Ухвала суду № 61203592, 08.09.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/24009/14-ц

Провадження № 2-р/127/23/16

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Іменем України

08 вересня 2016 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Прокопчук А.В.,

при секретарі - Поливаній Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці заяву представника ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_3 про розяснення рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16.10.2015 року по справі № 127/24009/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

В С Т А Н О В И В:

Представник ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_3 звернувся в суд з вищевказаною заявою та просить розяснити порядок виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16.10.2015 року по справі № 127/24009/14 із врахуванням положення Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Заява обгрунтована тим, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 16.10.2015 року, задоволено позов ПАТ «УкрСиббанк» та звернуто стягнення на майно (предмет іпотеки), що підпадає під дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Представник заявників ОСОБА_3 зазначає, що Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своїх ухвалах від 24.12.2014 року у справі 6 35233св 14, від 24.12.2014 року у справі 6 40734св 14 та інших висловив правову позицію, що за своїм змістом Закон України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» встановлює порядок вирішення спорів щодо примусового звернення стягнення на предмет застави та іпотеки, а саме: визначає, що за певних умов та протягом певного проміжку часу таке стягнення не проводиться. Законом не призупиняється дія будь яких нормативних актів у сфері регулювання кредитних правовідносин; чинність вказаного Закону на час ухвалення рішення є підставою, у разі задоволення позову за наявності для цього підстав, для визначення порядку його виконання. Таким чином, представнику заявників є незрозумілим порядок виконання судового рішення, з врахуванням положень вищевказаного Закону, тому він звенувся до суду з даною заявою.

В судове засідання представник заявників не з′явився з невідомих причин, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судове засідання представник ПАТ «УкрСиббанк» не з′явився, надавши суду заяву з проханням розглянути дану заяву без його участі та в задоволенні заяви відмовити, оскільки рішення суду є чітким та зрозумілим.

Боржник ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з′явилися з невідомих причин, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Оскільки їх неявка не перешкоджає вирішенню даного питання, суд розглянув заяву у їх відсутність, на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заява необгрунтована та задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 16 жовтня 2015 року позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, за участю третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки було задоволено та звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 23.04.2008 року, укладений між АТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований в реєстрі за №1233, а саме: житловий будинок з прибудовами, господарськими будівлями та спорудами, які розташовані в м. Вінниця, вул. Південна, б. № 13, який належить ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі договору дарування від 23.07.2011 року. Встановлено спосіб реалізації нерухомого майна, що належить ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 23.07.2011р. (посвідчений нотаріусом ОСОБА_5 за реєстровим номером №837) та знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Південна, б. №13 шляхом проведення прилюдних торгів предмета іпотеки, у межах процедури виконавчого провадження, з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку» та встановити початкову ціну реалізації предмету іпотеки в розмірі 47877 доларів США (станом на 28.09.2015 року за курсом НБУ 21,615991 грн. за один долар США, еквівалентно 1 034 914,00 грн.). З вартості реалізації предмету іпотеки задоволено вимоги Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» (на рахунок №29090000000113, МФО: 351005, код ЄДРПОУ-09807750) за Договором про надання споживчого кредиту №11338521000 від 23 квітня 2008 року в розмірі 121702,33 доларів США, що за курсом НБУ станом на 15.10.2015 року становить 2 668 932,1 грн., що складається з 66 175,13 доларів США, заборгованості по поверненню суми кредиту, 55527,20 доларів США, заборгованості по процентам; та окремо в рахунок погашення пені за прострочення сплати кредиту - 145001, 55 грн., в рахунок погашення пені за прострочення сплати процентів - 370100,01 грн. Стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» МФО: 351005, код ЄДРПОУ-09807750) судовий збір в розмірі 3654,00 грн. (а.с. 231-238 Т. 2).

Рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.

Зокрема, суд приїходить до висновку, що резолютивна частина є проста, доступна, зрозуміла, така що не припускає іншого тлумачення.

Частиною 1 ст. 221 ЦПК України визначено, що якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

В п. 21 постанови Пленуму ВСУ від 18 грудня 2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі" зазначено, що відповідно до ст. 221 ЦПК України роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питаннярозглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суду викладає більш повно та ясно ті частинирішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.

Приймаючи до уваги положення ст. 221 ЦПК України, роз'яснення рішення - це більш повний, ясний, зрозумілий виклад тих фрагментів рішення, які здебільше знаходяться у його резолютивній частині. Роз'яснення судового рішення настає тоді, коли його зміст викладено нечітко, його положення незрозумілі, внаслідок чого реалізація такого рішення викликає труднощі чи стає неможливою. Роз'яснення рішення можливе без зміни його змісту у межах вирішеної судом правової вимоги.

Суть розяснення судового рішення полягає в тому, що суд має пояснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, або є незрозумілим для зацікавлених осіб, що позбавляє його можливості реалізації або оскарження.

Отже, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, а також (або) для державного виконавця, суд з їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

З прохальної частини заяви ОСОБА_3 вбачається, що він фактично просить змінити рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16.10.2015 року, а саме зазначення порядку виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16.10.2015 року по справі № 127/24009/14 із врахуванням положення Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що неправомірно вирішувати питання про роз'яснення судового рішення від 16 жовтня 2015 року по справі № 127/24009/14.

Отже, суд приходить до висновку, що задовольнивши заяву ОСОБА_3, не буде роз'яснено рішення суду, а фактично змінено зміст рішення суду по суті, яке набуло законної сили, що суперечить суті судового рішення та положенням ст. 221 ЦПК України. Крім того, фактично змінить рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки, яке в цій частині не підлягає виконанню на час дії Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Таким чином, суд вважає, що в задоволенні заяви ОСОБА_3 про роз'яснення рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16.10.2015 року по справі № 127/24009/14 слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 208-210, 221 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву представника ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_3 про розяснення рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 16.10.2015 року по справі № 127/24009/14 за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2, про звернення стягнення на предмет іпотеки залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області через Вінницький міський суд Вінницької області протягом 5 днів з дня її проголошення, а особами, у відсутність яких вона постановлена, - протягом 5 днів з дня отримання її копії.

Суддя: