Ухвала суду № 61186624, 07.09.2016, Приморський районний суд м. Одеси

07.09.2016

Справа № 522/15997/16-к

Провадження № 1-кс/522/15976/16

У Х В А Л А

07 вересня 2016 року м.Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Пислар В.П., при секретарі Голан А.В., за участю старшого слідчого з ОВС слідчого відділу УСБУ в Одеській області ОСОБА_1, власника майна ОСОБА_2, представника власника майна адвоката ОСОБА_3 розглянувши клопотання старшого слідчого з ОВС слідчого відділу УСБУ в Одеській області майора юстиції ОСОБА_1 по кримінальному провадженню за №12016160000000169 від 18.03.2016 року за ознаками злочинів, передбачених ч.2ст.361, ч.2 ст.366 КК Українипро арешт майна, -

В С Т А Н О В И В:

29 серпня 2016 року старший слідчий з ОВС слідчого відділу УСБУ в Одеській області майора юстиції ОСОБА_1, звернувся до суду із клопотанням, погодженим з прокурором відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_4 про накладення арешту на майно.

Як вбачається з клопотання слідчого,

Слідчим відділом УСБУ в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016160000000169 від 18.03.2016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 361 ч. 2, ст. 366 ч. 2 КК України.

За матеріалами кримінального провадження, 28.08.2008 громадянину України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, Відділом Держкомзему у Овідіопольському районі Одеської області видано Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 312949, про право власності на земельну ділянку площею 6,8895 га на території Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області, масив № 10, ділянка 175, 176, кадастровий номер 5123755200:01:002:0363. Державний акт видано на підставі рішень Київського районного суду м. Одеси у справах № 2-4493, № 2-4494 від 09.07.2008. Згідно Державного акту, цільове призначення (використання) земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до п. 15 розділу X Земельного кодексу України, до набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель (в редакції Закону на момент одержання ОСОБА_2 права власності на земельну ділянку) та до набрання чинності законом про обіг земель сільськогосподарського призначення, але не раніше 1 січня 2017 року (в редакції Закону станом на теперішній час) не допускається, зокрема, купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб.

Згідно повідомлення Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області № 960/01-35/01/924 від 21.04.2016, 04.09.2008 за № М-3443 ОСОБА_2 подав заяву щодо надання дозволу на зміну цільового призначення земельної ділянки, на що Овідіопольською РДА надано відповідь про неможливість надання такого дозволу.

В подальшому, 08.10.2008, Приморським районним судом м. Одеси за позовом ОСОБА_2 прийнято рішення про визнання дій Овідіопольської РДА щодо відмови ОСОБА_2 в зміні цільового призначення земельної ділянки неправомірними; зобов'язано Одеську регіональну філію ДП "Центр Державного земельного кадастру" зареєструвати та видати ОСОБА_2 державний акт на право власності на земельну ділянку, для будівництва, експлуатації та обслуговування торгового комплексу із адміністративними та складськими будівлями; зобов'язано Державний комітет України по земельних ресурсах у Овідіопольському районі Одеської області видати та підписати ОСОБА_2 бланк державного акту на право власності на земельну ділянку, для будівництва, експлуатації та обслуговування торгового комплексу із адміністративними та складськими будівлями.

В подальшому, протягом 2015 року, за невстановлених обставин невстановлені посадові особи Держгеокадастру України та місцевих органів державної влади і органів місцевого самоврядування Овідіопольського району Одеської області, діючи у змові за попередньою змовою групою осіб з іншими особами, склали та видали завідомо неправдивий офіційний документ - витяг з Державного земельного кадастру № НВ-5102464752015 2015 від 27.11.2015 на вищезазначену земельну ділянку. Згідно витягу, цільове призначення земельної: для роздрібної торгівлі та комерційних послуг, в той час як в Державному земельному кадастрі цільове призначення земельної ділянки було визначене як: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.12.2015, земельна ділянка, на підставі підробленого витягу з Державного земельного кадастру № НВ-5102464752015 2015 від 27.11.2015, була зареєстрована за заявою ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на праві приватної власності за ОСОБА_2, із цільовим призначенням: для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Також серед документів для державної реєстрації земельної ділянки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було подано Держаний акт на право власності на земельну ділянку № 474174 (серія не встановлена), без підпису та відбитку печатки, згідно якого цільове призначення (використання) земельної ділянки: для будівництва, експлуатації та обслуговування торгового комплексу із адміністративними та складськими будівлями.

