Постанова № 61191642, 08.09.2016, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2016 р. Справа № 805/2578/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Волноваської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області

до Публічного акціонерного товариства «Тельманівський кар’єр»

про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі

ВСТАНОВИВ:

Волноваської об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Донецькій області заявлено позов до Публічного акціонерного товариства «Тельманівський кар’єр» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу у сумі 4624729 грн. 17 коп. за рахунок майна Публічного акціонерного товариства «Тельманівський кар’єр», що перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна № 2 від 26 квітня 2016 року.

Позивач в обґрунтування адміністративного позову посилається на те, що постановами Донецького окружного адміністративного суду від 9 грудня 2010 року № 2а-23843/10/0570, від 4 лютого 2011 року № 2а-28988/10/0570, від 28 квітня 2011 року № 2а/0570/5379/2011, від 3 жовтня 2011 року № 2а/0570/13959/2011 та від 22 лютого 2013 року № 805/1282/13-а стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Тельманівський кар’єр» на користь Державного бюджету України податкового боргу на загальну суму 4624729 грн. 17 коп. Зазначені постанови разом з інкасовими доручення були направлені до установ банків, але повертались до позивача без виконання, у зв’язку з відсутністю грошових коштів на рахунках відповідача. Тому позивач вважає, що він має обґрунтовані підстави щодо звернення до суду з адміністративним позовом про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна відповідача. 8 вересня 2016 року від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання. 6 вересня 2016 року від представника позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, а також просив суд всебічно розглянути матеріали справи та винести рішення в межах законодавства України.

Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Таким чином, суд дійшов висновку щодо можливості розгляду даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство «Тельманівський кар’єр» є юридичною особою, зареєстроване за номером 04628681, перебуває на податковому обліку в Волноваській об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області, що підтверджується роздрукованою формою ідентифікаційних даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до підпунктів 16.1.3, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України передбачено, що відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Згідно пункту 49.1 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Пунктом 49.2 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов’язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до абзацу 2 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Згідно з абзацом 3 пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу Украйни рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Відповідно до норм статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку, несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Судом встановлено, що 26 квітня 2016 року позивачем на підставі рішення про опис майна у податкову заставу від 25 квітня 2016 року № 2 був складений акт опису майна у податкову заставу № 2, відповідно до якого було проведено опис майна відповідача на загальну суму 4300000 грн., а саме піщано-щебневу суміш фр0-10 мм (ПЩС) Податкова застава була зареєстрована в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 28 квітня 2016 року за реєстраційним № 14346324, що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Суд також зазначає, що дозвіл надається судом на суму заборгованості, яка існує на день ухвалення судового рішення.

Судом також встановлено, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17 листопада 2010 року № 2а-23843/10/0570 стягнуто з розрахункових рахунків відповідача податковий борг з земельного податку у сумі 20917 грн. 49 коп. та в сум 7296 грн. 37 коп., по орендній платі за земельні ділянки в сумі 607146 грн. 71 коп., постановою від 4 лютого 2011 року № 2а-28988/10/0570 стягнуто з розрахункових рахунків відповідача податковий борг на загальну суму 931027 грн. 03 коп. постановою від 28 квітня 2011 року № 2а/0570/5379/2011 стягнуто податковий борг на загальну суму 645887 грн. 46 коп., постановою від 3 жовтня 2011 року № 2а/0570/13959/2011 стягнуто з відповідача податкового боргу на загальну суму 342896 грн. 94 коп., постановою від 22 лютого 2013 року № 805/1282/13-а стягнуто податковий борг на загальну суму 154575 грн. 28 коп. На виконання вимог зазначених постанов суду позивач направив до установи банку інкасові доручення (розпорядження) від 10 червня 2016 року № 41 на суму 2328 грн. 47 коп., № 40 на суму 143824 грн. 35 коп., № 42 на суму 143824 грн. 35 коп. Усі зазначені доручення були повернуті установою банку до позивача у зв’язку з відсутністю грошових коштів на рахунках відповідача.

Доказів сплати податкового боргу відповідач не надав суду. Наявність податкового боргу на час розгляду справи підтверджена податковим органом шляхом надання суду наявного в позовній заяві розрахунку суми заборгованості, зворотного боку облікової картки платника податків та відповідачем не заперечувалась.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню у повному обсязі. Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Волноваської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Публічного акціонерного товариства «Тельманівський кар’єр» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу у сумі 4624729 грн. 17 коп. за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі згідно акту опису майна № 2 від 26 квітня 2016 року, задовольнити повністю.

Надати дозвіл Волноваській об’єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області на погашення суми податкового боргу у розмірі 4624729 грн. (чотири мільйони шістьсот двадцять чотрири тисячи сімсот двадцять дев’ять гривень) 17 коп. за рахунок майна платника податків Публічного акціонерного товариства «Тельманівський кар’єр», що перебуває у податковій заставі, згідно акту опису майна № 2 від 26 квітня 2016 року.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті 8 вересня 2016 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Смагар С.В.