Рішення № 61185342, 05.09.2016, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/13969/15-ц Провадження № 22-ц/772/2205/2016Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 25 Доповідач Сало Т. Б.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 вересня 2016 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі: головуючого Сало Т.Б., суддів: Жданкіна В.В., Марчук В.С., секретар Агеєва Г.В., за участі: представника позивача ОСОБА_2 та представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта», ОСОБА_5 про стягнення суми страхового відшкодування, відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди,

встановила:

В червні 2015 року ОСОБА_4 звернувся до суду із вищевказаним позовом, в якому, відповідно до остаточних позовних вимог просив: стягнути з ПАТ «НАСК «Оранта» суму матеріальних збитків в розмірі 46377,74 грн.; стягнути з ОСОБА_5 суму моральної шкоди в розмірі 2500 грн.

Позов мотивовано тим, 9.01.2015 року ОСОБА_5, керуючи автомобілем марки «Nissan Tiida», вчинив ДТП, внаслідок якого автомобіль марки «ВАЗ 2108» під керуванням позивача, був пошкоджений. У звязку з тим, що ДТП відбулося за участю лише забезпечених транспортних засобів сторони спільно склали повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (євро протокол) у відповідності до якого водій ОСОБА_5 визнав свою вину у вчиненні ДТП.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_5 на момент ДТП була застрахована у ВАТ НАСК «Оранта». Про дорожньо-транспортну пригоду сторони повідомили аварійного комісара ВАТ «НАСК «Оранта», який приїхав та оглянув пошкоджений автомобіль.

Позивач неодноразово звертався до ВАТ «НАСК «Оранта» із заявою про виплату страхового відшкодування та надавав калькуляцію відновлювального ремонту автомобіля «ВАЗ 2108». Відповідно до рахунку-фактури від 07.04.2015 року, наданого ПП ОСОБА_6, вартість відновлювального ремонту автомобіля складає 28902,00 грн.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди, відповідно до висновку судової авто - технічної експертизи № 214 від 25.12.2015 року, вартість ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля становить 56471,74 грн.

Згідно виписки особового рахунку від 18.05.2015 року ВАТ «НАСК «Оранта» перерахувала частину виплати страхового відшкодування в сумі 10094,66 грн.

Оскільки, відповідач не бажає виплатити кошти на ремонтні роботи в межах необхідного, позивач просить стягнути з відповідача різницю між сплаченою сумою, та сумою вказаною у висновку експертизи. З ОСОБА_5 підлягає стягненню моральна шкода.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 19 травня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ «НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_4 31 845 грн. 34 коп. - в рахунок відшкодування матеріальної шкоди ( страхове відшкодування). Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 1000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання судових витрат.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, ПАТ «НАСК «Оранта» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

Скаргу мотивовано тим, що судове рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з неповним та неправильним встановленням обставин, які мають значення для справи та з неправильною оцінкою доказів. Зокрема, судом не враховано, що збитків завдано не позивачу, а власнику автомобіля, тому ОСОБА_4 є неналежним позивачем; судом взято до уваги висновок експерта, в якому допущено ряд помилок: за основу взято розмір шкоди визначену на дату проведення експертизи, а не дата заподіяння збитків; не враховано, що максимальна сума страхової виплати при складанні європротокола в даному випадку становить 25000 грн.; не враховано, те що різницю між завданими збитками та сумою страхового відшкодування сплачує винна особа.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши докази у справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Частково задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку, що страхувальник, в разі настання страхового випадку, зобовязаний здійснити страхову виплату, а особа, якій завдано збитків має право на їх відшкодування, тобто ПАТ «НАСК «Оранта» зобовязане виплатити ОСОБА_4 суму страхового відшкодування. При цьому необхідно відшкодувати суму, яка вказана у висновку судової авто технічної експертизи в розмірі 42450,00 грн. з відмінусуванням суми виплаченої страховою компанією (10094 грн.)

Судом першої інстанції встановлено, що 26.03.2014 року між ВАТ «НАСК «Оранта» та ОСОБА_7 було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого відповідачем застраховано цивільно-правову відповідальність пов'язану з експлуатацією автомобіля «Nissan Tiida».

19.01.2015 року о 10 год. 30 хв. ОСОБА_5, керуючи автомобілем марки «Nissan Tiida», на перехресті вулиць Свердлова-Осипенко, в м. Вінниці, вчинив ДТП, внаслідок якого автомобілю марки «ВАЗ 2108», під керуванням позивача, були завданні механічні ушкодження.

На місці ДТП учасники його склали повідомлення про пригоду без виклику інспекторів ДАІ (європротокол), в якому встановлено, що ДТП сталось внаслідок порушень правил дорожнього руху з боку ОСОБА_5

В результаті дорожньо-транспортної пригоди, на місце пригоди було викликано аварійного комісара забезпеченого транспортного засобу «Nissan Tiida» для огляду пошкодженого транспортного засобу про, що було складено протокол (акт) огляду транспортного засобу (а.с. 64), який був погоджений з позивачем.

На підставі вказаного протоколу (акту) огляду транспортного засобу № 405 від 19.01.2015 року, страховою компанією було проведено дослідження, відповідно до якого матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля «ВАЗ 2108», номерний знак НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 10604,66 грн.

Дана сума коштів була виплачена відповідачем на рахунок ПП Полянський для подальшого відновлювального ремонту авто.

