Постанова № 61222627, 30.08.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2016 року 810/915/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електрум ЛТД» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області про визнання протиправними дій та скасування рішення,

встановив:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю “Електрум ЛТД” з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області, в якому просить: визнати протиправними дії відповідача по складанню Акту перевірки від 04.12.2015 та Протоколу про виявлене порушення від 31.12.2015; визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області про накладення штрафних санкцій № 2 від 14 січня 2016 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами проведеної відповідачем перевірки характеристик продукції позивача виявлено порушення норм технічних регламентів, що призвело до накладення штрафних санкцій на позивача. Позивач не погоджується з висновками перевірки та накладеним штрафом, оскільки вважає, що його продукція відповідала встановленим нормативам для продукції, виробником якої він є.

Представник позивача прибув в судове засідання, позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання не прибув, письмових заперечень проти позову не надав.

Відповідно до поштового повідомлення про вручення, конверти з ухвалою про відкриття провадження та повістками повертався із зазначеною причиною "вибули".

Відповідно до ст. 33 КАС України, судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Отже, оскільки конверти надсилались на адресу відповідача, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відомості про зміну адреси чи про ліквідацію відповідача відсутні, тому суд вважає, що судовий виклик ним здійснений належним чином.

Відповідно до положень ч.4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Згідно ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Електрум ЛТД” зареєстровано як юридичну особу 25.12.2006 року.

На підставі наказу від 25.11.2015 року № 174, 04 грудня 2015 року відповідачем проведено позапланову невиїзну перевірку підприємства позивача на підставі приписів п.4 ч.1 ст. 11 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” та ст. 11 Закону України “Про загальну безпечність нехарчової продукції”. За результатами перевірки складено акт характеристик продукції № 0012.

Предметом вказаної перевірки слугувала освітлювальна апаратура, а саме – лампа розжарювання 40W, 390LM, E14, арт. AIW-0050, ТМ “ELEKTRUM”.

За результатами проведеної перевірки виявлено наступні порушення: введення в обіг продукції “лампа розжарювання 40W, 390LM, E14, арт. AIW-0050, ТМ “ELEKTRUM”, яка не відповідає встановленим вимогам, а саме: неналежно застосовано Національний знак відповідності, що підтверджується матеріалами перевірки характеристик продукції у розповсюджувача (акт перевірки характеристик продукції від 17.09.2015 №019 складений Держспоживінспекцією Харківської області), чим порушено вимоги п.14 Технічного регламенту етикетування ламп побутового використання стосовно ефективності споживання електроенергії, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2008 №1144.

31 грудня 2015 року відповідачем складено протокол №0008 про виявлене порушення вимог статті 44 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” та статті 15 Закону України “Про загальну безпечність нехарчової продукції”.

Даним протоколом встановлено факт порушення, що полягає у введенні продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, чим порушено п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції”.

На підставі акту перевірки та Протоколу, 14 січня 2016 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Київській області винесено Постанову про накладення штрафних санкцій №2, якою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Електрум ЛТД” застосовано санкції у вигляді накладення штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн.

Позивач не погоджуючись з прийнятими відповідачем рішеннями та діями звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним рішенням та діям, суд виходив з наступного.

Нормативно-правовим актом, який встановлює правові та організаційні засади здійснення державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції, є Закон України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” ринковий нагляд здійснюється органами ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності. Органи ринкового нагляду становлять єдину систему.

Приписами ст. 23 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” встановлено, що органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.

Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові – у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною. У разі потреби органи ринкового нагляду для перевірки характеристик продукції можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки.

Під час невиїзної перевірки характеристик продукції у випадках, передбачених цим Законом, перевірці підлягають такі документи (їх копії) та інформація: 1) декларація про відповідність; 2) супровідна документація, що додається до відповідної продукції (включаючи інструкцію щодо користування продукцією); 3) загальний опис продукції та схема (креслення) конструкції виробу, а також повний склад технічної документації на відповідну продукцію, передбачений технічним регламентом; 4) документи щодо системи якості чи системи управління якістю; 5) висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції, відібраних (узятих) у межах здійснення ринкового нагляду і контролю продукції; 6) документи, що дають змогу відстежити походження відповідної продукції та її подальший обіг (договори, товарно-супровідна документація тощо); 7) документи і матеріали щодо стану виконання суб'єктом господарювання рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, у тому числі в межах моніторингу дій суб'єктів господарювання, що вживаються ними для вилучення відповідної продукції з обігу та/або її відкликання; 8) повідомлення та інша інформація, надана суб'єктами господарювання, органами доходів і зборів, органами з оцінки відповідності згідно з положеннями цього Закону та Закону України “Про загальну безпечність нехарчової продукції”; 9) інші документи та матеріали, звернення, одержані органами ринкового нагляду відповідно до положень цього Закону та Закону України “Про загальну безпечність нехарчової продукції”.

