Постанова № 61205219, 07.09.2016, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Шембелян В.С.

Суддя-доповідач - Васильєва Ірина Анатоліївна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2016 року справа №812/1696/15

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

Головуючого судді: Васильєвої І.А.

Суддів: Жаботинської С.В.

Казначеєва Е.Г.

Секретар судового засідання Борисов А.А.

За участі

Позивача - ОСОБА_3,

Представника позивача - ОСОБА_4,

Представників відповідачів 1, 2, 3 - Горбєнко Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, Міністерства внутрішніх справ України на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року по справі № 812/1696/15 за позовом ОСОБА_3 до Міністерства внутрішніх справ України, ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправними та скасування наказів суб'єкта владних повноважень, поновлення на роботі, стягнення невиплаченої заробітної плати, грошового забезпечення за час вимушеного прогулу та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

21 грудня 2015 року ОСОБА_3 (далі - позивач, ОСОБА_3.) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду із позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - відповідач, 1, МВС України), ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області (далі - відповідач 2, ЛК ГУ МВС України), Головного управління Національної поліції в Луганській області (далі - відповідач, 3, ГУ Нацполіції в Луганській області), в якому, з урахуванням уточнених вимог, заявою від 18 лютого 2016 року, просив суд:

- визнати причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом поважними, поновити строк звернення до суду з цим позовом та захистити порушене право, задовольнивши позов в повному обсязі;

- визнати протиправними з дня видання та скасувати: наказ Міністерства внутрішніх справ України № 1642 о/с від 21 серпня 2014 року в частині звільнення, підполковника міліції ОСОБА_3, старшого оперуповноваженого управління карного розшуку ГУ МВС України у Луганській області, з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил за п.66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ; наказ Міністерства внутрішніх справ України № 26 о/с від 15 січня 2016 року про внесення змін до наказу Міністерства внутрішніх справ України № 1642 о/с від 21 серпня 2014 року щодо зміни дати його звільнення;

- визнати протиправними з дня видання та скасувати: наказ Головного управління МВС України у Луганській області № 295 о/с від 24 вересня 2014 року в частині звільнення, підполковника міліції ОСОБА_3, старшого оперуповноваженого управління карного розшуку ГУ МВС України у Луганській області, з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил за п.66 зазначеного вище Положення; наказ голови ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Луганській області № 2 о/с від 11 лютого 2016 року про внесення змін до наказу Головного управління МВС України у Луганській області № 295 о/с від 24 вересня 2014 року щодо зміни дати його звільнення;

- змінити формулювання причин звільнення з п.66 зазначеного вище Положення на п.9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» та п.64 «з» Положення (у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади, установи, організації;

- змінити дату звільнення з 21 серпня 2015 року на 06 листопада 2015 року;

- зобов'язати ліквідаційну комісію Головного управління МВС України у Луганській області видати наказ, яким у відповідності до п. 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію»: змінити формулювання причин звільнення з п.66 зазначеного вище Положення (за вчинення вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) на п. 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» і п.64 «з» Положення (у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади, установи, організації), змінити дату звільнення з 21 серпня 2015 року на 06 листопада 2015 року;

- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Луганській області відповідно до п. 9, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_3, як такого, що прибув з Міністерства внутрішніх справ України, без проведення конкурсу, в порядку переатестації, згідно штатного розкладу, прийняти на службу до поліції з 07 листопада 2015 року шляхом видання наказу про його призначення за його згодою на посаді, рівнозначній тій, що він обіймав під час проходження служби в міліції, з присвоєнням відповідного звання поліції - підполковника поліції;

- стягнути солідарно з Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області та Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1):

- невиплачене на день звільнення грошове забезпечення (заробітну плату) за період з 22 серпня 2014 року по 06 листопада 2015 року;

- грошове забезпечення (середній заробіток) за час вимушеного прогулу за період з 07 листопада 2015 року по день ухвалення судового рішення у даній справі;

- середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 22 серпня 2014 року по 29 лютого 2016 року в сумі 70 207,28 грн;

- середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01 березня 2016 року по день ухвалення судового рішення у даній справі (том 1 арк. справи 218-226).

22 лютого 2016 року Луганським окружним адміністративним судом винесено постанову, якою вищенаведений адміністративний позов задоволено частково:

- визнано протиправними та скасовано: наказ Міністерства внутрішніх справ України №1642 о/с від 21.08.2014 в частині звільнення підполковника міліції ОСОБА_3, старшого оперуповноваженого управління карного розшуку ГУ МВС України у Луганській області з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил за п.66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ; наказ Міністерства внутрішніх справ України №26 о/с від 15.01.2016 про внесення змін до наказу Міністерства внутрішніх справ України №1642 о/с від 21.08.2014 щодо зміни підстав та дати звільнення ОСОБА_3;

- визнано протиправними та скасовано: наказ Головного управління МВС України у Луганській області №295 о/с від 24.09.2014 в частині звільнення підполковника міліції ОСОБА_3, старшого оперуповноваженого управління карного розшуку ГУ МВС України у Луганській області з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил за п.66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ; наказ голови ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Луганській області №2 о/с від 11.02.2016 про внесення змін до наказу Головного управління МВС України у Луганській області №295 о/с від 24.09.2014 щодо зміни підстав та дати звільнення ОСОБА_3;

- поновлено ОСОБА_3 на службі в органах міліції на посаді старшого оперуповноваженого управління карного розшуку Головного управління МВС України у Луганській області з 25 вересня 2014 року;

- зобов'язано ліквідаційну комісію Головного управління МВС України у Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_3 грошове забезпечення з 01 серпня 2014 року по 24 вересня 2014 року ;

- стягнуто з ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Луганській області на користь ОСОБА_3 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 25 вересня 2014 року по 22 лютого 2016 року в розмірі 64 567,36 гривень;

- зобов'язано ліквідаційну комісію ГУ МВС України у Луганській області на підставі заяви ОСОБА_3 від 18 лютого 2016 видати наказ про його звільнення у відповідності до вимог пункту 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про Національну поліцію» та пункту 64 «з» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ у зв'язку з переходом до органів Національної поліції України;

- зобов'язано Головне управління Національної поліції в Луганській області на підставі заяви ОСОБА_3 від 18.02.2016 прийняти рішення щодо прийняття його на службу до органів поліції як працівника міліції, який виявив бажання проходити службу в поліції, у відповідності до вимог пунктів 9, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію».

В задоволенні іншої частини уточнених позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено за необґрунтованістю.

Допущено до негайного виконання постанову суду в частині поновлення підполковника міліції ОСОБА_3 на службі на посаді старшого оперуповноваженого управління карного розшуку Головного управління МВС України у Луганській області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 4 084,08 гривень. (том 1 арк. справи 253-258).

Не погодившись із таким рішенням суду першої інстанції відповідачі: ГУ МВС в Луганській області та МВС України звернулись до Донецького апеляційного адміністративного суду із апеляційними скаргами (далі - апелянти) в доводах яких зазначили, що не погоджуються з рішенням суду першої інстанції, яким позивача поновлено на посаді та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу, оскільки по перше, такі вимоги вже розглянуті Окружним адміністративним судом м. Києва, яке набрало законної сили. По-друге, накази відповідачами прийняті в межах наданих їм повноважень, а по-третє, що стосується поданої ОСОБА_3 заяви від 18 лютого 2016 року, то в цьому випадку суд вийшов за межі наданих йому повноважень, оскільки вказана заява була подана позивачем вже після звільнення позивача та не є предметом оскарження. З урахуванням викладеного апелянти просили суд апеляційної інстанції задовольнити апеляційні скарги, скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог позивача та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог (том 1 арк. справи 281-285, том 2 арк. справи 1-9).

У судовому засіданні представник відповідачів підтримав доводи, викладені в апеляційних скаргах, просив їх задовольнити та прийняти нове рішення яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Позивач та представник позивача просили суд відмовити апелянтам у задоволенні апеляційних скарг та з урахуванням наданих письмових пояснень залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції та з урахуванням постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 вересня 2015 року, яка набрала законної сили у відповідності до ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2016 року у справі № 826/17437/14, представник позивача надав додаткові пояснення заявою від 30 серпня 2016 року (том 2 арк. справи 119-123), в якій просив суд апеляційної інстанції прийняти судове рішення на розсуд суду з урахуванням наведених судових рішень та обставин, які ними встановлені.

Відповідно до вимог частини 1 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Так, колегія суддів, заслухавши пояснення та заперечення сторін перевіривши матеріали справи, дослідивши і обговоривши доводи апеляційних скарг встановила наступне.

Як встановлено судом першої, апеляційної інстанції, позивач проходив службу в органах внутрішніх справ з 05 вересня 1995 року.

Відповідно до витягу з наказу Міністерства внутрішніх справ України від 21 серпня 2014 року № 926 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Лисичанського МВ, Рубіжанського МВ, Сєвєродонецького МВ та УКР ГУ МВС України у Луганській області» до позивача застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ України на підставі п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) (том 1 арк. справи 24-33).

Наказом Міністра внутрішніх справ України від 21 серпня 2014 року № 1642 о/с позивача звільнено з органів внутрішніх справ на підставі вказаного п.66 Положення (том 1 арк. справи 34).

Наказом начальника ГУ МВС України у Луганській області від 24 вересня 2014 року № 295 о/с відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ та на виконання вимог наказів МВС України від 21.08.2014 № 1642 о/с, від 21.08.2014 № 926 та наказу ГУ МВС України у Луганській області від 22.09.2014 №1966 позивача - підполковника міліції ОСОБА_3 звільнено з органів внутрішніх справ у запас ЗС (з постановленням на військовий облік) за п.66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) з посади старшого оперуповноваженого управління карного розшуку ГУ МВС України у Луганській області (том 1 арк. справи 35).

Під час розгляду справи, колегією суддів встановлено, що у листопаді 2014 року, позивач звертався до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Міністерства внутрішніх справ України, ГУ МВС в Луганській області із вимогами про:

- визнання протиправним та скасування наказу відповідача 1 від 21.08.2014 року № 926 в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ за пунктом 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу);

- поновлення позивача на посаді старшого оперуповноваженого управління карного розшуку Головного управління МВС України у Луганській області або на іншій рівнозначній посаді за обсягом функціональних обов'язків та повноважень по посаді з 21.08.2014 року;

- стягнення з відповідача 1 та відповідача 2 на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням з 21.08.2014 року по день ухвалення постанови за результатами розгляду даної справи (том 1 арк. справи 96-99).

Даній справі присвоєно єдиний унікальний № 826/17437/14.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.09.2015 року адміністративний позов задоволений частково.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2016 року вказану постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 вересня 2015 року залишено без змін.

Отже вказане рішення набрало законної сили 07 липня 2016 року.

Тобто станом на час розгляду у суді апеляційної інстанції справи № 812/1696/15, позивача за рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 07 вересня 2015 року, яке залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2016 року по справі № 826/17437/14 та набрало законної сили 07 липня 2016 року:

1)поновлено на посаді старшого оперуповноваженого управління карного розшуку Головного управління МВС України у Луганській області з 21 серпня 2014 року;

2)стягнуто з ГУ МВС в Луганській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням з 21 серпня 2014 року по 07 вересня 2015 року в сумі 53 676,48 грн.;

3)визнаний протиправним і скасований наказ МВС України від 21 серпня 2014 року № 926 в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ за пунктом 66 (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) (том 1 арк. справи 16-18, том 2 арк. справи 95-98).

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що вимоги позивача у даній справі № 812/1696/15 про скасування наказів ГУ МВС у Луганській області є похідними від наказу ГУ МВС у Луганській області від 21.08.2014 року № 926 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Лисичанського МВ та ГУМВС України у Луганській області», яким наказано звільнити ОСОБА_3 з органів внутрішніх справ України за п. 66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом, оскільки останні прийняті на підставі наказу № 926, який скасований за рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва, яке набрало законної сили 07 липня 2016 року.

