Ухвала суду № 61223719, 09.09.2016, Донецький апеляційний господарський суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72

Е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

Про повернення апеляційної скарги

09.09.2016справа № 908/1891/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: суддіОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська гірничновидобувна компанія», м. Київна ухвалу господарського суду Запорізької області від19.08.2016 рокуу справі№908/1891/16 (суддя Черкаський В.І.)за заявою боржника проПублічного акціонерного товариства «Янцівський гранітний карєр», смт. Камяне Вільнянського району Запорізької області банкрутствоВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.08.2016 року у справі №908/1891/16 задоволено заяву Публічного акціонерного товариства Янцівський гранітний карєр від 19.07.2016 року; затверджено план досудової санації Публічного акціонерного товариства Янцівський гранітний карєр; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; зобовязано керівника Публічного акціонерного товариства Янцівський гранітний карєр директора ОСОБА_4 виконати план досудової санації Публічного акціонерного товариства Янцівський гранітний карєр; зобовязано директора боржника ОСОБА_4 надавати суду звіти про виконання умов плану досудової санації щоквартально; встановлено строк дії процедури досудової санації Публічного акціонерного товариства Янцівський гранітний карєр до порушення справи про банкрутство 1 рік; визначено кредиторські вимоги, на які розповсюджується мораторій на задоволення вимог кредиторів згідно переліку.

Не погодившись з прийнятою ухвалою господарського суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська гірничновидобувна компанія» звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 19.08.2016 року у справі №908/1891/16.

Дослідивши матеріали господарської справи та апеляційну скаргу з додатками колегія апеляційної інстанції встановила, що остання не відповідає вимогам розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Абзацом 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Відповідно до п. 2 ст. 97 Господарського процесуального Кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копій іншій стороні (сторонам).

В порушенні вищезазначеної норми Закону апелянтом не надані суду докази направлення апеляційної скарги та доданих до неї документів кредиторам та боржнику у справі. Не повідомлена сторона у справі належним чином, як учасник господарського процесу, позбавлена можливості володіти обєктивною інформацією стосовно руху господарського процесу. Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів не може вважати що апелянтом було надано доказ направлення апеляційної скарги іншим учасникам провадження у справі.

Крім того, в п. 2 Інформаційного листа ВГСУ від 12.11.2015 року № 01-06/2093/15 Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" (зі змінами та доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 22.05.2015 № 484-VIII) зазначено, що підпунктами 8-10 пункту 2 частини другої статті 4 Закону визначено перелік заяв у справі про банкрутство, за подання яких справляється судовий збір, а саме: заяви про затвердження плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство; заяви про порушення справи про банкрутство; заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом; заяви про визнання правочинів (договорів) недійсними та спростування майнових дій боржника в межах провадження у справі про банкрутство; заяви про розірвання мирової угоди, укладеної у справі про банкрутство, або визнання її недійсною. Ставки судового збору з апеляційних та касаційних скарг, що подаються на судові рішення, винесені у справі про банкрутство за наслідками розгляду вказаних заяв і скарг, встановлено підпунктами 4 і 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону, а саме: за подання апеляційних скарг - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви і скарги; за подання касаційних скарг - 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви і скарги.

Підпунктом 4 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір, встанолено ставки судового збору за подання апеляційної скарги на ухвали суду у справі про банкрутство, а саме 110% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Таким чином, звертаючись з апеляційною скаргою про скасування ухвали господарського суду Запорізької області від 19.08.2016 року у справі №908/1891/16 скаржником мав бути сплачений судовий збір у розмірі 3031,60 грн.

В порушення вимог ч. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська гірничновидобувна компанія» не додано жодних доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Поряд з викладеним, відповідно до ч. 1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом, а на ухвалу місцевого господарського суду подається протягом пяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодесу України.

Господарський процесуальний кодекс України не містить положень щодо іншого порядку обчислення процесуального строку на звернення з апеляційною скаргою, ніж передбачені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, а надає лише право на відновлення такого строку за клопотанням скаржника.

Як встановлено апеляційним господарським судом останнім днем оскарження ухвали господарського суду Запорізької області від 19.08.2016 року, з урахуванням того, що 24.08.2016 року був вихідним днем, є 25.08.2016 року. З штрих-кодового ідентифікатору на поштовому конверті, в якому було відправлено апеляційну скаргу, вбачається виконані поштові операції за №0407128420447, а саме відправлення поштового конверту 29.08.2016 року.

Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська гірничновидобувна компанія» подана 29.08.2016 року без клопотання про відновлення пропущеного строку.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Апеляційний суд звертає увагу заявника на те, що статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист, апеляційне та касаційне оскарження. Пункт 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Згідно ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Виходячи із змісту вказаної статті, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Отже, відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку та наявності обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання скарги протягом законодавчо встановленого терміну.

Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити розяснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

З огляду на викладене, апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду як така, що оформлена з порушенням норм процесуального права, в зв'язку з чим підлягає поверненню скаржнику.

Разом з тим, колегія суддів наголошує, що за приписами абз. 4 статті 97 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, сторона має право повторно подати апеляційну скаргу з додержанням стислих строків для виправлення, а також враховуючи вимоги статті 53 зазначеного Кодексу.

На підставі викладеного, керуючись п. 2, 3, 4 ч. 1, 97 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська гірничновидобувна компанія», м. Київ, на ухвалу господарського суду Запорізької області від 19.08.2016 року у справі №908/1891/16 повернути заявнику.

Справу №908/1891/16 повернути господарському суду Запорізької області.

Додаток (на адресу скаржника): апеляційна скарга №29/08 від 29.08.2016р. на 3 арк., додані до неї документи на 8 арк. та поштовий конверт.

Головуючий Н.О. Мартюхіна

Судді Н.М. Дучал

ОСОБА_3