Ухвала суду № 61194655, 06.09.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

06 вересня 2016 року м. Київ К/800/18104/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Веденяпін О.А., перевіривши матеріали касаційної скарги Міжрегіонального головного управління державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2016 року у справі №826/17464/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" до Міжрегіонального головного управління державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

в с т а н о в и в:

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 липня 2016 року касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників залишено без руху та встановлено 30-денний строк для усунення недоліків касаційної скарги, оскільки її було подано з пропуском строку касаційного оскарження і скаржником не порушено питання про його поновлення, не надано документа про сплату судового збору у встановленому законодавством розмірі. Скаржнику необхідно було надати суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження та докази на підтвердження поважності причин його пропуску, документ про сплату судового збору у встановленому законодавством розмірі.

Ухвалу про залишення касаційної скарги без руху Міжрегіональне головне управління державної фіскальної служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників отримав 14 липня 2016 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

На адресу Вищого адміністративного суду України надійшло клопотання скаржника, в якому він просив поновити строк касаційного оскарження та звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на відсутність фінансування витрат на сплату судового збору.

Підстав для задоволення клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору не вбачається, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно із частиною 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Пунктом 5 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що за подання касаційної скарги на ухвалу суду судовий збір справляється у розмірі 1 мінімальної заробітної плати.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору” від 22 травня 2015 року №484-VІІІ зобов’язано Кабінет Міністрів України забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України “Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” від 23 січня 2015 року №2 судам роз'яснено, що якщо бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Отже, відсутність видатків на оплату судового збору у кошторисі відповідача не може бути підставою для звільнення його від сплати судового збору, обов'язок сплати якого встановлено чинним законодавством.

З огляду на викладене, недоліки касаційної скарги відповідачем не усунено.

Відповідно до частини третьої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Враховуючи викладене, касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала.

Керуючись статтями 88, 108, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання Міжрегіонального головного управління державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2016 року у справі №826/17464/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртранснафта" до Міжрегіонального головного управління державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а касаційну скаргу залишити у суді касаційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.А. Веденяпін