Постанова № 61217227, 25.08.2016, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/11278/16-а

Провадження №: 2-а/752/289/16

П О С Т А Н О В А

І м е н е м У к р а ї н и

25.08.2016 рокуГолосіївський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді Мирошниченко О.В.,

при секретарі Мархотко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

У липні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до Голосіївського районного суду м.Києва з адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправними дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо розрахунку пенсії у в'язку із втратою годувальника ОСОБА_3 та зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м.Києві здійснити ОСОБА_3 перерахунок пенсії у зв'язку із втратою годувальника, що ґрунтується на розрахунку пенсії за віком померлого годувальника із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2013, 2014 та 2015 роки, забезпечити ї виплату та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено про те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі, на підставі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1.

ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася дитина - ОСОБА_3, батьком якої є ОСОБА_4, що підтверджується даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 видане 23 січня 2009 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4, який був пенсіонером та отримував пенсію за вислугу років з 2005 року, у зв'язку із чим ОСОБА_1 звернулася до Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в інтересах ОСОБА_3 про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»

У відповідь на звернення ОСОБА_1 , їй надійшов лист від 17.06.2016 року (вих. № 460/01ІГ-404) за підписом Першого заступника начальника Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Києві Г.С. Великої, у якому зазначено, що ОСОБА_3 призначено до виплати пенсію у розмірі 1 724 гривні 71 копійки, що становить 50% від основного розміру пенсії померлого годувальника.

Основний розмір пенсії померлого годувальника розраховано з урахуванням ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» та п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 року № 327. Середньомісячний заробіток для обчислення пенсії розраховувався із застосуванням середньої заробітної плати працівників , зайнятих у галузях економіки України за 2007 рік - 1 197, 91 гривень.

Таким чином, розмір пенсії у зв'язку із втратою годувальника становить 1 724,71 гривень щомісячно.

ОСОБА_1 повністю не погоджується з таким розміром пенсії, що призначена ОСОБА_3, у зв'язку із втратою годувальника такою, вважає що такий розрахунок здійснено не вірно, оскільки він не відповідає положенням чинного законодавства, зв'язку з чим звернулася до суду.

Позивач у судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову та надала письмові заперечення на адміністративний позов.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Судом встановлено, що 05 вересня 20014 року укладено шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_1, що підтверджується даними свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 виданим Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві 05 вересня 2014 року (а.с. 8).

ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3, його батьками є ОСОБА_4 - батько, ОСОБА_1 - мати, що підтверджується даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві 23 січня 2009 року (а.с. 9).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4, що підтверджується даними свідоцтва про смерть виданого Солом'янським районним у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м.Києві ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.10).

З 28 квітня 2016 року призначено ОСОБА_1 пенсію в разі втрати годувальника на дитину ОСОБА_3 згідно із законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

При цьому, розмір пенсії розрахований із заробітної плати померлого годувальника (ОСОБА_4.), за період з 01.07.2000 р. по 18.03.2005 р., з 01.04.2005 р. по 28.02.2011 р., з 01.05.2013 р. по 28.02.2014 р., з 01.05.2014 р. по 30.09.2014 р. та з 01.03.2015 р. по 30.04.2016 р.

Відповідно до ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», регламентовано, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається в розмірі: на одного непрацездатного члена сім'ї - 50 відсотків пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім'ї - 100 відсотків пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками. Аналіз наведених норм свідчить про т, що незалежно від того який вид пенсії був призначений померлому годувальнику, пенсія у зв'язку із втратою годувальника розраховується у розмірі 50 відсотків на одного члена сім'ї саме від пенсії за віком померлого годувальника.

Як вбачається зі змісту листа Правобережного об'єднаного управління пенсійного фонду України у м. Києві від 17.06.2016 року, розрахунок пенсії за віком померлого годувальника, був здійснений на підставі аб. 2 п. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», де зазначено, що при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій ст.40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Суд не погоджується із позицією відповідача Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо підстав застосування показника середньої заробітної плати в розмірі 1 197,91 гривень за рік з огляду на наступне.

Так, ОСОБА_4 отримував пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до статті 1-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону № 1058-ІV та інших нормативно - правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановлених цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації пожежної охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України , в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально - виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років. Військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали інвалідами за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.

Згідно статті 7 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором; у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», призначається одна пенсія за вибором; при цьому різниця між розміром пенсії, на який особа має право відповідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, деяких інших осіб», і розміром пенсії із солідарної системи відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка визначається в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, фінансується за рахунок коштів державного бюджету.

У частині першій статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання ( у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства»; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Відповідно ч. 2 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп=Зс*(Ск:К), де:

ЗП - загробна плата ( дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески,за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Частиною 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходиться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першої статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_4 призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії. Зокрема, при призначені пенсії за вислугу років показник - середньої плати (доходу) при її розрахунку не застосовується в силу вимог зазначеного Закону, адже основою доходу у цьому разі є грошове забезпечення.

Крім того, як вбачається з надано трудової книжки ОСОБА_4, останній продовжував працювати та сплачував у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідач безпідставно дійшов висновку про застосування у даному випадку частини 3 статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». А тому Постанова Кабінету Міністрів України № 327 від 23.04.2012 року, на яку в своєму листі посилається відповідача, не застосовується в даному випадку до вимог позивача.

Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 09.06.2015 року справа № 21-550а14 та постанові Верховного Суду України від 31.03.2015 року справа № 21-612а14, де чітко визначено, що показник заробітної плати має враховуватися за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії, оскільки пенсія за віком передбачена іншим законом, ніж пенсія за вислугу років.

Відповідно до ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Також Конституційний Суд України у рішенні від 25 січня 2012 року № 3рп/2012 зробив висновок, що соціальний захист держаною осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах соціально-економічних можливостей.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином суд вважає, що позивач має право для продовження отримання пенсії по втраті годувальника.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку задоволення позовних вимог позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.19, 46 Конституції України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. ст. ст. 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов - задовольнити.

Визнати протиправними дії Правобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо розрахунку пенсії у зв'язку із втратою годувальника ОСОБА_3.

Зобов'язати Правобережне об'єднане управління Пенсійного фонд України в м. Києві здійснити ОСОБА_3 перерахунок пенсії у зв'язку із втратою годувальника, що ґрунтується на розрахунку пенсії за віком померлого годувальника із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, тобто за 2013, 2014 та 2015 роки, забезпечити її виплату та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Голосіївський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя