Вирок № 61181767, 09.09.2016, Селидівський міський суд Донецької області

242/3980/16-к

1-кп/242/379/16

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2016 року м. Селидове

Селидівський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Моцного О.С.,

при секретарі Нарижній О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Селидове кримінальне провадження № 12016050500000473 від 18.03.2016 року відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Українськ Донецької області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, який не перебуває в зареєстрованому шлюбі, не працюючого, раніше судимого: 18.08.1986 року Селидівським міським судом за ч. 3 ст. 140, ч. 1 ст. 229-6 КК України (в ред. 1960 року) до 2 років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки; 20.11.1989 року Кобринським районним судом Брестської області за ч. 2 ст. 219-5, 40 КК РФ до 1 року 4 місяці позбавлення волі; 05.12.1991 року Селидівським міським судом за ч. 2 ст. 229-6 КК України (в ред. 1960 року) до 2 років позбавлення волі; 29.06.1995 року Селидівським міським судом за ч. 2 ст. 229-6 КК України (в ред. 1960 року) до 1 року 6 місяців позбавлення волі; 15.05.1997 року Селидівським міським судом за ч. 2 ст. 229-6 КК України (в ред. 1960 року ) до 2 років 6 місяців позбавлення волі; 25.12.2003 року Селидівським міським судом за ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 70 КК України до 6 років позбавлення волі; 20.02.2013 року Селидівським міським судом за ч. 2 ст. 317 КК України до 4 років позбавлення волі, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 311, ч. 2 ст. 317 КК України,-

за участі сторін кримінального провадження - прокурора Яворської Г.В., обвинуваченого ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

Судом встановлено, що ОСОБА_1, порушуючи вимоги ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» 1995 року в останній редакції від 23.12.2015 р., яка забороняє на території України обіг наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, вчинив незаконні операції з наркотичними засобами на території Донецької області при наступних обставинах.

Наприкінці січня 2016 року ОСОБА_1 в господарчому відділенні центрального ринку м. Селидове Донецької області за адресою м. Селидове, вул. К. Маркса, 2, умисно, незаконно, з метою використання для виготовлення наркотичного засобу придбав невстановлену кількість розчину соляної кислоти, що є прекурсором, яку переніс до місяця свого мешкання - АДРЕСА_1 де став її умисно, незаконно, з метою використання для виготовлення наркотичного засобу зберігати.

28 квітня 2016 року ОСОБА_1, знаходячись за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 о 15 годині добровільно, не маючи корисних мотивів, умисно, повторно, надав ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 приміщення своєї квартири для виготовлення наркотичних засобів. Після цього останні разом з ОСОБА_1 за допомогою медичних пристосувань, хімічних елементів, шляхом обробки медичного препарату «Кофекс» та використовуючи прекурсор - соляну кислоту - умисно, незаконно, виготовили особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений - дезоморфін у невстановленій кількості, який з дозволу ОСОБА_1 у приміщенні вказаної квартири ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вжили шляхом внутрішньовенної ін'єкції.

28 квітня 2016 року в період часу з 16 години до 17 години в ході обшуку квартири, в якому мешкає ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено і вилучено об'єкти, які на своїх поверхнях містять особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений - дезоморфін, масу якого визначити неможливо у зв'язку з недостатньою кількістю.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав беззастережно та пояснив, що наприкінці січня 2016 року він в господарчому відділенні центрального ринку м. Селидове Донецької області за адресою м. Селидове, вул. К. Маркса, 2, придбав розчин соляної кислоти, яку переніс до місяця свого мешкання - АДРЕСА_1 де став її зберігати.

28 квітня 2016 року він, знаходячись за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 о 15 годині добровільно надав ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 приміщення своєї квартири для виготовлення наркотичних засобів. Після цього останні разом з ним за допомогою медичних пристосувань, хімічних елементів та використовуючи соляну кислоту виготовили наркотик - дезоморфін, який з його дозволу у приміщенні вказаної квартири останні вжили шляхом внутрішньовенної ін'єкції.

28 квітня 2016 року в період часу з 16 години до 17 години в ході обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено і вилучено об'єкти, які на своїх поверхнях містять особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений - дезоморфін. В скоєному щиро розкаюється.

На підставі ст. 349 ч. 3 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає. Також, судом роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, оскільки всі надані прокурором докази, логічно взаємопов'язані, послідовно доповнюють один одного, не містять протиріч, суд, оцінивши їх в сукупності, приходить до висновку, що вина обвинуваченого доведена та викладене в обвинуваченому акті діяння мали місце і містять склад кримінального правопорушення.

Встановлено, що обвинувачений здійснив надання приміщення з метою незаконного виготовлення та вживання наркотичних засобів, вчинене повторно тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 317 КК України; незаконне придбання, зберігання прекурсорів з метою їх використання для виготовлення наркотичних засобів, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 311 КК України.

При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини що пом'якшують і обтяжують покарання.

Обвинувачений за місцем проживання характеризується задовільно, раніше судимий.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив новий злочин до відбуття призначеного покарання за вироком Селидівським міським судом від 20.02.2013 року, тому остаточне покарання йому слід призначити з урахуванням вимог ст. 71 КК України.

Як обставини, що пом'якшують покарання, суд враховує щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

Як обставину, що обтяжує покарання, суд враховує рецидив злочинів.

З врахуванням викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, та оцінюючи поведінку ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, суд вважає, що ступінь небезпечності ОСОБА_1 для суспільства перевищує положення принципу поваги до особистої свободи, а тому суд не вбачає підстав для застосування положень ст. 69, 75 КК України та вважає, що йому слід призначити покарання, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових правопорушень у виді позбавлення волі в межах санкції статті.

Питання про речові докази підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України з ОСОБА_1 на користь держави підлягають стягненню витрати на проведення експертизи у розмірі 1 323 грн. 10 коп.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 311, ч. 2 ст. 317 КК України, та призначити йому покарання -

-за ч. 1 ст. 311 КК України у виді двох років обмеження волі,

-за ч. 2 ст. 317 КК України у виді чотирьох років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України з урахуванням ст. 72 КК України при сукупності злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_1 покарання у виді чотирьох років позбавлення волі конфіскацією всього особистого майна.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України при сукупності вироків шляхом часткового складання призначеного покарання та невідбутої частини покарання за вироком Селидівського міського суду від 20.02.2013 року остаточне покарання визначити у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 2 (два) місяці з конфіскацією всього особистого майна.

До набрання вироком законної сили застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід у виді особистого зобов'язання та після набрання вироком законної сили запобіжний захід змінити на утримання під вартою в Артемівській УВП УДПтСУ в Донецькій області (№4).

Строк відбування покарання рахувати з моменту фактичного затримання та приведення вироку до виконання.

Речові докази у кримінальному провадженні - об'єкти, які на своїх поверхнях містять особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонений - дезоморфін, масу якого визначити неможливо у зв'язку з недостатньою кількістю, що були виявлені та вилучені 28.04.2016 року під час обшуку квартири ОСОБА_1, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Селидівського відділення поліції Красноармійського відділу поліції ГУ НП в Донецькій області - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави (стягувач - держава, одержувач платежу: УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області; номер рахунку: 31118115700004; МФО 805012; код ЄДРПОУ 37989274; найменування установи банку: ГУДКСУ у Дніпропетровській області; призначення платежу: за експертизу № 1/8.6/1478 від 07.07.2016 року) витрати на проведення експертизи у розмірі 1 323 (одна тисяча триста двадцять три) грн. 10 коп.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому.

Суддя