Рішення № 61220774, 02.08.2016, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/284/16-ц

Провадження № 2/456/691/2016

РІШЕННЯ

іменем України

02 серпня 2016 року Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Янко Б. Я. ,

при секретарі Стасів О.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрию справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Надія» про неякісне надання послуг в період осінь 2012 року - липень 2013 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом в якому просить постановити рішення, яким стягнути з комунального підприємства «Надія» в його користь моральну шкоду в розмірі 5000 (пять тисяч) гривень за неякісне, халатне ставлення працівника комунального підприємства «Надія» до своїх обовязків, що могло спричинити суттєве ушкодження його здоровя.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що в період з осені 2012 року по липень 2013 року експлуатація димоходу, до якого було підключено кухонне вогнище, що знаходилось в його колишньому житловому приміщенні відбувалось проблематично, оскільки кухонне вогнище постійно диміло, неможливо було протопити його дровами. Технічні недоліки в експлуатації димоходу були виявлені в липні 2013 року, коли по його заяві, провівши технічні роботи по чистці димаря, працівник комунального підприємства «Надія» витягнув з димаря вапняний розчин в кількості 2 господарських пакетів, що на його думку доводить неякісне надання послуг комунальним підприємством.

Провівши заміну вивідної труби, у серпні 2013 року, працівник цього ж комунального підприємства, повторно вчинив вищенаведені дії, скинувши невикористаний вапняний розчин в димохідний канал. Внаслідок таких дій із сторони працівника комунального підприємства «Надія» він змушений був звернутись до них із заявою і тільки після його скарг в прокуратуру міста і особистого візиту, до нього було надіслано працівника для виконання робіт по чистці димаря. Вважає, що працівники вищезгаданого підприємства нехтують своїми обовязками та ставлять під загрозу життя споживачів послуг, а тому він змушений був звернутись до суду із даним позовом.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити. Пояснив, що внаслідок забрудненого димоходу він не мав змоги добре протопити пічку дровами, внаслідок чого в квартирі постійно під час опалювального сезону було задимлено. Моральну шкоду оцінює в розмірі 5000, 00 гривень тому, що внаслідок вищеописаних дій він поніс душевні страждання, а після того, як працівник комунального підприємства «Надія» виконав належні роботи, димохід став функціонувати добре. Також додав, що чистку димаря комунальне підприємство «Надія» повинні виконувати перед кожним опалювальним сезоном, однак останні такі роботи проводили раз на пять років.

Представник комунального підприємства «Надія» ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечила щодо задоволення позовних вимог. Пояснила суду, що позивач ОСОБА_1 справді звертався до них із заявою, після чого працівник комунального підприємства «Надія» одразу був скерований до позивача для проведення робіт по чистці димоходу. Додала, що їй не зрозуміло, чому позивач чекав три роки для подання позову до суду, а не звернувся одразу після того, як повважав, що його права порушені. Також спростувала твердження ОСОБА_1 про те, що чистка димоходу проводилась кожні 5 років, так як такі роботи комунальне підприємство зобовязане проводити перед кожним опалювальним сезоном, а пічка, яка розташована в колишньому житловому приміщені позивача не розрахована на протоплювання дровами, а виключно на газ.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, покази свідка, дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними та не підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст.3,4,10,11,60 ЦПК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених прав. Суд, здійснюючи правосуддя, захищає порушені права цих осіб у спосіб, визначений законами України. Перелік можливих способів захисту міститься вст. 16 ЦК України. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

В судовому засіданні зясовано, що позивач ОСОБА_1, неодноразово звертався із письмовими заяви, копії яких наявні в матеріалах справи, до комунального підприємства «Надія» в яких просив надіслати до його помешкання за адресою: Львівська область, вул. Крушельницької, 29/1 працівника для проведення технічних робіт по чистці димоходу та просив надати йому акт по результатах виконання технічних робіт в його житловому приміщенні.

Так, з письмової відповіді комунального підприємства «Надія» від 05.10.2013 року та від 11.11.2013 року відповідно вбачається, що заява позивача ОСОБА_1 розглянута з виходом на місце його проживання за вищенаведеною адресою та 05.11.2013 року було проведено чистку опалювальної пічки від сажі, а тому тяга відповідає нормі. Внаслідок проведених робіт було складено відповідний акт.

