Постанова № 61192681, 10.08.2016, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 серпня 2016 року (15:10) м. Київ 810/1742/16

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., за участю секретаря судового засідання Касьянової О.В., представника позивача Поспішної Т.І., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Фастівського міськрайонного центру зайнятості до Державного підприємства «Триліський спиртовий завод» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

Суть спору:Фастівський міськрайонний центр зайнятості звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Триліський спиртовий завод» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття у сумі 37 043,39 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач має несплачену заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за період з 01.04.2005 по 31.12.2010 у сумі 37 043,39 грн., яку позивач просить суд стягнути у примусовому порядку.

Присутній у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить рекомендоване повідомлення з відміткою про вручення, у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.

Частиною 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутністю представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Триліський спиртовий завод» зареєстровано як платник страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття в Фастівському міськрайонному центрі зайнятості, що підтверджується довідкою №03-08/598 від 16.05.2016.

Як вбачається з матеріалів справи станом на 16.05.2015 за відповідачем рахується заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на випадок безробіття у загальному розмірі 37043,39 грн., яка виникла з наступних підстав.

Позивачем було подано до Фастівського міськрайонного центру зайнятості розрахункову відомість про нарахування і перерахування внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття за 2010 рік від 24.01.2011, відповідно до якої сума заборгованості Державного підприємства «Триліський спиртовий завод» зі сплати страхованих внесків станом на 31.12.2010 становить 130 729,63 грн.

Постановою Господарського суду Київської області від 21.11.2007 у справі №А17/335-07 стягнуто з Державного підприємства «Триліський спиртовий завод» (код 32728213) на користь Фастівського міськрайонного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (код 24884943) 20616,80 грн. заборгованості за страховими внесками на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2009 у справі №2-а-5541/09 стягнуто з Державного підприємства «Триліський спиртовий завод» на користь Фастівського міськрайонного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття заборгованість у сумі 12 993,97 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22.01.2010 у справі №2-а-1740/10/1070 стягнуто з Державного підприємства «Триліський спиртовий завод» на користь Фастівського міськрайонного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття заборгованість за страховими внесками на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття у сумі 12 903,68 грн.

Постановою Господарського суду Київської області від 20.06.2008 №А20/034-08 стягнуто з Державного підприємства «Триліський спиртовий завод» на користь Фастівського міськрайонного центру зайнятості - 4124,61 грн. заборгованості.

Постановою Господарського суду Київської області від 28.10.2005 у справі №328/4-05 стягнуто з Державного підприємства «Триліський спиртовий завод» на користь Фастівського міськрайонного центру зайнятості - 12289, 44 грн. заборгованості.

Судом встановлено, що відповідачем було частково погашено заборгованість зі сплати страхових внесків на загальну суму 30757,74 грн., про що свідчать виписки з банківського рахунку від 17.01.2012 на суму 11 472,10 грн., від 13.11.2012 на суму 10 000,00 грн., від 08.09.2011 на суму 3600,00 грн., від 31.05.2011 на суму 30,00 грн., від 09.02.2011 на суму 69,00 грн., від 25.01.2011 на суму 6,35 грн., від 15.02.2011 на суму 23,00 грн., від 12.07.2011 на суму 900,00 грн., від 12.10.2011 на суму 50,00 грн., від 20.12.2011 на суму 4607, 29 грн.

Отже, залишок заборгованості, який був самостійно визначений відповідачем у розрахунковій відомості, проте не сплачений в добровільному порядку та не стягнутий примусово, складає 37 043,39 грн.

Несплата відповідачем заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 37 043,39 грн. стала підставою для звернення Фастівського міськрайонного центру зайнятості до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Триліський спиртовий завод» про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, з приводу чого суд зазначає наступне.

Згідно з абз. 1 пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08.07.2010 р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі-Закон №2464) з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

Відповідно до абзаців 4, 5, 6 пункту 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 2464 суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 №1533-III (далі - Закон №1533, в редакція, яка була чинна на момент виникнення спірних відносин).

Відповідно до ст. 1 Закону №1533 страхувальники - роботодавці, застраховані особи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних осіб), які використовують працю фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески.

