Постанова № 61224017, 08.09.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" вересня 2016 р. Справа№ 910/20183/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Гаврилюка О.М.

Рудченка С.Г.

секретар судового засідання - Пугачова А.С.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 08.09.2016 року по справі №910/20183/15 (в матеріалах справи).

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної акціонерної холдингової компанії "Артем"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.06.2016р.

у справі №910/20183/15 (суддя Марченко О.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В.

до Державної акціонерної холдингової компанії "Артем"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про стягнення 44 031 926, 20 грн.

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" Кадирова В.В. (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Державної акціонерної холдингової компанії "Артем" (далі - відповідачя) 1 554 941,65 доларів США заборгованості за кредитом, яка утворилася у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору кредитної лінії від 02.10.2013р. № НКЛ-2022958; 101 795,43 доларів США заборгованості за відсотками; 6 975 413,37 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту; 318 735,01 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків; 167 758,75 грн. штрафу.

В березні 2016 року позивач подав до Господарського суду міста Києва заяву про забезпечення позову, в якій просив суд накласти арешт на:

- кошти відповідача в межах суми позову, а саме 1 656 737,08 доларів США, що еквівалентно 36 570 019,07 грн. та 7 461 907,13 грн.;

- майно, що перебуває на праві власності відповідача, в межах суми позову - 1 656 737,08 доларів США, що еквівалентно 36 570 019,07 грн. та 7 461 907,13 грн., а саме: нежилі приміщення №81-82 (літ.А), загальна площа 494,4 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Ольжича, буд. 2/33; нежилий будинок - корпус 14 (літ. Б) загальною площею 4 853,60 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, буд. 2/10; нежилий будинок - корпус №35 (літ. В) загальною площею 8 309,60 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, буд. 2/10; нежилі приміщення №97, 98, 99 (в літ. А), загальною площею 1 035,30 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, буд. 17 А; нежиле приміщення №38 (в літ. А), загальною площею 237,70 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Татарська, буд. 2 А; нежилий будинок (корпус №63 А) - спортивний комплекс "Сокіл", загальною площею 2 789,40 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, буд. 4; нежилий будинок (літ. А), загальною площею 660,20 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Теліги Олени, буд. 53; дитячий спортивно-оздоровчий комплекс ім. Ю. Гагаріна, загальною площею 8 315,4 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Ломоносова 28; нежиле приміщення (в літ. Г), загальною площею 1 376,30 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, буд. 2/10; адміністративний будинок, загальною площею 123,7 кв.м., що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Львівська 24-Д; майновий комплекс, загальною площею 5 036,70 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Половецька, буд. 49; квартира, загальною площею 792,20 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Теліги Олени, буд. 45, кв. 5.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.06.2016р. у справі №910/20183/15 позов задоволено частково.

Стягнуто з Державної акціонерної холдингової компанії "Артем" на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" Кадирова В.В. 1 554 941,65 долар США заборгованості за кредитом; 101 795,43 доларів США заборгованості за відсотками; 6 975 413,37 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту; 254 888,49 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків і 167 758,75 грн. штрафу.

Стягнуто з Державної акціонерної холдингової компанії "Артем" в доход Державного бюджету України 72 972,37 грн. судового збору.

Відстрочено виконання даного судового рішення до 12.07.2017р.

Розстрочено виконання даного судового рішення в частині стягнення 6 975 413,37 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту; 254 888,49 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків, 167 758,75 грн. штрафу і 72 972,37 грн. судового збору на 3 місяці (до 12.09.2017р.) шляхом щомісячної сплати Державною акціонерною холдинговою компаніє "Артем" на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" Кадирова В.В. по 2 466 020,20 грн., а саме таким чином: до 12.07.2017 - 2 490 344,33 грн.; до 12.08.2017 - 2 490 344,33 грн.; до 12.09.2017 - 2 490 344,33 грн.

Розстрочено виконання даного судового рішення в частині стягнення 1 554 941,65 доларів США заборгованості за кредитом і 101 795,43 доларів США заборгованості за відсотками на 10 місяців (до 12.07.2018) шляхом щомісячної сплати Державною акціонерною холдинговою компаніє "Артем" на користь Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" Кадирова В.В. по 165 673,71 доларів США, а саме таким чином: до 12.10.2017 - 165 673,71 доларів США; до 12.11.2017 - 165 673,71 доларів США; до 12.12.2017 - 165 673,71 доларів США; до 12.01.2018 - 165 673,71 доларів США; до 12.02.2018 - 165 673,71 доларів США; до 12.03.2018 - 165 673,71 доларів США; до 12.04.2018 - 165 673,71 доларів США; до 12.05.2018 - 165 673,71 доларів США; до 12.06.2018 - 165 673,71 доларів США; до 12.07.2018 - 165 673,71 доларів США.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2016р. заяву Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" Кадирова В.В. про вжиття заходів до забезпечення позову у справі №910/20183/15 задоволено частково.