Згідно змісту постанови від 14.12.2016 №2 та акту від 04.12.2015 №0012 вбачається, що ТОВ “Електрум ЛТД” є особою, що вводить в обіг продукцію, яка не відповідає встановленим вимогам, а саме: на продукції відсутній Національний знак відповідності, що передбачена відповідальність згідно з п. 2 ч. 2 ст. 44 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції”

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 44 вказаного вище закону, до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення Національного знака відповідності на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, – у розмірі від п’ятисот до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, – у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно положень ч. 2 ст. Закону України “Про держаний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” терміни, зокрема “введення в обіг” вживаються у значеннях, визначених Законом України “Про загальну безпечність нехарчової продукції”.

Згідно ч.1 ст. 1 Закону України “Про загальну безпечність нехарчової продукції” введення продукції в обіг – перше надання продукції на ринку України.

Положення Закону України “Про держаний нагляд і контроль нехарчової продукції” у разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб’єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб’єкту господарювання цю продукцію.

Відповідно до п.14 технічного регламенту етикетування ламп побутового використання стосовно ефективності споживання електроенергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2008 №1144, передбачено, виробник наносить на кожну етикетку в передбаченому місці національний знак відповідності. Відповідність ламп вимогам цього Технічного регламенту має бути підтверджено декларацією про відповідність, складеною виробником або його уповноваженим представником за формою згідно з додатком 2.

Норма п.7 Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою КМУ від 29.10.2009 №1149, перед введенням в обіг на електрообладнання повинен бути нанесений національний знак відповідності, який підтверджує відповідність електрообладнання вимогам цього Технічного регламенту, включаючи виконання процедури оцінки відповідності (внутрішній контроль виробництва) згідно з додатком 3 до цього Технічного регламенту.

Як вже зазначено судом, положення ст. 23 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” передбачають перелік документів, який підлягає перевірці для встановленення факту порушення особою технічних регламентів, зокрема такими документами є: декларація про відповідність, висновки експертиз та протоколи випробувань зразків відповідної продукції.

З акту перевірки від 04.12.2015 суд не може встановити того факту, що у позивача витребовувались документи, передбачені статтею 23 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції”.

Крім того, з матеріалів справи не вбачається та відповідачем не надано належних доказів того, що позивач є особою, яка ввела в обіг продукцію, що вказана в акті від 04.12.2015 №0012.

Положеннями ч.1 ст. 29 Закону України “Про технічні регламенти та оцінку відповідності” від 15.01.2015 встановлено, що у випадках, визначених у технічних регламентах, які передбачають застосування процедур оцінки відповідності на продукцію та/або на інші об’єкти, що визначені такими технічними регламентами (табличку з технічними даними, пакування, супровідні документи тощо), повинен наноситися знак відповідності технічним регламентам.

Нанесенням знака відповідності технічним регламентам на продукцію вважається також нанесення цього знака на будь-який інший, ніж сама продукція об’єкт, який визначений у відповідному технічному регламенті.

Так, судом встановлено, що продукція, яка перевірялась, була забезпечена національним знаком відповідності та містилась на упаковках ламп.

Правила статті 30 вказаного закону передбачають, що знак відповідності технічним регламентам повинен наноситися лише виробником.

На підставі вказаної вище норми закону, відповідач не надав суду доказів які б підтверджували, що позивач є виробником продукції яка підлягала перевірці чи уповноваженим представником виробника такої продукції, а також доказів тих обставин, що відповідач керуючись положеннями ст. 23 Закону України “Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції” вимагав у позивача необхідні для перевірки документи.

Крім того, з наданої позивачем декларації про відповідність Технічному регламенту низьковольтного обладнання за реєстраційним номером UA.023.D.00169-14, вбачається, що продукція яка підлягала перевірці має всі ознаки відповідності державним стандартам та вимогам.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави для винесення оскаржуваної постанови № 2 про накладення штрафних санкцій, а отже позовні вимоги в частині визнання протиправною та скасування постанови є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимог про визнання протиправними дій відповідача по складанню Акту перевірки від 04.12.2015 та Протоколу від 31.12.2015, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення перевірки і є носієм доказової інформації про виявлені порушення (або їх відсутність) вимог чинного законодавства зазначеними суб'єктами.

Отже, право на складання акту перевірки та протоколів виникає у перевіряючого органу за наслідками її проведення, з урахуванням тих фактичних обставин, які встановлені в результаті проведення перевірки. При цьому неправомірність дій посадових осіб щодо складання акту перевірки може бути обумовлена або відсутністю самого факту проведення перевірки, за наслідками якої складено акт, або наявністю порушень процедури його складання. Таким чином, дії відповідача, пов'язані зі складанням самого акту перевірки не можуть бути визнані протиправними, оскільки це технічні дії, направлені на складання службового документа та відображення в ньому фактичних даних встановлених в ході такої перевірки, і такі дії окремо не можуть порушувати права позивача у сфері публічно-правових відносин.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо складання відповідного акту за результатами перевірки є законними, а тому в цій частині позовних вимог позов не підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 94, 128, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області про накладення штрафних санкцій від 14 січня 2016 року №2.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Електрум ЛТД" (ідентифікаційний код 34446878) судові витрати у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень – Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області (ідентифікаційний код 37994373).

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Василенко Г.Ю.