Ухвала суду № 61181714, 09.09.2016, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа №266/4091/15-к

Провадження № 1-кп/266/84/16

УХВАЛА

09.09.2016 року м. Маріуполь

Приморський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого - судді Дзюба М.В.,

при секретарі - Давлетбаєвій О.Є.,

з участю прокурора - Вознесенського М.Д.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12015050000000759 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ст..ст.307 ч.2, 309 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В судовому засіданні, до початку дослідження письмових доказів, захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_1 заявив клопотання про визнання недопустимими та подальше недослідження всіх протоколів негласних слідчих (розшукових) дій, які проводились з участю оперативного покупця ОСОБА_3, який є «легендованою особою», оскільки судом ця особа як свідок не допитана, а тому неможливо перевірити інші дані, які містяться в цих протоколах. Клопотання обґрунтовував посиланням на ч.1 ст.87 КПК України та ч.2 ст.89 КПК України та просив визнати всі протоколи негласних слідчих дій за однією загальною підставою.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав клопотання захисника та просив його задовольнити.

Прокурор заперечував проти задоволення клопотання посилаючись на необґрунтованість заявленого клопотання.

Суд, вислухавши клопотання та думку учасників процесу, вважає, що у задоволенні клопотання слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до частин 1, 2 ст.89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.

Згідно ч.1 ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Допустимість доказів - це придатність їх для використання у кримінальному процесі за формою, на відміну від їх належності - придатності для використання за змістом. Вимогами допустимості доказів є: 1) законність джерела, 2) законність способу отримання доказів, 3) процесуальне оформлення ходу і результатів проведення слідчих (розшукових) і негласних (розшукових) дій, 4) належний суб'єкт, що має право проводити процесуальні дії з отримання доказів.

За приписами частини 1 ст.87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також будь-які інші докази, здобуті завдяки інформації, отриманій внаслідок істотного порушення прав та свобод людини.

Частиною 2 ст.89 КПК України визначено, що недопустимість доказу має бути очевидною.

Із приведеного стороною захисту обґрунтування клопотання не вбачається ознак очевидної недопустимості протоколів НСРД та порушення порядку отримання доказів, визначеному ч.2 ст.84 КПК України. Крім того, безпідставне не дослідження судом наданих прокурором доказів обвинувачення позбавляє суд надати оцінку цим доказам як кожному окремо, так і в своїй сукупності при вирішення питання винуватості чи невинуватості особи, та є грубим порушенням загальних засад кримінального провадження, встановлених ст..7 КПК України, та одного з основоположних принципів кримінального судочинства - принципу змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведення перед судом їх переконливості. А тому, зберігаючи об?єктивність та неупередженість, в даний час суд не вбачає підстав для задоволення клопотання захисника.

На підставі викладеного, керуючись ст..ст.7, 22, 84, 86, 89358 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 про визнання недопустимими та не дослідження в судовому засіданні протоколів негласних слідчих дій, які проводились з участю оперативного покупця ОСОБА_3, який є «легендованою особою» - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Дзюба М. В.