Ухвала суду № 61190, 25.07.2006, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" липня 2006 р. Справа № 02/3245а

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Пащенко А.Д.,

із секретарем судового засідання Давиденко В.Г., за участю представників:

позивача: Слуцька Н.Ю., Сук С.В. –за дорученнями, відповідача: не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси справу

за позовом Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до Смілянського комунального підприємства “ВАРМ"

про стягнення 7 513 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено вимогу про стягнення 7 513 грн. штрафних санкцій за нестворене та незайняте інвалідом у відповідача у 2005 році 1 робоче місце, з мотивів порушення відповідачем вимоги статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Представники позивача у судовому засіданні позов підтримали у заявленій сумі.

Відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, але відзив на позов суду не подав, повторно не направив свого представника у судове засідання, не надіслав суду заяву про розгляд справи за участю його представника. Суд вважає, що неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджає для розгляду справи по суті і вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача, за наявними матеріалами.

Оцінивши докази у їх сукупності, вислухавши пояснення представників позивача, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів.

Згідно статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" у редакції від 5 липня 2001 року (далі - Закон) для підприємств (об’єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання в 2005 році встановлювався норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працювало від 15 до 25 чоловік –у кількості одного робочого місця, якщо інше не передбачено законом. Тобто норматив встановлено Законом і не потребується встановлення його та доведення для кожного підприємства окремо.

За Законом підприємства (об’єднання), установи, організації, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, не пізніше 15 квітня наступного року, штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (об’єднанні), установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом, отже, у разі невиконання в 2005 році суб’єктом господарювання нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, він повинен був сплатити штрафні санкції до 15 квітня 2006 року.

Як вбачається із Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік (форми № 10-ПІ), направленого відповідачем 31.01.2006р., середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу в 2005 році у відповідача складала 64 особи, чотири відсотки від цієї кількості –2,56. Виходячи із цих даних та застосовуючи правила математичного округлення цифр, суд приходить до висновку, що для відповідача норматив на 2005 рік складав 3 робочих місця для працевлаштування інвалідів. Із вказаного звіту вбачається, що у відповідача в 2005 році працювали 2 інваліди.

Таким чином, відповідач повинен був створити ще одне робоче місце для працевлаштування інваліда (крім фактично зайнятих двох робочих місць) і повідомити про це відповідні органи, тобто він повинен був вжити у 2005 році всіх залежних від нього заходів для недопущення порушення вимог Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” і забезпечити виконання встановленого Законом нормативу створення трьох робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Відповідач не спростував встановлені факти, не заперечив доводи позивача, не подав суду доказів створення у 2005 році ще одного робочого місця для працевлаштування інваліда.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем допущено порушення вимог Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.

Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 наведеної статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що він ужив усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Оскільки відповідач не довів і належними доказами не підтвердив, що ним було вжито у 2005 році всіх залежних від нього заходів для недопущення порушення вимог Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” і забезпечення встановлено Законом нормативу створення робочого місця для працевлаштування інваліда, тому суд приходить до висновку про правомірність вимоги позивача про стягнення із відповідача штрафу за нестворення для працевлаштування інвалідів одного робочого місця.

Виходячи із даних Звіту відповідача про зайнятість інвалідів за 2005 рік, фонд оплати праці в 2005 році складав 480 800 грн., отже, середня річна заробітна плата в 2005 році у відповідача складала 7512,50 грн. Таким чином, відповідач повинен сплатити штрафні санкції в сумі 7 512 грн. 50 коп. за одне не створене і не зайняте інвалідом робоче місце.

Оскільки вимоги позивача витікають із ст. ст. 19, 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, за вказаних вище обставин позов підлягає до задоволення в сумі 7 212 грн. 50 коп.

На підставі ст. 94 КАС України з відповідача підлягають стягненню 72 грн. 13 коп. судового збору до Державного бюджету.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 94, 160 –163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути із Смілянського комунального підприємства “ВАРМ" (20700, м. Сміла Черкаської області, вул. Ржевська, 3, ідентифікаційний код 25874533):

а) на користь Черкаського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м. Черкаси, проспект Хіміків, 50) штрафні санкції в сумі 7 212 грн. 50 коп.;

б) в доход Державного бюджету України для зарахування на реєстраційний рахунок відділення державного казначейства у м. Черкаси № 31110095600002, банк - Управління державного казначейства в Черкаській області, МФО 854018, код 22809222, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, через державну податкову інспекцію –72 грн. 13 коп. судового збору.

В решті позову відмовити.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя А.Д. Пащенко

Постанова складена в повному обсязі

28.07.2006р. 12 год. 25 хв.