнень до Договору кредиту сторони внесли зміни в п. 1.1. Договору кредиту, змінивши суму, яка надається відповідачеві в кредит, до 20000000,00 доларів США та розмір процентів за користування кредитом - 11%.

Цією ж Додатковою угодою було змінено п. 1.2. Договору кредиту та викладено його наступним чином: кредит надається позичальнику на наступні цілі: придбання готельно-офісного комплексу з допоміжними спорудами, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, 42-44, літ. А, А', Б, поповнення обігових коштів.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 12 вересня 2006 року між ПАТ (АКБ) «Укрсоцбанк» та Боржником було укладено Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гамаль І.М., зареєстрований в реєстрі за № 1492.

Відповідно до п.1.1. іпотечного договору ПАТ «Укрсоцбанк» передав в іпотеку Банку нерухоме майно, а саме: нежилу будівлю (Літера В), розташовану за адресою: м. Київ, вул. Миколи Грінченка, будинок 4.

У зв'язку з порушенням Боржником взятих на себе зобов'язань за Договором кредиту, ПАТ «Укрсоцбанк» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки та стягнення кредитної заборгованості.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.08.2012 у справі № 5011-57/8106-2012, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.10.2012 та постановою Вищого господарського суду України від 01.02.2013, задоволено позов ПАТ «Укрсоцбанк» до Боржника про визнання права власності на предмет іпотеки в рахунок часткового погашення заборгованості за Договір кредиту №18/076-КР розмірі 233436 000,00 грн.

Таким чином, зазначене рішення Господарського суду м. Києва від 21.08.2012 у справі № 5011-57/8106-2012 фактично припинило дію договору іпотеки, оскільки об`єкт іпотеки фактично перейшов у власність кредитора, як зазаначено вище - в рахунок погашення частини боргу.

Разом з тим, з матеріалів спарви вбачається та сторонами в судових засіданнях не заперечується, що між ПАТ «Укрсоцбанк» та Боржником було укладено також Додаткову угоди № 18/076-КР/6 від 07.05.2007 про внесення змін та доповнень до Договору кредиту у зв`язку із зміною умов кредитування за Договором кредиту сторони домовились змінити умови Договору кредиту та виклали цей Договір у новій редакції, назвавши його Договором про надання невідновлювальної кредитної лінії.

Згідно п. 1.1. Договору про надання невідновлювальної кредитної лінії № 18/076-КР в редакції Додаткової угоди № 18/076-КР/6 визначено, що надання кредиту буде здійснюватися в доларах США окремими частинами зі сплатою 11 процентів річних в доларах США та комісій, в розмірі та в порядку, визначеному тарифами на послуги по наданню кредитів, що містяться в Додатку № 1 до цього Договору, що є невід'ємною складовою частиною цього Договору, в межах максимального ліміту заборгованості до 40000000,00 доларів США на умовах, встановлених цим Договором та згідно графіку погашення основної заборгованості, вказаному в цьому пункті Договору, при цьому кінцевим терміном повернення заборгованості є 14.04.2011.

Пунктом 1.2. Договору про надання невідновлювальної кредитної лінії № 18/076-КР в редакції Додаткової угоди № 18/076-КР/6 зазначено, що кредит надається позичальнику (відповідачеві по справі) на наступні цілі: придбання готельно-офісного комплексу з допоміжними спорудами, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, 42-44, літ. А, А', Б, поповнення обігових коштів, в тому числі для фінансування закінчення будівництва бізнес-центру по вул. Жилянська, 48, 50а.

Додатковою угодою № 18/076-КР/7 від 16.05.2007 про внесення змін та доповнень до Договору про надання невідновлювальної кредитної лінії було змінено, зокрема, кінцевий термін повернення заборгованості на 14.04.2913, а також вказано, що кредит надається позичальнику на наступні цілі: придбання готельно-офісного комплексу з допоміжними спорудами, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, 42-44, літ. А, А', Б, поповнення обігових коштів.

Апеляційний суд враховує, що за названими вище правочинами, які укладались між сторонами у даній справі боржник не здійснював погашення заборгованості, що дало підставу банку знову звернутись до суду із позовом про стягнення заборгованості. У даному випадку, не розглядається будь-яке забезпечення, оскільки на на момент розгляду спарви № 5011-35/15349-2012 воно було відсутнє.

