Постанова № 61211254, 09.09.2016, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження № 3/359/2167/2016

Справа № 359/7003/16-п

М № 0513/125120102/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«9 вересня 2016 року» м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Криворучко І.В.,

за участі представника Київської митниці ДФС ОСОБА_1,

особи, що притягується до відповідальності ОСОБА_2,

представника особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу, яка надійшла від Київської митниці ДФС, про притягнення до адміністративної відповідальності громадянина ОСОБА_4 ОСОБА_2 (Drob Robert), ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Німеччина, постійно проживає: ОСОБА_4, АДРЕСА_1, працює: фірма «ECI», м. Єрусалим, ОСОБА_4, технік-електрик; паспорт громадянина ОСОБА_4 № 29002103, виданий 24.04.2012 р., орган, що видав: JERUSALEM, за ст. 471 МК України, -

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про порушення митних правил, 05.08.2016 р. о 09 год. 45 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль» громадянин ОСОБА_4 ОСОБА_2, який прилетів літаком а/к «Белавіа» з Білорусії, м. Мінськ, рейсом №842, своїми діями обрав канал, позначений символами зеленого кольору - «зелений коридор», тим самим, відповідно до ч. 5 ст. 366 МК України заявив про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та обмеження щодо ввезення на митну територію України та засвідчив про факти, що мають юридичне значення. Після перетину пасажиром «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», на підставі п. 4 ст. 336 та ст. 342 Митного Кодексу України пасажиру було задано запитання щодо наявності в нього готівки, на що він відповів, що має приблизно близько 15 000 доларів США. Після цього було здійснено перерахунок готівки та виявлено готівку у кількості 14080 євро та 976 доларів США. Готівка знаходилася: 10000 євро у відкритому паперовому конверті, що лежав в дорожній сумці пасажира (ручна поклажа), 800 євро в іншому відкритому паперовому конверті, що лежав в дорожній сумці пасажира (ручна поклажа), 3280 євро та 976 доларів США в одному з відділень дорожньої сумки пасажира (ручна поклажа). Зазначена готівка переміщувалась без ознак приховування. Зі слів громадянина ОСОБА_4 ОСОБА_2 вся готівка належить йому особисто. З виявленої суми йому було пропущено 10000 євро. За протоколом про порушення митних правил вилучено 4080 євро та 976 доларів США. На момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації пасажир не надав, до моменту перетину ним «білої лінії» до інспектора митниці на стійку митної консультації не звертався.

Таким чином, своїми діями громадянин ОСОБА_4 ОСОБА_2 під час проходження митного контролю в залі «Приліт» терміналу «D» ДПМА «Бориспіль» порушив встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

Зазначені дії, мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

У звязку з цим працівниками митниці складено протокол про порушення митних правил № 0513/125120102/16 один примірник якого вручено під підпис громадянину ОСОБА_4 ОСОБА_2 і в якому було зазначено про час та місце розгляду справи про порушення митних правил. Також було вилучено 1700 гривень в рахунок забезпечення штрафу.

Підстав для перенесення розгляду справи, направлення матеріалів для додаткової перевірки, закриття провадження в справі - судом не встановлено.

Громадянин ОСОБА_4 ОСОБА_2 в суді зазначив, що прилетів на Україну на зустріч зі своєю родиною. Після отримання багажу він пішов з іншими пасажирами та не розумів, що йде по «зеленому коридорі». Вважав, що коли до нього звернеться інспектор митниці, він заявить наявну в нього готівку та заповнить митну декларацію. Тому визнає, що порушив саму процедуру оформлення, хоча на той момент був впевнений у правильності свої дій в декларуванні валюти. Усі кошти є його заробітною платою, так як він працює в м. Єрусалимі на посаді техніка-електрика, за яку отримує 1500 доларів США в місяць, що є нижче середньої заробітної плати в ОСОБА_4. Ввезені кошти це його усі заощадження, які він збирав протягом декількох останніх років.

Представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 в суді вказала, що тимчасово затримана сума коштів є для ОСОБА_2 значною, оскільки більша частина заробітної плати витрачається на оплату оренди житла в ОСОБА_4, комунальні платежі, харчування та побутові витрати. Метою ввезення коштів було викуп 2/6 частини квартири його дружиною ОСОБА_5 у спільну сумісну власність від інших співвласників, для того щоб в майбутньому повернутися на постійне проживання до України. При вирішенні справи просить врахувати сукупність обставин, що помякшують відповідальність особи, що притягається до адміністративної відповідальності. Таким чином, враховуючи все вищевикладене, просить призначити адміністративне стягнення у вигляді штрафу, а вилучену валюту, - повернути.