Допитаний як свідок головний спеціаліст сектору державного земельного кадастру Відділу Держгеокадастру в Овідіопольському районі Одеської області, державний кадастровий реєстратор ОСОБА_5, від імені якого підписано витяг з Державного земельного кадастру № НВ-5102464752015 2015 від 27.11.2015, показав, що вказаний витяг він не видавав, не підписував, відбитку своєї печатки на ньому не проставляв.

Таким чином, цільове призначення земельної ділянки було змінене всупереч чинному земельному законодавству, на підставі підробленого витягу з Державного земельного кадастру.

Надалі, після реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності на земельну ділянку за собою, із цільовим призначенням: для будівництва, експлуатації та обслуговування торгового комплексу, із адміністративними та складськими будівлями, 22.03.2016 ОСОБА_2 продав земельну ділянку громадянці України ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. Договір купівлі-продажу земельної ділянки був посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_7, нотаріальна дія зареєстрована в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій за № 277 від 22.03.2016. При цьому, нотаріусу для нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки було подано підроблений витяг з Державного земельного кадастру № НВ-5102716882016 від 02.03.2016, згідно якого цільове призначення земельної: для роздрібної торгівлі та комерційних послуг, в той час як в Державному земельному кадастрі цільове призначення земельної ділянки було визначене як: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Крім цього, 12.11.2015 та 15.12.2015 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на земельну ділянку було накладено обтяження: відповідно на підставі постанови державного виконавця Малиновського відділу Державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції (виконавче провадження № 49279405) від 10.11.2015; на підставі ухвали Малиновського районного суду м. Одеси (справа № 1519/13534/2012, провадження № 2/1519/7600/2012) від 27.07.2012. Однак, 16.03.2016 обтяження були незаконно припинені: на підставі підробленої ухвали Малиновського районного суду м. Одеси (провадження № 2/521/1542/16) від 17.02.2016; на підставі підробленої ухвали Малиновського районного суду м. Одеси (справа № 519/13273/2012, провадження № 2/521/2927/14) від 23.10.2014.

26.08.2016 в ході обшуку об'єкта нерухомого майна (магазин канцтоварів "Міра" СПД ОСОБА_2А.) за адресою: АДРЕСА_1, який використовується ОСОБА_2 для ведення господарської діяльності, вилучено наступне:

- системний блок персонального комп'ютера білого кольору з маркуванням на верхній частині "09-00714 Product Key TDMP2-R6J6J-HRWKY-RY3PM-4K87Q";

- системний блок персонального комп'ютера сірого кольору;

- системний блок персонального комп'ютера білого кольору з маркуванням "09-00714 Product Key D8B26-R2RYT-KQDXT-D9FMQ-8YVGM";

- системний блок персонального комп'ютера сірого кольору з маркуванням "SP Super Rower";

- копія витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 4195200 від 20.07.2014 щодо об'єкта нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_2, на 1-му арк.;

- копія технічного паспорту на квартиру за адресою: АДРЕСА_2, від 21.07.2004, на 3-х арк.;

- копія свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_8, на 1-му арк.;

- копія свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_9, бланк серії В01 № 338712, на 1-му арк.;

- копія свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, на 1-му арк.;

- копія сторінок паспорта серії КМ № 353045 громадянки України ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, на 1-му арк.

Вилучені чотири системні блоки персональних комп'ютерів можливо використовувались для виготовлення підроблених витягів з Державного земельного кадастру та підроблених рішень Малиновського районного суду м. Одеси за обставинами кримінального провадження, у зв'язку з чим потребують додаткового поглибленого дослідження, в тому числі при проведення судових експертиз. Вилучені копії документів підтверджують, що обшукуване приміщення використовується ОСОБА_2 як суб'єктом підприємницької діяльності для ведення господарської діяльності. Отже, згідно ст. 98 ч. 1 КПК України, вилучені документи і предмети мають ознаки речових доказів у кримінальному провадженні.