ОСОБА_4, який не погоджувався з розміром збитків, встановленого страховою компанією, неодноразово звертався до НАСК «Оранта», із заявами від 27.01.2015 року, 11.02.2015 року та 01.03. 2015 року, з проханням надіслати на адресу копію розрахунку вартості відновлювального ремонту, калькуляцію відновлювального ремонту та копію страхового акта, а також здійснити відшкодування шкоди заподіяної в результаті ДТП повязаної із пошкодженням транспортного засобу, в розмірі вказаному у рахункові-фактурі складеного ПП Полянським 28902 грн. (а.с.18). Однак, на заяви позивача було надіслано відповіді про те, що справа знаходиться на етапі врегулювання, і буде виплачена в строк передбачений законодавством.

Випискою по рахунку № 26006471211 від 18.05.2015 року підтверджується, що ВАТ НАСК «Оранта» перерахувала на рахунок ПП Полянського частину виплати страхового відшкодування в сумі 10094,66 грн.(а.с. 19)

Позивач на підтвердження заниженого розміру відшкодування з боку страхової компанії звертався до науково-дослідного експертно-криміналістичного центру у Вінницькій області із заявою про проведення експертизи, згідно звіту експертного автотоварознавчого дослідження з оцінки транспортного засобу № 9 від 22.05.2015 року, розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «ВАЗ 2108», у результаті його пошкодження, становить 38644,80 грн.

Відповідно до висновку судової авто-технічної експертизи № 214 від 25.12.2015 року розмір матеріального збитку, завданий власнику автомобіля марки ВАЗ 2108, в результаті його пошкодження, з ПДВ складає 42450,00 грн.

На момент розгляду справи відновлювальний ремонт автомобіля не проведено, оскільки існує спір, а страхова компанія інших сум не відшкодовувала позичальнику.

Дані обставини не заперечувались сторонами.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров»ю, майну третьої особи.

Страхова компанія не заперечувала той факт, що нею шкода повинна бути відшкодована внаслідок згаданого ДТП, однак, повинна бути відшкодована не позивачу, а власнику транспортного засобу ОСОБА_8.

З даним твердженням не погоджується колегія суддів, оскільки, відповідно до п. 13 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року « Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», враховуючи, що відповідно до статей 386, 395, 396ЦКположення щодо захисту права власності поширюються також на осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на праві господарського відання, оперативного управління або на іншій підставі, передбаченій законом чи договором (речове право), такі особи також мають право вимагати відшкодування шкоди, завданої цьому майну.

До таких осіб належить і особа, яка керувала транспортним засобом без доручення, але на підставі документів, визначенихпунктом 2.1 Правил дорожнього руху України(посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб).

Позивач, ОСОБА_4 керував транспортним засобом на підставі довіреності від 01 серпня 2010 року, яка дійсна до 20120 року виданої ОСОБА_9

Отже, ОСОБА_4 є належним позивачем, оскільки має право на відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для відшкодування шкоди позивачу, в розмірі який був визначений експертом при проведенні судової авто-технічної експертизи, однак не в тому розмірі, який встановлений судовим рішенням.

Згідно ст.33 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідного підрозділу МВС України розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України затвердила максимальні розміри страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ України з 1 січня 2013 року - 25000 гривень потерпілому. З лютого 2016 року 50000 грн. (Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, від 17.11.2011, № 698 "Про затвердження максимальних розмірів страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників Державтоінспекції МВС України")

Суд першої інстанції зробив помилковий висновок про можливість стягнути всю суму відшкодування з страхової компанії, виходивши з максимального розміру, який становить 50000 грн. Відповідно до згаданої ст. 33 Закону відшкодування не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку, що на момент ДТП та складання євро протоколу становила 25000 грн.

Хоча у справі була проведена судова авто-технічна експертиза з встановленням вартості відновлювального ремонту, однак, підлягає стягненню розмір шкоди з врахуванням максимального розміру затвердженого Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України за мінусом суми, яка була сплачена страховою компанією на рахунки ПП Полянський 10094,64 грн. та за мінусом франшизи 510 грн., оскільки, згідно до ст.12 Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи. А від так, сума, яка підлягає стягненню з страхової компанії на користь позивача складає 14 395,34 грн.

Відповідно до страхового поліса № АС/7735400 (а.с.76), де ОСОБА_5 є страхувальником, страхова сума (ліміт відповідальності) за шкоду майну становить 50000 грн., і сума відшкодування, яка підлягає стягненню з страхової компанії знаходиться у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі.

Відповідно до ст. 36.6 Закону страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона булла передбачена договором страхування.

Отже, розмір франшизи в даному випадку 510 грн. (страховий поліс № АС/7735400), підлягає стягненню з ОСОБА_10 на користь позивача.

Розмір моральної шкоди - 1000 грн., визначений рішенням суду першої інстанції та стягнутий з ОСОБА_5 на користь позивача, судом апеляційної інстанції не переглядався, оскільки ОСОБА_5 не подавав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів прийшла до висновку, що висновок суду першої інстанції частково правильний, але приймаючи до уваги значну кількість недоліків при його ухвалені, рішення не може бути змінено, і підлягає скасуванню з ухваленням нового, яким позовні вимоги задовольнити частково, а судові витрати необхідно стягнути пропорційно до розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 303, 307, 309, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» - задовольнити частково.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 травня 2016 року скасувати, та ухвалити нове, яким позов задоволити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 14395,34 грн. (чотирнадцять тисяч триста девяносто пять гривень тридцять чотири копійки).

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 510 грн. (пятсот десять гривень) страхова франшиза та моральну шкоду в розмірі 1000 грн. (одна тисяча гривень).

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 270,86 грн. недоплаченого судового збору за подання позовної заяви

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» на користь ОСОБА_4 143,25 грн. судового збору за подання позовної заяви.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 5,97 грн. судового збору за подання позовної заяви

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/

Судді : /підпис/ /підпис/

Згідно з оригіналом: