Рішення № 61223560, 06.09.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" вересня 2016 р. Справа № 911/2234/16

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного підприємства “Автомагістраль”, Київська обл., с. Синяк

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “ЮВК”, Київська обл., с. Петрівське

про стягнення 18 912,43 гривень

за участю представників:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

14.07.2016 Приватне підприємство “Автомагістраль” (далі – ПП “Автомагістраль”/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “ЮВК” (далі – ТОВ “Будівельна компанія “ЮВК”) про стягнення 18 912,43 гривень, з яких: 14 598,02 грн заборгованості за договором на виконання робіт з благоустрою території в с. Нові Петрівці, Вишгородського району, Київської області №15/09-15 від 15.09.2015, а також 3 162, 77 грн пені, 290,36 грн 3% річних та 861,28 грн інфляційних втрат.

Відповідач не скористався наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України правом та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.07.2016 порушено провадження у справі №911/2234/16, розгляд справи призначено на 25.07.2016.

Ухвалами господарського суду Київської області від 25.07.2016 та 30.08.2016 розгляд даної справи відкладався на 30.08.2016 та 06.09.2016 відповідно.

У судові засідання 25.07.2016, 30.08.2016 та 06.09.2016 представник відповідача не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, хоча про розгляд спору у даній справі Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “ЮВК” було повідомлене належним чином, про що свідчить наявні в матеріалах справи відомості з офіційного веб-сайту УДППЗ Укрпошта за відстеженням пересилання поштового відправлення за №0103255671700.

Водночас, 06.09.2016 через канцелярію господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

15.09.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “ЮВК” (далі-замовник) та Приватним підприємством “Автомагістраль” (далі-підрядник) було укладено договір на виконання робіт з благоустрою території в с. Нові Петрівці, Вишгородського району, Київської області №15/09-15 (далі-договір підряду), відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідн до умов договору та діючих нормативних документів виконання робіт з благоустрою території с. Нові Петрівці, Вишгородського району, Київської області.

Відповідно до пп. 2.1., 2.2., 2.3. та 10.1. договору підряду договірна ціна робіт, що доручені підряднику, динамічна і складає 376 684,96 грн в тому числі ПДВ 62 780,83 грн.

Вартість робіт визначається, як фактична вартість виконаних і прийнятих замовником робіт.

Перегляд вартості робіт обґрунтовується розрахунками і оформляється сторонами шляхом укладення додаткових угод.

Це договір набирає чинності з дати підписання його сторонами і діє до 31.12.2015.

07.10.2015 сторонами було укладено додаткову угоду №1 до договору на виконання робіт з благоустрою території в с. Нові Петрівці, Вишгородського району, Київської області №15/09-15 від 15.09.2015, за умовами якої сторони погодили, що у зв’язку із збільшенням обсягів робіт п. 2.1. договору викласти в наступній редакції: «Договірна ціна робіт, що дорученні підряднику динамічна і складає 428 830,50 грн, в тому числі ПДВ 71 471,75 грн».

Судом встановлено, що позивач свої обов’язки за договором виконав належним чином, виконавши у жовтні 2015 року будівельні роботи з благоустрою території с. Нові Петрівці, Вишгородського району, Київської області вартістю 428 830,50 грн, що підтверджується наданими суду копіями акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2015 року форми КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3, скріпленими підписами та відбитками печаток сторін.

Про належне виконання позивачем своїх зобов’язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення підрядником (позивачем) умов договору.

Натомість відповідач свої договірні зобов’язання в частині оплати вартості виконаних позивачем робіт виконав неналежним чином, оплативши вартість робіт у розмірі 424 232,48 грн, у той час як решту вартості виконаних позивачем робіт відповідач не сплатив, внаслідок чого за останнім утворилось 14 598,02 грн заборгованості.

В підтвердження вищезазначених обставин позивачем надано суду копії виписок з банківського рахунку.

Таким чином, посилаючись на те, що відповідач остаточні розрахунки за договором не провів, позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 14 598,02 грн основної заборгованості.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд, у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши повно і всебічно матеріали справи та подані докази, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з нижченаведеного.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. ч. 1, 2 ст. 317 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду.

Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 837, ч. 1 ст. 853, ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Відповідно до п. 5.2. договору остаточний розрахунок замовник здійснює на протязі 14 календарних днів після закінчення виконаних робіт.

З наданих позивачем письмових пояснень та умов укладеного між сторонами договору слідує, що акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2015 року форми КБ-2в та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 були підписані за результатами фактично виконаних робіт у жовтні 2015 року, а тому датою закінчення виконання робіт є останній день відповідного місяця, тобто 31.10.2015.

З огляду наведеного, підписання відповідачем акта приймання виконаних будівельних робіт та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати у жовтні 2015 року без будь-яких заперечень щодо обсягу та якості виконаних робіт свідчить про прийняття замовником таких робіт та породжує для ТОВ “Будівельна компанія “ЮВК” обов’язок по їх оплаті у повному обсязі, відповідно до у мов договору підряду, до 14.11.2015 включно.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

Таким чином, беручи до уваги наведені нормативні приписи, оскільки відповідач свої грошові зобов’язання за договором підряду не виконав, а також те, що розмір заявленої до стягнення заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та є арифметично вірним, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 14 598,02 грн основної заборгованості підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов’язку за договором в частині своєчасної оплати вартості виконаних робіт, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 162,77 грн пені, нарахованої на 14 598,02 грн заборгованості за період з 15.11.2015 по 15.05.2016.

Приписами ст. 230 ГК України встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання, він зобов’язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Відповідно до п. 7.4. договору підряду при прострочені платежу і остаточного розрахунку за виконані роботи замовник сплачує підряднику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення суми заборгованості за кожен день прострочення.

Оскільки арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом в межах вказаного позивачем періоду, становить 3 157,74 грн, вимога позивача про стягнення з відповідача 3 162,77 грн пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 3 157,74 грн.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх грошових зобов’язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 290,36 грн 3% річних та 861,28 грн інфляційних втрат, нарахованих на 14 598,02 грн заборгованості за період з 15.11.2015 по 13.07.2016.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що розмір заявлених до стягнення 3% річних, обрахованих судом за вказаний позивачем період, є арифметично вірним, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача 290,36 грн 3% річних, відтак задоволення означеної вимоги.

Водночас, оскільки арифметично вірний розмір заявлених до стягнення інфляційних втрат, обрахований судом за вказаний позивачем період, становить 1 138,20 грн грн, а суд при прийнятті рішення не може виходити за межі позовних вимог, заявлена позивачем вимоги про стягнення з відповідача 861,28 грн інфляційних втрат є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 44, 49, 59, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 837, 853, 882 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 317, 230 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Будівельна компанія “ЮВК” (08141, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петрівське, вул. Боярська, 13, ідентифікаційний код 38467315) на користь Приватного підприємства “Автомагістраль” (07351, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Синяк, вул. Київська 68, ідентифікаційний код 31481658) 14 598 (чотирнадцять тисяч п’ятсот дев’яносто вісім) грн 02 коп. основної заборгованості, 3 157 (три тисячі сто п’ятдесят сім) грн 74 коп. пені, 290 (двісті дев’яносто) грн 36 коп. 3% річних, 861 (вісімсот шістдесят одну) грн 28 коп. інфляційних втрат та 1 377 (одну тисячу триста сімдесят сім) грн 63 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 09.09.2016.

Суддя В.А. Ярема