Ухвала суду № 61183124, 19.08.2016, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

336/956/16-а

Пр. 2-адр/336/8/2016

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

19 серпня 2016 р. м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Галущенко Ю.А. розглянувши заяву

ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя, про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2016 року до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя, про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії.

Вивчивши матеріали заяви, суддя встановив, що заява не може бути призначена до розгляду, бо заява не відповідає вимогам ст.106 КАС України за наступними підставами:

Позивач в своїй заяві заявляє нові вимоги щодо стягнення на його користь судовий збір та витрати на правову допомогу в сумі 1700 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Відповідно до статті 1,2 Закону України «Про судовий збір»,за подання заяв,скарг до суду на всій території України справляється судовий збір,платниками якого є,зокрема,громадяни України,які звертаються до суду.

Статтями 3,4 цього ж Закону встановлено,що судовий збір справляється за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру за ставкою 0,4 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі,встановленої законом на 1 січня календарного року,в якому відповідна заява подається до суду.

За змістом заяви про ухвалення додаткового рішення, ОСОБА_1 заявляє нові вимоги.

Судовий збір, як складова частина судових витрат, виконує,зокрема, компенсаційну і превентивну функцію,які полягають у відшкодуванні коштів, витрачених державою на здійснення правосуддя, а також коштів, витрачених особами, що звертаються до суду або вчиняють певні процесуальні дії,а також попереджає необґрунтовані звернення до судів, забезпечує виконання юридично зацікавленими в результаті справи особами своїх процесуальних обов'язків.

Європейський суд з прав людини у рішенні по "Справа "Креуз проти Польщі" (Case of Kreuz v. Poland)" від 19.06.2001 року окремо наголосив, що характеристики судового провадження, як справедливість, відкритість та невідкладність, насправді не мають жодної цінності, якщо таке провадження передусім не порушено і в справах навряд чи можна уявити верховенство права без можливості мати доступ до суду.

Проте Європейський суд з прав людини вважає, що положення пункту 1 статті 6 про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення Європейського суду з прав людини "Справа Ейрі" від 09.10.1979 року).

Таким чином, "право на суд" не є абсолютним. Право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави та з боку держави може бути піддане обмеженням, зокрема шляхом встановлення помірного судового збору.

Законодавством України зазначене правове положення знайшло своє відображення в ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Як вбачається з наведеної норми, єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану.

Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки,тобто,під поняттям "майновий стан" розуміється сукупність належних особі майнових прав та обов'язків.

Враховуючи, що відстрочення, розстрочення або звільнення сплати судового збору допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу. Доказами рівня майнового стану фізичної особи можуть бути, наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про відсутність доходу тощо,які належним чином підтверджують, що майновий стан особи перешкоджає сплаті судового збору у встановлених законом розмірах і в строки. Аналізуючи наведене,суддя дійшов до висновку,що особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Заявляючи нові вимоги, ОСОБА_1 квитанцію про сплату судового збору не надав, підстав для звільнення його від сплати судового збору, суд не вбачає.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2016 рік»,на 1 січня 2016 року розмір мінімальної заробітної плати встановлено у розмірі 1378 гр. на місяць.

Перевіряючи зарахування сплаченого судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, суд встановив, що відомості про зарахування суми судового збору до Управління Державної казначейської служби України у Шевченківському районі, відсутні, відповідно до Закону України «Про судовий збір» позивач від сплати судового збору не звільнений.

Виходячи із зазначених вище приписів законодавства, доплаті підлягає судовий збір в сумі 551,20 грн., який необхідно сплатити на розрахунковий рахунок 31218206700009, ЄДРПОУ 38025367, одержувач платежу УДКСУ у Шевченківському районі м.Запоріжжя, найменування установи банку ГУ ДКС у Запорізькій області.

За таких умов суддя вважає, що заява не може бути призначена до розгляду, позивачу необхідно надати строк для усунення недоліків, а саме сплати судового збору у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір», для позовних вимог немайнового характеру.

На підставі викладеного, керуючись ст. 108 КАС України,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Запоріжжя, про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії, залишити без руху, з наданням строку для усунення недоліків протягом пяти днів з моменту отримання ухвали.

Ухвала може бути оскаржена у пятиденний термін з дня отримання її копії шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя Ю.А. Галущенко