Постанова № 61222497, 06.09.2016, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 вересня 2016 року м.Житомир справа № 806/1379/16

категорія 12.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гуріна Д.М., суддів Нагірняка М.Ф., Семенюка М.М.,

секретар судового засідання Коваль О.В.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1,

представника УМВС України у Житомирській області, ГУ НП в Житомирській області Зотова А.О.,

представники відповідача та третьої особи - Національної поліції України у судове засідання не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Міністерства внутрішніх справ України, треті особи: Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, Головне управління Національної поліції в Житомирській області, Національна поліція України, про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії

встановив:

27 липня 2016 року до Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_2 із позовом до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа - Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалами судді Житомирського окружного адміністративного суду 1 серпня 2016 року відкрито провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду.

У позовній заяві ОСОБА_2 вказав, що він проходив службу в органах внутрішніх справ у період з 19 травня 2008 року до 6 листопада 2015 року. Наказом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області від 5 листопада 2015 року №324 о/с з 6 листопада 2015 року ОСОБА_2 було звільнено з органів внутрішніх справ. Наказом Головного управління Національної поліції в Житомирській області №11 о/с від 7 листопада 2015 року ОСОБА_2 прийнято на службу до Національної поліції. Свідоцтвом про хворобу ВЛК ДУ «ТМО МВС України по Житомирській області» №41/35 від 11 квітня 2016 року встановлено, що наявне у ОСОБА_2 захворювання, пов'язане із проходженням служби в органах внутрішніх справ. Актом огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА №514337 від 25 квітня 2016 року за результатом первинного огляду з 25 квітня 2016 року ОСОБА_2 встановлено третю групу інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Наказом Головного управління Національної поліції в Житомирській області №70 о/с від 25 квітня 2016 року ОСОБА_2 був звільнений з Національної поліції. У подальшому він звернувся до голови ліквідаційної комісії УМВС України в Житомирській області з метою отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, однак 3 червня 2016 року листом УМВС України в Житомирській області йому було повідомлено, що матеріали щодо призначення йому та виплати одноразової грошової допомоги повернуті без розгляду. Зважаючи на те, що частиною 6 статті 23 Закону України "Про міліцію» та Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності працівника міліції», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850 (дата набрання чинності 31 жовтня 2015 року), йому гарантовано право на отримання одноразової грошової допомоги, вважає повернення матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги неправомірним. Просить визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення без розгляду матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України розглянути матеріали про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності працівника міліції», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850 з прийняттям відповідного рішення.

Під час судового розгляду до участі у справі було залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Національної поліції в Житомирській області, Національну поліцію України (а.с.47).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Пояснив, що відповідно до Закону України "Про міліцію" та Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності працівника міліції», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850, позивач має право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, з огляду на що вважає дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення матеріалів про призначення та виплату позивачу одноразової грошової допомоги без розгляду протиправними та необґрунтованими.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (а.с.69). 15 серпня 2016 року надіслав до суду заперечення проти адміністративного позову (а.с.23-26). У запереченнях просив у задоволенні позовних вимог відмовити. У запереченнях вказав, що ОСОБА_2 з 6 листопада 2015 року був звільнений з органів внутрішніх справ за пунктом 64 «з» (у зв'язку із переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації) та з 7 листопада 2015 року проходив службу в органах Національної поліції у статусі поліцейського. З огляду на вказане представник відповідача вважає, що Міністерство внутрішніх справ України не має повноважень приймати рішення по призначенню поліцейському одноразової грошової допомоги. Крім того зазначив, що фінансування виплати одноразової грошової допомоги працівникам міліції забезпечується через Національну поліцію за рахунок видатків, затверджених для Національної поліції України.

