Постанова № 61193689, 07.09.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2016 року Справа № 876/4028/16

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Кушнерика М.П.

суддів Мікули О.І., Ніколіна В.В.

з участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційні скарги ОСОБА_1 та управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2016р. по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Берегівський районний відділ управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі та виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу і моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_1 15.04.15р. звернувся до суду з позовом, в якому з врахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просить визнати неправомірним та скасувати наказ №318 від 11 березня 2015 року начальника УМВС України в Закарпатській області про звільнення з органів внутрішніх справ оперуповноваженого СБНОН Берегівського РВ УМВС України в Закарпатській області капітана міліції ОСОБА_1; визнати неправомірним та скасувати наказ начальника УМВС України в Закарпатській області №45 по особовому складу від 16 березня 2015 року про звільнення з органів внутрішніх справ у запас (із постановленням на військовий облік) за порушення дисципліни оперуповноваженого СБНОН Берегівського РВ УМВС України в Закарпатській області капітана міліції ОСОБА_1; поновити на посаді оперуповноваженого СБНОН Берегівського РВ УМВС України в Закарпатській області в спеціальному званні капітан міліції з 16 березня 2015 року та виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу; а також стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 60000 грн., яка йому заподіяна у зв'язку з незаконним звільненням.

Позовні вимоги мотивує тим, що факти, викладені в наказі про звільнення і доводи на яких фактично ґрунтується доведеність вчинення дисциплінарного проступку не відповідають дійсності і стали можливими внаслідок упередженого ставлення керівництва УМВС України в Закарпатській області до позивача як працівника міліції.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2016р. позов задоволено частково. Визнано наказ начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області №318 від 11 березня 2015 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності оперуповноваженого СБНОН Берегівського РВ УМВС ОСОБА_1 протиправним та скасовано. Визнано наказ начальника Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області № 45 о/с від 16 березня 2015 року "По особовому складу" щодо звільнення з органів внутрішніх справ у запас капітана міліції ОСОБА_1 (М-088574), оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків Берегівського районного відділу УМВС України в Закарпатській області з 16 березня 2015 року протиправним та скасовано. Поновлено капітана міліції ОСОБА_1 (М-088574), оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків Берегівського районного відділу УМВС України в Закарпатській області на раніше займаній посаді з 17 березня 2015 року. Стягнуто на користь позивача середній заробіток за весь час вимушеного прогулу за період з 17 березня 2015 року по 17 березня 2016 року у розмірі 25356,24 грн.. Стягнуто з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області на користь позивача моральну шкоду у розмірі 2500 грн.. Допущено до негайного виконання постанову в частині поновлення на посаді оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків Берегівського районного відділу УМВС України в Закарпатській області та в частині стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу - у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 2012,40 грн.. У задоволенні позовної заяви в частині решти позовних вимог - відмовлено.

УМВС України в Закарпатській області оскаржило постанову суду, вважає таку прийняту з підстав не вірно застосованих норм матеріального і процесуального права, мотивуючи тим, що вважає, що суд першої інстанції ототожнює різні поняття, а саме у відповідності п.67 Положення про проходження служби передбачено підстави звільнення зі служби в органах внутрішніх справ. Вважає, що суд помилково бере до уваги п.п. «й» п.67 Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ. Даним пунктом передбачено звільнення у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, а тому і приходить до висновку, що у разі винесення ухвали про закриття кримінального провадження у зв'язку з відмовою потерпілої від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення є підстави поновлення на роботі позивача.

Позивача було звільнено за порушення дисципліни, а не у зв'язку із вчиненням кримінального правопорушення та обов'язковою умовою звільнення при якому є обвинувальний вирок суду.

Просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Позивач оскаржив постанову та просить таку змінити в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та задоволити повністю - стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу та згідно даних про розмір його заробітку, які зобов'язано надати відповідача при апеляційному розгляді справи, з підстав неповного та неправильного вирішення не всіх позовних вимог.

Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що суд взяв до уваги довідку про зарплату позивача №39/3540 від 03.06.2015р., видану Берегівським РВ УМВС України в Закарпатській області, що є неправильним, т.я. вважає, що відповідача було зобов'язано надати свою розширену довідку про середній заробіток із зазначенням розміру окладу та інших оплат, однак таке не зробили.

Крім того, стягнено середній заробіток за час вимушеного прогулу тільки за один рік, хоча станом на дату ухвалення судового рішення, з часу незаконного звільнення минуло вже понад один рік.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, позивача, який підтримав свою апеляційну скаргу та заперечив апеляційну скаргу відповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду, вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а апеляційну скаргу відповідача слід задоволити, виходячи з наступного:

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 на час звільнення займав посаду оперуповноваженого сектору БНОН Берегівського РВ УМВС України в Закарпатській області.

28 лютого 2015 року Начальнику УМВС України в Закарпатській області Шаранич С.О. надійшов рапорт начальника ВІОС УКЗ УМВС підполковником міліції В.І. Дьордяй з інформацією про те, що 30 січня 2014 року прокуратурою області до ЄРДР внесено відомості за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.125 ч.2 КК України за фактом заподіяння оперуповноваженим сектору БНОН Берегівського РВ УМВС капітаном міліції ОСОБА_1 громадянці ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, які кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розклад здоров'я. (а.с. 142 т.1).

Наказом УМВС України в Закарпатській області від 04 березня 2015 року за №284 призначено службове розслідування за фактом заподіяння оперуповноваженим сектору БНОН Берегівського РВ УМВС капітаном міліції ОСОБА_1 тілесних ушкоджень громадянці ОСОБА_4 (а.с.145 т.1).

30 січня 2014 року було внесено відомості щодо кримінального правопорушення (кримінальне провадження № 12014070080000099).

Відповідно до повідомлення від 06 листопада 2014 року про зміну раніше повідомленої підозри, слідчий в особливо важливих справах прокуратури Закарпатської області повідомив ОСОБА_1 про зміну раніше повідомленої 21 жовтня 2014 року підозри за ч.2 ст.125 КК України, та повідомив про підозру за ч.2 ст.125 КК України, тобто заподіянні умисних тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

10 березня 2015 року начальником УМВС України в Закарпатській області затверджено Висновок службового розслідування за фактом повідомлення про підозру оперуповноваженому СБНОН Берегівського РВ УМВС ОСОБА_1, де вказано, що позивача необхідно звільнити із органів внутрішніх справ відповідно до пункту 8 статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України за пунктом "є" статті 64 (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби. Це порушення дисципліни позивачем проявилося у негідній його поведінці у побуті, порушення позивачем норм кримінального законодавства та навмисному заподіянні ним тілесних ушкоджень ОСОБА_4. Затверджений Висновок складений відповідачем на матеріалах кримінального провадження за №12014070080000099 (а.с.157-160 т.1).

11 березня 2015 року відповідачем прийнято наказ №318 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності оперуповноваженого СБНОН Берегівського РВ УМВС ОСОБА_1", яким за грубе порушення вимог статей 1, 7 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України", статей 2, 10 Закону України "Про міліцію", вимог наказу МВС України від 22 лютого 2012 №155 "Про затвердження Правил поведінки та професійної етики осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України", Присяги працівника органів внутрішніх справ України, нехтування вимогами нормативних документів МВС України та УМВС з питань неухильного дотримання дисципліни, що проявилося у негідній поведінці в побуті, порушенні норм кримінального законодавства та навмисному заподіяні тілесних ушкоджень громадянці ОСОБА_4, оперуповноваженого сектору БНОН Берегівського РВ УМВС України в Закарпатській області капітана міліції ОСОБА_1 відповідно до пункту 8 статті 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, із органів внутрішніх справ звільнено за пунктом "є" статті 64 (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби (а.с.9-10, 162 т.1).

Наказом управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області від 16 березня 2015 року за №45 о/с "По особовому складу" відповідно до Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України - звільнено з органів внутрішніх справ у запас (із поставленням на військовий облік) за пунктом 64 "є" (за порушення дисципліни) капітана міліції ОСОБА_1 (М-088574), оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків Берегівського районного відділу УМВС України в Закарпатській області, з 16 березня 2015 року. Підставою для його прийняття слугував наказ від 11 березня 2015 року №318 (а.с.11 т.1)

Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку, що позивача звільнено без законних на те підстав, а тому наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області від 11 березня 2015 року №318 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності оперуповноваженого СБНОН Берегівського РВУ МВС ОСОБА_1" та наказ від 16 березня 2015 року за №45 о/с "По особовому складу" щодо звільнення з органів внутрішніх справ у запас капітана міліції ОСОБА_1 (М-088574), оперуповноваженого сектору боротьби з незаконним обігом наркотиків Берегівського районного відділу УМВС України в Закарпатській області з 16 березня 2015 року необхідно визнати протиправними та скасувати, а також поновити позивача на раніше займаній посаді, при цьому стягнувши середній заробіток за час вимушеного прогулу - 252 дні та відшкодувати моральну шкоду.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного:

Згідно ст.2 Дисциплінарного статуту, дисциплінарний проступок - це невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

За вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. При цьому, особи рядового і начальницького складу, яких в установленому законодавством порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або матеріальної відповідальності, водночас можуть нести і дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом (ст.5 Дисциплінарного статуту).

Службова дисципліна, згідно ст.7 Дисциплінарного статуту, полягає у високій свідомості кожної особи рядового і начальницького складу та їх обов'язку: - дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; - захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; - поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; - дотримуватися норм професійної та службової етики; - берегти державну таємницю; - у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; - стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; - постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; - сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; - виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; - з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; - берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку; - у разі виявлення порушень законодавства, зловживань чи інших правопорушень у службовій діяльності вжити заходів щодо припинення цих порушень та доповісти про це безпосередньому або старшому прямому начальникові.

Відповідно до ст.12 Дисциплінарного статуту, на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни може бути накладено такі види дисциплінарних стягнень: усне зауваження, зауваження, догана, сувора догана, попередження про неповну посадову відповідність, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, звільнення з органів внутрішніх справ.

Згідно приписів ст.14 Дисциплінарного статуту, при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватись тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації, тощо. У разі вчинення незначного порушення службової дисципліни начальник може обмежитись усним попередженням особи рядового або начальницького складу щодо необхідності суворого додержання службової дисципліни. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.

Згідно зі статтею 18 частиною 1 Закону України "Про міліцію", порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 64 підпункту "є" Положення про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, що затверджене Постановою Кабінету Міністрів УРСР 29 липня 1991 року за № 114, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік), зокрема, за порушення дисципліни.

Підставою для звільнення позивача є висновок службового розслідування, затверджений на підставі наказу МВС України № 230 від 12.03.2013 року, а саме п.п. 22.3. - повідомлення особі рядового і начальницького складу про підозру в учиненні нею кримінального правопорушення.

29 грудня 2013 року близько 13 годин ОСОБА_1 відмовився повернути ОСОБА_4 спільних дітей, затіяв сварку, в ході якої, на ґрунті особистих неприязних відносин, з метою спричинення тілесних ушкоджень, наніс останній один удар рукою, затиснутою в кулак в область голови. Після чого, продовжуючи свої умисні дії, ОСОБА_1, взявши рукою за волосся ОСОБА_4, із застосуванням фізичної сили витягнув її з будинку на вулицю і скориставшись тим, що ОСОБА_4 лежала на землі, доводячи свій злочинний умисел до кінця щодо спричинення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, наніс їй один удар ногою в область спини, спричинивши їй тілесні ушкодження. Згідно висновку судово-медичної експертизи від 13 лютого 2014 року № 35 виявлені у ОСОБА_4 тілесні ушкодження кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що не спричинили (та спричинили) короткочасний розлад здоров'я (а.с.148-152 т.1).

Ухвалою Виноградівського районного суду Закарпатської області від 15 вересня 2015 року у справі № 299/736/15-к (кримінальне провадження ((внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12014070080000099)) - кримінальне провадження №12014070080000099 відносно ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 125 частиною 2 КК України - закрито у зв'язку з відмовою потерпілої від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення (а.с.85 т.1).

Колегія суддів погоджується з твердженням відповідача - апелянта щодо скоєння позивачем кримінально-карних діянь; що відсутність обвинувального вироку суду щодо позивача є доказом відсутності його вини, однак ця обставина не свідчить про відсутність ознак дисциплінарного проступку (невиконання чи неналежне виконання позивачем службової дисципліни) в його діях. Закриття кримінального провадження не може бути перешкодою для застосування інших видів юридичної відповідальності, в тому числі і застосування дисциплінарної відповідальності. ОСОБА_1 було звільнено порушення дисципліни, а не у зв'язку із вчиненням кримінального правопорушення та обов'язковою умовою звільнення при якому є обвинувальний вирок суду.

Таким чином, наявності самого факту вчинення позивачем дій, які дискредитують звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, що виразилося в грубому порушені вимог Закону України "Про міліцію", Присяги та Кодексу честі працівника органів внутрішніх справ України, що є самостійною підставою для прийняття оскаржуваного наказу, незалежно від наявності за такі дії кримінальної відповідальності.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду, а доводи апеляційної скарги відповідача є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні заявленого позову, що узгоджується з положеннями п.3 ст.2 КАС України.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.1, 4 ст.202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу управління Міністерства внутрішніх справ України в Закарпатській області - задоволити.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2016р. по справі №807/680/15 - скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя: М.П.Кушнерик

Судді: О.І.Мікула

В.В.Ніколін

Повний текст виготовлено 09.09.16р.