Таким чином, оскільки підстави звільнення позивача за оскарженими наказами по особовому складу визнані судом протиправними та скасовані, а позивача поновлено на посаді саме з 21 серпня 2014 року, суд вважає за необхідне у даній справі:

- визнати протиправними та скасувати: наказ Міністерства внутрішніх справ України № 1642 о/с від 21 серпня 2014 року в частині звільнення, підполковника міліції ОСОБА_3, старшого оперуповноваженого управління карного розшуку ГУ МВС України у Луганській області, з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил за п.66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ; наказ Міністерства внутрішніх справ України № 26 о/с від 15 січня 2016 року про внесення змін до наказу Міністерства внутрішніх справ України № 1642 о/с від 21 серпня 2014 року щодо зміни дати звільнення;

- визнати протиправними та скасувати: наказ Головного управління МВС України у Луганській області № 295 о/с від 24 вересня 2014 року в частині звільнення, підполковника міліції ОСОБА_3, старшого оперуповноваженого управління карного розшуку ГУ МВС України у Луганській області, з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил за п.66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ; наказ голови ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Луганській області № 2 о/с від 11 лютого 2016 року про внесення змін до наказу Головного управління МВС України у Луганській області № 295 о/с від 24 вересня 2014 року щодо зміни дати його звільнення, оскільки видані накази є похідними від наказу МВС України № 926 від 21 серпня 2014 року.

Тому в цій частині суд погоджується з рішенням суду першої інстанції.

Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції, яким поновлено позивача на посаді старшого оперуповноваженого управління карного розшуку ГУ МВС України у Луганській області з 25 вересня 2014 року, оскільки останнього вже поновлено на посаді з 21 серпня 2014 року за рішенням суду, яке набрало законної сили, а, як вбачається з позовної заяви, вимоги про поновлення на роботі позивачем у даній справі взагалі не заявлялись.

Отже суд першої інстанції не враховуючи заявлених позовних вимог про поновлення на посаді позивача (в інших справах) та не враховуючи відсутність заявленої позовної вимоги у даній справі, дійшов безпідставного висновку про поновлення позивача на посаді з 25 вересня 2014 року (що є порушенням вимог ч. 2 статті 11 КАС України, оскільки суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою і не може виходити за межі позовних вимог.).

Щодо зобов'язання ліквідаційну комісію ГУ МВС України у Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_3 грошове забезпечення з 01 серпня 2014 року по 24 вересня 2014 року, в цій частині вимога підлягає задоволенню тільки за період з 01 серпня 2014 року по 20 серпня 2014 року, оскільки з 21 серпня 2014 року позивача вже поновлено за рішенням суду (справа № 826/17434/14). Крім того, в судовому засіданні представник відповідачів підтвердив, що позивачу грошове зобов'язання не було сплачено саме за час його роботи з 01 серпня 2014 року по 20 серпня 2014 року.

Щодо висновку суду першої інстанції про стягнення з ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Луганській області на користь ОСОБА_3 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 25 вересня 2014 року по 22 лютого 2016 року в сумі 64 567,36 грн., цей висновок також є необґрунтованим, та не узгоджується з висновком Окружного адміністративного суду м. Києва у постанові від 07 вересня 2015 року, яким вже стягнуто з ГУ МВС у Луганській області середній заробіток за час вимушеного прогулу з 21 серпня 2014 року по 07 вересня 2015 року в сумі 53 676,48 грн.

Щодо висновку суду про зобов'язання ліквідаційну комісію ГУ МВС України у Луганській області на підставі заяви ОСОБА_3 від 18 лютого 2016 року видати наказ про його звільнення у відповідності до вимог п. 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» та п. 64 «з» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ у зв'язку з переходом до органів Національної поліції України., то судова колегія в цій частині погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову, оскільки незаконне звільнення позивача наказом МВС України № 926 від 21 серпня 2014 року та поновлення його за рішенням суду з 21 серпня 2014 року (яке набрало законної сили 07 липня 2016 року), позбавило позивача права вчасно, упродовж 3-х місяців з 06 серпня 2015 року (з дня опублікування ЗУ «Про Національну поліцію») у відповідності до вимог п. 9 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» бути прийнятим на службу до поліції.

Крім того, як встановлено судовою колегією Наказом ГУ МВС України у Луганській області 9 о/с від 20 квітня 2016 року підполковника міліції ОСОБА_3 старшого оперуповноваженого управління карного розшуку вважати звільненим у запас збройних сил за п. 64 «з» (у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації) з 06 листопада 2015 року (том 2 арк. справи 129).

Отже наявність наказу № 9 о/с від 20 квітня 2016 року підтверджує добровільне виконання відповідачами судового рішення в цій частині, навіть до набрання ним законної сили.

Щодо висновку суду про зобов'язання Головне управління Національної поліції в Луганській області на підставі заяви ОСОБА_3 від 18.02.2016 року прийняти рішення щодо прийняття його на службу до органів поліції як працівника міліції, який виявив бажання проходити службу в поліції, у відповідності до вимог пунктів 9, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію», то судова колегія з ним погоджується тільки в частині зобов'язання розглянути заяву ОСОБА_3 від 18 лютого 2016 року у відповідності до вимог п. 9, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» та прийняття відповідного рішення, оскільки суд не може перебирати на себе дискреційні повноваження відповідача.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов'язань представників влади. Дискреційні повноваження надають можливість суб'єкту владних повноважень здійснювати вибір варіанта рішення відповідно до власних міркувань. Обмежуючим фактором для рішень відповідачів згідно з визначенням дискреційних повноважень є закон і справедливість.

З урахуванням викладеного судова колегія робить висновок про те, що апеляційні скарги ГУ МВС України у Луганській області та МВС України підлягають частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню, як прийнята у зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, Міністерства внутрішніх справ України на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року по справі № 812/1696/15, - задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2016 року по справі № 812/1696/15, - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Міністерства внутрішніх справ України, ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Луганській області, Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправними та скасування наказів суб'єкта владних повноважень, поновлення на роботі, стягнення невиплаченої заробітної плати, грошового забезпечення за час вимушеного прогулу та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати: наказ Міністерства внутрішніх справ України № 1642 о/с від 21 серпня 2014 року в частині звільнення, підполковника міліції ОСОБА_3, старшого оперуповноваженого управління карного розшуку ГУ МВС України у Луганській області, з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил за п.66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ; наказ Міністерства внутрішніх справ України № 26 о/с від 15 січня 2016 року про внесення змін до наказу Міністерства внутрішніх справ України № 1642 о/с від 21 серпня 2014 року щодо зміни дати звільнення.

Визнати протиправними та скасувати: наказ Головного управління МВС України у Луганській області № 295 о/с від 24 вересня 2014 року в частині звільнення, підполковника міліції ОСОБА_3, старшого оперуповноваженого управління карного розшуку ГУ МВС України у Луганській області, з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил за п.66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ; наказ голови ліквідаційної комісії Головного управління МВС України у Луганській області № 2 о/с від 11 лютого 2016 року про внесення змін до наказу Головного управління МВС України у Луганській області № 295 о/с від 24 вересня 2014 року щодо зміни дати його звільнення.

Зобов'язати ліквідаційну комісію ГУМВС в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_3 грошове забезпечення з 01 серпня 2014 року по 20 серпня 2014 року.

Зобов'язати ліквідаційну комісію Головного управління МВС України у Луганській області на підставі заяви ОСОБА_3 від 18 лютого 2016 року видати наказ про його звільнення у відповідності до вимог п.9 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про національну поліцію» та п. 64 «з» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ у зв'язку з переходом до органів Національної поліції України.

Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Луганській області розглянути заяву ОСОБА_3 від 18 лютого 2016 року як працівника міліції, який виявив бажання проходити службу в поліції, у відповідності до вимог п. 9, 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про національну поліцію» та прийняти відповідне рішення.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Постанова у повному обсязі складена 12 вересня 2016 року.

Головуючий суддя І.А. Васильєва

Судді С.В. Жаботинська

Е.Г. Казначеєв