Вжито заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Державної акціонерної холдингової компанії "Артем" у сумі 1 656 737,08 доларів США, що станом на 27.07.2015р. відповідно до курсу Національно банку України еквівалентно 36 570 019,07 грн., що знаходяться на будь-якому рахунку названої компанії, виявленому державним виконавцем під час виконання даної ухвали.

У задоволенні решти вимог заяви Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Публічному акціонерному товаристві "Дельта Банк" Кадирова В.В. про вжиття заходів до забезпечення позову у справі №910/20183/15 відмовлено.

Суд першої інстанції при прийняті оскаржуваної ухвали в частині задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову виходив з того, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача є адекватним та співвідноситься з предметом і ціною позову, а тому зазначений захід спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 21.06.2016р., відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначену ухвалу суду скасувати в частині забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти останнього та відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову в цій частині; в іншій частині оскаржуваної ухвали суду першої інстанції залишити без змін.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на не повне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи; на невідповідність висновків, викладених в оскаржуваній ухвалі суду, обставинам справи; на порушення норм процесуального права.

Також, апелянт стверджує, що заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки та нерухоме майно відповідача позивачем жодним чином не обґрунтована, ґрунтується на припущеннях, не доведена ймовірність ускладнення виконання або невиконання судового рішення відповідачем у разі невжиття таких заходів, завдання шкоди позивачу тощо; накладення арешту на рахунки призведе до блокування господарської діяльності відповідача як державного підприємства, яке виконує три контракти державного оборонного замовлення від 30.12.2015р. №247/1/15/89 і №247/1/15/90 та від 09.03.2016р. №247/1/16/5, укладених з Міністерством оборони України, на виготовлення та поставку боєприпасів та спеціальної авіаційної техніки в 2016-2017 роках для забезпечення проведення антитерористичних операцій на сході України та посилення обороноздатності країни; виконання вказаних замовлень здійснюється за рахунок власних коштів підприємства, з наданням державних гарантій повернення таких коштів у майбутньому з Державного бюджету України, що унеможливлює їх використання крім цілей, які передбачені умовами зазначених державних контрактів; захід у вигляді накладення арешту на нерухоме майно, враховуючи мораторій на примусову реалізацію майна господарських товариств, у статутних капіталах яких частка держави становить не менше 25%, відповідно до Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна", не забезпечить фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; відповідачем не вчинялись та не вчиняються жодні дії з реорганізації, ліквідації юридичної особи або дії спрямовані на уникнення обов'язку щодо повернення коштів; за даними, які були надані в суді першої інстанції не існує жодного виконавчого провадження де б відповідач знаходився у якості боржника та мав би зобов'язання з виконання рішень про стягнення з нього грошових коштів.

Позивач та третя особа не скористалися своїм правом згідно ч. 1 ст. 96 ГПК України та не надали суду відзивів на апеляційну скаргу, що згідно ч. 2 ст. 96 ГПК не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи докази. Однак, позивач наданим йому процесуальним правом не скористався та в судове засідання повторно не з'явився, своїх повноважних представників не направив, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Вислухавши думку представників сторін та враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення позивача про дату, час та місце судового засідання з розгляду апеляційної скарги та те, що неявка зазначеного представника не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю останнього.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали суду, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Тобто, заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Згідно із п.1 ч.1 ст.67 ГПК України позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу.

У відповідності до п.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" № 16 від 26 грудня 2011 року особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" № 16 від 26 грудня 2011 року, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Проте, позивачем відповідно до вимог ст.ст.33, 34 ГПК України не надано належних та допустимих доказів того, що майно (в тому числі грошові суми), яке є у відповідача може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

В той же час, доводи позивача фактично ґрунтуються на припущеннях, що з активним проведенням господарської діяльності відповідачем існує висока вірогідність намагання останнього перерахувати грошові кошти на інші рахунки або використовувати їх в інших цілях, ніж виконання кредитних зобов'язань перед позивачем; необхідність арешту майна відповідача обумовлено можливою недостатністю коштів на рахунках відповідача.

Згідно з положеннями ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно із ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказів, які б спростовували вище встановлені обставини, сторонами не надано.

Таким чином, судова колегія прийшла до висновку, що в даному випадку відсутні достатні підстави вважати, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, а тому, заявлена позивачем заява про забезпечення позову є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.66, 67, 101-106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Державної акціонерної холдингової компанії "Артем" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.06.2016р. у справі №910/20183/15 задовольнити.

2.Ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.12.2006р. у справі №910/20183/15 щодо вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Державної акціонерної холдингової компанії "Артем" у сумі 1 656 737,08 доларів США, що станом на 27.07.2015р. відповідно до курсу Національно банку України еквівалентно 36 570 019,07 грн. скасувати.

3.В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Дельта Банк" Кадирова В.В. про вжиття заходів до забезпечення позову відмовити повністю.

4.В іншій частині ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.12.2006р. у справі №910/20183/15 залишити без змін.

5.Матеріали справи №910/20183/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.

Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді О.М. Гаврилюк

С.Г. Рудченко