Рішення № 61223559, 05.09.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"05" вересня 2016 р. Справа № 911/2135/16

за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08307, Київська обл., місто Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль»)

до Приватного підприємства «ТМД Сервіс» (08320, Київська обл., Бориспільський район, село Мала Олександрівка, вулиця Центральна, будинок 55)

про стягнення 6367,03 грн.

суддя Н.Г. Шевчук

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 (довіреність №01-22/7-93 від 02.02.2016);

від відповідача - не зявився.

Суть спору: Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» звернувся з позовом до Приватного підприємства «ТМД Сервіс», в якому з урахуванням заяви №35-22/1-378 від 04.08.2016 просить стягнути з відповідача заборгованість по договору оренди №92.1.2-14/24-32 від 04.04.2011 за період з січня по червень 2016 року у сумі 17449,08грн та нараховані за прострочення платежів станом на 05.08.2016 пеню у сумі 1685,78грн, 3% річних у сумі 138,87грн і інфляційні у сумі 227,61грн (арк. с. 3-7, 43-46).

Відповідач, який належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення судових засідань, у засідання не зявився, відзив на позов не надав.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, заслухавши пояснення представника позивача суд

В С Т А Н О В И В :

Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (орендодавець) і Приватним підприємством «ТМД Сервіс» (орендар) був укладений договір №02.1.2-14/24-32 від 04.04.2011 оренди окремого індивідуально визначеного майна, відповідно до якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування (оренду) індивідуально визначене майно у кількості 53 одиниць для надання послуг паркування клієнтам Міжнародного аеропорту «Бориспіль» (далі Договір) (арк. с. 12-20).

Вказане у Договорі майно передане по акту приймання-передачі орендованого майна від 04.04.2011.

Майно вважається повернутим орендодавцю з моменту оформлення сторонами належним чином відповідного акту передачі-приймання майна (пункт 2.5).

Оплата за користування майном здійснюється орендарем починаючи з дати підписання відповідного акту передачі-приймання майна, підписаного сторонами (пункт 3.1).

Орендна плата визначена за результатами конкурсу за базовий місяць розрахунку орендної плати без врахування ПДВ становить 13000грн. Орендна плата за перший місяць фактичного користування майном визначається шляхом корегування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Якщо індекс інфляції за поточний місяць складає менше 100%, то орендна плата визначається на рівні орендної плати за попередній місяць. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством (пункти 3.2- 3.5).

Сторонами у Розрахунку плати за базовий місяць оренди, який є невідємною частиною Договору, визначена орендна плата за базовий місяць оренди (без ПДВ) по кожному інвентарному обєкту (арк. с. 17-18).

Пунктом 3.7 Договору встановлено, що орендодавець щомісячно виставляє орендарю рахунок за оренду майна за звітний місяць та акт приймання-здачі виконаних послуг. Орендар з 10 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержує в бухгалтерії Орендодавця рахунок та акт приймання-здачі виконаних послуг. Сплата рахунку здійснюється орендарем до 15 числа того ж місяця. Підписаний акт приймання-здачі виконаних послуг орендар зобовязаний повернути в бухгалтерію орендодавця протягом 5-ти днів з дати його отримання. Якщо протягом 5-ти днів акт не буде повернутий орендодавцю, він вважається підписаним сторонами.

При розірванні Договору оплата за оренду майна здійснюється до фактичного повернення орендарем майна, що має бути підтверджене актом передачі-приймання майна, належним чином оформленого сторонами (пункт 3.8).

Пунктом 3.9 Договору передбачено, що у разі прострочення орендарем оплати, визначеної договором, орендарю нараховується пеня від суми заборгованості за кожну добу затримки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Згідно пунктів 14.1, 14.2 Договір діє з дати підписання акту передачі-приймання орендованого майна і укладений строком на 1 рік. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору після закінчення строку його дії протягом одного місяця Договір може бути продовженим на кожний наступний рік на тих самих умовах при умові погодження з уповноваженим органом управління. У випадку заяви однієї з сторін про припинення дії Договору він вважається припиненим з дня, наступного за тим, коли друга сторона отримала таку заяву або з дати, зазначеної у заяві.

Докази припинення Договору відсутні, а тому він є діючим на теперішній час.

Відповідно до акту передачі-приймання орендованого майна від 31.12.2013 орендар передав (повернув), а орендодавець прийняв частину переданого по цьому Договору майна, а саме: інвентарні номери 54602, 54270, 47567, 47568, 47569 (арк. с. 21).

Таким чином, у відповідача після 31.12.2013 залишилось у користуванні майно під інвентарними номерами 47563, 54415, 54416, 47566, 54603, 54269.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно піддягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань. Боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до пункту 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконане.

Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі за січень-червень 2016 року у сумі 17449,08грн.

В підтвердження виконання орендодавцем своїх зобовязань перед орендарем позивачем надані акти приймання-здачі виконаних послуг від 31.01.2016, 29.02.2016, 31.03.2016, 30.04.2016, 31.05.2016, 30.06.2016, та рахунки-фактури №216/5 від 31.01.2016, №216/18 від 29.02.2016, №216/29 від 31.03.2016, №216/38 від 30.04.2016, №216/49 від 31.05.2016, №216/65 від 30.06.2016, а також докази їх направлення відповідачу (арк. с. 25-29, 51-60).

Зазначені акти відповідачем не підписані, проте відповідно до умов пункту 3.8 Договору вони вважаються підписаними, а тому підлягали оплаті до 15 числа місяця, наступного за звітним.

Докази оплати відповідачем вказаних рахунків відсутні, а тому позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі у сумі 17449,08грн обґрунтована і підлягає задоволенню.

Оскільки відповідно до пункту 3.8 Договору орендна плата повинна бути внесена орендарем до 15 числа місяця, наступного за звітним, про що також вказано в кожному із зазначених рахунків, то у звязку з несплатою рахунків починаючи з 15 числа відповідного місяця місячні платежі є простроченими.

За таких обставин позивачем правомірно заявлені вимоги про стягнення пені, 3% річних і інфляційних.

Наданий позивачем розрахунок пені і 3% річних відповідає вимогам діючого законодавства, а тому вимоги про стягнення пені у сумі 1685,78грн, 3% річних у сумі 138,87грн суд вважає обгрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Перевіривши виконаний позивачем розрахунок інфляційних суд встановив, що розрахунок інфляційних за прострочення оплати рахунків-фактур №216/5 від 31.01.2016 і №216/16 від 29.02.2016 виконані невірно.

За розрахунком суду сума інфляційних, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 221,56грн, а саме:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за періодІнфляційне збільшення суми боргуСума боргу з врахуванням індексу інфляції16.02.2016 - 05.08.20162908.181.043125.803033.9816.03.2016 - 05.08.20162908.181.03395.763003.94

Зважаючи на викладене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судовий збір покладається на відповідача у сумі 1378,00грн.

Керуючись статтями, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «ТМД Сервіс» (код 35126045) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (код 20572069) 19495,29грн (девятнадцять тисяч чотириста девяносто пять грн.. 29коп), з яких: заборгованість у сумі 17449,08грн, пеня у сумі 1685,78грн, 3% річних у сумі 138,87грн і інфляційні у сумі 221,56грн; судовий збір у сумі 1378,00грн (одна тисяча триста сімдесят вісім грн.).

3. В іншій частині вимог у позові відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.Г. Шевчук