Посилаючись на вищевикладене, з метою забезпечення збереження вилучених в ході обшуку документів і предметів, які за обставинами кримінального провадження можуть бути визнані речовими доказами та відповідають критеріям речових доказів, слідчий просив накласти арешт на тимчасово вилучені у кримінальному провадженні №12016160000000169 від 18.03.2016 в ході обшуку обєкта нерухомого майна (магазин канцтоварів «Міра» СПД ОСОБА_2А.) за адресою: АДРЕСА_3, яке використовується ОСОБА_2 для ведення господарської діяльності, документи і предмети, а саме:

У судовому засіданні слідчий підтримав клопотання про накладення арешту на вищезазначене майно та просив його задовольнити в повному обсязі з наведених підстав.

Власник майна ОСОБА_2 та представник власника майна адвокат ОСОБА_3 заперечували проти задоволення клопотання, посилаючись на те, даний обєкт та всі предмети і документи, вилучені в ньому в ході обшуку, використовуються ним в господарській діяльності, що на даному етапі досудового розслідування слідчим не доведено наявності обґрунтованої підозри вважати, що в діях ОСОБА_2 є склад злочину, що розслідується по кримінальному провадженню, ОСОБА_2 не є субєктом злочинів, передбачених ч.2ст.361, ч.2 ст.366 КК України, в рамках даного кримінального провадження жодній особі не предявлено повідомлення про підозру, в порушення вимог ст.84, 98, 132, 167, 170, 173 слідчим не доведено існування обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна, про який ідеться в клопотанні слідчого та слідчим не наведено достатніх доказів, що може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Також зазначали, що в ході судового розгляду слідчим не доведено існування достатніх підстав вважати, що майно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову, а арешт майна за відсутністю передбачених для цього підстав може порушити право ОСОБА_2 на вільне використання належного йому майна, що буде суперечити загальним засадам володіння особою майном, приписам національного законодавства та міжнародним договорам України.

Розглянувши клопотання, вивчивши надані матеріали, заслухавши слідчого, власника майна та адвоката, суд приходить до висновку, що клопотання слідчого не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно із п.1 ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Як вбачається зі змісту предметів вилучених в ході обшуку за вищеназваною адресою, свідчень власника майна, матеріалів провадження, наданих доказів, вилучені предмети і документи стосуються підприємницької діяльності ОСОБА_2 та не відповідають критеріям, встановленим ст.167, ч.1 ст.170 КПК України.

Відповідно до ч.4 ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб. Таким чином, презумпція правомірної підприємницької діяльності вимагає від органів досудового розслідування безперечного доведення обставин, передбачених ст.132, ч. 2 ст.167, ч.1 ст.170 КПК України.

Відповідно до ст.6 ГК України, одним із принципів господарювання в Україні є заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Відповідно дост.8 Конституції Українив Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституційні права та свободи людини і громадянина є безпосередньо діючими. Вони визначають цілі і зміст законів та інших нормативно-правових актів,змісті спрямованість діяльності органів законодавчої та виконавчої влади, органів місцевого самоврядуванняізабезпечуютьсязахистом правосуддя.

Частинами першою, другою та четвертоюст.41 Конституції Українипередбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до ч.1ст.317 ЦК України,власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ізч.1 ст.319 ЦК Українивласник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з вимогамист.19 Конституції України, органи державної влади, зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією Українита законами України.

За таких обставин, суд вважає, що слідчим не доведено необхідність такого арешту, а також те, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.131,132,167,168,170-173 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС слідчого відділу УСБУ в Одеській області майора юстиції ОСОБА_1 по кримінальному провадженню за №12016160000000169 від 18.03.2016 року про накладення арешту на тимчасово вилучені у кримінальному провадженні №12016160000000169 від 18.03.2016 в ході обшуку обєкта нерухомого майна (магазин канцтоварів «Міра» СПД ОСОБА_2А.) за адресою: АДРЕСА_4, яке використовується ОСОБА_2 для ведення господарської діяльності, документи і предмети - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Одеської області протягом пяти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: Пислар В.П.