Крім того, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду у мотивувальній частині постанови від 08.04.2013 у справі № 5011-35/15349-2012 окремо відмітила, що на час розгляду даної справи відповідачем не було здійснено в повному обсязі погашення заборгованості ні в частині заборгованості за кредитом, ні в частині нарахованих процентів за користування кредитом, з огляду на що у нього перед позивачем рахується наступний борг: 212829598,13 грн - сума кредиту, 15026840,00 грн - сума відсотків за користування кредитом.

Судом апеляційної інстанції прийнято до уваги преюдиціальні факти встановлені господарськими судами, у судових актах зазначенихвище

Крім того з приводу доводів апелянта, колегія суддів Київського господарського суду вважає за необхідне відмітити, що у справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору.

Отже, за наявності належним чином оформлених первинних документів, що підтверджують грошові вимоги до боржника, обставини щодо недійсності, нікчемності правочинів (договорів), на яких ґрунтуються такі грошові вимоги, не підлягають дослідженню господарським судом у межах попереднього засідання у справі про банкрутство.

Такі обставини повинні бути предметом розгляду в окремому позовному провадженні, за результатами якого відповідне зобов'язання боржника може бути визнано припиненим, недійсним тощо. Тільки на підставі такого рішення юрисдикційного органу господарський суд у справі про банкрутство може зробити висновок щодо дійсності (недійсності) відповідного зобов'язання боржника.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України у справі № 5016/1284/2012 (5/45) від 29.10.2014, залишеною без змін постановою Верховного Суду України від 20.05.2015 та у постановах Вищого господарського суду України від 11.06.2014 у справі № 44/246-б, від 24.06.2015 у справі № 910/13006/14.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 16 Закону про банкрутство, перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.

У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи.

Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.

З урахуванням викладеного колегія суддів апеляційного суду, повною мірою погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо обґрунтованості порушення провадження у справі про банкрутство ПрАТ "ІСА Прайм Девелопментс" та зазначає про їх відповідність роз'ясненню судової практики згідно пункту 36 постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" № 15 від 18.12.2009, оскільки апеляційною інстанцією не виявлено безпідставності порушення провадження у справі про банкрутство, так як на етапі порушення провадження у справі та введення процедури розпорядження майном судами було прийнято як належний доказ безспірності вимог ініціюючого кредитора рішення Господарського суду м. Києва від 14.01.2013 у справі № 5011-35/15349-2012, згідно мотивувальної частини якого, суд дійшов висновку, що сума заборгованості відповідача перед банком зменшилась на 233436000,00 грн від 18.10.2012 на дату набрання рішення суду законної сили в зв`язку із задоволенням позовної заяви ПАТ "Укрсоцбанк" до ПрАТ "ІСА Прайм Девелопментс" про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок часткового погашення заборгованості відповідача перед позивачем в розмірі 233436000,00 грн за Договором кредиту № 18/076-КР від 28.04.2005.

Відтак, доводи скаржника про безпідставне порушення справи за заявою ініціюючого кредитора, чиї вимоги в цілому були забезпечені заставою майна боржника, спростовуються зазначеними вище судовими рішенням у позовному провадженні та у справі про банкрутство, які мають преюдиційний характер.

З огляду на зазначене, доводи апелянта у поданій ним скарзі про наявність відомостей у державному реєстрі іпотек та Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна про заставу майна боржника (відповідно до інформаційної довідки № 59072631 від 14.05.2016) є необґрунтованими. Оскільки, встановлені фактичні обставини безспірності вимог ініціюючого кредитора за судовим рішенням першої та апеляційної інтанції, що зазначались вище спростовують обставини наявності предмету застави на забезпечення таких вимог, чим одночасно спростовуються доводи скаржника про безпідставність порушення провадження у даній справі про банкрутство та введення процедури розпорядження майном.

Згідно з ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов правильного висновку про порушення провадження у справі про банкрутство ПрАТ "ІСА Прайм Девелопментс".

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали Господарського суду міста Києва від 28.04.2016 у справі № 910/5482/16 у повному обсязі, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування даної ухвали, судовою колегією не встановлено.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ПрАТ "ІСА Прайм Девелопментс" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.04.2016 у справі № 910/5482/16 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/5482/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя А.А. Верховець

Судді О.М. Остапенко

Т.І. Разіна