Представник Київської митниці ДФС просив суд застосувати до порушника стягнення у виді штрафу з конфіскацією вилученої валюти, оскільки вилучені кошти для ОСОБА_2 на його думку є не значними.

Заслухавши представників особи, що притягується до відповідальності, представника митниці, ознайомившись з матеріалами справи, суддя приходить до висновку про наявність в діях громадянина ОСОБА_4 ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, визначеного ст. 471 МК України.

Так, дійсно громадянин ОСОБА_4 ОСОБА_2 допустив порушення вимог ст. 366 МК України порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

З цього приводу у суду достатні підстави для визнання громадянина ОСОБА_4 ОСОБА_2 винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України.

Вина правопорушника, підтверджується даними протоколу про порушення митних правил, протоколом опитування, письмовими поясненнями представника, переліком вилученої іноземної валюти, даними доповідної записки, розрахунком еквіваленту та встановлена судом.

Згідно наданих ОСОБА_2 та його представником пояснень в судовому засіданні, останній визнав, що порушив митні правила, однак таке порушення сталось з необережності та вперше.

У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22.12.1993 року, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною ОСОБА_1 України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську Конвенцію «З захисту прав і основних свобод людини», а також Протоколи 1, 2, 4, 7, 11, які є невід'ємною частиною Конвенції, чим визнала її дію в національній правовій системі, а також обов'язковість рішень Європейського Суду з прав людини по всім питанням що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.

Правопорушення, яке вчинив громадянин ОСОБА_4 ОСОБА_2, полягало у переміщенні через митний кордон не задекларованих митному органу коштів в сумі 976 доларів США та 4080 євро, що підлягають обов'язковому декларуванню.

Об'єктивна сторона правопорушення, яку вичинив громадянин ОСОБА_4 ОСОБА_2 полягає в недекларуванні іноземної валюти при проходженні митного контролю в «зеленому коридорі», тобто в зоні спрощеного митного контролю, відповідальність за що передбачена ст. 471 МК України.

Згідно з ст. 471 МК України, за таке правопорушення передбачено накладення адміністративного стягнення в виді штрафу і конфіскації не задекларованої валюти.

За матеріалами справи жодних даних, які б давали суду підстави вважати, що шляхом застосування конфіскації буде попереджена інша незаконна діяльність - легалізація злочинних доходів, торгівля наркотиками, фінансування тероризму, ухилення від сплати податків, тощо - відсутні.

Вивезення даної суми з України допускається, за умови її декларування митному органу та наявності підтвердження її походження.

Таким чином, єдине діяння, яке вчинив громадянин ОСОБА_4 ОСОБА_2 полягає в ненаданні митному органу відповідної декларації.

За вищевказане правопорушення, яке полягає в недекларуванні іноземної валюти, громадянин ОСОБА_4 ОСОБА_2 підлягає адміністративному стягненню у виді штрафу.

Шкода, яку громадянин ОСОБА_4 ОСОБА_2 потенційно міг завдати державі, була незначною: він не ухилявся від сплати мита та інших зборів і не завдав державі іншої шкоди. Таким чином, метою конфіскації було не відшкодування майнової шкоди, завданої державі, оскільки вона не зазнала ніяких збитків внаслідок невнесення заявником відомостей до митної декларації.

На підставі статті ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що помякшують і обтяжують відповідальність.

Обтяжуючих відповідальність особи обставин судом не встановлено.

При прийнятті рішення встановлено помякшуючі та виключні обставини відповідальності особи відповідно до вимог ст. 33, а саме: ОСОБА_2 працює в компанії «ECI telecom» через компанію з найму робочої сили «Тігбур». Його посада технік електронік комплексної бригади техніків. Щомісячна заробітна плата складає 5766 нових ізраїльських шекелів. Кошти, які він перевозив, являються його заробітною платою та призначаються для купівлі житла.

Відповідно до п. 10 ч. 2 Конвенції про захист заробітної плати № 95: «заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сімї».

Європейський суд з прав людини у справі «Трегубенко проти України» від 02 листопада 2004 року, зазначив, що позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний, inter alia, «інтерес суспільства» та «умови, передбачені законом». Більше того, будь-яке втручання у право власності обов'язково повинно відповідати принципу пропорційності. Як неодноразово зазначав Суд, «справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Пошук такого справедливого балансу пролягає через всю Конвенцію. Далі Суд зазначає, що необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар» (див. рішення щодо Брумареску (Brumaresku), параграф 78).