Відповідно до ч.3 ст. 17 Закону №1533 перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі, або виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення з цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

Згідно із п.2 ч.2 ст.35 Закону №1533 роботодавець зобов'язаний своєчасно та в повному розмірі сплачувати страхові внески.

Відповідно до ч. 4 ст. 38 Закону №1533 строк давності в разі стягнення штрафних санкцій, передбачених цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення", адміністративних штрафів, а також інших видів заборгованості перед Фондом не застосовується.

Порядок обчислення і сплати роботодавцями та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та контролю за сплатою страхових внесків до набрання чинності Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлений Інструкцією про порядок обчислення і сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, затвердженою Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №339 від 18.12.2000 (далі-Інструкція №339).

Відповідно до п.2.1 Інструкції №339 платниками страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття є, зокрема, роботодавці, застраховані особи.

Пунктом 4.2 Інструкції №339 встановлено, що страхові внески нараховуються, зокрема, для роботодавців у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, які включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці" , виплату доходу (прибутку) фізичним особам за виконання робіт (послуг) за договорами цивільно-правового характеру, які підлягають обкладанню податком з доходів фізичних осіб.

Відповідно до п.5.1 Інструкції №339 передбачено, що роботодавець починає сплачувати страхові внески з дня набуття статусу платника страхових внесків до Фонду.

Згідно з п.5.3 Інструкції №339 нарахування страхових внесків роботодавців, найманих працівників та військовослужбовців здійснюється щомісяця на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування або які підтверджують нарахування заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, виходячи із розміру страхового внеску, що діє на день нарахування виплат.

Страхові внески нараховуються на зазначені у пункті 4.2 цієї Інструкції фактичні виплати (доходи), що не перевищують визначеної максимальної величини фактичних витрат страхувальника на оплату праці найманих працівників і доходу фізичних осіб, грошового забезпечення військовослужбовців, з якої справляються внески до Фонду, що встановлюються щороку на рівні п'ятнадцяти розмірів прожиткового мінімуму, встановленого Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття"для працездатних осіб (п.5.4 Інструкції №339).

Пунктом 5.6 Інструкції №339 визначено, що перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі, або виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення з цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.

Відповідно до п. 8.1 Інструкції №339 роботодавці зобов'язані:одночасно з виплатою заробітної плати (доходу) в повному обсязі сплатити страхові внески до Фонду, які були нараховані та/або не сплачені до 01 січня 2011 року.

Отже, судом встановлено, що на день розгляду справи за відповідачем обліковується заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття у розмірі 37 043,39 грн., яка не була сплачена добровільно та не стягнута у судовому порядку.

Частиною 1 ст. 8 Закон №1533 встановлено, що управління страхуванням на випадок безробіття здійснює Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Згідно з ч.1 ст. 12 Закону №1533 виконавча дирекція Фонду є виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості. Директор Державного центру зайнятості центрального органу виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики та його заступники є відповідно керівником та заступниками виконавчої дирекції Фонду.

Частиною 2 ст. 12 Закону №1533 встановлено, що функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Відповідно до п.1 Положення про Фастівський міськрайонний центр зайнятості, затвердженого наказом Київського обласного центру зайнятості №61/0/6-16 від 22.03.2016, Фастівський міськрайонний центр зайнятості (далі-базовий центр занятості) є державною установою у централізованій системі державних установ державної служби зайнятості.

Пунктом 6 вказаного Положення встановлено, що базовий центр зайнятості виконує, зокрема, функції виконавчої дирекції Фонду, визначені Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Відповідно до ст. 39 Закону №1533 спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Отже, враховуючи те, що відповідач суму страхових внесків у розмірі 37 043,39 грн. у встановлені законодавством строки не сплатив, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

У судовому засіданні 10.08.2016 були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Повний текст постанови складений та підписаний 15.08.2016.

Керуючись ст.ст. 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Державного підприємства «Триліський спиртовий завод» (08552, Київська область, Фастівський район, село Триліси, ідентифікаційний код 32728213) на користь Фастівського міськрайонного центру зайнятості (08500, Київська область, місто Фастів, вулиця Соборна, будинок 20-А, ідентифікаційний код 24884943) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття в сумі 37 043 (тридцять сім тисяч сорок три) грн.39 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Дудін С.О.