Представник третіх осіб - Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області, Головного управління Національної поліції в Житомирській області у судовому засіданні проти позову заперечував та просив у задоволенні позову відмовити з підстав, що викладені у письмових поясненнях на адміністративний позов (а.с.77-81). У поясненнях зазначив про те, що позивач з органів внутрішніх справ був звільнений 6 листопада 2015 року, проходив службу в органах внутрішніх справ близько 13 років, захворювання мали місце саме під час проходження служби в органах внутрішніх справ (міліції) з 2013 року, 7 листопада 2015 року був прийнятий на службу у новостворений орган поліції (який не є правонаступником міліції), де прослужив майже 6 місяців, свідоцтво ВЛК про хворобу, яке пов'язало захворювання з проходженням служби в ОВС (міліції), висновок обласного МСЕК №2 від 25 квітня 2016 року, яким позивачу встановлена третя група інвалідності з 24 травня 2016 року, пов'язаного із захворюваннями з проходженням служби в органах внутрішніх справ (міліції), а тому на думку Головного управління Національної поліції в Житомирській одноразова грошова допомога має виплачуватися у відповідності до Порядку та умов передбачених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850.

Представник третьої особи - Національної поліції України у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив, про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (а.с.68).

Суд, заслухавши пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, з'ясувавши обставини у справі та перевіривши їх доказами, приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 проходив службу в органах внутрішніх справ з 19 травня 2008 року до 6 листопада 2015 року (а.с.16-17).

Наказом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області від 5 листопада 2015 року №324 о/с з 6 листопада 2015 року ОСОБА_2 було звільнено з органів внутрішніх справ.

Наказом Головного управління Національної поліції в Житомирській області №11 о/с від 7 листопада 2015 року ОСОБА_2 прийнято на службу до Національної поліції.

Свідоцтвом про хворобу ВЛК ДУ «ТМО МВС України по Житомирській області» №41/35 від 11 квітня 2016 року встановлено у ОСОБА_2 наявність захворювання, що пов'язане із проходженням служби в органах внутрішніх справ (а.с.10).

Актом огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА №514337 від 25 квітня 2016 року за результатом первинного огляду з 25 квітня 2016 року ОСОБА_2 встановлено третю групу інвалідності внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ (а.с.9).

Рішенням комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій працівників органів внутрішніх справ України від 9 липня 2015 року №12/І/VI/78 (а.с.11).

Згідно з довідкою Житомирського обласного МСЕК №2 серія 12 ААА від 25 квітня 2016 року №015252 25 квітня 2016 року Житомирською обласною медико-соціальною експертною комісією №2 ОСОБА_2 встановлено 3 групу інвалідності, з 24 квітня 2016 року, яка настала внаслідок захворювання пов'язаного із проходженням служби в органах внутрішніх справ (а.с.44, 15).

Наказом Головного управління Національної поліції в Житомирській області №70 о/с від 25 квітня 2016 року капітан міліції ОСОБА_2, старший інспектор-чергового Ємільчинського відділення поліції Новоград-Волинського відділу поліції ГУ Національної поліції в Житомирській області був звільнений з Національної поліції за пунктом 2 частини 1 статті 77 (через хворобу) Закону України «Про Національну поліцію» (а.с.14).

27 квітня 2016 року ОСОБА_2 звернувся із заявою до голови ліквідаційної комісії управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області про виплату йому одноразової грошової допомоги, що передбачена Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності працівника міліції», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850, як інваліду 3 групи з 25 квітня 2016 року (а.с.42).

УМВС України в Житомирській області підготувало висновок про призначення позивачу одноразової грошової допомоги відповідно до Закону України "Про міліцію" і на підставі пункту 3.2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850 та подало його до Міністерства внутрішніх справ України (а.с.41).

Листом Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області від 3 червня 2016 року за №922/29/05/2016 ОСОБА_2 було повідомлено, що матеріали щодо призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850, направленні на затвердження до МВС України, повернуті без розгляду, у зв'язку із тим, що призначення вказаної, допомоги повинно проводитись за останнім місцем служби поліцейського (а.с.18).

Надаючи оцінку правовідносинам у даній справі, суд виходить з наступного.

Частиною 6 статті 23 Закону України від 20 грудня 1990 року №565-XII "Про міліцію" (далі - Закон України №565-ХІІ) встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції визначає Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850 (дана постанова набрала чинності 31 жовтня 2015 року) (далі - Порядок №850).

Згідно з підпунктом 2 пункту 2 Порядку №850 у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

Підпунктом 2 пункту 3 Порядку №850 врегульовано, що грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Відповідно до пункту 7 Порядку №850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби такі документи: заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов; довідку медико-соціальної експертної комісії про результати визначення у застрахованої особи ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках). До заяви додаються копії: довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією; постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).

Пунктом 8 Порядку №850 визначено, що керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.

Згідно з пунктом 9 Порядку №850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Пунктом 11 Порядку №850 встановлено, що виплата грошової допомоги проводиться шляхом перерахування органом внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, суми виплати на рахунок, відкритий особою, якій призначається грошова допомога, в установі банку або через касу органу внутрішніх справ.

Відповідно до абзацу третього пункту 15 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 2 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон України №580-VIII) право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України "Про міліцію", зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України "Про Національну поліцію".

Аналіз наведених норм законодавства, дає підстави для висновку, що за колишніми працівниками міліції, яким встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, зберігається право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України "Про міліцію", виплата якої здійснюється відповідно до Порядку №850. Зазначеним Порядком чітко встановлено, що заяву про виплату цієї допомоги такий працівник подає керівнику органу внутрішніх справ, у якому проходив службу, останній складає висновок щодо виплати грошової допомоги та надсилає його до МВС для прийняття відповідного рішення.

Той факт, що позивач після звільнення зі служби в органах внутрішніх справ був прийнятий на службу в органи поліції не позбавляє його права на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку №850.

Суд звертає увагу, що відповідно до Закону України "Про Національну поліцію", Постанови Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 року №641 "Про утворення Національної поліції України" та "Положення про Національну поліцію", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року №877, Національна поліція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністерство внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.

З положень вказаних нормативно-правових актів не вбачається, що органи Національної поліції є правонаступниками органів внутрішніх справ.

Також суд враховує, що відповідно до частини 4 статті 97 Закону України №580-VIII одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, зокрема, у разі визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Тобто, необхідною умовою для отримання поліцейським зазначеної допомоги є визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби саме в органах поліції, а не в органах внутрішніх справ, а тому на позивача не розповсюджується зазначена норма.

Як зазначалось вище, позивачу встановлено інвалідність внаслідок захворювання, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, а тому він має право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої Законом України №565-ХІІ, виплата якої здійснюється відповідно до Порядку №850, тобто за останнім місцем служби саме в органах внутрішніх справ і рішення щодо такої виплати має прийняти саме Міністерство внутрішніх справ України.

За таких обставин, дії відповідача щодо повернення без розгляду матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 з тих підстав, що призначення такої допомоги має здійснюватись за останнім місцем служби поліцейського, не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому є протиправними.

Як зазначалось, відповідач повернув без розгляду матеріали про призначення одноразової грошової допомоги позивачу, тоді як відповідно до пункту 9 Порядку №850 Міністерство внутрішніх справ України в місячний строк після надходження матеріалів мало прийняти рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надіслати його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.

Враховуючи наведене, суд зобов'язує Міністерство внутрішніх справ України розглянути матеріали про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850 з прийняттям відповідного рішення та урахуванням обставин, викладених судом у даній справі.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищевикладене, суд вважає неправомірними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення без розгляду матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 у зв'язку із встановленням групи інвалідності, яка настала внаслідок захворювання, що пов'язане із проходженням служби в органах внутрішніх справ, та доходить до висновку, що позовні вимоги є правомірними та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 71, 86, 94, 128, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо повернення без розгляду матеріалів про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2.

Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України розглянути матеріали про призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850.

Постанова набирає законної сили у порядку встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Д.М. Гурін

Судді М.Ф. Нагірняк

М.М. Семенюк

Повний текст постанови виготовлено: 12 вересня 2016 р.