Таким чином, оцінюючи дотримання права на мирне володіння своїм майном, передбаченого ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Європейський суд з прав людини виходить із оцінки забезпечення «справедливого балансу» / дотримання принципу пропорційності (справедливої рівноваги між інтересами суспільства і основними правами окремої людини) (п.п. 69, 73 рішення у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, п.п.31, 34 рішення у справі «Ісмаїлов проти РФ» від 06 листопада 2008 року).

Крім того, громадянин ОСОБА_4 ОСОБА_2 раніше не судимий, до кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувався.

З цього приводу, суддя приходить до висновку, що конфіскація вилученої валюти, буде сприяти лише погіршенню матеріального становища громадянина ОСОБА_4 ОСОБА_2 та всієї її родини, що ніяк не сприятиме вихованню та попередженню вчиненню нею нових порушень.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Враховуючи характер скоєного, виходячи зі змісту ч. 3 ст. 462 МК України, матеріали справи, встановлені судом виключні обставини (готівка призначена для купівлі житла для його родини), зазначені норми закону, розмір вилученої у правопорушника валюти, суддя дійшов висновку, що на правопорушника має бути накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1700 грн.). З цього приводу підстав для застосування додаткового покарання - конфіскації вилученої валюти у суду немає, яке вказане в санкції ст. 471 МК України.

Саме таке стягнення суддя вважає достатнім для виправлення та належної поведінки громадянина ОСОБА_4 ОСОБА_2 в подальшому.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з громадянина ОСОБА_4 ОСОБА_2 на яку накладено адміністративне стягнення судовий збір в розмірі 275 грн. 60 коп.

Крім того, з правопорушника громадянина ОСОБА_4 ОСОБА_2 на користь Київської митниці ДФС слід стягнути витрати, понесені на транспортування предметів правопорушення в справі про порушення митних правил у розмірі 10 грн. 15 коп.

Керуючись п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 3, 10, ст. 471 МК України (в редакції 2012 р.), ст. 8, 23, 33 КУпАП -

п о с т а н о в и в :

Громадянина ОСОБА_4 ОСОБА_2 (Drob Robert), ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Німеччина, постійно проживає: ОСОБА_4, АДРЕСА_1, працює: фірма «ECI», м. Єрусалим, ОСОБА_4, технік-електрик; паспорт громадянина ОСОБА_4 № 29002103, виданий 24.04.2012 р., орган, що видав: JERUSALEM визнати винним у скоєні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накласти штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень 00 коп. сума штрафу підлягає сплаті на користь держави (отримувач: Бориспіль УДКСУ/Київська митниця ДФС, ЄДПОУ: 38007070, МФО банку: 821018, КДБ: 21081100, р/р: 31117106705004, 050*) та підлягає зверненню на вилучену згідно протоколу суму 1700 грн. 00 коп. в рахунок його сплати.

Вилучену згідно протоколу про порушення митних правил № 0513/125120102/16 від 05.08.2016 року валюту в розмірі 976 (девятсот сімдесят шість) доларів США та 4080 (чотири тисячі вісімдесят) євро повернути громадянину ОСОБА_4 ОСОБА_2 (Drob Robert), ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження: Німеччина, постійно проживає: ОСОБА_4, м. Єрусалим, паспорт громадянина ОСОБА_4 № 29002103, виданий 24.04.2012 р., орган, що видав: JERUSALEM.

Стягнути з громадянина ОСОБА_4 ОСОБА_2 (Drob Robert), ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь державного бюджету України (р/р №31216206700004, МФО: 821018, код за ЄДРПОУ 38007070, банк: ГУДКСУ у Київській області м. Київ, отримувач коштів Бориспільське управління Державної казначейської служби України Київської області: 22030001, призначення платежу *;101;) судовий збір в розмірі 275 (двісті сімдесят пять) грн. 60 коп.

Стягнути з громадянина ОСОБА_4 ОСОБА_2 (Drob Robert), ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь Київської митниці ДФС (р/р № 35211035089083, МФО: 821018, код за ЄДРПОУ 39470947) понесені витрати у справі про порушення митних правил на транспортування предметів правопорушення в розмірі 10 грн. 15 коп.

Апеляційна скарга на постанову суду по справі про адміністративне правопорушення може бути принесена до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом 10(десяти) днів з дня її винесення.

Постанова може бути предявлена до виконання протягом 3(трьох) місяців з дня набрання чинності.

Суддя І.В. Криворучко