З акту на періодичну перевірку і прочистку димових каналів від 09.09.2013 року вбачається, що всі канали у квартирах відповідають технічним умовам і придатні для відводу продуктів згорання від газових приладів (печей).

Крім того, в ході розгляду справи зясовано, що у квартирі по вул. Крушельницької, 29/1в м. Стрию, Львівської області позивач ОСОБА_1 був зареєстрований в період з 1991 року по 27.05.2014 року, що підтверджується довідкою, виданою комунальним підприємством «Надія» в№ 1537 від 07.04.2016 року.

З договору купівлі-продажу, копія якого наявна в матеріалах справи, посвідченого приватним нотаріусом Стрийського районного нотаріального округу ОСОБА_3 вбачається, що 14.01.2014 року позивач ОСОБА_1 продав квартиру за адресою: Львівська область, м. Стрий, вул. Крушельницької, 29/1 ОСОБА_4.

За час проживання позивача ОСОБА_1 у квартирі за адресою: Львівська область, м. Стрий, вул. Крушельницької, 29/1 в останнього була заборгованість по квартирній платі, однак станом на день розгляду справи така є погашена.

Згідно ізст. 23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі гідності та фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних або душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. п. 9, 10постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», з подальшими змінами та доповненнями, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення, тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно дост. 137 ЦПКу позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Виходячи з позовних вимог ОСОБА_1, що викладені ним у позовній заяві, моральну шкоду він обґрунтовував, у зв'язку з неправомірними діями відповідача,що призвели до проблематичної експлуатації димоходу, в результаті чого у його житлі кухонне вогнище постійно диміло, внаслідок чого повітря в квартирі було неякісне.

Разом з тим, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5, який працює в комунальному підприємстві «Надія» димарем показав, що надійшла заява від позивача ОСОБА_1, а тому його скерували за адресою його проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1 на виклик. В даній квартирі був безлад, перебувало багато котів та собак. Газу у квартирі не було, оскільки відрізали за не оплату, однак було кухонне вогнище, яким користування позивач. По сажі було помітно та зрозуміло, що ОСОБА_1, спалював там різні речі, тільки не дрова. Його цей факт здивував, оскільки така пічка була призначена тільки для паління газом. Під час виконання технічних робіт він виявив забруднення димоходу, що може трапитись тільки внаслідок неякісного палива. Все сміття, яке він вилучив з димоходу він не виносив з квартири, а залишив біля комину. ОСОБА_1 такий факт обурив, через що він пізніше скаржився до комунального підприємства «Надія».

Суд надає віри показам свідка ОСОБА_5, які останній дав в судовому засіданні, оскільки такі є послідовними, логічними, такими, що не суперечать одні одним та знайшли своє належне підтвердження в ході розгляду справи.

Водночас, суд не приймає до уваги твердження позивача ОСОБА_1Б, про те, що чистка димоходу проводилась раз на пять років, оскільки таке спростовується показами свідка ОСОБА_5 та поясненнями представника комунального підприємства «Надія» - ОСОБА_2, які вони надали в судовому засіданні.

Крім того, суд критично ставиться до твердження позивача ОСОБА_1 про те, що забруднення димоходу трапилось внаслідок халатного ставлення працівників комунального підприємства «Надія», оскільки в ході розгляду справи зясовано зі слів позивача, що він пропалював пічку дровами, однак зі слів представника відповідача та свідка ОСОБА_5, який працює у вищезгаданому підприємстві димарем з достовірністю зясовано, що дане кухонне вогнище не придатне для опалення дровами, а тільки газом.

На підставі вищенаведеного, суд, взявши до уваги той факт, що кухонне вогнище в житловому приміщенні за адресою: Львівська область, м. Стрий, вул. Крушельницької 29/1, розраховане для протоплювання газом, а не дровами, як це робив позивач ОСОБА_1, в результаті чого і могло статись забруднення комина, що дає підстави стверджувати про правомірність дій комунального підприємства «Надія».

Крім того, позивач ОСОБА_1 не надав суду доказів спричинення йому моральної шкоди та не довів в який саме спосіб така була йому завдана, а тому правових підстав для задоволення даного позову суд не вбачає, а відтак у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК України, ст.11, 15, 16, 509 ЦК України, ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів», суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Надія» про неякісне надання послуг в період осінь 2012 року по липень 2013 року відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення або десяти днів з дня отримання копії цього рішення особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час його проголошення.

Головуючий-суддя ОСОБА_6